"Слідами знаних музикантів. Австрія"
Методична розробка на тему:
«Слідами знаних музикантів. Австрія»
Викладач-методист Львівської ДМШ № 8 Шафран Марія Володимирівна
Львів – 2019
Метою даної роботи є висвітлити пам’ятні місця Австрії, так чи інакше пов’язані з життям та діяльністю митців-музикантів.
Робота має дві частини.
Перша частина містить інформацію про музичне життя теперішньої Австрії (фестивалі, концерти), а також про меморіали, музеї, могили композиторів, їхнє місцезнаходження. Подано також маловідомі факти з життя деяких композиторів.
Друга частина – це ілюстративний матеріал. Тут є портрети композиторів і митців, зображення їхніх пам’ятників, музеїв, надгробків.
Дана робота може бути використана вчителями музичних шкіл на уроках музичної літератури. Вона, безумовно, буде також цікавою широкому колу цінителів музики.
Подана в роботі інформація може, безперечно, знадобитись і тому, хто, подорожуючи Австрією, захоче відвідати ці пам’ятні місця.
Відень (Wien)
Розповідь про місця Австрії, пов’язані з життям і творчістю знаних музикантів, безперечно, варто почати зі столиці країни – міста Відень /Wien/.
Відень знаменитий своїми видатними композиторами. До початку 20 століття він залишався музичною столицею всього західного світу. Невипадково ж німець Бетховен, а згодом ще один його співвітчизник – Йоганнес Брамс – приїхали на постійне місце проживання саме сюди, до Відня.
Основоположниками епохи, що ввійшла в історію музики як Віденська класична школа, стали три великих композитори – Гайдн, Моцарт і Бетховен, які своїми симфоніями й операми, месами й добутками камерної музики досягли вершин світового музичного мистецтва. Перехід до романтичного напрямку здійснив Франц Шуберт. У ці роки народився віденський вальс, музичний розмір якого в три чверті такту моментально зробив знаменитими в усім світі Йозефа Ланнера, Йоганна Штрауса і його синів. У 19 столітті у Відні досягнув розквіту жанр оперети. Найбільшими композиторами, що писали оперети минулого, були Йоганн Штраус-син, Франц Легар, Карл Міллекер, Франц фон Зуппе. У наступний період Відень ще двічі ставав центром міжнародного музичного життя. У перший раз це відбулося на рубежі століть, коли Йоганнес Брамс, Антон Брукнер і Ґустав Малер створювали тут свої високоромантичні інструментальні й оркестрові добутки.
Звісно, можна згадувати пізніші часи – Альбана Берґа, Арнольда Шенберґа, Антона Веберна – представників музичного експресіонізму, лідерів "нової Віденської школи".
Не можна не оминути увагою таку обставину, як щира прихильність, а відтак покровительство й меценатство австрійських можновладців, які всіляко сприяли музичним талантам. Габсбурзький двір демонстрував м'які звичаї, вишукані манери, любов до музики, концертів, балів. Австрійські правителі відчували потяг до музичного мистецтва. Так, ерцгерцогиня Марія-Терезія полюбляла співати, акомпануючи собі на клавесині (до речі, Гайдн присвятив їй месу, а Бетховен – септет), Франц І грав на скрипці, ерцгерцог Йозеф ІІ також знався на музиці. Вважається, що саме він сприяв тому, щоб Моцарт перейшов з італійської мови оперних лібрето на німецьку. Та, водночас, саме йому приписують недолуге висловлювання про один із творів Моцарта, мовляв: "Музика гарна, але занадто багато нот".
Навряд чи можна знайти у світі бодай ще одне таке місто, яке було б настільки насичене, пронизане музикою, як Відень. У центральній частині знайдемо місця, пов'язані з перебуванням і творчістю Гайдна, Моцарта, Бетховена, Шуберта, Брамса, Шопена, Дворжака, Сібеліуса, Брукнера, Штраусів, Малера. Нерідко це, здавалося б, зовсім непримітні, непоказні місця: скажімо, на меморіальній табличці Piaristenkirche – далеко не найвідомішої церкви у Відні – написано, що на органі цієї церкви Антон Брукнер складав іспит – і, здається, придворний капельмейстер Габсбургів озвучив фразу, яку й закарбували на цій табличці: „Er hätte uns prüfen sollen", тобто йшлося про те, що він (Брукнер) мав би екзаменувати членів комісії, а не вони - його.
У численних парках і скверах, що примикають до Рінгштрассе, встановлені пам’ятники великим австрійцям – В. А. Моцарту, І. Брамсу, І. Штраусу, Ф. Шуберту, А. Брукнеру, а також Л. ван Бетховену.
Красень Відень невіддільний від прекрасної музики Йоганна Штрауса-сина, який прожив у цьому місті багато років і написав кращі свої твори. Про творчість композитора і його життя в столиці Австрії розповідає експозиція в квартирі-музеї на Пратерштрассе, 54. На мій погляд, це один з найцікавіших музичних музеїв Відня. Розташований він в престижному районі міста, тому дістатися до нього не важко, можна просто пройтися пішки із центру.
У цьому будинку жив Штраус сім років, тут він склав багато прекрасних творів, наприклад, знаменитий вальс «Голубий Дунай». У музеї багато раритетів, включаючи музичні інструменти, на яких грав Штраус, партитури його творів, меблі, картини. В експозиції детально розповідається про особисте життя композитора.
Місць, пов'язаних з життям композитора, у Відні безліч. У міському парку Йоганну Штраусу встановлено золотий пам'ятник. Дуже цікавий пам'ятник встановлено на його могилі на Центральному кладовищі Відня, на ньому скульптор примудрився розмістити персонажів багатьох творів композитора. Над головою маестро примостилася летюча миша. Неподалік і могила Йоганна Штрауса-батька, пам'ятник якому стоїть перед Ратушею. До речі, виразний пам'ятник Штраусубатькові (разом з Ланнером) встановлено у курортному Бадені, столиці Віденського лісу, в театрі якого композитор часто виступав зі своїм оркестром.
Осторонь від основних туристських маршрутів, тихому районі Відня, куди можна доїхати на метро, в провулку, який колись називався Штейнґассе, а тепер Гайднґассе, знаходиться будинокмузей Йозефа Гайдна, в якому меморіальна кімната присвячена Брамсу. Колись тут було передмістя столиці, де композитора ніщо не відволікало від творчості. Гайдн любив це тихе місце і вважав його для себе щасливим.
У 1809 році, коли в передмісті Відня йшли бої з військами Наполеона, а перед входом у будинок композитора впало ядро, він заявив сусідам: «Не лякайтесь, де Гайдн, там не може статися нещастя». Зараз це ядро знаходиться в експозиції музею, як і справжній солдатський барабан того періоду. Але не ці експонати, звичайно, головні в музеї. У цьому будинку пройшли останні 12 років життя композитора. Тут були складені «Створення світу» і «Пори року». У музеї можна побачити обстановку квартири композитора, фортепіано та клавікорди, на яких він грав. Нещодавно експозиція поповнилася посмертною маскою композитора.
У 2009 році відзначали 200 років від дня смерті композитора, експозиція музею була значно розширена й оновлена. На жаль, справжніх речей композитора не багато. Рекомендую звернути увагу на невеликий огризок олівця, яким він писав, і візитну картку Гайдна з цитатою з його пісні «Старий»: «вичерпалися всі мої сили; старий я і немічний». Партію таких карток він замовив у період депресії в 1803 році. Поряд з будинком відновлено сад у внутрішньому дворику, де Гайдн любив відпочивати і зустрічатися з друзями.
Після смерті, Гайдна спочатку поховали у Відні, але потім перенесли поховання в Айзенштадт /Eisenstadt /. На місці колишньої могили композитора тепер пам'ятна плита з лаконічним написом: «Я не помру зовсім». Неподалік від музею, на Mariahilferstrasse перед церквою, прихожанином якої був Гайдн, йому встановлено пам'ятник.
Поява в музеї Гайдна меморіальної кімнати композитора Брамса - не випадковість. Йоганнес Брамс народився вже після смерті Гайдна, але завжди схилявся перед його талантом і вважав себе продовжувачем традицій класичної музики. У Відні Брамс неодноразово виступав, три сезони працював артистичним директором «Товариства друзів музики». В експозиції розповідається про останні роки життя композитора, що пройшли у Відні, де Брамс помер 3 квітня 1897. Похований композитор на Центральному міському кладовищі. Пам'ятник йому встановлено в парку поруч з площею Карлсплатц.
У Відні два музеї присвячео творчості Франца Шуберта. Один знаходиться в будинку по Нусдорферштрассе, 54, де майбутній композитор народився в 1797 році. У цьому будинку пройшли перші роки його життя. Сім'я жила скромно, займаючи невелику кімнату і кухню. В експозиції представлені документи, портрети композитора, його речі, включаючи знамениті окуляри з круглими скельцями. Це була дивовижна людина, чий талант тільки почав по-справжньому розкриватися. Він вважав, що його життя – це музика. «Я прийшов у цей світ ні для чого іншого, крім як складати музику!» – любив повторювати Шуберт.
Другий музей Шуберта розташований недалеко від Центрального ринку на Кетенбрюкенґассе, 6 в будинку, де композитор помер. Ця квартира з двох кімнат і кабінету належала брату композитора, в ній Франц Шуберт провів останні дні свого життя. Експозиція присвячена останнім творам Шуберта, історії його хвороби, смерті 19 листопада 1828 року і похорону. Могила Франца Шуберта знаходиться на Центральному міському кладовищі, де його поховали поруч із Бетховеном. Пам'ятник Шуберту можна побачити в Міському парку Відня.
Знайомство з музичним Віднем можна продовжити в невеличкому музеї композитора Франца Легара, відвідати постійні меморіальні експозиції, присвячені Імре Кальману і Карлу-Міхаелю Ціреру в будівлі Національної бібліотеки; переглянути пам'ятники Крістофу-Віллібальду Ґлюку, КарлуМіхаелю Ціреру, Йозефу Ланнеру, Роберту Штольцу; відвідати Музей звуків (будинок музики), де можна почути раритетні записи творів великих композиторів.
Курсалон з'явився в столиці Австрії в 1867 році у помпезному будинку, побудованому в стилі ренесанс, і, практично, не змінився з часів Штраусів. Кожен вечір тут звучить чарівна музика знаменитих віденських композиторів.
Є у Відні пам’ятник «Милому Авґустіну». Пісня «O, du lieber Augustin» народилась наприкінці 17 століття під час епідемії чуми. Якийсь співак Августін п’яний впав у яму для трупів. Вранці прокинувся /за іншою версією – його витягнули з-під трупів/ і пішов додому, не захворівши чумою. Для віденців він став символом надії і спасіння від бубонної чуми. Цей «лібе Авґустін» прожив потім недовго – помер від алкоголізму у віці 35 років. На місці його ймовірного захоронення у Відні поставили пам’ятник. А пісня про нього живе вже більше трьохсот років. Колись навіть Кремлівські куранти виконували цю пісню.
Безперечно, цікавою буде інформація про визначні місця Відня, пов’язані з діяльністю українських митців. До слави українського музичного мистецтва за межами України значною мірою спричинилася церква Святої Варвари Великомучениці /Відень 1, Постґассе, 8/. У 1784 році цісар Йосиф II підписав декрет про призначення русинам віденським церкви Святої Варвари. Тут виховували греко-католицьких семінаристів, тут гуртувалося ціле українське поселення з Галичини. Ця церква мала вирішальне значення у культурному відродженні української музики. Столиця Австро-Угорщини була тим місцем, де ніхто не обмежував культурно-громадську діяльність українців.
Одним із найбільших українських товариств у Відні було товариство «Січ», засноване у 1866 році Анатолем Вахнянином. Вагомим завданням товариства було відзначення шевченківських роковин. У концертних програмах своїми творами дебютувало багато українських композиторів – М.Лисенко, М.Вербицький, В.Матюк, А.Вахнянин, І.Воробкевич, О.Нижанківський, Д.Січинський,
С.Людкевич.
На церкві Св. Варвари є меморіальна дошка диригента і композитора Андрія Гнатишина, котрий працював тут з 1931 по1995 роки.
Видатний український композитор, диригент і педагог, громадський діяч Андрій Гнатишин
(1906-1995), проживши поважний людський вік далеко від рідної землі, серцем завжди був із своєю Вітчизною. Його діяльність як композитора і хорового диригента, пропагандиста духовних скарбів свого народу привернула увагу європейських країн, особливо Австрії, до краси української народної та церковної музики.
Народившись 26 грудня 1906 р. в селі Чижиків — недалеко від Львова на Галичині (пізніше — частина Австрійської імперії), Андрій Гнатишин отримав професійну музичну освіту у Вищому музичному інституті ім.М.Лисенка у Львові в класі видатних українських музик С.Людкевича, Г.Левицької, Б.Кудрика, пройшов курс філософії у Львівській академії теології. Помітивши великий музичний талант юнака, митрополит Андрей Шептицький у 1931 р. надав йому стипендію для навчання композиції та мистецтву диригування в Новій Віденській консерваторії. По закінченні консерваторії Андрій Гнатишин продовжував студіювати композицію і вокал у видатних віденських професорів, одночасно взявши на себе керівництво хором української церкви Св.Варвари у Відні. Хор виконував не тільки церковну, а й світську музику. Високий рівень професіоналізму підтверджує той факт, що хор Св.Варвари запрошують до виступів у найпрестижніших залах Відня та інших міст Австрії. Так з нагоди 100-річчя існування братства Св.Варвари хор з великим успіхом виступив у залі Моцарта за участю українського оперного співака Мирослава Старицького, який приїхав на цей концерт з Парижа. Духовний концерт слов’янської музики відбувся 13 липня 1963 р. у Зальцбурзі на честь міжнародного Кирило-Мефодіївського конгресу. У Відні в залі Брамса хор виступив разом з уславленою Ірою Маланюк. На концерті в залі Віденської консерваторії 8 травня 1971 р. хор виконав воскресні пісні й псалми, гаївки й народні пісні. Треба відзначити, що діяльність Андрія Гнатишина мала такий розголос у Відні, що навіть австрійські церкви запрошують його для відправи служби. З цього приводу Гнатишин пише: “Це було 5 лютого 1961 р., можна сказати — історична дата, коли перший раз співають австрійські богослови українську службу божу під управою українського диригента”.
За 25 км. на південь від Відня, серед зелених пагорбів Віденського лісу, полів та виноградників лежить знаменитий Баден. Це курорт з цілющими гарячими сірчаними джерелами. Парки Бадена є справжніми визначними місцями. В Курортному парку щодня грає оркестр, тут є альтанка «храм Бетховена», квітковий годинник і пам’ятник Штраусу і Ланнеру, а з кінця червня до початку вересня проходить фестиваль оперети на «літній арені».
Події музичного життя ВІДНЯ.
• Дні Гайдна (початок березня)
• Дні духовної музики (початок березня - середина квітня)
• Віденський фестиваль (травень, червень)
• Віденське музичне літо (середина червня - середина вересня)
• Міжнародний музичний молодіжний фестиваль (липень)
• Спектакулум (липень), Дні Шуберта (листопад)
Пам'ятні місця ВІДНЯ
Людвіг ван Бетховен:
Музей-квартира:
Відень 1, Мелкербастай (Паскуалатіхаус);
Відень 19, вул. Деблінгер Хауптштрассе, 92 (Героїчна симфонія);
Відень 19, вул. Пробусґассе, 6, будинок, де було складено Хайлігенштадтський заповіт; Пам'ятники:
Відень 1, пл. Бетховенплатц;
Відень 19, Хайлігенштадтський парк:
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар, вул. Зіммерінгер Хауптштрассе, 234, ворота 2 Альбан Берґ:
Могила: Відень 13, Хіетцінгерське кладовище Йоганнес Брамс:
Меморіальна кімната в квартирі, де жив і помер Гайдн: Відень 6, вул. Гайднґассе, 19
Пам'ятник: Відень 4, пл. Карлсплац (Рессельпарк)
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар Антон Брукнер:
Пам'ятник: Відень 1, міський парк Хрістоф Віллібальд Ґлюк:
Пам'ятник: Відень 4, вул. Аргентініерштрассе, 6 (за церквою Карлскірхе)
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар Йозеф Гайдн:
Відень 6, вул. Гайднґассе, 19 (Будинок-музей, де жив і помер композитор)
Пам'ятник: Відень 6, вул. Маріахільфер Штрассе, 55 Імре Кальман:
Меморіальна кімната: Відень 1, пл. Йозефсплатц, 1 (Національна бібліотека).
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар Йозеф Ланнер:
Пам'ятник: Відень 1, парк перед Ратушею
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар Франц Легар:
Музей-квартира: Відень 19, Хакхоферґассе 18
Пам'ятник: Відень 1, парк перед Ратушею Ґустав Малер:
Могила: Відень 19, цвинтар на Грінцинг Вольфганг-Амадей Моцарт:
Музей-квартира: Відень 1, вул. Домґассе, 5 (будинок Фігаро) Пам'ятники:
Відень 1, парк Бурггартен, /міський парк /
Фонтан: Відень 4, пл. Моцартплатц
Місце поховання: Відень 3, кладовище Санкт-Марк
Пам'ятна могила: Відень 11, Центральний цвинтар Франц Шуберт:
Музей-квартира: Відень 9, вул. Нусдорферштрассе, 54 (будинок, де народився Шуберт)
Музей Шуберта: Відень 4, вул. Кеттенбрюкенґассе, 6 (кімната, де помер композитор) Пам'ятники:
Відень 1, міський парк,
Відень 18, парк Шуберта
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар Роберт Штольц:
Пам'ятник: Відень 1, міський парк Могила: Відень 11, Центральний цвинтар Йоганн Штраусс, батько:
Пам'ятник: Відень 1, парк перед Ратушею
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар, вул. Зіммерінгер Хауптштрассе, 234 Йоганн Штраусс, син:
Музей-квартира: Відень 2, вул. Пратерштрассе, 54
Пам'ятник: Відень 1, міський парк Могила: Відень 11, Центральний цвинтар Франц фон Зуппе:
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар, вул. Зіммерінгер Хауптштрассе, 234 Хуґо Вольф:
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар, вул.Зіммерінгер Хауптштрассе, 234 Карл Целлер:
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар, вул.Зіммерінгер Хауптштрассе, 234 Карл-Міхаель Цірер:
Меморіальна кімната: Відень 1, пл. Йозефсплатц, 1 (національна бібліотека) Пам'ятник: Відень 2, вул. Пратер Хаупталле
Могила: Відень 11, Центральний цвинтар
Зальцбург (Salzburg)
Цікавим щодо визначних музичних місць є місто Зальцбург (нім. Salzburg, — дослівно «Сольовий за́мок») — місто на заході Австрії, столиця федеральної землі Зальцбург.
На Ґетрайдеґассе (Getreidegasse), тобто “пшеничному провулку» є будинок, де народився В.А.Моцарт. Зараз там є музей композитора.
Музей є також у Mozart – Wohnhaus (житловому будинку) на Макартплатц (Makartplatz), 8, де композитор жив з 1773 до 1780 року. В цьому будинку жила його сестра Нанерль до заміжжя і батько Леопольд до своєї смерті.
Моцартеум – це велика будівля у стилі модерн, де розміщуються Музичний університет,театрально-концертний зал, бібліотека і міжнародний культурний фонд «Моцартеум».
Про Моцарта нагадує також Віденський садовий павільйончик, що належав лібретистові композитора Шиканедеру. Тут великий музикант працював над "Чарівною флейтою". У1873 році павільйончик було подаровано Зальцбургу, і сьогодні його можна побачити за садом Мірабель, на Шварцштрассе (нім. Schwarzstrasse).
У соборі Св.Руперта і Вергілія є купіль, в якій хрестили Моцарта. На площі Моцарта (Mozart Platz) у 1842 році встановлено пам’ятник Моцарту.
У Зальцбурзі працював молодший брат Йозефа Гайдна – Міхаель ( 1737 – 1806). Спершу він замінив Леопольда Моцарта на посаді придворного органіста, згодом замість Вольфганга Моцарта працював у капелі архієпископа, а потім органістом у церкві святої Трійці. Міхаель Гайдн є автором духовної та інструментальної музики, вчителем Карла фон Вебера, Антоніо Діабеллі.
Могила Міхаеля Гайдна є на цвинтарі монастиря св. Петра ордену бенедиктинців, а голова – в урні на пам’ятнику в церкві, розміщеній поруч.
На Лінцерґассе (Lincergasse), поруч з церквою св.Себастьяна є цвинтар, на якому поховані батько Моцарта Леопольд і його дружина Констанція.
У Зальцбурзі народився, навчався і працював всесвітньої слави диригент Герберт фон Караян (1908 – 1989).
У Зальцбурському краї є місця, пов’язані з піснею «Свята ніч». Пісня була написана 24 грудня 1818 в різдвяний святвечір в селі Оберндорфе під Зальцбургом. Текст пісні написав вікарій церкви святого Миколая Йозеф Мор, а музику написав органіст Франц Ґрубер. Прем'єра гімну відбулася того ж дня на урочистій різдвяній месі. За однією з версій, гімн, який легко можна було співати а-капела або під гітару, створювався в такому поспіху через те, що миші прогризли міхи церковного органу. Через деякий час пісня широко розповсюдилася по Європі, в німецьких церковних пісенних збірках вона з'явилася в 1831 році, причому в них значилося: «Автори тексту і музики невідомі». Авторство Мора і Ґрубера вдалося остаточно встановити лише в 1854році. На початку 20 століття церква в Оберндорфе була зруйнована повінню. Нині на її місці споруджено невелику капличку, а в сусідньому будинку відкрито «Музей Тихої ночі». Найстаріша зі збережених авторських партитур (близько 1820 року) зберігається в Зальцбурському музеї «Кароліно-Августеум».
Айзенштадт (Aisenshtadt)
Айзенштадт – столиця однієї з австрійських земель – Бургенланд в 70 км. від Відня, австрійська резиденція князів Естергазі. Саме тут Йозеф Гайдн майже 40 років працював придворним капельмейстером князів Естерхазі. Особливої уваги заслуговує Кальварієнкірхе, або Гайднівська церква. Саме там є мавзолей Гайдна. Як відомо, Гайдн помер у своєму віденському будинку 31 травня 1809 року, коли Відень був окупований Наполеоном. Похорон пройшов дуже скромно і непомітно. У 1820 році князь Естерхазі наказав перенести його рештки в Айзенштадт і поховати в склепі при Кальварієнкірхе. Виявилось, що немає черепа. Його викрали фанати френологи для дослідження будови і особливостей. Справжній череп композитора аж до 1954 року зберігали у Віденському товаристві любителів музики в кришталевій скриньці. Освячення мавзолею і гробівця Гайдна відбулося лише у 1954 році, коли туди нарешті перенесли і череп композитора.
На подвір’ї церкви до 270-ліття від дня народження композитора встановили бюст. На камені внизу написано: «Мою мову розуміють у всьому світі». Це слова Гайдна, які він, начебто, сказав Моцарту, коли той турбувався, що в Англії Гайдну буде важко через незнання мови.
Санкт-Флоріан (Sankt Florian)
Санкт-Флоріан – це ярмаркова комуна у федеральній землі Верхня Австрія. Це містечко відоме передовсім своїм монастирем августинців, котрий також носить ім’я святого Флоріана. Знаменитий композитор Антон Брукнер, котрий народився у сусідньому містечку Ансфельден, хлопчиком співав у монастирському хорі Санкт-Флоріану, а пізніше, – у 1848-1854 роках служив парафіяльним органістом. Його саркофаг розташований під церковним органом.
Клаґенфурт (Klagenfurt)
Клаґенфурт – місто на півдні Австрії, столиця федеральної землі Карінтія, розташоване в альпійській долині на річці Ґлан. Місто оточують кілька озер, найбільш відоме серед яких озеро Вьортерзі (Wörthersee). Саме тут є меморіальний будиночок Ґустава Малера.
Населені пункти Австрії, так чи інакше пов'язані з творчістю великих музикантів.
Форарльберг
Брегенц (район)
Фестиваль "Весна в Брегенці" (квітень / травень).
Музичні фестивалі (кінець липня - кінець серпня).
Фельдкірх (район)
Шубертівський фестиваль в Фельдкірхен (середина - кінець червня).
Тіроль
Інсбрук (район)
Концерти в палаці Амбрас (середина червня - початок серпня), фестиваль давньої музики (друга половина серпня).
Зальцбурзький КРАЙ
Зальцбург (район)
Події музичного життя: моцартівський тиждень (останній тиждень січня), Великодній фестиваль, Зальцбурзький фестиваль на Трійцю, концерти у фортеці Хоензальцбург (Великдень - кінець жовтня), концерти в палаці (цілий рік), Зальцбурзький театр маріонеток (цілий рік), Зальцбурзький фестиваль ( кінець липня - кінець серпня), Дні культури в Зальцбурзі (жовтень), Передріздвяні концерти (грудень).
Пам'ятні місця: Вольфганг-Амадей Моцарт: будинок, в якому народився композитор, вул. Ґетрайдеґассе, 9; будинок, де жив Моцарт, пл.Макартплатц, 8; будиночок "Чарівної флейти" - за Моцартеум, вул.Шварцштрассе 24-26, пам'ятник Моцарту на пл. Моцартплатц.
Арнсдорф-бай-Ламрехтсхаузен (район)
Франц-Ксав'єр Ґрубер: (автор різдвяної пісні "Свята ніч"): музей композитора.
Оберндорфе-бай-Зальцбург (район)
Франц-Ксав'єр Ґрубер: Каплиця «Свята ніч" (Брукманхаус).
Халяйн (район)
Франц-Ксав'єр Ґрубер: музей композитора і меморіальний житловий будинок.
ВЕРХНЯ АВСТРІЯ
Хохбург / Ах (район)
Франц-Ксав'єр Ґрубер: будинок-музей композитора.
Бад Ишль (район)
Події музичного життя: фестиваль оперети (липень - вересень).
Пам'ятні місця: Франц Легар: вілла Легара, наб. Франца Легара, 8; могила композитора.
Штайнбах-ам-Аттерзее (район)
Ґустав Малер: будинок-музей композитора.
Феклабрук (район)
Антон Брукнер: меморіальний зал у краєзнавчому музеї, Хінтерштадт 19.
Ансфельден (район)
Антон Брукнер: музей (вул. Августенерштрассе, 3).
Лінц (район)
Міжнародний Брукнерівскій фестиваль (середина вересня - початок жовтня), Арс Електроніка (середина вересня).
Санкт-Флоріан (район)
Події музичного життя: фестиваль камерної музики і театральні вистави в палаці Тіллісбург (липень).
Пам'ятні місця: Антон Брукнер: Монастирська церква: місце поховання, Брукнерівскій орган, монастир: меморіальні зали.
Бад Халль (район)
Фестиваль оперети (червень - серпень).
Штайр (район)
Антон Брукнер: пам'ятник на пл. Брукнерплатц 4.
Франц Шуберт: пам'ятна дошка на будинку (пл. Штадтплатц, 12).
Список ілюстрацій
Йозеф Гайдн
Будинок-музей і погруддя Йозефа Гайдна. Рорау, Нижня Австрія
Кімната в будинку- музеї Йозефа Гайдна, де композитор народився. Рорау, Нижня Австрія
Палац князів Естерхазі, де служив Гайдн. Айзенштадт, Австрія
Гайднзал в палаці князів Естерхазі. Айзенштадт, Австрія
Гайднкірхе (Кальварієнкірхе). Айзенштадт, Австрія
Саркофаг Йозефа Гайдна. Кальварієнкірхе, Айзенштадт, Австрія
Погруддя Йозефа Гайдна. Айзенштадт, Австрія
Пульт органу, на якому грав Й. Гайдн в церкві Милосердних Братів. Музей Гайдна, Айзенштадт
Штефансдом (Собор Св. Стефана), з яким пов’язане життя Й. Гайдна і В. Моцарта. Відень,
Австрія
Будинок-музей Йозефа Гайдна, де композитор прожив свої останні роки. Відень 6,
Гайднґассе,19
Особисті речі Й. Гайдна: візитна картка і олівець. Музей композитора, Відень
Пам’ятник Йозефу Гайдну перед Маріахільфер кірхе. Відень
Пам’ятник і урна з черепом Міхаеля Гайдна. Зальцбург, Австрія
Вольфганг Амадей Моцарт
Будинок, в якому народився Моцарт. Зальцбург, Австрія
Пам’ятник Моцарту. Зальцбург, Австрія
Музей-квартира Моцарта. Відень, Домґассе, 5
Пам’ятник Моцарту. Відень, міський парк
Кенотаф (символічний надгробок) Вольфганга Моцарта. Відень, цвинтар Санкт-Марк
Сувеніри із зображенням Моцарта
Надгробок батька Вольфганга Моцарта – Леопольда і дружини Констанції. Зальцбург, Австрія Антоніо Сальєрі
Надгробок Антоніо Сальєрі. Відень, Ценральний цвинтар
Людвиг ван Бетховен
Будинок Бетховена. Хайліґенштадт
Пам’ятник Людвигу ван Бетховену. Відень 1, Бетховенплатц
Пам’ятник Людвигу ван Бетховену. Баден під Віднем
Слухові трубки Людвіга ван Бетховена
Надгробок Людвіга ван Бетховена. Відень, Центральний цвинтар
Хрістоф Віллібальд Ґлюк
Памя’тник Хрістофу Віллібальду Ґлюку. Відень
Франц Шуберт
Пам’ятник Францу Шуберту. Відень, міський парк
Надгробок Бетховена (зліва), Шуберта (справа), пам’ятний надгробок Моцарта (посередині).
Відень центральний цвинтар
Окуляри Франца Шуберта. Музей композитора, Відень
Надгробок Франца Шуберта. Відень, Центральний цвинтар
Йозеф Ланнер
Пам’ятник Йоганну Штраусу старшому і Йозефу Ланнеру. Баден, Австрія
Пам’ятник Йоганну Штраусу-сину.Відень, Центральний парк
Надгробок Йоганна Штрауса-батька. Відень, Центральний цвинтар
Йоганн Штраус-син
Музей Йоганна Штрауса-сина, інтер’єр. Відень
Надгробок Йоганна Штрауса-сина. Відень, Центральний цвинтар
Йоганнес Брамс
Надгробки Й. Штрауса-сина і Й. Брамса. Відень, Центральний цвинтар
Пам’ятник Йоганнесу Брамсу. Рессельпарк, Відень
Фонтан-пам’ятник «Милому Авґустіну». Відень
Франц Ксав’єр Ґрубер, автор музики пісні «Свята ніч»
Надгробок Ф.К.Ґрубера. Халяйн, Австрія
Ґустав Малер
Будинок-музей Ґустава Малера. Клаґенфурт, Нижня Австрія
Церква Святої Варвари. Відень 1, Постґассе 8
Меморіальна дошка Андрія Гнатишина
Арнольд Шенберґ
Надгробок Арнольда Шенберґа. Відень, Хіетцінгерський цвинтар
Погруддя Альбана Берґа. Парк ім. А.Берґа, Шифлінг-ам-Зе, Австрійські Альпи
Антон Веберн
Надгробок Антона Веберна. Міттерзіль, Австрія
Погруддя Герберта фон Караяна. Аніф, Австрія
Пам’ятник Герберту фон Караяну. Зальцбург, Австрія
Список використаних джерел
1. Конен В. Шуберт. — изд. 2-е, доп. — М.: Музгиз, 1959. — 304 с.
2. Великие музыканты Австрии памятные места, музеи и адреса http://www.austria-
3. Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1992. —
С. 165.
4. Кияновська Л. Основні етапи музичних зв’язків західної України й Австрії: спроба історичної
5. систематизації // Подорож до Європи / Упор. О.Гаврилів, Т.Гаврилів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2005. – С. 116–132
6. Шульгіна В. Музично-просвітницька діяльність українського диригента і композитора Андрія Гнатишина в Австрії // Науковий вісник НМАУ ім. П.Чайковського і збірник наукових статей. – К., 2001. – Вип.17. – С. 276–285
7. Альшванг А.А. Людвиг ван Бетховен. Очерк жизни и творчества. – М.: Советский композитор, 1971. – 558с.
8. Бах. Моцарт. Бетховен. Мейербер. Шопен. Шуман. Вагнер / Сост. «ЛИО Редактор». – СПб: «ЛИО Редактор» и др., 1998. – 576с.
9. Великович Э. Великие музыкальные имена: Биографии. Материалы и документы. Рассказы о композиторах. – СПб.: Композитор, 2000. – 192с.
10. Владимирская А. Р. Звёздные часы оперетты — Л.: Искусство, 1975. — 136 с.
11. Музеи, памятники и могилы известных музыкантов в Вене
про публікацію авторської розробки
Додати розробку