Жанри хорової музики. Хорова духовна музика - один із засобів розвитку сучасної особистості.

План – конспект

уроку музичного мистецтва 

автор розробки Щерба Аліна Іванівна

вчитель загальноосвітній школи I –III ступенів № 2 м. Краматорська

Хід уроку

1.Організація класу до уроку. Вхід учнів під музику/ В. А. Моцарт «Концерт для фортепіано»  № 21. Варіант музичного вітання «Ми сьогодні збираємо разом» Н. Мієдінової. Під час виконання вчитель демонструє емоційне бажання співпрацювати разом та налаштовує на демократичну атмосферу уроку.

2. Актуалізація опорних знань.

 Виконання тестових завдань. Використовується мультимедійна дошка, де записані запитання. Діти лише пишуть варіанти відповідей. / додаток 1/.

• А як ви вважаєте, чи може автор твору, який ви почули на початку уроку, писати серйозну музику, яка налаштовує нас на роздуми та розмірковування?    / Вчитель провокує  полілог, , результат якого можна направити на висновок : «можливо, але не обов’язково»./

• Чи може людина передавати через спів, свою творчість емоції, думки, які не властиві їй самій? Чи будуть вони переконливими для слухача, коли автор не відчув їх особисто?  - Висновок : Звичайно, що ні!
• Таким чином, лише духовно збагачена особистість, сповнена життєвим досвідом, чуттєвістю та щирістю спроможна висловити свої думки, почуття зрозуміло для слухача, виконавця.
• На початку уроку ви прослухали твір В.А. Моцарта, який є автором одного з найбільш драматичних та таємничих творів музичної культури – Реквієму. Це жанр концертної духовної музики про який і піде розмова на уроці.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів. Довести значимість теми, зміст основних завдань уроку. Перелік усіх видів роботи на уроці та творів.

 На першому уроці з цієї теми кожен з вас почав заповнювати схему, карту пам’яті. Сьогодні ви продовжите роботу над ними. Ви зможете їх  використати, узагальнюючи матеріал кількох уроків.

3. Основна частина уроку.

Основне завдання вчителя -  максимально залучати якомога більшу частину учнів до обговорення теми, підтримувати розвиток дискусій, направляючи при цьому розмову в потрібному напрямку, відповідно до теми та з метою розвитку комунікативних здібностей учнів у сфері мистецтва. При необхідності, наприклад, під час виникнення в класі дискусії щодо характеристики звучання або змісту того чи іншого твору, прослуховуємо його повторно,  з поставленим конкретним завданням. Так само, можна прослухати з метою порівняння незапланований музичний твір. Акцентуючи увагу на народно-пісенній основі української професійної музики  переходимо до розмови про творчість Артемія Веделя, яка була зрощена на народному ґрунті.

Пропоную вам підсумувати та узагальнити вже знайому вам інформацію, доповнюючи  її ще більш цікавими фактами.  Українське музичне мистецтво другої половини XVII – початку XVIII набуло полярності далеко за межами  краю. Українці були вчителями і співу в багатьох  місцях Росії, видавали там нотні книги. У більшості українських колегіумів , ліцеїв існували хорові капели, театри, балет. Для підготовки хористів за царським наказом було відкрито співацьку школу в Глухові. У Почаєві видаються збірники церковного співу – богогласники. Глухів – столиця гетьманської  України – стає центром культурного життя Лівобережної України. Осередком музичного життя стала Київська академія, де вивчали нотну грамоту та були поширені хоровий спів, гра на музичних інструментах. Хори існували при Переяславській, Чернігівській, Харківській колегіях. У містах та великих поміщицьких маєтках розвивалася світська музика. Багаті поміщики утримували кріпацькі капели, оркестри, оперні та балетні трупи. Гетьман К. Розумовський утримував при своєму дворі власний театр і оркестр, де влаштовували постановки популярних італійських опер, читали літературні твори, виконували уривки з балетів, ставили кращі п’єси класичної європейської драматургії. Тут існувала і найбільша в Європі нотна бібліотека.  Саме з глухівської школи вийшли видатні композитори, творці української музики Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель. Бортнянський написав 35 концертів на чотири голоси, 10 концертів на два хори, співи до служби Божої, які і досі виконуються церковними хорами. Видатні українські композитори були  змушені жити і працювати в Росії, й історики російської музики вважали їх своїм національним надбанням.

Особлива сфера класичної музики - духовні твори, де зазвичай призначені для супроводу богослужінь. Подібні твори передають потаємні душевні відчуття людини. Щоб сприйняти таку музику, потрібно володіти певними знаннями, культурою і делікатністю. Слухати духовну,  класичну музику нелегко, вона вимагає підготовки. Але цей неосяжний  світ доступний нам. Потрібно лише бажання і трохи терпіння - і тоді слухач із подивом виявить, що твір, написаний багато років тому, розповідає про його власні почуття і надії, немов композитор зміг заглянути в душу людини.

Рефлексія. «Однохвилинне есе» , «SMS у Вайбері». / додаток 2/

Слухання музики. Систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей уроку.

Звучить «Реквієм» В.А.Моцарта /фрагмент за вибором вчителя/. А другий твір звучить без оголошення автора і назви твору. 

Вчитель: З творчістю  одного з найвідоміших в світі композитора – класика   В.А. Моцарта ви знайомі вже давно. А чи можем ми сказати, що другий твір, ще невідомого вам композитора вразив нас менше, ніж перший. Беззаперечно, що НІ. Це була «Херувимська пісня» А. Веделя у виконанні хору Київської консерваторії. 

• Поміркуйте: у чому ж полягають спільні риси  музичних  творів?
• Що ж єднає  мистецтво різних композиторів, різних країн, віросповідань?» 

Музика  творі відрізняється особливою емоційною глибиною, хоча кожен з них має свою неповторну мову. Під впливом музики пробуджується наша душа – така, яка вона є: багата, складна, тонка. І чи не значить це, що зміст музики віддзеркалює зміст нашої душі, спілкується з нею безпосередньо – без будь-якої програмності, слів, сюжетів? Музичний зміст належить тільки музиці, і його можна шукати тільки в ній самій, у її звуках, мелодіях, ритмах, у їх неповторній єдності.

Артемій Ведель ( 1767 – 1808)

композитор, хоровий диригент, співак, скрипаль, педагог.

Увійшов в історію музичної культури як митець, який писав винятково сакральну хорову музику, розвиваючи багатовікові традиції української хорової культури й народної творчості.   Музику Артемія Веделя не раз забороняли виконувати. Не дивлячись на те, його твори в рукописах розходились по руках, "їх співала вся Русь". Пізніше вони стали найважливішим елементом богослужіння в храмах, зазвучали в концертах. Фахівці вважають, що твори Веделя сповнені ліризму, співучості, в них присутня піднесена сентиментальність, що характерно саме для українського мелосу. Артемій Ведель сам диригував, коли виконувалися його твори, і виконував соло. Його тенор заворожував, захоплював. Колектив Веделя став одним з кращих і за художнім рівнем, він поступався лише Придворній імператорській капелі.

Ведель був глибоко релігійною людиною. Навіть перебуваючи на військовій службі, жив замкнуто. Тільки складав музику, читав і молився. Майже щодня ходив до церкви, знав напам'ять всі 150 псалмів, часто причащався, м'яса не їв ніколи, спав на грубій підстилці. Артемія Лук'яновича багато хто не розумів. Мав багато грошей - і роздав все, став жебраком, послушником в Києво-Печерській лаврі. Сьогодні відомо близько 80 творів Веделя. В Успенському соборі Києво-Печерської лаври, в Національній філармонії, на інших майданчиках проходять концерти і фестивалі з творів класика української хорової музики. Їх виконують кращі музичні колективи. Видано першу в світі "Антологія творів Артемія Веделя". На фасаді Києво-Могилянської академії йому встановлено меморіальну дошку.

• Діти, а чи мають бути наші духовні переконання, погляди, релігійні усвідомлення причиною сварок? Погоджусь з вами, що НІ! Це спосіб взаємозбагачення внутрішнього світу людини, прояв толерантності і високого рівня розвитку.
• Чи можна вважати вивчення історії різних релігій світу проявом нашого переконливого бажання співіснувати у полікультурному, багатогранному сучасному світі. Це прояв нашого усвідомлено – недискримінаційного світосприйняття.

Вокально – хорова робота.

Мабуть, найпоширеніший жанр, який відчиняє двері у музичне мистецтво,— це пісня. Змінюються роки, але у будь-який час людина співає — і в смутку, і в радості. Саме в пісні втілено глибокі роздуми, солодкі мрії, народна мудрість. Сьогодні ми продовжимо вивчення пісні «Будинок під блакитним дахом»  І Кириліної. Розучуємо з учнями наступний куплет , домагаючись осмисленого та виразного виконання. Слід приділити увагу динамічному розвитку, надавши можливість учням визначити динаміку кожного куплета і приспіву відповідно до змісту пісні.

Вокально-хорова робота має бути зосереджена навколо мелодійних та ритмічних особливостей пісні,  емоційно -виразного виконання. Творчим завданням для учнів (на цьому й наступному уроці) може бути пропозиція власного виконавського плану пісні.

• Діти, підкажіть мені, а як же пов’язана ця пісня з темою нашого уроку? Так, духовна музика –  це форма розвитку духовності, яка базується на найбільш світлому людському почутті – любові.  А ми вже  на з’ясували, що в цій пісні віддзеркалена любов до всього, що нас оточує, до самого життя в усіх його проявах сьогодення.

Рефлексія  Вправа «Мапа тіла». / додаток 2/

У висновку уроку зосереджуємо увагу на музичних образах, що втілюють життєвий зміст творів - їх значенні, різноманітті та відображенні ними людських характерів.

Висновки: Віковічна мудрість народу, його соціальні переконання, морально – етичні та художні принципи відбивалися у кращих зразках української  та світової творчості. Саме твори таких композиторів як Д. Бортнянський, А. Ведель мають безцінний вплив на кожного з нас, є невід’ємною частиною у формуванні нашої ментальності, самовизначення, самосвідомості. В центрі цих творів стоять моральні, одвічні філософські проблеми. Музика дозволяє усвідомити складні проблеми не тільки розумом, а й серцем, як би відчути їх зсередини, не тільки міркувати, а й співпереживати, розвиваючи свій емоційний інтелект.

Сьогодні ми навчилися сприймати визначні музичні твори  духовного спрямування  як ті, що  суттєво вплинули на світову культуру. Бо не тільки у духовному житті нас необхідні такі якості як гнучкість, взаєморозуміння, емпатія.

• Як ви вважаєте,  чи стане вам корисним у подальшому житті особистісний досвід,  набутий на уроці сьогодні?
• Давайте це проаналізуємо і пошукаємо відповіді, виконуючи вправу «Мапа тіла». Рефлексія. / додаток2/

Домашнє завдання:

Шановні діти, наш внутрішній світ формується під впливом нових знань і вражень. І дуже добре, коли  музичні враження не залишають  нас байдужими. Тому  в мене є для вас музичний сюрприз  від сучасного українського композитора і співака Назара Савко, який залюбки подарував нам пісню « А життя є!».  В цій пісні нібито узагальнюється наша розмова, ми відчуємо світлий, радісний, максимально позитивний світогляд сучасної людини. Усього вам найкращого,   до зустрічі!

Додаток 1 .

Орієнтовні тестові завдання

1. Як називається спів без музичного супроводу? 

1. оркестр ;
2. вокаліз  ;
3. a capella;
4. фонограма.

2. Меса в католицькій церкві виконується :

1. хором;
2. солістом;
3. у супроводі органу;
4. хором у супроводі органу.

3. До якого музичного жанру відносяться хорові твори : хори, кантати, ораторії?

1. жанри вокальної музики;
2. жанри симфонічної музики;
3. жанри народної музики.

4. Колектив співаків, які разом виконують який-небудь вокальний твір з інструментальним супроводом чи без нього:

1. естрадний оркестр;
2. хор;
3. духовий ансамбль.

5. Керівника церковного хору називають:

1. диригент;
2. директор;
3. регент.

Додаток 2 .

Опис вправ .

«Однохвилинне есе» варіант вправи «SMS у Вайбері».

Основа – вправа  «3-2-1» :

• назви 3  нові факти, події, враження, про які дізнався ;
• задай 2 питання, які в  тебе виникли , або зацікавили;
• встанови 1 взаємозв’язок з реальним життям.

Відправ своє повідомлення в групу  у Вайбері. 

Вправа «Мапа тіла».

Методисти організації «Evaluation support Scotland» розробили

інструмент для рефлексії «Мапа тіла», який поєднав різні види рефлексії.

Після уроку дати відповідь на чотири ключові запитання:

1. Що змусило задуматись?

2. Що хочеться взяти з собою?

3. До чого б не хотілося повернутися?

4. Що найбільше розважило?

Форма зворотного зв’язку  «розумію - усвідомлюю – знаю - зростаю»

Форма : «Океан успіху»

Майндмеппи. Карта думок, асоціацій.

На аркуші А4 записуються асоціації, думки, які виникають під час вивчення матеріалу. На наступному уроці цей матеріал доповнюється та корегується, вносяться виправлення, позначається зв'язок між інформацією   та нові ідеї.

Веб-сервіси та мобільні додатки.

Цифрові карти думок більш функціональні. Вони компенсують індивідуальні недоліки почерку і стилю занесення інформації мислячого. Також цифрові карти думок позбавляють від необхідності носити з собою набір кольорових ручок або олівців і дозволяють «чарівним» чином прикріплювати до карт додаткові дані.

Список використаних джерел

1. Горбенко С. С. Навчально-наукова діяльність студентів з методики музичного виховання: Навчально-методичний посібник / С.С.Горбенко. – К: Освіта України, 2010. – 180 с.

2. Гумінська О. О. Уроки музики в загальноосвітній школі: Методичний посібник./ О. Гумінська. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 102 с.

 3. Кушка Я. С. Методика музичного виховання дітей: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у 2-х частинах. Частина 1 / Я.С. Кушка. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 216 с.

 4. Масол Л. М. Загальна Мистецька освіта: теорія і практика: монографія / Л. М. Масол. – К.: Промінь, 2006. – 432 с.

5. Масол Л. М. Методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво»у 1-2 класах закладів середньої освіти на засадах компетентнісного підходу: навчально-методичний посібник./ Л.М.Масол. – К.: Генеза, 2019. – 207с.