Княгининівський навчально-виховний комплекс 

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад»

 

 

Міленіна Л.В.

 

 

(словник-путівник країною Музики)

 

 

 

2020р.

 

 

Міленіна Людмила Вікторівна, вчитель музичного мистецтва

Княгининівського НВК Луцького району Волинської області

 

Міленіна Л.В. «Музична абетка»: / Словник-путівник країною Музики / дидактичні матеріали / Людмила Вікторівна Міленіна – Княгининок  2020. –   48 с. 

 

 

У словнику подається широке коло відомостей про музику, розповідається про значення термінів, їх походження.

Збірник складено з метою надання допомоги школярам у вивченні предмету «Музичне мистецтво».

Рекомендовано для вчителів музичного мистецтва, учнів загальноосвітніх шкіл, а також усіх шанувальників музики.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 

 

 

Слово ніколи не може до кінця

                                                    пояснити всю глибину музики,                                але без слова не можна наблизитися  до цієї найтоншої сфери пізнання почуттів. В.Сухомлинський

Мистецтво – чарівний світ краси, що з давніх-давен приваблює до себе людей. Майже сорок тисячоліть існує на землі мистецтво. Воно створене людиною і є невід’ємною частиною її життя, її вічним супутником. Людина – автор величезної кількості різноманітних мистецьких творів, де вона постає художником і композитором, скульптором і архітектором, поетом і драматургом, творцем кіно і телебачення. 

Найважливішим та спільним для всіх видів мистецтва є те, що вони «проростають» з ґрунту, який зветься «життям» . 

Твори різних видів мистецтва по-різному прямують до серця людини. Разом з тим вони мають спільну мету – передати людині думку митця, його ставлення до навколишнього світу, до людини, до життя. 

Звичайно ви вже багато знаєте про музику. І саме, взявши до рук цей словничок, ви переконаєтеся, що мандрівка країною музики дуже цікава.

У музичній абетці подається широке коло відомостей про музику, розповідається про значення термінів, їх походження.

Сподіваюся, що ця збірочка допоможе усім прилучитися до дружнього кола різних видів мистецтва, збагатитися новими знаннями, враженнями, відкрити для себе нові сторінки життя.

 

Людмила Міленіна

Акомпанемент (фр. accompagnement — супроводжувати) — музичний супровід до сольної партії голосу або інструмента, а також до основної теми, мелодії музичного твору. Акордеон – музичний інструмент,  має дві клавіатури - кнопкову (з готовими акордами) для лівої руки та фортепіанну (з клавішами)- для правої. 

Амбушур — спосіб складання губ і язика під час гри на духових музичних інструментах.

Арія —(від італ. aria — пісня) — номер закінченої музичної побудови з опери, кантати, який виконує співак-соліст у супроводі оркестру. Сольний вокальний твір з опери, ораторії, кантати.

Арфа – старовинний струнний інструмент

Артикуляція—правильна, чітка, виразна вимова окремих звуків та слів при співі та читанні.

 

 

 

 

Балада (лат. ballade — танцювати) — це віршований твір на героїчну, легендарну або казкову тему.

Балалайка — російський народний щипковий інструмент трикутної форми з довгим грифом і трьома струнами. 

Балет — жанр мистецтва, в якому органічно поєднуються музика, танець, драматична дія та засоби образотворчого мистецтва. Корінням балет сягає у давню культуру Єгипту, Греції та Індії. 

Банджо — народний струнний щипковий інструмент американських негрів у вигляді барабанчика з довгим грифом і натягнутими струнами.

Бандура— український народний інструмент. У давнину грою на бандурі супроводжували спів народні співці-бандуристи.

Бароко (від італ. barocco) — художній стиль кінця XVI—середини XVIII століття, що поєднував велич і пишність, глибоку емоційність і складну декоративність у прикрашанні мелодії.

Баян — кнопковий духовий інструмент, який є різновидом гармошки. Назва «баян» виникла від

давньоруського співака, який згадується у «Слові о полку Ігоревім» (Боян).

Болеро — іспанський парний народний танець у помірно швидкому темпі.

Бубон — ударний музичний інструмент у формі дерев'яного обруча з мембраною зі шкіри, із вмонтованими металевими брязкальцями.

Бугай —        український   народний        ударний інструмент, зроблений із діжечки, де верхній отвір обтягнуто шкірою, посередині якої протягнуто жмуток кінського волосу; грають на ньому, сіпаючи за цей жмуток зволоженими у квасі чи воді руками; за тембром нагадує ревіння бугая.

 

 

Вальс (нім. Walzer, від walzen— кружляти) — 1) плавний парний танець,      що виконується під музику з розміром у

3/4 такту. Походить від народного

австрійського танцю «Лендлера». 

Варіації (лат. variatio — зміна, різноманітність) — музичний твір, у якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодійних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо.

Веснянка — старовинна обрядова українська пісня до весняних свят, пов'язана з приходом весни та з початком весняних польових робіт. Мелодії веснянок побудовані на багаторазовому повторенні однієї або двох поспівок. У Західній Україні веснянки називають гагілками, ягілками або гаївками.

Віртуоз (лат. virtus — сила, талант) — виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

Гама — частина звукоряду в межах октави, в якому ступені ладу йдуть послідовно один за одним у висхідному або  низхідному порядку.

 

Гелікон — басовий духовий інструмент з родини ріжків, горнів.

  

Гітара — струнний щипковий інструмент. Існує чотири           різновиди:      російська             семиструнна, іспанська шестиструнна, гавайська шестиструнна, електрогітара.

 

Гопак— український народний швидкий танець. Чоловіки виконують складні фігури, змагаючись у спритності.

 

Динаміка (грецьк. dynamicos — силовий) — сила звучання в музичних творах. Одна зі сторін організації музики, тісно пов'язана з силою звучання, дією різних акустичних компонентів.

Основні позначення динаміки:

•             (іт. forte, читається фо́рте) — голосно, сильно. 

•             (іт. piano, читається піа́но) — тихо, слабо 

Максимальна та мінімальна динаміка позначається двома або більшою кількістю знаків, наприклад:

•             (форті́ссімо, іт. fortissimo) — дуже голосно,   (піані́ссімо, іт. pianissimo) — дуже тихо. 

Для позначення поступової зміни гучності використаються наступні терміни

•             креще́ндо (іт. crescendo), поступове посилення звучання,   димінуе́ндо (іт. diminuendo), або декреше́ндо (іт.

decrescendo) — поступове ослаблення. У нотах вони позначаються скорочено як cresc. і dim. (або decresc.). 

Динамічні відтінки — вказівки щодо різного ступеня гучності звучання при виконанні музики, пов'язані з образно-художнім змістом твору. «Гучно» —/(форте), «тихо» —р

(піано). 

Диригент –(від фр. diriger - керівник колективу музикантів, який об’єднує виконавців з оркестру, хору, оперної або балетної вистави.  

Дитячі голоси — співацькі голоси дітей, що відрізняються легкістю та чистотою звучання, дзвінкістю тембру. Низький дитячий голос називається альт, високий — дискант.

 

Діапазон (грецьк. diapason — через усі струни) — звуковий обсяг даного голосу або музичного інструмента.

 

Дударик — той, хто грає на дудці, сопілці; майстер, який виготовляє дудки.

 

Духовий оркестр - оркестр, який складається з виконавців на різних духових музичних інструментах:

дерев’яних 

 

 

 

Експозиція — перший розділ музичного твору, в якому подано виклад основних тем; перший розділ сонатної форми.

 

Експромт (лат. expromtus — готовий, швидкий) — музичний твір, написаний або виконаний без попередньої підготовки.

Етюд - (фр. etude вивчення) - високохудожні концертні п’єси.

Естрадна музика - різні форми розважальної, легкої музики.

 

 

 

 

Жалійка -

дерев'яна дудка.  

Жанр (фр. genre — рід, тип) — вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, що визначається за різними ознаками (змістом, структурою, засобами виразності). Різновид музичних творів; пісня, танець, марш, опера, балет тощо.

 

 

 

                                 Затакт - неповний такт, з якого починається мелодія, музична фраза або твір. 

Звук - найменший структурний елемент музики.

Звукоряд — ряд музичних звуків, розміщених один за одним у    певній послідовності (за висотою).  

 

 

Імітація (лат. immitatio — наслідування)

— повне або часткове повторення теми чи мелодійного звороту.

 

Імпровізація         (лат.    improvisus       — непередбачений) — що-небудь (вірш, пісня тощо), складене під час виконання без попереднього підготування.

 

Інтонація (лат. intono — голосно промовляю) — точне голосове    відтворення висоти звука.

 

 

Камерна музика (лат. camera — кімната) — твір, який написаний для одного      або      кількох         інструментів. Призначалася            для      виконання      в невеликих   приміщеннях (для домашнього музикування).

 

Кантата (лат. cant are — співати) —

великий урочистий музичний твір для солістів-співаків, хору, оркестру, який складається з кількох закінчених частин і призначений для концертного виконання. 

 

Кастаньєти — ударний інструмент непевної висоти звука, який складається з двох або трьох округлих дерев'яних пластинок, з одного боку з'єднаних шнурком.  

     Кептарик — національний закарпатський одяг у вигляді короткого кожуха без рукавів.

     Кіфара      —        древньогрецький       щипковий інструмент з дерев'яним корпусом і двома прямими стойками, з'єднаними перекладкою з 4—7-ома струнами.

      Клавесин            –          клавішний      музичний інструмент, попередник фортепіано.

     Клавіші, клавіша — у фортепіано, органі, акордеоні: пластинка, за допомогою якої починає діяти механізм музичного інструмента.

     Кларнет — духовий дерев'яний музичний інструмент у вигляді трубки з клапанами у вигляді             ґудзиків,         отворами,       тонким

мундштуком і з невеликим розтрубом на кінці; тембр м'який, приємний.  

     Кобза        -           старовинний український народний струнно-щипковий інструмент у формі           перерізаної     груші з           коротким грифом і зігнутою назад голівкою з кілками для натягування струн.

    Кода (італ. coda — хвіст) — заключна частина музичного твору або його частини; закінчення.

    Коза, дуда, волинка — народний духовий інструмент, що складається із шкіряного мішка і вставлених у нього двох-трьох трубок.

   Козачок — український народний танець, жвавий веселий; виконується у швидкому темпі.

    Колискова — спокійна пісня для заколисування дитини.

      Коляда— старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками).

      Колядка— старовинна обрядова пісня, яка виконується під час святкування різдвяних свят.       Композитор — автор музичних творів.

      Концерт (лат. concerto — змагаюся) — великий музичний твір для соліста з оркестром.

      Краков'як — польський народний танець з гострим, чітким, синкопованим ритмом.

 

      Лад — система взаємозв'язку музичних звуків; тональність музичного твору.

     Лезгинка — народний танець лезгинів, виконується у швидкому темпі.

     Лисенко М. В. — видатний український композитор XIX — початку XX століття.

Піаніст, диригент, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», у тому числі дитячих: «Коза-Дереза»,      «Пан   Коцький».      Засновник спеціальної музичної освіти в Україні.

 

Литавра – старовинний ударний інструмент. Лібрето (італ. libretto — маленька книжка) — літературний текст музично-сценічного твору (опери, оперети, балету).

     Марш— музичний твір, що має енергійний, чіткий ритм і такт, який відповідає розміреній ході. 

     Менует (фр. menuet — маленький) — старовинний   французький танець: повільний, плавний, з низькими поклонами й присіданнями,            побудований у тричастковому тактовому розмірі (3/4).

    Мотив (лат. moveo — рухаю) — найменший відрізок мелодії, що має виразний музичний зміст.

    Музика — вид мистецтва, мовою якого є музичні звуки, що передають настрій, почуття, образи, події.

    Музична мова — різноманітні засоби виразності для передачі образу музичного твору: темп, тембр, ритм, динаміка, лад тощо.

    Музичний слух — здатність людини сприймати, розрізняти, уявляти та відтворювати музичну мову.

    Музично-ритмічні хвилинки — вправи для відпочинку та переключення уваги дітей. Розвивають почуття ритму, музичний слух, пластику, артистизм.

 

 

   

     Народна пісня — пісня, автором якої є народ.

  Новелета (італ. novelletta — невелике оповідання) — невелика музична п'єса ліро-епічного, іноді драматичного характеру.  

    Нота — умовний знак овальної форми, який використовують для запису музичного звуку.

   Нотний стан — п'ять горизонтальних ліній для запису нот.  

 

 

 

 

 

 

 

 

   Опера (італ. opera — праця,

справа, твір) — вид театрального мистецтва, в якому сценічна дія поєднується з музикою (вокальною та інструментальною), балетом, а також із образотворчим мистецтвом (грим, костюми, декорації). За жанрами опери поділяють на історичні, комічні, ліричні, опери-казки

 

    Ораторія (лат. оrо — розмовляю, молюсь) — великий концертний твір для солістів, хору й симфонічного оркестру, що має певний сюжет. Відрізняється від кантати більшим розміром та розгорнутим сюжетом, а від опери — відсутністю сценічної дії.

    Орган (грецьк. organon — знаряддя, інструмент) — найбільший духовий клавішний інструмент. Являє собою систему труб, з яких за допомогою повітря, що подається спеціальним механізмом, отримують звуки різних тембрів і регістрів.

    Оркестр (грецьк. orchestra — місце перед       сценою)          —        великий             колектив музикантів, які разом виконують на різних інструментах       музичні             твори. У

Стародавній Греції так називали місце перед сценою в театрі.  

     Партитура (італ. partitura — поділ, розподіл) — 1) сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю); 2) нотна книга, де записані партії всіх інструментів музичного твору, призначеного для виконання оркестром. У опері в партитуру вписані ще й партії всіх голосів.     Пауза — тимчасова зупинка, перерва в музиці.

    Перли — коштовна прикраса із перлин.

      Пищик — дудочка, свищик, що видає високі протяжні звуки.

      Піаніно, фортепіано — великий ударноклавішний інструмент,    що       має             форму прямокутного ящика з вертикально натягнутими струнами всередині; звук видобувається за допомогою           спеціальних   молоточків,    з'єднаних        з клавішами; у рояля, на відміну від піаніно, струни розміщені горизонтально у фігурному корпусі.

    Подоляночка — дівчина з Поділля.

    Поліфонія (грецьк. poly — багато, phone — голос) — багатоголосся в музиці, яке об'єднує в одночасному звучанні кілька рівноправних мелодій, кожна з яких має самостійне виразне значення й розвиток.

    Полонез (фр. polonaise — польський)     старовинний польський танець урочистого характеру, написаний у тридольному розмірі

(3/4).

   Полька     —    рухливий    чеський    народний

танець, що виконується у швидкому темпі, в розмірі 2/4.

    Приспів — частина пісні, яка є незмінною і повторюється після кожного заспіву.

   

 

 

 

 Рапсодія (грецьк. rhapsodia —    

пісня рапсода, спів або наспівне декламування) .

 

    Регістр — частина звукового обсягу музичного інструмента або співацького голосу, що розташована на певній висоті і містить звуки подібного тембру; розрізняють високий, середній і нижній регістри.

   Реквієм (лат. requies — спокій) — багатоголосний вокальний твір скорботного характеру.

   Репетиція — процес підготовки виконавців до виступу.  

   Реприза (фр. reprise — повторення, поновлення) — 1) повторення частини музичного твору; 2) у сонатній формі — останній із основних розділів, наступний після розробки.

   Речитатив (лат. recito — читати вголос) — форма вокальномузичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування.

   Ритм — чергування і співвідношення довгих і коротких долей та акцентів.

   Розробка — 1) середній розділ сонатної форми, наступний після експозиції, що знаходиться перед репризою; 2) розвиток тем експозиції.

    Розспіванка — вправа для розвитку співацького голосу.

   Романс (ісп. romance — світська пісня, що       виконується   романською мовою) — 1) невеликий вокальноінструментальний      твір,    зазвичай ліричного   змісту,            для             голосу             з музичним    супроводом    (фортепіано,

гітари, арфи і т. ін.); 2) невелика інс-

трументальна            п'єса    наспівного мелодійного характеру. 

 

 

      Серенада (італ. alsereno — на відкритому повітрі) — лірична вітальна пісня, поширена в Італії та Іспанії. Виконувалася ввечері або вночі під вікнами коханої жінки.

     

Симфонія      (грецьк.          symphonia       — співзвучність) — великий музичний твір для симфонічного оркестру.

       Скрипка — струнний смичковий інструмент, найвищий за регістром.                                  

         Скрипковий    ключ    —    ключ,

відкриває нотний стан і вказує на місце знаходження ноти соль першої октави на другій лінії нотного стану.  

       Соліст — виконавець музичного твору для голосу або музичного інструмента.

      Сольфеджіо — навчальний вокальний предмет, який складається зі слухання, аналізу музики, її запису та співу з назвами нот.

      Соната (лат. sonare — звучить) — інструментальний музичний твір, який складається з трьох-чотирьох різних щодо характеру і темпу частин.

      Сопілка   —        український   народний        духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами.    Стакато — відривчасте виконання звуків.

   Сюїта (фр. suite — послідовність, продовження) — циклічний твір, що складається з кількох завершених п'єс, різних за змістом і побудовою.

 

Талант - (від гр.talanton - терези) - видатні здібності людини щодо певного виду діяльності, високий ступінь обдарування, зокрема, в сфері музичного мистецтва.

Такт — найменший відрізок музичного твору.  

Тактування — показ темпу і метру музичного твору за допомогою рухів.

Танець — вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла.  

Тембр (фр. timbre — відзнака) — характерне забарвлення звуку, властиве голосу чи інструменту.

Темп (лат. tempus — час) — ступінь швидкості виконання музичного твору.

Тоніка — головний, основний тон, звук ладу, до якого тяжіють решта звуків ладу.

 

  Увертюра (лат. apertura — відкриття, початок) — оркестрова п'єса, що є вступом до опери, балету, кінофільму тощо.

   Увиванець — західноукраїнський танець. 

 

  Ударник — виконавець на ударних інструментах.  

  Ударні         інструменти —        музичні інструменти, у яких звуки видобувають за допомогою ударів. 

  Ультразвук — звук, утворений пружними тілами, які роблять більше 20000 коливань за секунду; ці звуки вухом людини не сприймаються. 

    Уфар - таджицький сольний або масовий народний танець.

 

 

 

Фагот — духовий інструмент зі звуком         хриплуватого             тембру, складається з корпуса циліндричної форми, від якої відходить зігнута тонка металева трубка.

Фарандола — французький старовинний народний танець,

жвавий, швидкий, часто змінюється на більш повільний.

Фінал (лат. finis — останній, остаточний, кінцевий) — 1) завершальна частина циклічного твору (сонати, симфонії, концерту тощо) — кода; 2) заключна сцена опери, балету або окремого їхнього акту.

Фісгармонія — духовий клавішний інструмент, зовні схожий на піаніно; звук видобувається за допомогою ножного повітряного міха і нагадує звучання органа.

Флейта — старовинний духовий інструмент; існує два види: поздовжня — тримають вертикально, поперечна — тримають горизонтально.

Флейта пана - набір відкритих згори трубок різного розміру з тростини, бамбуку, комишу та ін.

трубок,           з`єднаних       тростиновими джутом.

Фраза (музична) — невелика закінчена музична думка (2-4 такти).

      Фуга (італ. fyga — біг) — форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом.

 

 

 

 

Хабанера -  іспанський танець-пісня кубинського походження.  Хай-хет — ножні педальні тарілки. 

 

Хор — колектив співаків, об'єднаних для виконання багатоголосних творів.

 

Хормейстер – (ім. Chormeister - хоровий майстер) - керівник хорового колективу, диригент хору.

 

Хоровод - (від гр. choros - юрба та водити) - стародавній вид народної синкретичної творчості, який поєднує спів, інструментальну гру і танець.  

 

Хота - (ісп. jota) - іспанський народний парний танець, який виконується в супроводі ансамблю  та поєднується з

співом

 

 

 

 

 

 

   Цикл — певна кількість різних за характером п'єс, пісень, об'єднаних спільною ідеєю або темою.

  Цимбали— старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або дерев'яними паличками.

    Цитра — струнний щипковий інструмент із корпусом у вигляді фігурного ящика з натягнутими струнами над грифом (для виконання       мелодії)          і           поза     грифом,          над      декою (для акомпанементу).

 

Частівка — коротка римована пісня жартівливого або сатиричного характеру.

Ча-ча-ча - бальний танець кубинського походження, який

набув загального визнання. 

Чеберяти — пересуватися частими рухами ніг.

Челеста -  клавішно-ударний інструмент, зовні подібний до  піаніно. 

Чорнгурі - грузинський чотириструнний щипковий інструмент з тихим,ніжним звуком..

 

 

Шарманка — невеликий переносний орган без клавішного механізму у вигляді ящика; звук видобувається за допомогою обертання ручки, яка приводить в дію міх, валики і трубки, що звучать.  

Штрихи — засіб музичної виразності, прийоми видобування звука на музичних інструментах та під час співу — легато, стакато, спікато тощо. 

Щумка -  українська та польська народна пісня - танець, подібна до

 

 

 

 

Навчально-виховна мета «Музичної Абетки»:         опановувати нові музичні поняття;   розвивати творчі здібності учнів;   зацікавити дітей до поглибленого вивчення музичного мистецтва; закріплення вивчених знань, умінь, навичок.

 

 

Орієнтовні способи використання віршів 

«Музичної Абетки»:

 

•           інсценізація історій у «музичному театрі»;

•           використання вчителем на різних етапах уроків (при вивченні теми, перевірці знань, в тестах і кросвордах для урізноманітнення роботи на уроці)         як фізкультхвилинки на уроках;

•           як «творча майстерня»: послухайте казку і продовжіть її, придумайте свою казку, т.д.)

•           вправи на увагу: коли вчитель читає казку, а  учні згодом знаходять персонажів у загадках чи тестах, про яких не згадував текст казки.

•           візуальні вправи: зафарбувати (підкреслити, обвести певним кольором…) у тестових завданнях (для цього роздруковую ігрові картки) нові поняття чи події, що відбуваються в казці чи вірші (наприклад: царство танців – рухи

танцювальні, чи розповідь про хор – типи голосів , і т.д.)

 

 

 

ВСТУП

Віршовані історії з музичної теорії

Вам допоможуть, діти, у музиці зустріти

Усю її красу й гармонію, 

І закохатись в кожну оперу й симфонію. Ви зрозумієте закони деякі музичні, Як прочитаєте історії мої незвичні. Отож, знайомтесь, хлопчики й дівчатка,

Для Вас – Музична Азбука – Малятко.

 

Мистецтво музика — натхненне і цікаве, Приємні враження, емоції яскраві.

Воно дарує щастя й радість людям, І в казку й свято перетворить будень. Тому веду дітей в цей світ натхненно і уперто, Моє життя — уроки і концерти.

І, день за днем, ідучи в майбуття,— Я завжди з музикою поруч, крізь життя!

Все, що вдалось мені створити — Це не моє, а Боже. Бог дає талант,

Щоб передати світ мистецтва дітям,

Будь ти поет, художник, музикант… Я дякую Всевишньому за ласку Подарувати дітям пісню й казку.

Я тішуся й пишаюсь день при дні, Якщо вдається щось навчити їх мені. До цього свята готувалась я сумлінно, Щоб показати всі свої уміння.

Тож , щоб розпочати музики урок,- Відкриємо МУЗИЧНИЙ СЛОВНИЧОК.

 

МУЗИЧНИЙ СЛОВНИЧОК  1:

Мене учні в школі питають, чи Музику добре я знаю?!

Не тільки люблю її й знаю, а й інших охоче навчаю! Досвідчений чи новачок – відкрий лише мій словничок,

Пояснення знайдеш й підказки, і вже не зазнаєш поразки

У конкурсах чи вікторинах: не матимеш ти собі рівних…. Розумний і вчений я дуже,

Про все розкажу тобі, друже: Про рондо, сюїту, сонату,

Про ліги і гостре стаккато,

Про форми музичні і жанри Детально пояснюю й гарно.

 

МУЗИЧНИЙ СЛОВНИЧОК 2:

Я — музичний малий словничок, Поспішаю до вас на урок. Скрізь звучать незнайомі слова, Аж болить вже від них голова. А я спробую все пояснити, І музичних азів вас навчити.

Так, Теорія Музики — Панна поважна,

Тож ви слухайте, діти, все дуже уважно.

 

МУЗИЧНИЙ СЛОВНИЧОК 3:

Сідайте й послухайте, діти, уважно, Бо гість завітав до нас дуже поважний.

І зовсім звичайно, без чудо-містерій, Цей гість відчиняє до класу вже двері. Й не тільки до класу, а в диво-країну,

Де музика завжди звучить неодмінно.

Чекали давно ми гостей на розмову.

Отож, надаємо йому зараз слово.

 

НОТНИЙ СТАН

 

 

  

Олівці до нас примчали, і таке нам розказали:

«Ми на білому листочку п’ять лінійок малювали,

На лінійках ноти – крапки по порядку розміщали. П’ять лінійок на листочку ми назвали НОТНИЙ СТАН,

І усі ці ноти – крапки розмістили по місцях.

 

СКРИПІЧНИЙ КЛЮЧ

Як по нотах можна взнати, де на клавішах нам грати?

Ну й задача! Ну й загадка! Та до неї є відгадка. Це – Скрипічний Ключ, малята, кучерявий, гарний знак,

І на нотнім стані, знайте, він малюється ось так: ___

Помічник це вам хороший, а ще звуть його Ключ Соль.

В нотній Азбуці Музичній він завжди один Король. 

 

БАСОВИЙ КЛЮЧ

Ось, малята, ключ басовий  заспівати нам – готовий.

Але тільки низькі звуки в його пісні можем слухать.

Нотний стан він відкриває, і з ведмедиком співає

Порівняйте – Ключ Скрипічний із пташками дружить звично.

 

 

 

РОЗМІЩЕННЯ НОТ

На лінійці додатковій збудували ми гніздо, І у ньому поселили першу нотку, нотку ДО.  РЕ під першою стрибала, і сміялась, і гойдалась, Не хвилюйтесь, не впаде друга нотка, нотка РЕ. А на першій лінії, повірте, ми самі оселили третю нотку, Тобто нотку МІ.

А поки далі думали ми, - задача ж непроста! – Між першою і другою вмостилась нотка ФА.

Спитай в Ключа Скрипічного його новий пароль:

Живе на другій лінії його сестричка Соль.

А потім завітала на нотний стан здаля Між другою і третьою наступна нотка, ЛЯ.

І вже одноголосно ми вирішили всі,

Що аж на третій лінії оселим ноту СІ.

 

ТРИВАЛОСТІ НОТ

Музична Красуня Принцеса Тривалість— Це, діти, Без сумніву, Сама Досконалість.  

Мелодії різні співає ритмічно, Принцесам усім помагає Музичним.

Вона математику любить і знає,

Рахує, яка нотка скільки звучати тут має, Без хвостика нотка й без штилю – ціла, Найдовше звучить, на «Чотири» вона.

А менша удвічі – її половинка Лічим на «два» ми її без запинки.

На «раз» четвертна, або вісімки дві,

Ми кажем на них всі ще «та» і «ті – ті» Тривалість – важлива властивість у звуках, Без неї пісні нецікаво нам слухать. Бо, діти, Музична Принцеса Тривалість— Без сумніву, Леді Сама Досконалість.

 

ТРИВАЛОСТІ НОТ

Музичні знаки всі однієї днини

Прийшли до Ключика Музичного на іменини.

За стіл святковий вони сіли, і дружно тортик поділили.

А так як музику ми добре знаєм, То тортик з нотками ми порівняєм.

Великий торт – це нотка ціла,

Вона без штилю – палички і біла. Цю нотку лічим на «чотири»,

Вона найдовша, кажем щиро. Розріжем торт на дві частинки – Вийдуть дві нотки – половинки. У половинки біле личко й довгий штиль, А лічимо – на «два». Такий в них стиль!

Розріжем торт на менші ми шматочки,

Чотири стануть Четвертні, Цілої – дочки,

У них – вже чорне личко, штиль ще збоку, Та з половинкою не плутай цю мороку!

Якщо ж розріжем кожну четвертинку

На менші і дрібніші ще частинки, То познайомимось – короткі восьмі ноти

Швиденько бігають до школи й на роботу,

Самі чорняві й носять хвостик – прапорець,

Гуртуються всі під РЕБРО часом, от хитрі, хай їм грець!

Ось так на іменинах знаки – нотки посиділи І з чаєм тортики – тривалості всі з’їли.

Та не дарма – бо поки їли й запивали, Тривалості усі запам’ятали.

 

СИЛА ЗВУКУ. ДИНАМІКА

Принцеса Гучності Динаміка недавно Купила інструмент фортепіано.

З її палацу тепер музика лунає,

То ніжно, то гучніш, то затихає,  

Принцеса нам сьогодні пояснила –  Що гучність – означає «мускул, сила». Щоб музика звучала голосніше –  То мускули натягнуті тугіше. 

Якщо ж мелодії у музиці стихають,

То мускули розслабились, відпочивають, Принцеса Гучності у нас сьогодні в залі є, Приїхала з далекої Італії.

Тому говорить ця принцеса до нас з вами Лише своїми італійськими словами:

ФОРТЕ – це голосно, ПІАНО – тихо,

Слова ці знатимеш – не буде лиха,

Як дуже голосно – кричи фортіссімо,

І дуже тихо – прошепочем піаніссімо,

Підсилить поступово звук крещендо, А поступово затиха – димінуендо.

Використовуй в музиці для зручності

Слова – товариші Принцеси Гучності.

 

ТРИ ТИПИ МУЗИКИ: ПІСНЯ,  ТАНЕЦЬ,  МАРШ.

 

На Планеті Музики Барвистої

Три Царства чарівних існують,

І мешканці чарівні у тих Царствах Співають, марширують і танцюють.

Впізнаєш легко, хто з якого прийшов Царства, Бо музику таку ти чуєш дуже – дуже часто. У Царстві Маршів лунає музика ритмічна, Вона чітка й бадьора, завжди звична. У Царстві Танців музика лунає жвава,  Вона на всіх балах, весіллях і забавах.

Пісенне Царство – дуже різнолике, Воно наспівне, ніжне, навіть тихе. Але, буває, любить жартувати, Або історію народу розказати.

Три Царства – Типи Музики існують. Співають, марширують і танцюють.

 

ТРИ ТИПИ МУЗИКИ

На Планеті Барвистої Музики  Є Три Царства чарівні й казкові:

Царство Пісень,  Царство Маршів, Царство Танців— Вони знайомі нам вже, і – ще незнайомі.

В гості зайдем  в Царство Пісенне –

Співають нотки там щоденно

Пісень ліричних, колискових,

І жартівливих, й обрядових,

І урочисті й історичні 

Звучать у тому Царстві звично.

Якщо ж зайдем у Маршів Царство— 

Отримаєм бадьорий настрій,

Ми покрокуєм з барабаном, 

А з нами разом – ще хтось стане: Спортсмен, військовий,музикант,  І дітвора, і наречені, й космонавт.

Ритмічна музика в тім царстві 

Лунає всюди всім на заздрість.

І ось, нарешті, Царство Танців:  

Серед Лисичок, Гномів, Зайців

Танцюють всі, усі  на світі, 

Танцюють всі дорослі й діти.

Зустрінеш танці тут народні,  Спортивні, бальні й хороводні,

Класичні і сучасні танці  Звучать і вдень, й вночі, і вранці,

І ввечері кружляють жваво,

Завжди в тім царстві є забави.

Тепер уже, звичайно, нам знайомі Три Царства Музики чарівні й казкові. То ж якщо вирушиш в Музичну ти Планету, Не забувай магнітофон ти і касети.

 

 

ЗНАКИ АЛЬТЕРАЦІЇ

 

В гостях сьогодні повні гордості та грації

Чудові, Вірні друзі нот – Знаки Альтерації.

Ноти дуже люблять жартувати

І нас із вами з толку позбивати. Каблучки фірми «Дієз» поодягали – На пів тона вищі нотки стали.  

Весело дієз – нотка заспівала, Тільки пісня вже інакше зазвучала. А коли жартує Нотка, присідає, Десь її пів тона пропадає. Тому пісня Нотки нижче вже звучить, Карапуз – Бемоль із Ноткою сидить. Але в музиці ще є значок відмінний, Той, що дуже любить дисципліну.

На місця всі знаки й нотки розставляє,

Посварить їх, присоромить, привстидає,

А Бемоля і Дієза дії всі повідміняє, Чемний знак музичних чар—

Пам’ятайте – звуть цей знак Бекар. Ось такі вони, у гордості та грації Наші гості – Знаки Альтерації.

МУЗИЧНА МОВА

У Царствах музики казкових Звучить свята Музична мова. І розуміють в цілім світі Її усі дорослі й діти.

Ця мова розкаже про все по – порядку,

Про різні розспівки – вокальні зарядки,

Про розмір у музиці, темп і динаміку,

Про класику, рок, про фольклор і металіку,

Швидко – алегро, колюче – стакато,

Мова музична є дуже багата, Форте – це голосно, тихо – піано, Гарно вивчайте цю мову із нами.

 

ВЛАСТИВОСТІ ЗВУКІВ. 

ЗАСОБИ МУЗИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ.

Принцеси музичні на нотнім листку Якось суперечку зчинили таку: Хто з них найкориснішим в музиці буде, Кого важливішим вважають всі люди?  

Сказала спогорда усім Висота – «Без мене – мелодія прісна й пуста, Без мене високо і низько всі ноти Співати не зможуть. Хто скаже щось проти»? … Тривалість змовчати уже не змогла:

«Сестричко, ти права, але й неправа, 

Важлива ти дуже, та думай сама –  Пісень без тривалостей ноток – нема.

Тривалість і Ритм прикрашають звучання,

Тому ми важливі, кажу без вагання.»

«Дівчата, сестрички, чому сперечайтесь? Ми вже не перше століття всі знаємось.

Це Я – Принц Тембр, ваш менший братик,

І хочу слово я вагоме теж сказати – Без мене ви також були би  нещасні,

     Бо Я – це забарвлення звуків прекрасне,

Послухайте тільки  - і скрипка, й тромбон,

Сопілочка, арфа, і акордеон,

Сопрано і бас – ви ніколи не сплутаєте, Хіба вже ведмідь наступив вам на вуха».

… Штрихи – трійнята враз з’явились І в суперечку теж включились:

«А наша роль хіба ж остання? Ми вкажем спосіб виконання:

Легато, нонлєгато чи стаккато

Для музикантів важить теж багато!»

«Ну так, звичайно, а про мене ви забули? –  Обурився Принц Темп, - О Музи! Чи ви чули? Хіба ж звучить хорал і колискова жваво?

І ж не буває гопачок повільний і ласкавий…

Я теж важливий, сестри, знайте,

Про Темп ніколи вже не забувайте!»

З Куточка почулось Динаміки слово:

«У музиці теж я важлива складова,

Я тихо і голосно вмію співати,

Раптово з’являтись, раптово зникати,

Без мене у Музиці є нецікаво,

І в залі глядач не кричав би всім «браво»». 

… І тут в суперечку вступив композитор:

 «Дозвольте, шановні, вас всіх помирити.

Важливі усі ви, без сумніву, кожен,

Але хтось один з вас – нічого не зможе!

І тільки разом, у дружбі, і мирі, Музику МИ написати у силі.

 

ТИПИ ГОЛОСІВ У ХОРІ

Одного разу рано – вранці зібрались звірі на полянці.

І захотілось раптом їм створити хор у лісі тім.

Ідея – гарна, хоч і не нова, взялась сім’я до діла лісова. Та треба вирішити нам таку проблему: - В який же голос ми співать підемо? - Задумалось собі звірятко кожне:  

«Невже допомогти ніхто не зможе»?

Сова згодилась прилетіти, 

Звірят «по партіях» всіх розсадити.

Сіренькі Мишки й Пташенята стануть

Високим голосом співать в Сопрани,

А трішки нижче, втору їм знайти Лисичка з Зайчиком підуть в Альти.

Олень, Жирафа, Кенгуру у хорі

Співатимуть собі високо у Тенорах.

І заспівають Лев з Ведмедем Басом,

(Якщо ще не з’їдять усіх нас часом)

Отак одного разу звірі співати в хорі захотіли,

Весь ліс під деревом зібрався,

Напевно, справжній хор удався!

 

ВИДИ МУЗИЧНОГО ВИКОНАННЯ

Нам Музика жить помагає і радіти.

Та як же назвать співаків різних, діти?  

Якщо самостійно співає Артист,

То зветься він гордо – звичайно, Соліст. Якщо ж два артиста затянуть мотет –  Назвемо по – іншому їх. Це – Дует.

А Тріо звучить аж на три голоси,

Побачиш – автограф у них попроси.

А ось чотирьох музикантів портрет,

Підписано – просто, читайте: «Квартет».

Зібрались співать виконавців аж п’ять – Тоді ми Квінтетом їх можем назвать.

Слова італійські ці запам’ятай,

Всіх інших – ансамблем собі називай, Якщо ж співаків повен клас й коридор – Тоді це капела, або менший хор.  

 

МУЗИКА ВОКАЛЬНА, ІНСТРУМЕНТАЛЬНА, І

ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА

Є у кожній мові інтонація – гарна вимова, словесна Грація.

Якщо мелодію із нею ти з’єднаєш – Вокальну музику отримаєш, пізнаєш.

Із задоволенням ми заспіваємо  Романс, і Вокаліз, Пісню і Арію.

… Якщо ж торкнешся струн цимбал, скрипічних,

Чи інструментів інших, теж музичних,

Як пальці клавіші нажмуть блискучі – Із книжки кожен твір озвучать.

Інструментальна музика є різна і багата: Концерт, симфонія, балада і соната.

… Буває й так, що в музику вокальну 

Дасть композитор ще й інструментальну,

Тоді вони разом співають – грають,

Це – синтез, злиттям жанрів називають.

Оркестр, солісти, хор, усі завзято

Виконують Концертний твір Кантату.

 

ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА.

СЕРЦЕ МУЗИКИ

Торкнулись пальці клавішів блискучих – Й застигли звуки у повітрі, мов туман.

Полилась музика – спокійна, та пекуча

У далечінь, в безкрайній океан,

Полилась, поплила на всіх вітрилах,

Запахла цвітом спілої зорі…  Невже людина чудо це створила, Чи, може, спів небесних це створінь? А, може, танців це казкових звуки,  Чи вранішня росиця на траві? Ні, це чарівні музиканта руки Та ніжне серце і душі вогні.

 

СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ. ЗВ’ЯЗОК МУЗИКИ З ІНШИМИ ВИДАМИ МИСТЕЦТВ

Мистецтво – це слово широкого значення, І в різних людей на це своє бачення.

Без сумніву, різні у нас є таланти: 

Поети, художники і музиканти,

Скульптори, кіноактори й театр, 

Хореографія, цирк – це не жарт!  Усі ці мистецтва пов’язані міцно,  І переплелися, мов коси, навічно.

Чому? Зараз спробую вам пояснити:

Бо дружно – в усякій сім’ї добре жити. Поет з композитором дружно сідають – І ось вже «народжену» пісню співають. Художнику, щоб написати портрет Натхнення, можливо, дає лиш концерт.

І скульптору стане музична культура В пригоді, щоби створити скульптуру.

Без музики нема у світі жодного кіно, У дружбі з тих часів ще, як було німе воно.

Усі мистецтва тісно – тісно зв’язані,

Це в кожнім творі всіх мистецтв показано.

І хоч в різних людей на це своє бачення,

Мистецтво – це слово широкого значення. 

 

 

 

 

КАЗКА ПРО ІНТЕРВАЛИ

Одного разу Ключ – Король Скрипічний Видав указ, для нот зовсім незвичний:

«Усі сім нот сьогодні без вагання

Влаштовують спортивні нам змагання, Для  того, щоб всі учні в школі знали, Які у музиці бувають інтервали.

Прийдуть всі мешканці планети, навіть преса,

А також Принци Музики й Принцеси!»

Слухняні нотки чемно стали  Й змагання чемно розпочали.

Стрибнула першою красуня Пріма сміло,

І – залишилася на місці, бо стрибать не вміла. Журі поставило її скромно один бал, І прімою назвали інтервал.

Наступною Секунда, Пріми подружка, стрибала, І на сусідню, другу  сходинку попала. Журі вручило їй медаль – значок нагрудний, А інтервал такий назвали всі «Секунда».

Та Терція сміливо побила їх рекорд:

Стрибок на три сходинки, дві терції – акорд,

Цій перемозі аплодує весь спортзал,

Прекрасна терція – чудовий інтервал. Слід ще одну учасницю нам тут назвати – Бо непогано вже навчилася стрибати,

Із першої аж на четверту стрибнула сходинку, І загубила при цьому  красиву хустинку!

Журі відзначило усі її старання,

Назвали Квартою цей інтервал ми без вагання. Від заздрощів ще на сходинку «п’ять» стрибнула Квінта Вона зраділа і співати стала дзвінко!

Журі одноголосно їй поставило п’ять балів.

Тепер вже Квінті заздрили всі інші інтервали.

Наступна, Секста, вже стрибала неохоче,

Заплющила від переляку навіть очі,

Але її стрибок журі вважає вдалим;

На шосту сходинку попала з інтервалом.

І мушу вам зробити щире зізнання,

Що перевершила найкращі сподівання

Красуня Септіма,наступна із учасниць  

На сьому сходинку стрибнула, вище однокласниць

А стала чемпіонкою – Октава,

Що подолала вісім сходинок так жваво, Журі сказало: дуже чистий ця  Октава інтервал, Тому їй  нагородою – квиток на бал.

Поїде пишно, ніби Попелюшка у кареті,

А преса все напише про змагання у газеті. 

 

КЛЮЧІ

«З доріг далеких я у клас ваш завітав,

Гвідо Д’Ареццо мене вигадав й назвав Ключем Скрипічним. Бо я й Скрипка в унісон Співаєм разом, в нас один діапазон. Не сам до вас прийшов я, а з братами, Ось вони зараз стануть перед вами:

Це-Ключ Басовий, Теноровий та Альтовий, І кожен музиці служити є готовий. У кожного з нас свій діапазон, Між нами є завжди чіткий кордон. Запам’ятайте зустріч нашу й цю розмову, Бо ми, Ключі, важлива в музиці основа. В басовому Ключі заграєш Пташки пісню - А вийде-Пісенька Ведмедя, звісно!

І не вгадаєш, чи це ноти для Сопілки,

Чи для Тромбона, як в ключах зробив помилки.

Відповідальні ми й постійно у напрузі.

Та не лякайтесь, ми-найкращі ваші друзі!!»

 

УВЕРТЮРА

Я — дівчина примхлива, люблю я авантюри, Тому й ім’я незвичне ношу: Я — Увертюра.

А що ж — мене спитаєте — ім’я це означає? Про це у Вікіпедії давайте запитаєм.  «В перекладі з французької: початок, відкриття;

У Панни Увертюри музичне є життя.»

І хоч як самостійний твір звучу я на концертах, Частіше я в театрі, зізнаюся відверто. У операх й балетах я — як вступна частина, Тому вони до мене дружелюбні і гостинні.

Про власні особливості прийшла сказати черга:

Написана я в формі сонатного алегро.

Про терміни ці мушу вам пояснити, знаю,:

Бо дві контрастні теми у музиці я маю.

Одна  — швидка, життєва, і трохи драматична. А друга — зовсім інша, спокійна і лірична.

Ці теми композитор у творі співставляє,

І музика найкращі почуття в нас викликає.

РЕПРИЗА

Добрий ранок, любі діти!  

Раді ви мене зустріти?

Звусь я Панночка Реприза. (Кажуть, трохи я підлиза…) А чому таке ім’я?

Захотіла так сім’я. Все, що скажуть мені в вічі - Повторю я й двічі, й тричі.

Ось таке моє завдання:

Повторити без вагання. Ви мене запам’ятайте, І в нотнім тексті впізнавайте.

А це є ВОЛЬТИ, чудо-ніжки,

Вони вам вказують доріжку, Яке закінчення у фрази, За ними шлях знайдеш одразу. Ми дружні разом. І, як кажуть у народі, Ми один одному стаємо у пригоді.

 

ДІЄЗ, БЕМОЛЬ, БЕКАР

«Вітаю вас по-скайпу! Мене всі звуть «Дієз»,- (ви   ґуґлили, напевно, у світі ж то прогрес).  

Я, друзі, функцію важливу дуже маю:

Звучання ноток на півтона піднімаю. В ладах, і при ключі, в тональностях блукаю, Я необхідний в музиці, вас щиро запевняю.

Не сам працюю: мені брат допомагає,

Його ім’я — БЕМОЛЬ, це кожен знає. Бемоль — спортсмен, він вправно присідає, І цим звучання на півтона понижає.

Та в нас з Бемолем строгий є татусь,

Зовуть — БЕКАР. Я, як і брат, його боюсь. На нашу думку він нітрохи не зважає, І наші дії з братом завжди відміняє.

А розповів це я для того вам, малята,

Щоб ви про музику могли ще більше знати.

 

ПІСНЯ Я-пісня! Що в мені? Лише сім ноток

Чергуючись, дзвенять від «до» до «сі». Та вміють так за струни серця зачепити, Що ви радієте чи плачете усі. В мені, у пісні, вся душа народу, Історія сплелася давніх літ.  

Я вас навчаю, тішу, розважаю,

До церкви кличу, чи зову в політ.

Від смутку порятую я одна..

«О, пісне! Ти - бездонна глибина…»

 

ЧОМУСИК  ПРО  ЛІБРЕТО

 

 

 

 

Коли собі відпочиваю вдома – Читаю часто різні  там газети. І прочитав недавно незнайоме Та дивне слово я: «лібрето».

Питаю в друзів: «Що це означає?»

(Бо ж впоратися сам не маю змоги);

Та всі плечима знизують, не знають, До Словничка тоді звернувсь по допомогу. Ось відповідь: «Лібрето – це основа, Сюжет літературний для вистави. (Згадай: про нього завжди іде мова,

Як оперу й балет вивчаєм з вами) Лібрето – це сценарій іншим словом,

Він передасть нам твору зміст відверто. Використовують його обов’язково

Балет і опера, і мюзикл, й оперета.»

 

 

ЗВУКОРЯД

 

 

Щоранку нотки всі шикуються у ряд Й влаштовують музичний хіт-парад. А потім-перекличка по-порядку, І починаємо музичну ми зарядку. А задає усім найкращий тон Наш друг, наставник вірний, Камертон.

- Тож, любі нотки, дружно станьте в ряд. І утворіть музичний Звукоряд.

 

ДІАЛОГ ДІТЕЙ І ДИНАМІКИ

( виходять двоє дітей і Динаміка) учень:

-  Що за гуркіт тут порушує нам спокій?

 Бомба впала, чи летить дракон жорстокий?

учень:

-  Тихо! Тихо! Не зчиняйте таку паніку!  

  То принцеса поспіша сюди, Динаміка!   На розмову ми давно її чекаємо,   Бо не все ще про Динаміку ми знаємо.

Динаміка:

-  Добрий день вам, рада бачитися з вами.

  Не сама прийшла сюди я. а з синами:

  Познайомтеся: Крещендо й Дімінуендо

  (ви, напевно, фото бачили на стендах?).  Регулюють вони завжди силу звуку,  Та не просто так, бо звук – ціла наука!  Запам’ятайте, що Крещендо, старший син-  Поступово звук посилює нам він.  А Дімінуендо, менший син-  Звук знімає, затихає знову він.

 Менші діти мої – Форте і Піано –  Вже давно знайомі, певно, з вами.

 Композитор колись раз в один момент  На їх честь назвав музичний інструмент.

 Як він зветься, ви, звичайно, відгадаєте?

Звісно, це фортепіано! Ви вже знаєте.

Я важлива, діти, кожен про це знає.

Навіть Фізика весь час мене вивчає. Тож Динаміку вивчайте й всю родину –  І навчатиметесь тільки на відмінно!

 

Список використаних джерел

•              Букреєва Г.Б. Цікава музика. Музично-дидактичні ігри. Навч. книга Богдан. – 2003. – 102 с.

•              Волошина О.В. Музичне мистецтво. Підручник для 5 класу, К.: Ірпінь, – 2005. – 141 с.

•              Демків М.О.  Музична  абетка. Вірші для уроків музичного мистецтва., Жовква, -2008.- 32с.  Лобова О.В. Музика. Підручник для 2 класу, К.: «Школяр», – 2004. – 143 с.  Лобова О.В. Музика. Підручник для 3 класу, К.: «Школяр», – 2004. – 143 с.  Лобова О.В. Музика. Підручник для 4 класу, К.: «Школяр», – 2004. – 143 с.  Макаренко Г.М. Міщенко Н.І. Музичне мистецтво. Підручник для 7 класу, Х.: «Оберіг», – 2007. – 191 с.  Макаренко Г.М. Міщенко Н.І. Музичне мистецтво. Підручник для 8 класу, Х.: «Оберіг», – 2008. – 191 с.  Музична енциклопедія, М., 1973.— 82с.  

•              https://sites.google.com/site/sajtvcitelamuzikid emkivmv/metodicna-skarbnicka/muzicnaabetka?mobile=true