СЛОВНИК ТЕРМІНІВ "ПОДІЛЬСЬКА САДИБА"

-

 Ворота – широкі двері для заїзду на подвір’я чи виїзду з нього.

 Клуня – господарська будівля для зберігання снопів, сіна, а також для обмолочування, віяння; стодола; половник.

Комора – окрема будівля для зберігання збіжжя; ще приміщення в житловому будинку, де тримають хатні речі тощо.

Криниця – викопана й захищена від обвалу яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь. Ласкаво криничка.

 Льох – спеціально обладнана яма зі східцями для зберігання переважно овочів і фруктів; погреб.

Паркан – огорожа, переважно дерев’яна.

 Повітка – відкритий з однієї чи двох сторін сарай.

Подвір’я – обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі біля житлового будинку, установи і т. ін.

Садиба — житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом з ними є окремим господарством. Садиба (або садибна забудова) — тип забудови, основними репрезентативними елементами якої були: огорожа (наприклад, посаджені палі), брами (ворота), галереї та дахи будинків. Такий тип забудови, згідно з аналізом археологічних досліджень, характерний для Києва (огорожа з київ) Х–ХІ ст., а також для багатьох великих міст Центрально-Східної Європи.

Садиба — ділянка землі, що відводиться комусь для забудови, під сад та город.

Теплиця – спеціальне приміщення з покриттям зі скла або прозорої плівки, де підтримується потрібна температура, вологість, і яке пристосоване для вирощування ранніх рослин, розсади; оранжерея.

 Тин – огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля; пліт.

Хвіртка – невеликі вхідні двері в тину чи у воротях.

 Хлів – приміщення для свійських тварин та птиці. Ласкаво хлівець.

Цямрина – бетонний круг або чотирикутна споруда з дерев’яних колод, що служать як кріплення стінок криниці.

Знаряддя праці

Вила – сільськогосподарські знаряддя у вигляді довгих металевих зубів на довгому дерев’яному держаку.

Граблі – сільськогосподарське знаряддя з держаком, на який насаджений валок з дерев’яними або  металевими зубцями.

Заступ – звужена донизу залізна лопата для земляних робіт.

Коса – сільськогосподарське знаряддя для косіння трави у вигляді вузького зігнутого леза, прикріпленого до дерев’яного держака.

Лопата – знаряддя для перекидання або насипання чого – небудь.

Сапа – ручне знаряддя з дерев’яним держаком і гострою металевою плашкою, яке використовується для виполювання бур’янів і розпушування гранту.  

Серп -  сільськогосподарське знаряддя для зрізування трави та злаків, що має вигляд вигнутого дугою дрібно зазубленого ножа з короткою ручкою.

Сокира -  знаряддя для рубання і тесання, що являє собою насаджену на дерев’яний держак металеву лопать з гострим лезом з одного боку та обухом – з другого.