Слово як основна одиниця мови, ознаки слова, лексичне значення, типи лексичних значень

Тема. Слово як основна одиниця мови, ознаки слова, лексичне значення, типи лексичних значень

Мета:

• повторити відомості про слово як основну одиницю мови, поглибити знання про ознаки слова, типи лексичних значень, походження і розвиток лексичного значення;
• удосконалювати мовленнєві, правописні, комунікативні компетентності учнів;

Учні повинні знати:

• основні ознаки слова;
• групи слів за різними критеріями;
• типи лексичних значень.

Учні повинні вміти:

• знаходити слова різних груп;
• розрізняти однозначні і багатозначні слова;
• конструювати прислів'я;
• створювати зв'язні висловлювання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійна система, опорні конспекти для кожного учня, наочність для розміщення на дошці.

Девіз уроку:

Яке прекрасне рідне слово!
Воно — не світ, а всі світи.
В. Сосюра
ХІД УРОКУ

І. ВСТУПНИЙ ЕТАП (СТВОРЕННЯ НАСТРОЮ)

До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз перед тим, як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло.
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було,
З добром і любов'ю від серця летіло
Й до іншого серця зі щирістю йшло.
— Про яку мовну одиницю йтиметься на  уроці?

ІІ. Повідомлення теми, мети  та девізу уроку

Слова - це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти.

Саме про слово ми сьогодні будемо говорити на уроці, про слово як основну одиницю мови, про ознаки слова, його лексичне значення, навчимося визначати роль переносних значень слів у художніх текстах, редагувати речення.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ)

Я намагатимуся будувати свою роботу на уроці ефективно, толерантно і з посмішкою на обличчі.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Розмістіть мовні одиниці в правильному порядку, відтворивши їхню залежність одна від одної (на дошці)

Фонема (звук) – морфема (частина слова) – слово – словосполучення – речення - текст

 2. Розкрийте залежність мовних одиниць та їхній зв'язок зі словом. Одні мовні одиниці існують для слова (фонема, морфема), інші — завдяки слову (словосполучення, речення...)

3.«Асоціації»

Складіть асоціативний кущ до слова як мовної одиниці.(слайд1)

4.«Ґронування»

Додайте до асоціативного куща інформацію про основні функції,

які виконує слово. (слайд)

Термінологічна робота

Вибравши із «ґрона» найосновніше, сформулюйте визначення

 слова.

Слово — це основна мовна одиниця, яка через комплекс звуків

 відображає  свідомість, несе інформацію, виконує пізнавальну

 функцію, має лексичне  та граматичне значення та виконує

синтаксичну роль.

— Отже, щоб мова могла виконувати свої основні функції, щоб можна було правильно будувати речення,

висловлювання, необхідно, щоб слова відображали відношення, у яких перебувають явища дійсності. У зв'язку із цим у словах виділяють два види значень — лексичне і граматичне.

Лексичне значення (семантика) — це історично закріплена у свідомості народу співвіднесеність слова з певним явищем.

Граматичне значення — це здатність слова вступати в різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови.

—   Чи всі слова мають лексичне і граматичне значення?

Слова в українській мові, як і в будь-якій іншій, за значенням неоднакові, і їх можна поділити з цього погляду на дві групи — повнозначні, або самостійні, і службові, або несамостійні.

— Визначте різницю між самостійними і несамостійними словами. Які частини мови віднесемо до цих груп?

Поміркуймо, як виникає слово. Слово виникає тільки у зв'язках із певним предметом або явищем і спочатку має одне лексичне значення, але поступово в цьому лексичному значенні під впливом різних мовних ситуацій виникають зміни, що ведуть до формування нових значень. Наука, що вивчає походження слів і їхні первісні значення, називається етимологією, а дослідити походження слів можна, скориставшись етимологічним словником.

Виділяють три типи лексичних значень:

• номінативне;
• фразеологічне;
• контекстуальне.  (слайди)

Робота зі схемами

 Робота в групах.

(Учні об'єднуються в групи по 4—5 осіб; розподіляють ролі в межах групи (голова, секретар, доповідач).)

1. Випишіть словосполучення зі словами, вжитими в переносному значенні, підкресліть ці слова. При потребі використайте словник. Доберіть до них парні словосполучення зі словами, вжитими в прямому значенні.

Тиснути на керівництво, спопелити поглядом, крила мрії, струни душі, нервове виснаження, брудні гроші, натуральний продукт, некоректне зауваження, життєвий іспит, чекати змін

2. В уривку з вірша Олександра Олеся  відшукати слова, вжиті в прямому і переносному значенні.

Ходжу по полю, рву квітки

І їй плету вінок з волошок,

Все тій, якій вже сплів вінок терновий.

     (Вінок  з волошок – слова вжито в прямому значенні, вінок терновий – у переносному. Одягти терновий вінок – зазнати випробувань замість радощів та задоволення від слави).

1.Завдання. Поясніть значення фразеологізмів.

Віддавати пальму першості (перемагати), вітер у голові (легковажний), бути на сьомому небі (бути щасливим), душа в душу (дружно), обдерти як липку (забрати щось), співати дифірамби (вихваляти)

2.Доберіть до поданих фразеологізмів синоніми.

Мудра голова — світла голова; ясна голова: швидкий на розум; ходяча      енциклопедія; іскра Божа.

Тримати язика за зубами — про­ковтнути язика, як води у рот набрати.

В одну дудку грати — йти на поводу;

Забиватися слізьми — ридма ридати; ревма ревіти.

Лавровий вінок — пальма пер­шості; у зеніті слави

     Метафора – художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті  в такий спосіб

        Пошукаймо метафори у літературних прикладах. Ось чотири рядки з відомого вірша Тараса Шеченка.

У нас воля виростала,

Дніпром умивалась,

У голови гори слала,

Степом укривалась.

     Які ознаки живих предметів надано неживим? (Воля – неживий предмет, але вона, як жива,  виростала, умивалась, слала в голови, укривалась).

 Творче завдання. Скласти речення із запропонованими словами, утворюючи метафори.                          

      Дощ, вітер, сонце, серце, очі.

Метонімія (від гр. metonimіа — перейменування) — перенесення назви одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності: Шумить Хрещатик туго, як прибій (В. Сосюра). Інститут відзначає свій ювілей.

Синекдоха (від гр. synekdoche — співвіднесення) — різновид метонімії, полягає в перенесенні назви частини на предмет як ціле і навпаки: Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей (Л. Смілян). Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник).

Завдання

Визначте, метафори, метонімії та синекдохи

Я з’їв цілу тарілку (метонімія), Київ прокидається (метонімія), сто голів худоби (синекдоха), зупиниться Земля (метафора), ноги моєї тут не буде (синекдоха), звучить кришталь (метафора), Читати Франка (метонімія), чайник закипів (метонімія)

► Визначити типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) і пояснити їхнє значення.

1. Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко).

2. Наш факультет переміг у спортивних змаганнях.

3. Сліпа нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну (В. Бабляк).

4. Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара).

5. Спить сила, думка у тобі дріма (П. Дорошенко).

6. Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (І. Нечуй-Левицький).

7. Учили музики із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль (Л. Костенко).

8. Завжди усмішка лагідна цвіла їй на вустах (В. Сосюра).

9. Ти ж знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє (В. Сосюра).

Самостійна робота по варіантах.

Перепишіть речення. Виправте помилки в слововживанні.

Будь ласка, додержуйтесь регламенту.

Керівництво нашого підприємства рахує, що таке співробітництво не є взаємовигідним.

В обов'язки секретарші входить ведення документації.

На урочистому вечорі його поведінка була нетактичною.

Тепер підписку на газети, журнали можна зробити в любому поштовому відділенні.

Учитель . Отже, слово — справжнє диво, що має неймовірну силу, яка може бути і руйнівною, і твірною. Тому треба вчитися вміло користуватися словом. Про це говорить і народна мудрість у прислів'ях. Зберіть ці розсипи народної мудрості.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ: РЕФЛЕКСІЯ (ПОВЕРНЕННЯ ДО ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ)

На уроці я:

- дізнався...

- повторив...

- навчився...

- зрозумів..

- зробив успіхи...

- труднощі я відчув..

- мене захопило...

VI. ОЦІНЮВАННЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати есе «Слова - це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти»