Словотвір. Орфографія. Виконання вправ.

Тема: Словотвір. Орфографія. Виконання тренувальних вправ.

Мета: повторити й систематизувати знання про основні способи словотвору,сприяти  зміцненню навичок визначення способу творення будь – якого слова;

формувати й розвивати творчі вміння щодо використання різних способів у процесі творення нових слів;

виховувати любов до осінньої природи, вміти помічати красу осіннього пейзажу за творами Ліни Костенко.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок на основі набутих знань.

Обладнання та матеріали: проектор, мультимедійна презентація.

                                                  Хід уроку

І. 1.Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

- що вивчає словотвір?

- які способи словотвору ви знаєте?

- що називається словотвірним ланцюжком, гніздом?

- на вашу думку, з яким розділом ми ще зіткнемося ?

- що вивчає лексикологія?

2. Словниково – розподільний диктант.

Слова  розділити у два стовпчики: з апострофом і без нього.

Прочитати фразу за ключем.

Торф’яний        цвях

Сузір’я             зекономити

Пів’яблука       різьбяр

Інтерв’ю          нянька

Ін’єкція            різдвяний

Пів’ящика        святкування

Риб’ячий          мавпячий

 журі

Ключ:

«Осінній вернісаж»

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: діти, ви все правильно зрозуміли. Тема нашого уроку…. Мета …..

Ми будемо говорити про осінь. Бо це одна з найкращих пір року, тому поки це можливо будемо насолоджуватися розмаїттям кольорів, відтінків. Її  коси  заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Вона ходить полями, берегами, співаючи свою сумну мелодію, а де зітхне, там холодом війне. Над водою вранці підіймається сивий туман, її вірний охоронець, а звечора її незмінним супутником стає легкий морозець, який робить яскравішими зорі на темному небі, вкриває землю срібним серпанком, ніби випробовує свою силу. Тепер вона господиня, настав її час.

 

 А допоможе нам у цьому видатна українська поетеса та письменниця, лауреат державної премії імені Т. Шевченка Ліна Костенко.

 

ІІІ. Виконання вправ.

1. Кліп . Назвіть метафори.

Ліна Костенко намалювала нам осінь за допомогою кольорів, а ми спробуємо підібрати 5-6 художніх означень  чи синонімів до слова осінь. Запишіть їх у стовпчик, визначте спосіб словотворення ( різнобарвна, жовтогаряча, чарівниця, господиня, чаклунка )

 

 

 

2. Переписати, зробити синтаксичний розбір    2 речення.

• Надписати частини мови.
• Назвати слова, утворені безафіксним способом
• Пояснити своє розуміння метафор
• Утворити словотвірний ланцюжок слова посмішка

 

Проходить осінь, посмішка землиста,

Скляніють очі неба і води.

Суху розмову полум’я із листям

До ночі сумно слухають сади.

 

3. Редагування тексту:

Шипшина ва (ж, ш)ко ві(д, д)ає плоди.

Вона людей хапає за рукава,

Вона кричить Людино! Підожди!

О, підожди людино будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягі(д,т)ку обли(ш, ж).

Одна пташина так м(е, и)не просила!

Я ж тут для всіх а не для тебе лиш

І просто осін(ь), щоб була красива.

 

 Знайти слова утворені суфіксальним та префіксальним способом творення (Усно): віддає, підожди, ласкава,ягідка,пташина, просила, красива.

 

4.Написати свою творчу роботу на 5-6 речень за цим віршем.

 

Бабине літо – погожа осінь, коли літає павутина.

Перше пояснення – астрономічне. Сузір’я Плеяди слов’яни називають Баби. Його добре видно на зоряному небі саме під час бабиного літа

 

Синоптики говорять, що це пора, коли на осінньому  сонці ще можуть погрітися люди, а особливо наші баби, що так люблять тепло.

Твердять також, що літо восени повертається так, як до літніх жінок – друга молодість.

 

А є ще і павутинне пояснення. Наші пращури поряд з іншими численними міфами створили й міф про Бабу –Ягу, яка чудової осінньої пори літає в ступі й розкидає павутиння. У багатьох народів цей час так і називають : павутинне літо.

 

Мабуть, найвиразніше сформулював „павутинну” версію бабиного літа

 І. Уразов у книзі „Чому ми так говоримо?” Він писав: „У нерухомому тихому повітрі пливуть довгі сиві тонкі нитки – ніби жіноче бабине волосся. Звідси й назва „бабине літо”.

Та найбільш переконливе, мабуть, все – таки господарське пояснення. Здавна місяці називали за господарськими заняттями. Були не лише звичні для нас пояснення, як „січень” – сікти дерева, „серпень” – від слова „серп” , а от вересень так і називали бабине літо. Яків Головацький писав: „ А зовуть сей місяць бабське літо тому, що баби ( жінки) свої роботи порають: коноплі тіпають, полотна відбілюють, дещо в городах викопують”.

 

Бабине літо тремтить падолистом.

Бабине літо,- калина в намисті.

Золото грає садами осіннє,-

літо справляє останнє весілля.

 

Бабине літо,- усе в павутинах,

бабине літо,- горить горобина.

В небі палають останні зірниці,

верби вдягають хустки золотисті.

 

Бабине літо медово-солодке,

Бабине літо,- красиве й коротке.

Котить під серце туманами смуток,

барви на сонці горять перламутром.

 

Бабине літо несло прохолоду.

Бабине літо майнуло, і з ходу

осінь влетіла на крилах журливих,

лиш павутина на згадку лишилась.

 

Закінчення уроку: домашнє завдання, оцінювання. Висновок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку:

Словотвір. Орфографія. Виконання тренувальних вправ.

6-А  клас

Верхоляк Л. Я, вчитель української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Манявський НВК

2014