Слухова сенсорна система. Вухо.

Урок №47

Слухова сенсорна система. Вухо.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

Тестові завдання на встановлення однієї вірної відповіді:

1.Зображеня предмета в разі короткозорості фокусується:

а)на сітківці    б)перед сітківкою     в)за сітківкою  

2. Зображеня предмета в разі далекозорості фокусується:

а)на сітківці    б)перед сітківкою     в)за сітківкою

3.Для корекції зору в разі короткозорості в окулярах використовують лінзи:

а)двоопуклі       б)двоввігнуті   в) плоскі

4.Для корекції зору в разі далекозорості  в окулярах використовують лінзи:

а)двоопуклі       б)двоввігнуті   в) плоскі

5. Астигматизм - це поширена патологія рефракції ока, пов'язана з:

а) неправильною формою рогівки або кришталикаб) порушенням акомодації    в)

3.Мотивація навчальної діяльності

Побудова «Асоціативного куща»

4.Засвоєння нового матеріалу

1.Значення слуху. Еволюція органа слуху

Розповідь вчителя:

     Значення слуху для людини як не можна краще висловив німецький філософ і психіатр Карл Ясперс: «Те, що ми говоримо один з одним, робить нас людьми».

• Ви вже  знаєте   яке  значення  зору  в житті  людини, а  яке  значення  слуху?

(учні називають по черзі  значення слуху  і  заповнюють  схему)

Людське вухо здатне сприйняти звукові хвилі з довжиною від 1,6 см до 20 м, що відповідає 16 — 20 000 Гц (коливань в секунду).Частоту нижче 16 Гц називають інфразвуком, а понад 20 кГц — ультразвуком. Хоча людина не сприймає ні інфразвуки, ні ультразвуки, вони впливають на її тканини. Ультразвуки здатні глибоко проникати в тіло людини і прогрівати його тканини. Крім того, за допомогою ультразвуків, які відбиваються від поверхні тканин, як і рентгенівські промені, можна на спеціаль­ному приладі дослідити зображення органів, але без шкідливих впливів.

Отже людське вухо не здатне сприймати надто високих звуків, як їх, наприклад, чують собаки, дельфіни та кажани.

Запитання до учнів:

• Пригадайте, у кого з тварин виникло внутрішнє вухо?

(Внутрішнє вухо як орган слуху та рівноваги виник ще у перших хребетних і з того часу зазнав багато ускладнень у процесі еволюції).

Повідомлення учня:

                                                      «Еволюція органа слуху»

Вперше орган слуху з’явився у риб – це внутрішнє вухо, яке знаходиться у кістках черепа, через які звукові хвилі проникають у внутрішнє вухо. Велика швидкість розповсюдження звукових коливань у воді та висока звукопроникність тканин тіла риб дозволяють досить гарно сприймати звуки при простій будові органу слуху.

 Органи слуху земноводних сприймають звуки як у водному так і наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха вони мають ще середнє. Зовнішній отвір середнього вуха затягнутий барабанною перетинкою, в порожнині середнього вуха знаходиться одна слухова кісточка - стремінце. Функція середнього вуха – посилення звукових коливань та передача їх у внутрішнє вухо. Необхідність цієї функції виникла і зв’язку зі слабкою звуконепроникністю повітря в порівнянні з водою.

 У птахів дуже гарно розвинений орган слуху, який теж складається з середнього та внутрішнього вуха. Птахи здатні сприймати дуже слабкі звуки, що має велике значення для спілкування між собою.

     У ссавців крім середнього та внутрішнього вуха, розвинуто ще і зовнішнє, яке має можливість сприймати дуже слабкі звуки, концентрувати їх та направляти в середнє вухо.

2.Будова слухової сенсорної системи

Розповідь вчителя:

     Слух – один з найбільш значущих органів чуття людини. Приблизно 10 % інформації ми отримуємо через слух. Людське вухо - дуже складний і тонкий механізм, до складу якого входять різноманітні елементи, що довгим ланцюгом здійснюють передачу від вушної раковини до кори головного мозку.

    Вухо поділяється на три частини – зовнішнє, середнє та внутрішнє (лабіринт).

Робота в групах

Завдання для першої групи:

• Опрацюйте статтю підручника «Будова слухової сенсорної системи» 
•  Дайте відповідь на запитання:

1. З чого складається зовнішнє вухо?
2. Яку будову мають структури зовнішнього вуха?
3. Яку функцію вони виконують? Дані занесіть до таблиці.

Завдання для другої групи.

• Опрацюйте статтю підручника «Будова слухової сенсорної системи» 
•  Дайте відповіді на запитання.

1. Які структури знаходяться у середньому вусі?
2. Чим воно заповнено?
3. Яку функцію виконують слухові кісточки ? Дані занести до таблиці.

Завдання для третьої групи.

• Опрацюйте статтю підручника «Будова слухової сенсорної системи» 
• Дайте відповіді на запитання:

1. Що відокремлює внутрішнє вухо від середнього?
2. Чим заповнено внутрішнє вухо?
3. Що відноситься до внутрішнього вуха?
4. З чого складається завитка? Дані занести до таблиці.

Презентації груп (під час виступу груп всі учні заповнюють загальну таблицю)

1 група – особливості будови і функції зовнішнього вуха

      Зовнішнє вухо представлено вушною раковиною, зовнішнім слуховим проходом, барабанною перетинкою.

     Вушна раковина складається з хряща, покритого шкірою. У зовнішньому слуховому проході (трубка завдовжки до 25 - 30 мм) є особливі залози, які виділяють сірку. Ця липка речовина затримує пил і мікроорганізми, які потрапляють у зовнішній слуховий прохід. Пружна, тонка барабанна перетинка відділяє зовнішнє вухо від середнього. Функція зовнішнього вуха — уловлювати звукові коливання і передавати їх у середнє вухо.

Проектування зображення на екран:

2 група – особливості будови і функції середнього вуха

    Середнє вухо починається за барабанною перетинкою. Воно складається з порожнини об'ємом близько 1 см³ і розташованих у порожнині слухових кісточок. Барабанна порожнина через слухову (євстахієву) трубу сполучається з носоглоткою. Слухова труба служить для вирівнювання тиску по обидва боки барабанної перетинки. Три слухові кісточки (молоточок, коваделко і стремінце) сполучені між собою. Коливання барабанної перетинки передаються молоточку, від нього через коваделко — стремінцю, від стремінця — у внутрішнє вухо. Ці кісточки зменшують амплітуду і збільшують силу звуку. На внутрішній стінці барабанної порожнини, яка відділяє середнє вухо від внутрішнього, є два отвори: круглий і овальний, затягнуті перетинкою. Стремінце закриває овальний отвір, який веде у внутрішнє вухо.

3 група – особливості будови і функції внутрішнього вуха

Внутрішнє вухо розташовано в піраміді скроневої кістки. Функцію слуху виконує завитка -спіральний закручений в 2,5 обороту кістковий канал. У каналі завитка розташований перетинчастий лабіринт, заповнений ендолімфою. Простір між кістковим і перетинковим каналами заповнений перилімфою.У перетинковому каналі знаходиться звукосприймаючий апарат — кортіїв орган. Він складається з основної (базилярної) мембрани з рецепторними клітинами і покривної мембрани.

Проектування зображення на екран:

Будова кортієвого органа

       Основна (базилярна) мембрана розділяє перетинковий лабіринт і складається з волокон різної довжини, розташованих упоперек ходу завитка. У вершини завитка знаходяться найдовші волокна, а біля основи — найкоротші. На мембрані розташовані звукові рецепторні клітини подовженої форми. Один кінець клітини фіксований на мембрані, а інший закінчується декількома волосками. Від фіксованого кінця рецепторних (волоскових) клітин відходять волокна слухового нерва. Волоски омиваються ендолімфою і можуть стикатися з нависаючою над ними покривною мембраною.

Внутрішнє вухо виконує також функцію регуляції положення тіла в просторі, що забезпечується вестибулярним апаратом.

Формулювання висновку:

      Отже, відчуття звуку виникає у людини при стимуляції слухової кори скроневої частки головного мозку. Проте до того як це станеться звукові хвилі повинні пройти шлях через зовнішній слуховий прохід, барабанну перетинку, кісточки середнього вуха, перетинку овального вікна, перелімфу завитки, передатись на базилярну мембрану, сприйнятись волосковими клітинами Кортієвого органа, які передають збудження на чутливі нервові закінчення присінково-завиткового нерва, по якому імпульси і надходять до головного мозку.

Заповнена таблиця повинна мати такий вигляд:

«Будова слухової сенсорної системи»

Розповідь вчителя:

Мінімальну силу звуку, яка викликає ледве помітне відчуття у людини називають абсолютним порогом слухової чутливості. Чим нижчий поріг, тим більша чутливість, і навпаки.

Вимірювання порогу слухової чутливості.

Мета:навчитися вимірювати індивідуальний поріг слухової чутливості

Обладнання: годинник, лінійка

Хід роботи (робота виконується утрьох)

Завдання 1. Визначення абсолютного порога слуху.

1.Випробовуваний сидить на стільці із заплющеними очима.

2.Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, доки той не почує звук годинника.

3.Асистент експериментатора вимірює сантиметровою лінійкою відстань, на якій піддослідний чує звук годинника.

4.Дослід повторити тричі для лівого і правого вуха.

5.Записати дані й обчислити середнє значення. Індивідуальну чутливість у всіх учнів визначають, використовуючи той самий годинник.

6.Підбити підсумки, зробити висновки.

5.Узагальнення і закріплення знань

«Експрес- тести»

1.Середнє вухо заповнене:

а) рідиною    б)повітрям

2.Вухо людини здатне сприймати звукові коливання у діапазоні:

а) від 16 до 20 тис Гц    б) від 16 тис Гц до 20 тис Гц

3.Коваделко з’єднується із стремінцем:

а)  нерухомо    б)суглобом

4.Середнє вухо із внутрішнього боку обмежене:

а)перетинкою овального вікна    б)барабанною перетинкою

5.Внутрішнє вухо заповнене:

а) повітрям      б)рідиною

6.Порожнина середнього вуха з’єднана з носоглоткою:

а)слуховою трубою     б)слуховими кісточками