Соціалізація особистості на уроках біології та в позаурочний час

 

 

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи

 

Соціалізація особистості на уроках біології

та в позаурочний час

 

 

 

 

 

 

Підготувала Шутка Євгенія Вікторівна

вчитель ЗЗСО,

 класний керівник 8 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

Вступ                                                                                                                                       3

 

1.                Організація взаємодії учителя та учня як соціалізуюча умови  розвитку 

            особистості                                                                                                                  5

2.                Виховна робота з формування конкурентоспроможної, мобільної та

            успішної особистості                                                                                                 11

 

Висновки                                                                                                                              12

 

Список літературних джерел                                                                                           13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Справжній вихователь повинен

бути посередником між школою,

з одного боку, і життям та наукою – з другого

К.Д. Ушинський

 

Сім'я, шкільне оточення, соціальне середовище, в якому дитина народжується і яке створює умови для її розвитку і виховання, займають важливе місце у формуванні компетентноспроможньої соціалізованої особистості.

Процес засвоєння особистісних якостей людиною на різних етапах її існування визначається поняттям „соціалізація”. Як і будь-який процес, соціалізація характеризується періодичністю та динамічністю протікання. А одним з головних періодів є процес навчання дитини в школі.

Одне з завдань сучасної освіти – це виховати справжнього громадянина України, формуючи соціально зрілу, працелюбну, творчу особистість з великим почуттям гідності, яка поважатиме права і свободи людини, свідомо ставитиметься до обов'язків з почуттям гордості за свою Батьківщину, здатна до саморозумінням і самовдосконавлення, активного учасника соціального життя країни.

У формуванні означених важливих якостей, розвитку соціальної компетентності, вихованні особистості громадянина сучасної демократичної держави важливе місце займає середовище - все те, що оточує дитину від народження до кінця життя, починаючи з сім’ї, шкільного оточення і завершуючи середовищем соціальним, у якому вона народжується і яке створює умови для її розвитку і виховання. 

На жаль, у практиці роботи навчальних закладів процес соціалізації особистості залишається прерогативою виховання, яке за умови традиційної освітньої моделі набуло характеру другорядності, поступившись першочерговістю процесу навчання. Як результат, більшість випускників шкіл мають слабко сформовані життєві компетенції, нерозвинуті соціальні здібності, через що важко адаптуються до сучасних суспільно-економічних умов, не здатні до самореалізації в соціумі, проявляють схильність до асоціальної поведінки. Саме тому дослідження зазначеного питання є актуальним.

Концепції громадянської освіти та виховання, у якій передбачено, що результатом успішної соціалізації дитини можна вважати її готовність до виконання соціальних ролей:

а)   Я – успішний учень, у дорослому житті – успішний працівник;

б) Я – система громадянських компетентностей, у дорослому житті - свідомий громадянин;

в)  Я – система ціннісних ставлень, у дорослому житті - успішний сім’янин.

Таким чином на концептуальному рівні державою визначено суспільно важливе завдання для вчителя – забезпечити розбудову такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом. Це, у свою чергу, потребує від вчителів переглянути традиційні підходи до процесу соціалізації дитини та учнівської молоді з огляду на проблеми, які пов'язані з підготовкою спеціалістів до його здійснення та обумовлені не тільки суспільними викликами сьогодення, але й протиріччями в галузі освіти.

У час постійних змін, які відбуваються в нашому суспільстві, проблема включення особистості в систему суспільних відносин, у цілісну структуру навчально-виховного процесу є значно вагомою.

Таким чином, гостро назріває необхідність  систематизації управління процесом соціалізації дитини школою, яка займається її вихованням.

  Актуальність проблеми соціалізації дитини в освітньому закладі визначається​​сучасним станом школи, як інституту соціалізації, а отже, і положенням дітей в ній і за її межами.

Мета моєї професійної діяльності як вчителя, класного керівника – всебічний розвиток дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, піднесення загального рівня культури; формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору.

Для досягнення мети були визначені такі завдання:

•                      проаналізувати науково-методичної літератури з даного питання;
•                      вплив уроків біології та екології на соціалізацію підлітка;
•                      застосування інноваційних методик, спрямованих на становлення і розвиток особистості, розкриття їх здібностей та нахилів;
•                      забезпечення позитивного мікроклімату в дитячому середовищі як складової успішної соціалізації особистості;
•                      забезпечення належного психологічного і соціального супроводу учнів та вихованців.

Очікувані результати:

•                      підвищення професійної мобільності педагогів, розвитку та саморозвитку учнів і вихованців;
•                      реалізація творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу;
•                      задоволення освітніх потреб дітей та їх батьків;
•                      підвищення рейтингу професійного спрямування випускників,
•                      підвищення позитивного соціально-психологічного мікроклімату в школі;
•                      підвищення якості освіти.

Розглядаючи сутність поняття “соціалізація особистості”, слід зауважити, що між ученими немає єдності, насамперед, у його визначенні. Проблема розвитку творчого потенціалу учнів завжди хвилювала вчених-дослідників, педагогів-практиків А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського. Їх дослідження розкривають особливості розвитку школяра як суб'єкта педагогічного процесу, взаємодії навчально-виховної системи з процесом соціалізації.

У „Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти” одним із завдань освітньої діяльності виховних закладів зазначається формування соціальної активності та відповідальності особистості через включення вихованців у процес державотворення, реформування суспільних стосунків.

 

1.                Організація взаємодії учителя та учня як соціалізуюча умови розвитку особистості

 

Школа  - один із інститутів соціалізації дитини. Я – шкільний вчитель і класний керівник, основним завданням якого є навчання культурним нормам і зразкам поведінки та контроль за тим, як міцно, правильно та глибоко засвоєно соціальні норми і ролі.

Уроки біології, екології, робота екологічного гуртка «Пролісок» , виховні заходи - це шляхи, через які я намагаюся формувати потребу в самопізнанні, ствердженні як особистості, самореалізації, що зумовлю поведінку школяра на певному віковому етапі. Свої уроки я спрямовую на послідовне формування й розвиток усіх складових процесу самовдосконалення: від умінь навчання й культури розумової праці в середній ланці до активної самостійної пізнавальної діяльності, потреби в самоосвіті в старших класах.

Нині школа є відкритою соціальною системою, яка передбачає проведення уроків, позаурочних заходів за межами школи, у майстернях, на свіжому повітрі, у будинку культури, музеях. Я під час викладання біології та екології практикую уроки в живій природі, які проводяться на загальних педагогічних принципах: вільного вибору, відкритості, діяльності, зворотнього зв'язку, підтвердження реальності життя його красу, неповторність, безцінність (фото 1). Під час таких уроків поглиблюються, урізноманітнюються знання про життя, взаємозв'язки, роль людини в системі живої природи. Учні не тільки спостерігають кольорову гаму живого, але й сприймають осмислено його колір, розміри, запах, звуки. Спілкування з природою викликає в дітей не тільки старання більше дізнатись, але й охороняти, збагачувати.                    

К.Д. Ушинський підкреслював, що чудовий                         

                                                                        Фото 1. Уроки біології в живій природі

 

краєвид має такий великий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений веред гаїв, полів, вартий багатьох тижнів, проведених на навчальних лавах.

З'явилась унікальна можливість за допомогою комп'ютерів інтенсифікувати, активізувати, оптимізувати багатоскладовий процес засвоєння знань, вмінь, навичок, способів творчої діяльності.  Для мене комп'ютер – це інструмент, за допомогою якого я намагаюся зробити навчання  більш цікавим, швидким, простим, а отримані знання більш глибокими й узагальненими.

Робота в групах, творчих об’єднаннях, участь у різноманітних конкурсах, акціях, участь у корисних справах є початковими ланками соціалізації особистості, в процесі якої здобувається практичний досвід громадянської дії.  Проведення уроків-міні-проектів показало, що пошук потрібної інформації, систематизація, презентація роботи для учнів є набагато цікавішою та результативнішою, ніж стандартне використання підручника й зошита (дод. 1). Завдяки інтернету мої учні беруть участь у різноманітних конкурсах («Екологічна

грамотність» від «ВСЕ ОСВІТА»), тестуваннях, олімпіадах, підготовці до ЗНО тощо (фото 2).

Нині використання інтерактивних, мультиме дійних технологій -  невід'ємна умова сучас ного соціуму. Уміння грамотно користуватися  інформа ційними технологіями дозволяють учневі в майбутньому не тільки виробляти будь-яку продукцію, але й досліджу вати кожну клітинку нашого              організму.                     

                                                                      Фото 2. Участь учнів 9 класу у онлайн конкурсі                

                                                               «Екологічна грамотність» від «Всеосвіта»    

Соціалізація охоплює всі етапи життєвого шляху людини, протягом якого вона засвоює та використовує цінності культури.

Кількісне накопичення засвоєних цінностей у певний період переходить у нову якість. Ціннісне ставлення до природи – одне із завдань сучасного вчителя біології.

Учні добре знають, як поводитись, щоб не нанести збитку природі,  багато говоримо на уроках біології та екології про її захист. Проблема сміття – одна із глобальних проблем людства, яка не оминула і наше селище. Скляні та пластикові пляшки, упаковки від сухариків, чипсів, поліетиленові пакети – все це мешканці Гут часто кидають собі під ноги і не задумуються про наслідки. Але треба кожному почати із себе, душею відчути єдність з природою.  Формуючи екологічно-компетентну особистість, учні школи залучаються до щорічної Всеукраїнської інформаційно-профілактичної акції «Відповідальність починається з мене», яка розпочиналася з екологічної акції «За чисте довкілля». В рамках акції проводяться  різні активності:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Акція «За чисте довкілля. Відповідальність починається з тебе»

Метою заходу є формування екологічної культури учнів та односельців, поширення знань про стан, значення та захист зелених насаджень.

 Починати треба з себе! Тому шкільна толока стала стартом нашої діяльності (Фото 1).             

Проблема сміття – одна із глобальних проблем людства, яка не оминула і наше селище. Скляні та пластикові пляшки, упаковки від сухариків, чипсів, поліетиленові пакети – все це мешканці Гут часто кидають собі під ноги і не задумуються про наслідки. Учні школи провели  рейд «Чистими стежинами селища».

                                                                         Фото 3. Шкільна толока

\

Взяли сміттєві пакети, пройшлися вулицями і зібрали весь непотріб під ногами (Фото 4).

Дуже часто молодь збирається на дитячих майданчиках для спілкуваннях і залишають після себе купу сміття, битих скляних пляшок, які є небезпечними для малечі. Учнями було прибрано дитячий майданчик на площі Миру (Фото5). Закінчуючи  рейд «Чистими стежинами селища», учні прибрали місце зупинки шкільного автобуса на віддаленій селищній   вулиці  Сосновій:  обпиляли,     винесли гілки

 

Фото 4. Рейди «Чистими стежинами селища»

 

старих дерев, вигребли листя  та підмели саму зупинк, закидали ями, що були поряд з зупинкою.  

Учнів вразило величезне сміттєзвалище біля річки Мерла, яке створили жителі прилеглих двоповерхівок. Навіть те, що їх вікна виходять на цей смітник, не зупинило мешканців тут викидати весь непотріб.  ділянку берегу річки зібравши й прикопавши пляшки, поліетиленові пакети, різні упаковки (Фото 6).                                     

                                                            Фото 5. Прибирання дитячих майданчиків

 Наближення змісту освіти до реального життя, включення знань, що допомагають вирішити широке коло життєвих проблем або показують можливі засоби їх вирішення.

Тому, на мою думку, залучення молодого покоління до такої діяльності спонукає усвідомити, що саме від людини залежить чистота нашої планети. А від екологічного стану

 

Фото 6. Ліквідація сміттєзвалища біля річки Мерла

 

планети – здоров'я людини, позитивно вплине на культурний розвиток і становлення майбутнього члена нашого суспільства.

 

 

 

2.                Виховна робота з формування конкурентоспроможної, мобільної та успішної особистістю.

 

Соціалізація охоплює всі процеси залучення до культури,  комунікації і навчання,  з  допомогою  яких  особистість  набуває  здатності  брати  участь  у суспільному  житті.

На сьогодні я класний керівник учнів середньої ланки (9 клас). Це складний відповідальний період становлення особистості. Це період так званого другого народження,  в якому формується соціальна спрямованість і моральна свідомість: моральні погляди, судження, оцінки, уявлення про норми поведінки, запозичені в  дорослих. Тому на цьому етапі я намагаюся  приділяти більше уваги розвитку в своїх учнів вольової поведінки, виховання почуття любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу, традицій та звичаїв; моральних, духовних та історико-культурних цінностей, високої мовної культури; шанобливого ставлення до державної символіки, правил та норм поведінки, соціально важливих для суспільства; активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі, толерантного ставлення до історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах; шанування героїв України, знання і повага законів України.

Під час роботи з виховним планом, я звертаю увагу на те, що характер ціннісного ставлення особистості  змінюється, тому обов’язково, враховуючи   вікові особливості учнів, підбираю такі  форми та методи роботи, щоб зацікавити. Я намагаюся допомогти дитині пізнати та сприймати моральні, правові та інші соціальні норми, засвоїти духовні цінності, знання і навички, які необхідні для професійної діяльності, для розвитку творчих якостей.

Ефективність соціалізації в позакласній діяльності чималою мірою залежить від спрямування виховного процесу, форм і методів його організації. Серед них пріоритетна роль належить активним методам і формам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємин, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.

Участь у акціях,   різноманітних  конкурсах,   корисних справах  є початковими ланками соціалізації особистості,  в процесі якої здобувається практичний досвід громадянської дії.

Аналізуючи нові освітні й виховні технології, я застосовую їх у своїй роботі. Але зупинилася на методі проектів, який  повністю задовольняє потреби особистості.

Яке відношення має метод проектів до підготовки молоді до життя у суспільстві?

Я поясню:

•    я  обирала  активний спосіб залучення дітей до діяльності в позаурочний час;
•    проектна діяльність передбачає залучення до роботи всіх без винятку дітей на демократичній основі;
•    цей метод дає змогу формувати в учнів усіх вікових категорій вміння працювати в колективі, вчитися чути думку товариша й рахуватися з нею, мати право говорити й відстоювати свою точку зору;
•    учні мають можливість здобувати, розшукувати нові матеріали в реальному житті, бачити плоди своєї праці, демонструвати їх іншим;
•    і найголовніше - кожний учасник проекту сам дає оцінку своїй частині роботи й може відчути задоволення від успіху.
•    Це те, що стосується причини вибору  проектів  як форми виховного впливу на соціалізацію дитини.

Так за останні  роки моїми учнями  була реалізована ціла серія проектів , які дали поштовх для розвитку ключових компетенцій і самостійності    вихованців,   стимулюючи   їхню  природну допитливість й творчий розвиток.

Перший проект, створений учнями 10 класу, «Збережемо хвойні ліси» хоча і був екологічний, проте такі форми роботи, як опитування односельців, анкетування (фото 9, дод. 2), які проводили старшокласники серед учнів школи,

                                              Фото 9.  Анкетування «Чи готовий ти замінити ялинку           на композицію, чи штучну прикрасу».

                                                    

позитивно вплинули на вміння систематизувати та аналізувати певну інформацію. Виготовлення і розповсюдження агітаційних листівок серед жителів селища (фото 10), передбачало вміння вести діалог, переконувати людей з різними точками зору

 

Фото 10. Розповсюдження листівок поміж жителями селища

 (роз'яснення певної проблеми й шляхи її вирішення).  Майстер-клас з виготовлення новорічних іграшок (фото 11), проведений у початкових класах, був спрямований на розвиток вміння доступно і зрозуміло доносити інформацію, пояснювати,  ділитися набутим досвідом з молодшими школярами. демонструвати етапи роботи.

Після завершення проекту основна мета була досягнута, дітям така форма роботи дуже              Фото 11. Майстер-клас з виготовлення новорічних

                                                                                      іграшок з учнями 2 класу

 

сподобалася. Проте я як класний  керівник бачила, що необхідно       більше звернути увагу

на вміння дітей відверто спілкуватися з батьками, з незнайомими людьми, впевнено доводити свою думку до логічного кінця, вміти користуватися набутою інформацією в повсякденному житті. Так народився другий, вже соціальний, проект «Наша школа – наша гордість» (дод.3), який був презентований моїми колишніми випускниками.

 

Фото 12. Проект «Наша школа-наша гордість». Робота з архівними документами.

 

 Метою цього заходубуло згадати  історичні сторінки  становлення нашої школи, познайомитися з відомими  випускниками,  визначити   вчительські  династії  нашої   школи, зробити статистичні підрахунки (кількість  учнів, які навчалися в нашій школі, кількість медалістів), провести моніторинг навченості колишніх випускників і теперішніх.

 

Рис. 2. Рівень навченості  випускників нашої школи

 

У ході проекту учні вивчали історію становлення нашої школи, спілкуючись із старожилами селища, вивчали біографії, брали інтерв'ю у випускників, які стали відомими людьми не лише в районі, але і в області та Україні. Було досліджено чотири вчительські династії, Підрахована кількість медалістів та інші статистичні дані. Я побачила, що мої учні по-іншому поглянули на школу, на людей, які там працюють. Я думаю, що ця робота проведена недаремно.

У кожного дорога у доросле життя буде своя, але яка я задоволена коли,  закінчивши 11 класів, випускники   відвідують  рідні стіни, влаштовують зустрічі з теперішніми  моїми вихованцями. Під час однієї з таких зустрічей виникла ідея створення ще одного соціального проекту з учнями 9 класу «Зробімо селище красивим», метою якого було створення сприятливих  комфортних умов проживання дітей та молоді, а також і дорослих у нашому селищі.

На мою думку, саме соціальні проекти, які були втілені й над якими ми з учнями будемо працювати, є одним із шляхів зростання соціальної активності особисті.

Технологія проектів з розв’язання проблем соціальної дійсності, що обумовлює соціалізацію учнів, налічує такі стадії зміни поведінки, як підготовка, усвідомлення, переоцінка, дія. Учні виробляють власну позицію, моделюють різні ситуації, виробляють нові проекти спільної діяльності.

 

 

Висновки

 

 

 Соціалізація являє собою акумулятивний процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.

Зіставлення особливостей процесу соціалізації й можливостей виховання дозволяє визначити конкретні функції виховної діяльності щодо керування позитивною соціалізацією учнів.

Будучи вчителем, класним керівником, перш за все, я прагну стати для дитини другом, наставником, якому б вона могла довіряти.  Я намагаюся створити сприятливий морально-психологічний клімат у класному колективі, ситуацію успіху і прийняття особистості навколишніми. Коли дитина розгублена, невпевнена,  я як класний керівник, намагаюся попередити або корегувати дитячі комплекси. Не принижуючи, не критикуючи низькі, на наш погляд, пристрасті, переваги учнів, прилучити їх до всього багатства культури, справжніх моральних цінностей.

Отже, сенс діяльності класного керівника є доволі простим - подарувати дитині цей чудовий світ, здивувати прекрасним, допомогти їй зрозуміти, що життя - це великий благословенний дар і кожна людина здатна в ньому знайти своє місце, стаючи справжнім громадянином, навчитися вірити в свої сили й жити в гармонії з собою.

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літературних джерел

 

 

1. Алєксєєнко Т. Ф. Образ сучасного світу в соціальному досвіді й моделях поведінки дітей і молоді / Т. Ф. Алєксєєнко // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - Зб. наук. праць. - Вип. 10. - Т. 2. - Камянець-Подільський, 2007. - С. 7-17.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / Наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. - 2-ге вид., випр. - К: Світич, 2008. - 430 с.

3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

4. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1996.- № 3. — С. 26-33.

5. Василенко І.В. Організація системи соціального виховання учнів // Педагогіка і психологія. – 1996. - № 2. – С. 98-102.

6. Газета «Освіта України». - № 83 від 10.11. 2010 р.

7. Лемківський М. В. Історія педагогіки : Навч. посіб. 3-те видання, перероб. та доп.

/ М. В. Лемківський. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 187 с.

8. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Освіта України, 3. 01. 2004. - № 94. - С. 6-10.

9. Рогальська І. П. Соціалізація особистості у дошкільному дитинстві: специфіка, сутність: монографія /1. П. Рогальська. - К.: Міленіум, 2008. - 400 с.

10. Шулигіна Р. А. Проблеми та перспективні напрями модернізації освіти в Україні в умовах інтеграційних освітніх процесів останніх років / Р. А. Шулигіна, І. А. Дейнеко

// Теоретичні питання культури, освіти та виховання : Зб. наук. праць. - Суми : ВАТ «Сумська обласна друкарня», вид-во «Козацький вал», 2008. - Вип. 35. - С. 232-236.