Чому критично мислити – так важливо? Адже зазвичай ми розглядаємо процес мислення, як природне цілком зрозуміле явище, – як дихати чи ходити. Проте часто виявляється, що думки, які нам здавалися істинними, виявляються хибними та необґрунтованими. Натомість ті думки, які ми вважали помилковими чи не важливими, є істинними та значущими.
Чому критично мислити – так важливо?На жаль, від природи люди не наділені здатністю бачити речі такими, якими вони є. Ми не можемо інтуїтивно відчувати, що є розумним, істинним, а що – ні. Наше мислення зазвичай обмежене через вплив попереднього досвіду, стереотипів, емоцій суспільства та довкілля.
Критичне мислення. У Концепції нової української школи йдеться про те, що розвиток критичного мислення є одним із наскрізних завдань навчально-виховного процесу. Чому вчителю легко розвивати в учнів та учениць критичне мислення? Тому що методи технології розвитку критичного мислення легко вбудовуються в будь-який урок. А завдяки чітким і зрозумілим алгоритмам діяльності, вони швидко і без зусиль сприймаються дітьми. Застосування цих методів не потребує матеріальних затрат. Окрім того, дітям вони подобаються.
Критичне мислення. Чому вчителю складно розвивати критичне мислення учнів та учениць? Тому що методи технології розвитку критичного мислення мають бути застосовані системно на кожному уроці. Важливо обирати для кожного уроку саме ті методи, які відповідають змісту і цілям уроку. Також ускладнює роботу і те, що більшість підручників не передбачає критичне дослідження матеріалу учнями, а складається із набору готових положень і висновків.
Критичне мислення. Впроваджуючи в навчально-виховний процес методи технології критичного мислення, вчителю необхідно враховувати всі «плюси» і «мінуси». Розвивати критичне мислення молодших школярів можна на всіх предметах. Математика у початковій школі – це не лише обчислення та розв’язування задач. Вона є потужним інструментом для розвитку критичного мислення учнів та учениць.
Підходи, які можуть допомогти у процесі розвитку критичного мислення:1. Запитання для роздумів: Використання відкритих запитань, які заохочують учнів висловлювати свої думки. Наприклад, запитання "Чому ти так вважаєш?" або "Які альтернативні способи розв’язання цієї задачі ти можеш запропонувати?"
Виклик, або Вступна частина уроку Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.
Під час вступної частини уроку вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:• освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;• провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;• зосередити увагу на новій темі;• створити контекст для сприйняття нових ідей;• сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.
Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Ефективними методами під час основної частини уроку є: «Читання (запитання, узагальнення) в парах»; «Читання з визначенням опорних слів»; «Читання з маркуванням»; «Тонкі та товсті запитання»; «Фішбоун»; «Чи вірите ви, що …», «Дерево передбачень», «Т- таблиця», «Займи позицію», «Дискусія», «Коло ідей», «Прес», «Кола Вена».
Рефлексія, або підбиття підсумків Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.
Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;• обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;• оцінюють набуті знання й уміння;• ставлять перед собою запитання;• планують застосування вивченого.
Висновок. Усі зазначені методи технології критичного мислення можна вбудувати в урок математики. При цьому варто дотримуватися запропонованої структури уроку. Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування. Застосування методів критичного мислення допомагає учням та ученицям бачити математику не лише як абстрактну науку, але і як інструмент для розв’язання реальних життєвих проблем. Це сприяє розвитку критичного та аналітичного мислення, формує особистість здатну робити висновки та приймати обґрунтовані рішення.
Мета: Систематизувати знання учнів про одиниці вимірювання маси, формувати уміння замінювати одиниці вимірювання маси іншими, вправляти у розв’язуванні задач, повторити одиниці вимірювання довжини, дроби. Удосконалювати обчислювальні навички. Розвивати логічне мислення та уміння мислити критично. Створити умови для формування позитивних мотивів навчання учнів. Дати можливість для інтелектуального розвитку і рефлексії, засвоєння певного соціального досвіду. Виховувати комунікативні якості учнів.
Покажіть, що ви готові працювати у парі. Покажіть, що готові працювати у групі. Сідайте. Покажіть, з яким настроєм ви починаєте наш урок. Сподіваюсь, що наш урок пройде у творчій атмосфері. Пропоную першу гру нашого уроку «Інтрига». Перед вами таблиця, згідно нумерації розташуйте слова і ми отримаємо девіз урок
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Вправа «Очікування»Ось у нас є «Дерево рішень». Запишіть на квіточках конкретні очікувані результати від сьогоднішнього уроку. Тобто продовжте мою думку «Сьогоднішній урок навчить мене….», «Я очікую від уроку…», «Я сподіваюсь….»( у кожного з учнів на парті квіточка, на якій записують очікувані результати)Усі квіточки прикріпіть на «Дерево рішень», а в кінці уроку ми побачимо, чи досягли очікуваного результату. Бачите, як зацвіло рясно наше дерево! Щоб воно цвіло і тішило нас очікуваними результатами, почнемо втілювати в життя наші сподівання.
Фізхвилинка. Раз, два - всі присіли, (присісти)Потім вгору підлетіли(підстрибнути) Три, чотири - нахилились,(нахиляння тулуба вперед) Із струмочка гарно вмились (імітація умивання)П'ять, шість - всі веселіКрутимось на каруселі, (покрутитися)Сім, вісім - в поїзд сіли,Ніжками затупотіли(затупотіти)Дев'ять, десять - відпочилиІ за парти дружно сіли.
ІV. Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Які одиниці маси ви знаєте?Як визначають масу предметів?Чим?(ваги, кантор)Скільки грамів в 1 кг? кг в 1тонні? грамів в 1 кг? кг в 1 ц? ц в 1 т?Пояснення нового матеріалу. Для вимірювання маси великих вантажів використовують одиниці вимірювання маси – центнер і тонну.
Ви вже знаєте, що 1 ц дорівнює 100кг. 1 тонна позначається скорочено 1т і дорівнює 1000кг.1 центнер – це приблизно 2 мішки картоплі.1 тонна – маса автомашини. А якою міркою зручно виміряти масу каблучки або цукерки? Для таких випадків зручно обрати меншу мірку- 1 грам (1 г)У давнину користувалися іншими мірами маси
V. Первинне закріплення знань учнів1. Робота з підручником.( № 2 робота з таблицею мір маси )- Як співвідносяться одиниці вимірювання маси?- Запам’ятай співвідношення нових для тебе одиниць вимірювання маси.2. №3 ( з коментуванням)- Подай величини в інших одиницях вимірювання.3. №4 ( робота в парах)- Заміни складене іменоване число простим,а просте – складеним іменованим.4. Самостійна робота . №5 (порівняй іменовані числа)5. №6 (розв’яжи задачу, скориставшись підказками)
Гра «Загадка» Цікава задача Йшли пустелею два віслюки. Один ніс у мішку 5 пудів солі, другий – 5 пудів вати. Було дуже жарко. Віслюки втомилися і, побачили річку. Разом з мішками вони полізли у воду. Після купання пішли далі. В одного віслюка поклажа стала легкою, а в другого – важчою. Чому?(Сіль розчинилася, а вата увібрала в себе вологу.)
Вправа «Очікування»Наш урок підійшов до завершення. Якраз час подивитися, чи виправдалися ваші очікування( вчитель читає сподівання учнів, а учні коментують)Добре того навчати, хто хоче все знати! Дійсно, ми дотрималися девізу нашого уроку: Діяли – активно!Думали – оперативно!Сперечалися – доказово!Для всіх ці правила були обов”язкові!
Висновки. Вправи з розвитку критичного мислення стимулюють загальну активність учнів; сприяють створенню плідного освітнього середовища; вимагають від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляють вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; формують бажання і здатність самостійно вчитись; вчать дітей самостійно міркувати.