Соціалізація учнів на основі інноваційних освітніх проектів

Соціалізація учнів на основі інноваційних освітніх проектів

Інститут освіти є одним з основних інститутів суспільства, на якому будується система життєдіяльності сучасної України. Однією з особливостей соціального інституту освіти є та обставина, що практично всі соціальні групи, їх статус та позиціонування в соціальній структурі суспільства, залежать від якості навчання членів соціальних груп. Успішне функціонування інституту освіти сучасного суспільства багато в чому залежить від того, наскільки він відповідає мінливим запитам в процесі освіти України. Це означає, що інститут освіти може підлягати модернізації для відповідності інноваційним потребам навколишнього соціального середовища.

Слід зазначити, що повноцінна модернізація структурних елементів інституту освіти можлива лише в разі успішної соціалізації членів соціального інституту освіти щодо мінливих умов його функціонування. досвід діяльності інституту освіти показує важливість того, щоб учні та викладачі освоїли і прийняли норми і цінності в нових умовах навчання. Особливо важливим є вплив інноваційних проектів на соціалізацію учнів середніх шкіл. Невдала соціалізація призводить до серйозних збоїв в процесі навчання учнів середніх шкіл, невдоволення з боку викладачів і батьків учнів. Фактично, мова може йти навіть про дефекти в діяльності соціального інституту освіти. У зв’язку з цим, слід визнати вивчення процесу соціалізації учнів середніх шкіл на основі інноваційних проектів вельми актуальною науковою і практичною проблемою.

Модернізація щодо функціонування інституту освіти передбачає упорядкований, системний характер. Це досягається розробкою і реалізацією великих проектів в освітньому процесі, які в свою чергу прискорюють соціалізацію учнів.

У 1887 році американський соціолог Ф. Т. Гіддінгс вперше ввів у науковий обіг поняття «соціалізація», виділивши в ньому в якості ключового  класовонавчальна ознака, що характеризує «розвиток соціальної природи або характеру індивіда, підготовку людського матеріалу до соціального життя». Цьому присвячені його роботи «Підстави соціології», «Елементи суспільний лад» та ін.

Надалі питання соціалізації цілеспрямовано розроблялися в соціальній психології та педагогіці, що дозволило соціологам посилити теоретико-методологічну складову, виділивши два підходи: суб’єкт - об’єктний і суб’єкт-суб’єктний. Перший підхід (Е. Дюргкгейм і Т. Парсонс) побудований на принципі пріоритету суспільства або соціальної групи по відношенню до індивідів.

Другий підхід (Ч. Кулі і Джордж Герберт Мід) до проблеми соціалізації заснований на інтеракціях індивіда в соціальному середовищі, вченні символічних і реальних взаємодій в поведінці індивідів.

У роботах І. В. Соколовой розглядається необхідність розвитку проектних методів в галузі інформатики та відхід від технократичної складовою в області соціології інформаційних процесів.

В контексті інформатизації українського суспільства в цілому, а також інформатизації системи освіти відбувається активний розвиток проектної освітньої діяльності в галузі інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.

Проектна освітня діяльність в цілому є, в даний час, досить поширеним явищем, проте проектна діяльність в галузі соціальної інформатики розвивається повільно і не носить системного характеру.

Проектну діяльність необхідно розвивати пріоритетно саме в напрямку соціальної інформатики, так як саме цей вид проектної діяльності сприяє формуванню і креативних, інноваційних здібностей і, одночасно, є способом соціалізації особистості.

Недостатньо розвинена за рівнем проектна діяльність взагалі, а також експериментальна розробка та апробація нових організаційних форм і загальноосвітнього характеру діяльності дитячо-дорослих проектних громадських об’єднань з інформатики (олімпіади з інформаційних технологій, конкурси учнівських комп’ютерних проектів і т. д.), містить превалювання техніко технологічної тематики, де враховується лише технічна сторона реалізації проекту, тобто оцінюється правильність написання програми, ступінь оволодіння програмним кодом, доцільність використання того чи іншого продукту, краса подачі матеріалу (правильна текстова верстка, мультимедійна презентація) і т. д. що призводить до суттєвих технократичним перекосів в освіті.

Види проектів, що становлять основу інноваційних процесів в середній школі Організації та підтримці проектування віддається багато сил і часу і це приносить, безсумнівно, свої позитивні результати, вирішуються такі завдання:

• розвиток творчих і комунікативних здібностей дітей, формування громадянської позиції, вміння визначити власну позицію, відстоювати свої переконання і аргументувати їх, вміння вести дискусію;
• навчання проектуванню як діяльності (в ході реалізації проектів, їх супроводу, презентації проектів на уроках, коментування та обговорення проектів). Збагачення навчального процесу та посилення виховної роботи за допомогою введення в проектування;
• посилення міжпредметних зв’язків за рахунок реалізації проектів в міжпредметних областях;
• зміщення акценту в викладанні інформатики (подолання технократичного підходу). Реалізація проектів в галузі соціальної інформатики, де інформаційні технології є засобом, а не предметом проектування;
• підтримання шкільно-сімейного проектування сприяє виникненню: спільної розподіленої відповідальності за освіту дітей між школою і сім’єю, реального співробітництва в ході освітнього процесу, в якому участь батьків є його невід’ємною частиною взаємодії батьків і школи на основі організації спільної діяльності.
• підтримка діяльності діючих шкільних клубів; . реалізація програми школа-ВНЗ на основі взаємокорисного багатопланового співробітництва (крім розвитку профільного навчання відбувається взаємодія в науково-дослідній роботі в сфері розвитку проектування в освіті).

Ключовий проектної ідеєю школи є формування якісно нової високорозвиненої інформаційно-освітнього середовища школи, необхідної для підготовки випускників, націлених на професійну і соціальну успішність в умовах швидко мінливого світу і суспільства, що володіють якісно новим рівнем інформаційно-комунікаційної компетентності, що відповідає сучасним вимогам суспільного і соціального розвитку.

Таким чином, можна констатувати, що «пріоритетна мета школи - виховання професійно та соціально успішної особистості в умовах швидко мінливого світу і суспільства і досягнення учнями наступного освітнього результату:

1. Високий рівень знань (когнітивний аспект);

2. Здатність орієнтуватися в інформаційному потоці: вміння знаходити і систематизувати різні джерела інформації за певним критерієм; використовувати раціональні способи отримання, перетворення, систематизації та зберігання інформації, актуалізувати її в своїй інтелектуально-пізнавальної діяльності і використовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях (інформаційний аспект);

3. Розвиток вміння вирішувати проблеми, вміння соціальної взаємодії з суспільством, спільністю, колективом, сім’єю, друзями, партнерами, досвід і готовність взаємодіяти з іншими людьми, співпрацювати в групі, знаходити адекватні різних ситуацій рішення; ставлення до соціальної взаємодії як цінності, вміння починати, направляти, контролювати комунікативний процес (комунікаційний аспект);

4. Розвиток різнобічних творчих здібностей;

5. Знання і дотримання норм здорового способу життя, свобода і відповідальність вибору способу життя; досвід і готовність реалізації цих знань в життєдіяльності.» [3, с. 93-94].

Отже, поняття соціалізації в рамках інституту освіти пов’язується з великими інноваційними проектами, які дозволяють підвищити ефективність процесу навчання і таким чином підвищити якість процесу соціалізації.

Уточнення понять дозволяє виявити новий спектр проблем і вийти на новий етап модернізації процесу освіти.

Список використаних джерел

1. Андрєєв A. A. Деякі проблеми педагогіки в сучасних інформаційно-освітніх середовищах // Інновації в освіті. 2004. - № 6. С. 24-28
2. Василенко Л. А., Рибакова І. М Інформаційна культура // Синергетика. Філософія. Культура.- М: Вид-во РАГС, 2001, - 162 с.
3. Добрєньков В. І. Методи соціологічного дослідження. М.: Инфра-му, 2005, - 768 с.
4. Иванова Е. В., Никитаева М. В. Шаг за шагом. Опыт американского образования по организации проектной работы со школьниками // Молодежь и общество. 2013. №3 – с. 94 – 98