Соціальні мережі як ефективне середовище комунікації в навчальній практиці на уроках фізики

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЕФЕКТИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ КОМУНІКАЦІЇ В НАВЧАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Продан Лариса Анатоліївна,

вчитель фізики

 Вашковецький ліцей, Дністровського району,

Чернівецької області

larisaprodan24@gmail.com

Анотація. Поєднання інформаційно-комунікаційних технологій з педагогічними технологіями навчання сприяє формуванню і розвитку інформаційно-освітнього середовища навчання учнів, а поява і розвиток сервісів мережних технологій дозволяє розширити рамки освітнього процесу. Освітня практика застосування засобів мережних технологій на сьогоднішній день актуальна. У статті досліджено особливості соціальних сервісів Інтернет з точки зору розвитку інформаційно-освітнього середовища як середовища соціальної взаємодії учнів та появи нових способів їх навчально-пізнавальної діяльності. Виділено групи мережних соціальних сервісів та організаційних форм навчання, у яких використання відповідних сервісів є педагогічно доцільним.

Ключові слова: мережні соціальні сервіси; інформаційно-освітнє середовище; інформаційно-комунікаційні технології; креативність; інтернет - ресурси; навчання; профорієнтація;соціалізація.

Вступ Актуальність теми полягає в тому що на теперішній час соціальні мережі заполонили увесь світ. Понад чотири мільярди людей у світі кожного місяця користуються соціальними мережами. Зокрема, серед них Facebook та YouTube, повідомляє портал The Next Web. На сьогодні у світі зареєстрували 4,14 мільярда людей у соцмережах. При цьому всього офіційно на Землі мешкає 7,81 мільярда людей. Більш того, щодня до них приєднуються майже два мільйони нових користувачів або 14 нових користувачів щосекунди. Дослідники вияснили, що у середньому люди користуються соціальними мережами 15% свого часу, коли не сплять. Також експерти відзначають, що під час пандемії коронавірусу люди стали більше користуватися соцмережами. Особливо актуальним є використання соціальних мереж в умовах війни. Оскільки в більшості шкіл України учні та учителі позбавлені можливості проводити навчання в класах та аудиторіях, їм доводиться більше часу проводити в соцмережах. У лідерах популярних соціальних мереж - Facebook, YouTube, WhatsApp, Instagram та Twitter, Clasroom,Освітня платформа NZ.

Метою статті є розглянути соціальні мережі як явище у сучасному суспільстві, їхній вплив на освітні процеси, можливості застосування соцмереж у навчанні на уроках фізики. Окреслити можливості застосування сучасних соціальних мереж в процесах навчання, розглянути класифікацію інтернет-ресурсів, які можна використовувати в освіті. Об’єктом дослідження є процес вивчення інформатизації суспільства та широкої популяризації соціальних мереж. Предметом дослідження є соціальні мережі як невід’ємний та необхідний засіб в освітньому процесі.

Сьогодні неможливо уявити життя людини без соціальних мереж. Вони впроваджуються в усі соціальні процеси і практики . Завдяки соціальним мережам змінилась роль аудиторії у взаємодії з культурою, її сприйняття доповнила активна участь користувачів у створенні контенту.Соціальні мережі дозволяють проявляти креативність, створювати різні види контенту, займатися його просуванням, розвивати власні бренди та ставати відомими лідерами думок.

У сучасній педагогічній спільноті широко обговорюють способи взаємодії педагогів і учнів у соціальних мережах Інтернету (на конференціях, форумах, майстер класах). Більшість учнів  витрачають свій вільний час для перегляду відео- та фото, прослуховування аудіозаписів, спілкування з друзями; тільки незначна частина учнів використовує час в мережі на пошук відомостей зі спеціальних і загальнонаукових дисциплін. Соціальні мережі відкрили педагогам і учням нові можливості для професійного і особистісного спілкування.

В умовах сьогодення молодь проводить багато часу в соціальних мережах. І задача кожного педагога полягає в тому, щоб цей час був використаний з користю для саморозвитку. Серед позитивних аспектів використання соціальних мереж в навчанні фізики можна виділити:

1) Комфортне середовище. Інтерфейс, засоби комунікації, організація та форми подання контенту зрозумілі та звичні учням.

2) Різні форми взаємодії і комунікацій. Це забезпечує широкий діапазон можливостей включення в навчальну діяльність.

3) Можливість обмінюватися посиланнями на інші навчальні ресурси.

4) За профілем навчання учитель може розробити персональний підхід до учня і забезпечувати якіснішу подачу матеріалу.

5) Завдяки можливості фільтрації за відповідними критеріями можна легко знаходити потрібний контент.

6) Можливість залучення до участі в навчальному процесі експертів, консультантів, фахівців з певних дисциплін.

7) Широкі демонстраційні можливості. Можливість безперешкодно ділитися будь-яким контентом із учнями, а учні можуть ознайомитися з ним у будь-який час(Наприклад, віртуальна лабораторія з фізики).

8) Інформаційно-комунікаційна підтримка навчального курсу в соціальній мережі дозволяє учням брати участь в обговореннях і виконувати завдання з будь-якого місця , забезпечує ретельне засвоєння знань.

9) Стає можливим спільне створення навчального контенту. Слухачі замість простого споживання інформації створюють повідомлення, дискусії та інші ресурси

10) Сором’язливі слухачі відчувають себе більш комфортно та стають більш активними учасниками навчального процесу.

11) Соціальні мережі ламають психологічні бар’єри та роблять вчителя більш соціально доступним слухачу в комунікаційному плані.

12) Через соціальні мережі  можна легко нагадувати одне одному про важливі дати і події.

13) Можна створювати групові чати та групові відеозв’язки

14) Завдяки соціальним мережам і учні, і учителі можуть дізнаватися про різні заходи, конференції, круглі столи та брати в них участь

15) Можливість проведення опитувань, дискусій,тестувань, експериментальних і лабораторних досліджень, фокусгруп;

Електронні соціальні мережі – це не лише розважальний засіб комунікації між людьми, але й потужна складова інформаційно-освітнього середовища, яка має великий освітній потенціал. Використання електронних соціальних мереж у освіті передбачає:

- індивідуальне спілкування між учнем  та вчителем, а також між батьками та вчителями;

- наявність мобільного мережевого додатку, що забезпечує доступ у будь-який час і з будь-якого пристрою (персонального комп’ютера, нетбука, ноутбука, мобільного телефону, планшета, смартфона тощо);

- можливість отримання зворотного зв'язку;

- можливість проведення соціально-педагогічної роботи в створених групах;

- можливість проведення опитувань, дискусій, фокус-груп;

- відкритий доступ до віртуальної бібліотеки аудіо- та відеоматеріалів, які можуть бути використані в навчальній практиці при вивченні фізики.

В сучасних умовах для  навчання фізики з’явилося так зване мобільне навчання або іншими словами m-learning. Мобільне навчання передбачає використання смартфонів як засіб навчання. Мобільне навчання можна використовувати в поєднанні із традиційним навчанням, оскільки учням в подальшому житті потрібна соціалізація.

У майбутньому можуть з’явитися нові соціальні мережі і збільшиться кількість корисних додатків для навчання. кращого запам’ятовування та засвоєння інформації, що є необхідним для того щоб стати професіоналом у тій чи іншій галузі. Звісно важливу роль у засвоєнні знань грає мотивація учня. Якщо учень має збалансовану внутрішню (переконання, цінності, власна мета) та зовнішню мотивацію (дохід, винагорода) то навчання буде ефективнішим.

Крім згаданих вище соціальних мереж також є різноманітна кількість додатків, які часто зручно використовувати у навчанні, зокрема фізики.  Додатки розробляють творчо, із красивим дизайном та простим інтерфейсом. Для навчання також використовують таку функцію як вимірювач досягнень і статистика, яка показує прогрес у виконанні деяких завдань.

Соціальні мережі це інструмент працевлаштування випускників навчальних закладів.  Працевлаштування випускників є одним із індикаторів успішності навчального закладу та сприяє формуванню попиту на його освітні послуги. В умовах кризових явищ в економіці та зменшення попиту на ринку праці розв'язання задачі працевлаштування потребує комплексного підходу, який поєднує традиційні форми роботи з потенціальними роботодавцями, так і сучасні, що базуються на використанні формальних (спеціалізовані сайти з пошуку роботи, засоби масової інформації тощо) та неформальних (професійні та загальні соціальні мережі) зв’язків.

Соціальні мережі, з точки зору працевлаштування випускника:

1) є джерелом інформації про вакансії та фірми;

2) є каналом спілкування між роботодавцем та потенційним працівником;

3) є засобом отримання схвальних або негативних відгуків;

4) підвищують шанси на проходження конкурсного відбору;

5) сприяють збільшенню соціального капіталу особистості.

Соціальні мережі, з точки зору навчального закладу:

1) формують його позитивний або негативний імідж в суспільстві та професійних спільнотах;

2) сприяють формуванню спільноти успішних випускників в соціальних мережах,що підвищує рейтинг випускників.

З урахуванням того, що більшість роботодавців використовують сервіси Інтернет як засіб пошуку потенціальних кандидатів на вакансії, навчальним закладам потрібно переосмислити та інтенсифікувати свою діяльність в цьому напрямку. Вміння знаходити і використовувати інформацію із інтернет ресурсів відіграє важливу роль в подальшому виборі професії, що впливає як на імідж навчального закладу, так і на рейтинг його випускників.

Висновок. Отже, можливості застосування сучасних соціальних мереж в процесах навчання користуються популярністю, тому їх зручно використовувати для вивчення фізичних процесів. Соціальні мережі мають багато позитивного впливу на навчання. Вони широко використовуються в освітньому процесі завдяки широкому набору можливостей поширювати інформацію. Можна сказати, що безперечно соціальні мережі є відносно новим методом інтерактивного навчання, який наразі активно запроваджується в освітній процес. Під час навчання учнів доречно використовувати освітні платформи, тому що вони активізують пізнавальну діяльність та покращують уважність учнів, підвищують зацікавленість у вивченні предмету та знімають психологічні бар’єри у спілкуванні.

Список використаних джерел

1.»ВИКОРИСТАННЯ СОЦМЕРЕЖ У НАВЧАННІ: ПЕРСПЕКТИВИ І ТЕНДЕНЦІЇ. » Петренко М.В. Міждисциплінарна курсова робота студента (ки) IV курсу ДІД-41_ групи Галузі знань 02 Культура і мистецтво Спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна, та архівна справа»

2.Віртуальна фізична лабораторія

3.Гуревич Р. Інтернет і його соціальні мережі в сфері освіти: напрями використання / Р. Гуревич / Зб. наук. пр. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» – С. 52-56. – Режим доступу: http://ubgd.lviv.ua/konferenc- /kon_ikt/plen_zasid/Gurevuch.pdf. – дата доступу 01.08.2013.

4.В. В. Коваленко, О. М. Коваленко, Інформаційні технології і засоби навчання, 2015, Том 50, №6

5.Ткачук Г.В Особливості впровадження мобільного навчання./Інформаційні технології і засоби навчання.2018.Том 64,№2

6.Івашньова С. В. Використання соціальних сервісів та соціальних мереж в освіті / С. В. Івашньова // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2012. –№ 2. – С. 15-17.

7. Соціальні мережі як інструмент управління репутацією [Текст] / Ю. Савченко // Маркетинг в Україні. - 2013. - № 1. - С. 17-18.

8. Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства : [монографія]/ [О. Онищенко, В. Горовий, В. Попик та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім.В.І. Вернадського . – К., 2014 . – 260 с. 16.

9. Олексюк Н. В., Лебеденко Л В. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У СОЦІАЛЬНО ПЕДАГОГІЧНІЙ РОБОТІ ЗІ ШКОЛЯРАМИ . Інформаційні технології і засоби навчання, 2015, Том 48.