Соціально-педагогічний захід для учнів 10х класів на тему "Толерантність - це джерело миру".
Мета: систематизувати знання, уміння та навички дітей з толерантності; окреслити та проаналізувати специфіку добродійної діяльності; виокремити спрямованість дітей на формування атмосфери конструктивного критичного відношення дітей до своєї поведінки; розвивати в учнів уміння аналізувати та вибирати правильну позицію; виховувати терпимість та уважність до інших людей, їх почуттів та поглядів.
Додаток Г. Соціально-педагогічний захід на тему: «Подорож навколо земного шару»
Тип заходу: навчально-виховний.
Контингент: 10-11 клас.
Тривалість соціально-педагогічного заходу: 1 год. 30 хв.
Обладнання: театральний реквізит; заготівка квітки «Толерантик звичайний»; авторський відеоролик «Толерантність – це шлях до добра»; магнітно-маркерна дошка, на якій зображено дерево з листями; скарбничка з цукерками «Толерантьє», на обгортках яких надруковано побажання.
Мета: систематизувати знання, уміння та навички дітей з толерантності; окреслити та проаналізувати специфіку добродійної діяльності; виокремити спрямованість дітей на формування атмосфери конструктивного критичного відношення дітей до своєї поведінки; розвивати в учнів уміння аналізувати та вибирати правильну позицію; виховувати терпимість та уважність до інших людей, їх почуттів та поглядів.
Відповідно до мети визначено основні завдання соціально-педагогічного заходу:
Методи та форми проведення. У межах теми «Толерантність – це джерело миру» проводиться диспут, спектакль, ситуативно-рольова гра. Соціально-педагогічний захід з даної теми передбачає запровадження елементів дискусії. Начальна дискусія організовується як процес діалогічного спілкування дітей, під час якого відбувається формування практичного досвіду з толерантності. При вивченні зазначеної теми дітям пропонується також виконання практичних завдань і ситуаційних вправ, які формулюються соціальним педагогом і сприяють поглибленню знань дітей з добродійної діяльності. Підбиваючи підсумки соціально-педагогічного заходу, соціальному педагогу потрібно оцінити уміння кожного учня формулювати та відстоювати свою позицію з толерантності.
План проведення соціально-педагогічного заходу
Хід проведення
Заздалегідь підготувати з дітьми театралізовану сценку, зробити заготівку квітки «Толерантик», відсняти та змонтувати авторський відеоролик «Толерантність – це шлях до добра», намалювати на дошці дерево і прикріпити до нього стікери-листочки з висловлюваннями та підготувати скарбничку з цукерками «Толерантьє».
1. Вступне слово ведучого. Психологічна установка (10 хв.).
Толерантне ставлення людини
збереже планету від негод,
розрубає мотлох павутини,
переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
збереже, врятує і спасе,
допоможе вгледіть перемогу,
допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
свої мрії пензлем намалюй,
освіти життя яскравим сонцем,
толерантний всесвіт побудуй!
«Ніхто не може судити про інших, поки не навчиться судити про себе самого» (Й. Гете).
Хотілося б мені почати з притчі про мудрого старця Аксакала. Коли помирав в одному селищі старий Аксакал, то прийшли до нього люди попрощатися, та й питають: «Скажи нам, мудрий, як вдалося тобі створити такий порядок у сім’ї, що усі сини й невістки, дочки й зяті жили разом у мирі й злагоді?». Через свою старість не може він відповісти словами – подають йому папір і олівець, і він довго пише, а коли випав з його рук аркуш, дуже здивувалися усі, адже там 100 разів було написане одне єдине слово. Не здогадуєтесь яке? 100 разів було написане слово – терпимість!
Французький філософ-просвітитель XVIII ст. Ф. Вольтер сказав: «Я не згідний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життям, захищаючи ваше право висловлювати власну думку».
Я вважаю ви погодитесь зі мною, що потрібно поважати думки, погляди інших людей, адже це є запорукою миру і гармонії. Ще в Давній Греції говорилося про те, що наш світ відродився з хаосу, тому місія нині живих не канути в глибину хаосу наново.
Дуже часто громадські діячі говорять про те, що наша планета руйнується через жахливий екологічний стан, до якого люди дійшли своїми нерозсудливими діями. Та чи не буде руйнуватися наша планета від жорстокості, нетерпимості людей один до одного, від байдужості до чужого лиха? Мабуть, буде!
2. Розкриття поняття «толерантність» (10 хв.).
Толерантність (від лат. Tolerantia – терпіння) – у загальному розумінні слова, – ослаблення чи відсутність можливості реакції на який-небудь несприятливий чинник внаслідок зниження чутливості до його впливу.
На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань, є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Це передусім – активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
На державному рівні реалізація принципу толерантності передбачає існування справедливого та неупередженого законодавства, дотримання правопорядку, адміністративних та інших норм. Принцип толерантності включає в себе те, щоб економічні та соціальні можливості були доступними для кожної людини без будь-якої дискримінації. Без толерантності не може бути миру, а без миру неможливі розвиток і демократія.
3. Театралізована сценка (10 хв.).
Дійові особи: оповідач, батько, син Іван, друг Михась.
Оповідач: жив собі хлопець Іван з дуже поганим характером. Нікого він не любив, до всіх жорстоко ставився, всіх ображав. Сумував через те його батько, адже приходив до нього люд і жалувався на його сина. Але батько був мудрою людиною і одного разу вирішив він провчити сина.
Дія І. Батько та син Іван.
Батько. Гей, сину ану йди до мене!
Син Іван. Ну що тобі знову від мене треба?
Батько. А ось тримай мішечок з цвяхами.
Син Іван. О! А нащо вони мені потрібні?
Батько. Коли тобі увірветься терпець і ти з кимось посваришся, то забивай в паркан по одному цвяху.
Син Іван. Такого я ще не робив, ну добре.
Дія ІІ. Син Іван та його друг Михась.
Оповідач. У Івана є друг Михась, який дуже часто потерпає від його агресивних нападів. Одного разу до їх класу прийшов новий хлопець, який є ромом. Михась з повагою відносився до всіх національностей чим і прогнівав Івана.
Іван. Михась! Як ти можеш казати про те, що роми це порядні люди? Адже всі кажуть, що вони дуже погані.
Михась. А ти особисто хоч з одним представником цієї нації знайомий?
Іван. Ні! Але люди кажуть!
Михась. Люди багато чого кажуть, але треба думати своєю головою!
Оповідач. Дуже сильно образився на Івана Михась і пішов геть. Зрозумів Іван, що образив Михася, взяв цвяха і забив в нього новенький паркан. Але хлопець був норовистий і за цілу неділю образив ще багато людей. Настав той день, коли хлопчина не образив жодну людину, тоді він вирішив підійти до свого батька.
Дія ІІІ. Батько та син Іван.
Батько. Ти диви який же паркан тепер зіпсований цвяхами! Але ти молодець, що сьогодні нікого не образив і не забив жодного цвяха. Тепер в мене до тебе нове завдання.
Син Іван. Яке саме, батько?
Батько. У той день коли ти не втратиш самоконтролю будеш витягувати по одному цвяху.
Оповідач. Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що на паркані не залишилося жодного цвяха.
Батько. Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося…. Огорожа вже ніколи не буде такою як раніше…
Усі разом. Не забиваймо цвяхів ворожості, непорозуміння та жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, розуміймо одне одного.
4. «Дерево мудрості» (10 хв.).
Це дерево не просте, воно плодоносить золоті листочки мудрості. Це дерево пізнання. Зірвавши листочок, ви можете пізнати його мудрість. Учні по черзі встають, зривають листочки і зачитують вислови відомих людей про толерантність.
Вислови:
«Світ – моя батьківщина, людство – моя родина» (Халіл Жібраїл).
«Це погано бути дискримінованим меншістю, але ще гірше бути дискримінованим більшістю» (Лорд Нектон).
«Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю» (Григорій Сковорода).
«Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище» (Джонатан Свіфт).
«Не все те неправильне, що тобі незрозумiле» (Григорій Сковорода).
5. Ситуативно-рольова гра (20 хв.)
Гра «Біла ворона»
Мета: показати учням, що бути не таким як усі морально дуже важко; дати їм можливість відчути себе в ролі «білої ворони».
Інструкція: ведучий пропонує одному з учнів на деякий час стати не таким, як усі. Для цього йому треба робити усе протилежно тому, що робить група.
Ведучий показує певні рухи групі, а та в свою чергу за ним повторює. Наприклад, група підводить руки, а «біла ворона» – ні, всі посміхаються, а «біла ворона» – насуплюється, тощо.
Після декількох повторювань вправ ведучий каже: «Це важко – бути не таким, як усі. Хто буде йому допомагати?»
Так з’являються дві «білі ворони», в процесі гри їх кількість збільшується. Коли до «білої ворони» приєднується половина учасників, вправа закінчується.
Гра «Місцевий суд»
Мета: навчити учнів знаходити толерантний вихід у ситуаціях, вирішення яких повинні спиратися на людську терпимість.
Інструкція: учасникам пропонують проблемні ситуації для обговорення в мікрогрупах. Група грає роль місцевого суду, який має винести «вирок» ситуації.
Ситуації
1. В одному зі старших класів школи, в якому вчилися представники різних національностей, склалася конфліктна ситуація: побилися хлопчики. Причиною бійки стало – «національне питання». Дорослі – педагоги і батьки зайняли різні позиції стосовно учасників і причин інциденту. Так як конфлікт набув великого розголосу і батьки одного з хлопців вважають себе і свою дитину скривдженою, вони подали в суд на протилежну сторону з вимогою компенсації фізичного та морального збитків.
Яке рішення ухвалить місцевий суд?
2. У літньому таборі, де відпочивали представники Вірменії, Нагорного Карабаху й Азербайджану, розгорівся конфлікт між представниками різних етнічних груп. Вони не хотіли вести спільну діяльність і перебувати в «одному просторі», при цьому вони кривдили один одного. У справу довелося втрутитися місцевому суду.
Яке рішення ухвалить місцевий суд?
3. В одній зі загальноосвітніх шкіл розгорівся конфлікт через те, що класним керівником 10-го класу було призначено вчительку, яка мала інше віросповідання ніж більшість. Вчителька на належному рівні проводила уроки, ніколи не вела релігійної пропаганди. І хоча жодних інших претензій до неї не було, батьки вимагали від адміністрації «захистити» їхніх дітей від вчительки.
Яке рішення ухвалить місцевий суд?
6. Перегляд авторського відеоролику «Толерантність – це шлях до добра» ( 5 хв.).
Дітям пропонується звернути увагу на мультимедійну дошку, на якій буде продемонстрований авторський відеоролик «Толерантність – це шлях до добра».
7. Виконання творчого завдання (10 хв.).
А зараз діти, розділіться на три групи. Вашій увазі пропонується квітка «Толерантик звичайний», Ви бачите, яка вона гарна, але чогось не вистачає. Її пелюстки пусті, я вам пропоную заповнити їх словами або словосполученнями, синонімами до поняття «толерантність». Діти в групах заповнюють ці пелюстки і потім по черзі зачитують те, що вони записали.
8. Асоціативна релакс-методика «Маячок» (5 хв.).
Влаштуйтеся якомога зручніше на ваших місцях, заплющте очі. Спробуйте уявити маленький скелястий острів далеко-далеко від Землі. На самій вершині цього острову стоїть маяк. Уявіть себе цим маяком, який стоїть на самій вершині острову. З вікон вашого верхнього поверху ви вдень і вночі, у гарну й погану погоду надсилаєте потужний потік світла, що є орієнтиром для кораблів, великих і маленьких, з різними прапорами, різними людьми на борту. Пам’ятайте, що ваш промінь, ваше світло постійно йде по океану, попереджає мореплавців про мілину, а для людей на березі ви є символом безпеки.
Тепер спробуйте відчути внутрішнє джерело світла в собі – світла, що ніколи не гасне...»
9. Підсумок заняття (10 хв.).
Після того як ви прослухали багато інформації про толерантність, дайте відповіді на такі питання:
Соціальний педагог узагальнює колективну думку й окреслює основні напрями роботи над проблемою толерантності. Соціальний педагог разом з учнями оцінює відповіді доповідачів та за необхідності корегує їх і доповнює.
Учні характеризують соціально-педагогічний захід, з’ясовують ступінь досягнення поставленої мети, висловлюють особисте відчуття щодо значущості моральних норм та цінностей. Наприкінці заходу соціальний педагог дякує учням за ефективну та активну роботу та роздає кожній дитині цукерки «Толерантьє», які несуть в собі мудрі поради.
Мудрі поради
Завершальне слово соціального педагога
Любі учні, шановні колеги, усі присутні, я звертаюся до вас з одним єдиним проханням – будьмо терпимішими, будьмо ввічливішими, будьмо милосерднішими, будьмо добрішими, ніж ми є зараз. Адже толерантність – це запорука миру, злагоди та любові, яких так не вистачає. Якщо хтось з вас засумнівається в моїх словах і подумає щось на кшталт цього: «Нас дуже мало, порівняно з усіма іншими людьми, тому наша думка і наші вчинки не принесуть ніякої масштабної користі», то пам’ятайте, що одна людина – це дійсно дуже маленьке створіння, настільки маленьке, що навіть крапка на карті буде завеликою для її позначення. Людина – це крапля в океані, але знайте, що не було б і океану без мільярда тих самих крапель! Ми в змозі змінити на краще нашу планету, ми в змозі відноситися до інших людей з терпимістю, з повагою, адже це є запорукою миру, любові та гармонії.