Соціально-побутове орієнтування з дітьми з ООП (Слабозорі та незрячі діти)Тема: « Правила поведінки дітей за столом . Історичне минуле ложки та виделки.»

Соціально-побутове орієнтування з дітьми з ООП

(Слабозорі та незрячі діти)

Підготувала вчитель початкових класів, тифлопедагог

Борисова Ю.С

Тема: « Правила поведінки дітей за столом . Історичне минуле ложки та виделки.»

Мета :

• вчити  дітей правильно сидіти за столом та правила підготовки до прийому їжі
• продовжувати формувати здоровий спосіб життя, засвоювати  моральні  та  культурні  норми поведінки за столом;
• уміння підтримувати  розмову під час прийому їжі;
• продовжувати розвивати уміння користуватися столовими приборами;
• продовжувати давати дітям знання про історичне минуле столових приборів.

Обладнання:

 Набір посуду для сніданку та вечері на 8 персон,( ложки, виделки, ножі ,скатертина, серветки, глибокий та мілкий посуд та ін. ,2 столи.),А4 на кожного учня, кольорові олівці.

Хід

I. Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

1.Повторення вивченого матеріалу

2.Офтальмологічна хвилинка

Ця зарядка дозволить зняти напругу і зміцнити очні м'язи.
Так само, як в іграх на розвиток дрібної моторики, в цій вправі нам на допомогу приходять віршики-потішки. Учні набагато охочіше виконують вправи, в яких простежується певний ритм і форма. Можна використовувати такий вірш:

Сидимо в автобусі ми,
Дивимось на всі боки.
(дивимося вправо-вліво не повертаючи голови)
Дивимося вгору, дивимось униз
А автобус наш стоїть, що ж це він притих?
(замружуватися)
Внизу річка - глибоко,
(відкриваємо очі і дивимося вниз, на кінчик носа, не опускаючи голови)
Вгорі пташки - високо.
(дивимося вгору, на точку між бровами)
Двірники – туди-сюди
Витирають личенько.
(швидко моргаємо)
Колеса закрутилися,
Вперед ми покотилися.
(Здійснюємо кругові рухи очима)

Поясніть учням і покажіть на своєму прикладі, як виконувати цю вправу, не обертаючи головою.

III.Пояснення нового матеріалу

Сьогодні ви дізнаєтесь багато нового, але спочатку я хочу у вас запитати:

• Як часто ви вживаєте їжу?
• А навіщо людині потрібна їжа?
• А чи може вона без неї обійтися? Чому?
• Які ваші та вашої родини улюблені страви?
• Хто їх готує?
• Чи ви приймаєте участь у приготуванні страв!?
• А чи знаєте ви як потрібно поводитись за столом ?

Молодці! Все правильно!

Тож давайте  разом повторимо ще раз всі правила та запам’ятаємо!

Правила поведінки дітей за столом

• Постава пряма, лікті на стіл не ставимо, але кисті рук обов'язково повинні бути на столі, а не під ним.
• Не можна кричати,  співати за столом, багато розмовляти (а тим більше з набитим ротом).
• Не можна лізти руками в тарілку і гратися з їжею. Хліб брати тільки руками.
• Не можна плямкати і голосно сьорбати, потрібно набирати в ложку трохи їжі, щоб можна було прожувати її із закритим ротом.
• Їсти потрібно, не поспішаючи, ретельно пережовуючи їжу. Випльовувати, а тим більше плюватися їжею суворо забороняється, і такі моменти повинні присікатися відразу.
• Потрібно з'їдати всю їжу, яка лежить у тарілці. Це правило дитина може виконати лише в тому випадку, якщо мама поклала йому правильну порцію, тобто стільки, скільки може з'їсти малюк. Краще покласти менше і потім дати дитині добавку, ніж привчати до переїдання.
• Забруднені ротик і ручки потрібно витирати серветкою після кожного прийому їжі.
• Після кожної трапези обов'язково потрібно сказати «Дякую» тому, хто цю їжу купив і приготував.
• Залишатися за столом потрібно до тих пір, поки всі не закінчать трапезу і не встануть з-за столу. Якщо дитині нудно слухати дорослі розмови, вона може піти, лише попередньо запитавши у батьків дозволу.

Я сподіваюсь ,що ці правила ви будете виконувати! А зараз я хочу вам розповісти про пригоди ложки та виделки, від минулого до сьогодення. Хто і коли  їх змайстрував

     Гостру необхідність у такому столовому приладі, як їдальня ложка, люди відчули ще в далекій давнині. І хоча історія походження столової ложки оповідає, що ложка з’явилася набагато раніше, ніж їдальня вилка, точну дату її появи не вдалося з’ясувати досі.

Історія походження столової ложки, оповідає, що перші ложки, які робив чоловік, навіть не дерев’яними і не зробленими з каменю, а виготовлялися з обпаленої глини. Такий матеріал був обраний, швидше за все, з тієї причини, що особлива міцність ложки, при їжі, була не потрібна, адже нею їли в основному м’яку їжу.

   Історія походження столової ложки свідчить, що форма першої столової ложки нагадувала деяку подобу півкулі, з приробленою до нього ручкою.

З плином часу, текла та історія походження столової ложки, вони стали виготовлятися з інших матеріалів, якими стали дерево, кістки великих риб, слонова кістка і т. д.

І, як відомо, прості народи, що населяли в давнину територію сучасної Європи, використовували спочатку дерев’яні ложки, або їли просто руками, а багаті римські патриції користувалися золотими ложками. У стародавньому Єгипті, столових ложки для знатних панів виготовлялися зі слонової кістки, дорогоцінних каменів, срібла і золота, в країнах Південно – Східної Азії, майстри робили знамениті столові ложки з порцеляни і кристалів.

       Тим не менш, історія походження столової ложки оповідає, що основним і найбільш поширеним матеріалом для виготовлення столових ложок, було, звичайно ж, дерево. До речі, до цих пір, слово «ложка», у перекладі на англійську мову, є практично спільнокореневим, зі словом «тріска», і звучить так: spoon. Історія походження столової ложки оповідає перша згадка про них із золота і срібла, датована 1259 роком. Правда, подібними столовими ложками користувалися тільки аристократи.

Далі історія походження столової ложки каже, що незважаючи на те, що мода вводити в ужиток столові прилади, сталася від римлян, які любили користуватися овальними ложками, мають довгу ручку, в Європі була широко поширена ложка з круглої виїмкою і невеликою ручкою. Однак історія походження столової ложки нам повідомляє про походження столової ложки, що вже до XVII століття, ложка поступово почала набувати звичну для нас форму, і обзаводилась плоскою ручкою і элліпсоподібним черпаком. А сучасну форму, схожу на форму сучасних столових ложок, вона придбала в 1760 році.

 Самі того не підозрюючи, столові прилади, поступово ставали витворами мистецтва, і були аристократичними атрибутами, причому, не тільки по своєму розкішному вигляду, але і за навичкам ними правильно користуватися, наприклад, чайними ложками дозволялося тільки розмішувати цукор у чашці з чаєм, а пити з нього чай або насипати цукор, вважалося поганим тоном.

В даний час, число випускаються столових ложок неймовірно велике. А матеріалами для їх виготовлення є дерево, пластмаса, срібло, золото і срібло, нержавіюча сталь, алюміній і т. д. Між тим, досі існують такі види ложок, область застосування яких, як, власне кажучи, і їх форма, залишаються незмінними.

     Основними ложками є:  звичайна  ложка, чайна ложка, десертна ложка.

       Крім того, випускаються і, так звані допоміжні види ложок: для маслин, для крабів, для супу, для яєць, для бульйону, для фруктів, і для ікри.А ось сувенірна ложка, розмірами схожа на чайну, тільки з тієї різницею, що на ній нанесені різні пам’ятки, герб, прапори, тієї країни, де була випущена ця ложка.

      Історія походження столової ложки достатня захоплююча і сподіваємося на даному етапі вона не зупиниться.

Фізкультхвилинка

Всі ми звикли до порядку,

Дружно робимо зарядку.

Ми на радість цьому дому

Проганяєм сон і втому.

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Один і два, три і чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись

А тепер ми дізнаємось історію виделки

      Спочатку виделка була гострою палицею, потім шилом, потім в її історії трапилась розвилка. В Китаї ще у бронзовому столітті використовували прототип виделки під час приготування їжі, щоб наколювати шматки.

    Приблизно в той же час і для тих же цілей однозубу виделку використовували стародавні греки, ассірійці і єгиптяни. З часом китайці перейшли до двох паличок, а європейці так і продовжували їсти все руками. Удосконалити виделку і спорядити її другим зубцем здогадались греки, але служила вона як і раніше не для їжі, а для добування шматків м'яса з котла.

         Столовим прибором виделка стала лише в VII столітті на Близькому Сході. В XI столітті витончену золоту виделочку з двома зубцями зробили для візантійської принцеси, яка вважала, що брати їжу руками неестетично. Поступово мода їсти спеціальним прибором поширилась по світу. Правда, в Італії, наприклад, церква не оцінила винахід, вгледівши в його формі схожість з рогами сатани. «Знаряддя диявола» заборонили, і про виделку забули на три століття. Лише в XVI столітті італійці знову почали користуватися нею.

Сучасний, звичний нам вигляд прибор отримав у Німеччині у XVIII столітті. Німці додумались не лише збільшити кількість зубців до чотирьох, а й зігнути їх, щоб було зручно і наколювати м'ясо, і зачерпувати кашу.

Відповіді на запитання дітей.

Робота біля сервірованого столу на чотири персони.

-Чи правильно було сервіровано стіл?

-Що тут не вистачає?

Чи мали б ми змогу їсти першу та другу страву без столових приборів?

-Чому?

Незрячі

Добре молодці! Тепер прошу першу групу засервірувати стіл до сніданку,а другу групу до вечері.

Незрячі діти обстежують засервірований стіл вчителем, та шукають помилки ,які були допущені навмисно.

Творче завдання

Намалюйте виделку та ложку за власним дизайном.

IV.Підведення підсумку.Обговорення

Додатки