Соціально-психологічна характеристика процесу спілкування

Соціально-психологічна характеристика процесу спілкування в осіб з ПМ1. Значення спілкування у психічному розвитку особистості2. Структура спілкування: когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти3. Особливості вербальної та невербальної комунікації в осіб із ПМ4. Комунікативні бар’єри в осіб із порушеннями мовлення5. Спілкування як засіб розвитку особистості6. Роль логопеда та психолога у розвитку комунікативної компетентності

1. Значення спілкування у психічному розвитку особистостіСпілкування — це не просто обмін інформацією, а базова форма людської взаємодії, у якій формується мислення, емоції, самосвідомість, моральні норми, соціальні ролі. Через спілкування людина входить у культуру, пізнає себе і світ, навчається керувати поведінкою. За Л. Виготським, мовлення є “інструментом мислення”, а комунікація — середовищем розвитку психіки. Тому будь-яке порушення мовлення автоматично означає зміну форми та якості спілкування, а отже — впливає на всі сфери особистості. Для осіб із ПМ спілкування часто стає джерелом труднощів, а не ресурсом розвитку.Їхній досвід спілкування може супроводжуватись почуттям невпевненості, страхом помилки, униканням контактів, що формує особливу соціально-психологічну позицію “мовчазного учасника”.

2. Структура спілкування: когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти

3. Особливості вербальної та невербальної комунікації в осіб із ПМ

4. Комунікативні бар’єри в осіб із порушеннями мовлення

Поняття комунікативної деприваціїКомунікативна депривація — розрив між потребою у спілкуванні та можливістю її реалізації.➜ У дітей із мовленнєвими та інтелектуальними порушеннями цей розрив особливо глибокий.➜ Наслідок — фрустрація, емоційна замкненість, уникання контактів.➜ Це явище можна розглядати і як наслідок зовнішніх обставин, і як фактор подальших психічних порушень.

Комунікативна депривація — стан, коли дитина позбавлена повноцінного досвіду спілкування.🔹 Втрачається контакт із соціальним середовищем🔹 Обмежується розвиток мовлення, емоцій, мислення🔹 Підвищується ризик психічної вразливостіСучасні фактори ризику:війна та вимушене переселеннядистанційне навчання, цифровізація дитинствасоціальна ізоляція дітей з ООП

Фактори комунікативної деприваціїЗовнішні:обмежена увага сім’їформалізоване шкільне спілкуванняцифрова ізоляціявійна, зміна середовища. Внутрішні:мовленнєві труднощікогнітивні обмеженняемоційна невпевненість

Прояви комунікативної деприваціїЯк це виглядає у поведінці🔹 Дитина менше говорить, уникає діалогу🔹 Знижується емоційна виразність🔹 Падає довіра до дорослого🔹 З’являється почуття “я не такий”Психологічні прояви🔹 Зниження комунікативної мотивації🔹 Емоційна бідність, тривожність🔹 Мовленнєва пасивність🔹 Захисна стратегія — “краще промовчати, ніж помилитися”

5. Соціально-психологічна підтримка і ресурси

6. Альтернативні засоби спілкування