Соціально-психологічне тренінгове заняття "Емоційна саморегуляція: опанування внутрішнього стану та навички самоконтролю."

Заняття

Тема «Емоційна саморегуляція»

Мета: розвиток в учнів навичок саморегуляції, особистісних якостей регулювання власної активності, ознайомлення з загальною стратегією та прийомами самоконтролю.

Матеріали та обладнання: аркуші паперу формату A4, олівці, м’яч, дрібні предмети.

Інформаційний блок. Саморегуляція – це управління своїм психоемоційним станом, який досягається шляхом впливу людини на самого себе за допомогою слів, уявних образів, управління м’язовим тонусом і диханням.

У будь-який момент свого життя кожна людина так чи інакше ставиться до себе, інших людей, різних подій та явищ, що відбуваються навколо неї. Деякі події викликають у нас радість, захоплення, інші – тугу, смуток, розчарування. Такі різні емоції супроводжують нас протягом всього життя. Сьогодні ми поговоримо про значення емоційної саморегуляції та навчимося керувати емоціями. Уміння керувати собою в будь-яких ситуаціях допомагає уникати створених нами самими проблем. Усе, що відбувається в нашому житті, ми спочатку оцінюємо емоційно, а потім раціонально. Емоційна саморегуляція – це розуміння природи емоцій, уміння розпізнавати їх і здатність володіти собою. Саморегуляція дає змогу досягати мети, уникати багатьох проблем, зберігати психологічну рівновагу і приймати зважені рішення за будь-яких обставин.

Є така притча: «Зустрівся якось перехожий із Чумою. «Куди йдеш, Чумо?» – спитав він. «Іду в Багдад, – відповіла Чума. – Хочу заморити п’ять тисяч душ». За деякий час зустрілися вони знову. «Ти збрехала мені. Казала, що замориш п’ять тисяч душ, а загинуло п’ятдесят тисяч», – дорікнув Чумі чоловік. «Ні, ти помиляєшся. Я згубила лише п’ять тисяч, а інші померли від страху». В екстремальних ситуаціях людина відчуває дію багатьох стресорів: страху, болю, перевтоми, холоду, спеки, голоду, спраги, самотності, зневіри.

Для того щоб зменшити емоційне напруження та навчитися керувати своїми емоціями, пропоную використовувати кілька поданих нижче способів.

Мускулатура. Найпростіший, але достатньо ефективний спосіб емоційної саморегуляції – розслаблення мімічної мускулатури. Навчившись розслабляти лицьові м`язи, а також довільно і свідомо контролювати їх стан, можна навчитися керувати і відповідними емоціями. Вправи для релаксації м`язів особи включають завдання на розслаблення тієї або тієї групи мімічних м`язів (лоба, очей, носа, щік, губ, підборіддя).

Дихання. Важливим резервом у стабілізації свого емоційного стану є вдосконалення дихання. Навчившись впливати на своє дихання, можна набути ще один спосіб емоційної саморегуляції. Значення дихальних вправ полягає у свідомому контролі за ритмом, частотою, глибиною дихання.

Візуалізація – це створення внутрішніх образів у свідомості людини, тобто активізація уяви за допомогою слухових, зорових, смакових, нюхових, дотикових відчуттів, а також їх комбінацій. Відтворивши у свідомості образи зовнішнього світу, можна швидко відійти від напруженої ситуації, відновити емоційну рівновагу

Основна частина.

Вправа «Реанімація»

Мета:  відпрацювання навичок самоконтролю в певних ситуаціях.  

Інструкція. Група ділиться на пари за будь-якою ознакою. В парі визначаються ролі «замороженого» та «реаніматора». За сигналом соціального педагога  «заморожений» застигає в нерухомій позі. Упродовж 1 хвилини «реаніматор» визволяє «замороженого». Реаніматору не можна торкатися «замороженого» або спілкуватися з ним. Усе, що є в його арсеналі, – погляд, міміка, жести. Ознаками виконаного завдання є мимовільні репліки «замороженого», посмішка, сміх тощо. Далі ролі змінюються.

Рефлексія. В якій ролі Ви почували себе більш комфортно? Чому?

Вправа «Збирання»

Мета: тренування навичок мобілізації у процесі досягнення мети.

Інструкція. Група ділиться на підгрупи по 3 особи, всі беруться за руки. Завдання: за сигналом підгрупа двома вільними руками збирає якомога більше предметів. Після сигналу завершення підраховується кількість предметів, зібраних трійкою.

Рефлексія. Що сприяло мобілізації сил у підгрупі?

Які труднощі виникали в ході виконання вправи?

Вправа «План»

Мета: формування навичок швидкого реагування, роботі в команді.

Інструкція. Учасники розміщуються по колу й визначають одну спільну мету.  Після того, як завдання виконано, кожному пропонується індивідуально розробити програму досягнення  бажаної мети.

Peфлeкcія. Як Вам легше працювати: індивідуально чи в групі? Які труднощі виникали в процесі виконання вправи?

«Я в вигляді страви»

(ізотерапія)

Мета: стабілізація самооцінки, розвиток емоційного інтелекту.

Завдання: уявіть себе у вигляді страви і намалюйте.

Можливі питання:

1. Яка ця страва?

2. Подумайте, як ця страва може охарактеризувати Вас?

3. На скільки осіб вона приготована?

4. Яка Ваша страва (тепла, гаряча, холодна)?

5. Де знаходиться (на якому місці: в центрі столу, на краю і т.д.)?

6. Як почуває себе страва?

7. Чи є столові прилади?

Заключна частина.

Вправа «Прощання»

Мета: підведення підсумків заняття.

Інструкція. Вправа в колі. По колу передається м’яч, у кого опинився в руках, той має можливість висловити свої емоції, переживання, подякувати іншим.

Рефлексія. Що сьогодні вдалося, а що ні? Які труднощі виникали в процесі виконання вправи?