Співана сторія
(«Пісня про нібелунгів». Урок позакласного читання)
Мета уроку: вивчати особливості героїчного епосу; прослідкувати, як історичні події та особистості відображуні у художньому тексті, формувати цілісне сприйняття світового літературного і культурного процесу; розвивати навички аналізу художнього твору, самостійної роботи учнів; виховувати повагу до світової культури та історії.
Обладнання: слайди: фото міста Вормса, статуї із собора німецького міста Намбурга, рицарського обладунку, ілюстрації до твору, графічні середньовічні зображення, репродукції братів Лімбург із «Календара герцога Беррійського», Рафаеля Санті, Паоло Учело, кадр з фільму «Нібелунги» 1924 року, епізод з художнього фільму «Перстень нібелунгів», музика Ріхарда Вагнера ідилія «Зигфрид», таблиці з епіграфом уроку і визначенням Епосу.
Випереджальне завдання: прочитати скорочено «Пісню про нібелунгів», індивідуальне завдання учням-дослідникам підготувати короткі повідомлення на історичну та мистецтвознавчу теми.
Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво, музика.
Тип уроку: аналіз художнього твору «слідом за автором».
Хід уроку
|
Полны чудес сказанья давно минувших дней Про громкие деянья былых богатырей. Про их пиры, забавы, несчастие и горе И распри их кровавые услышите вы вскоре. «Пісня про нібелунгів.»
|
Оголошення теми. епіграфу і мети уроку.
І. Актуалізація опорних знань.
Сьогодні на уроці ми перенесемося у часі та поринемо у таємничий світ середньовічних замків, рицарів, розважальних турнірів за честь прекрасної дами, кривавих битв і феодальних чварів, якими багата давня історія Європи. Ми прослідкуємо, як історія трансформується, відбиваючись у дзеркалі літератури. Зверніть увагу на тему та епіграф уроку.
Запис у зошит теми та епіграфу уроку.
Сьогодні ми дізнаємось, що, на думку давніх германців, заслуговувало на покарання, а що було варто оспівування і як саме історія відображена в епічному тексті.
Демонстрація слайду з темою та епіграфом уроку, гравюрою ХV ст.
Епос як жанр – це героїчна оповідь про минуле, що вміщує цілісну картину народного життя і відображує в гармонійній єдності епічний світ і героїв-богатирів, що мають стати взірцем для народу.
«Іліда», «Одіссея» «Пісня про Роланда» «Енеїда» «Слово о полку Ігоревім»» |
Давня Русь Давній Рим Давня Греція Середньовічна Франція |
Епічна поема не просто оповідає історичну подію, а подає її зміненою, такою, як побачив її автор, іноді прикрашеною подробицями, що ідеалізують героя, перебільшуючи його силу. Невідповідність тексту епосу історичній правді може бути викликана тим, що треба довести до відома читачів або слухачів твору певну ідею.
Псевдоісторичність епосу ми бачимо в «Пісні про Роланда», наприклад, бій у Росенвальському міжгір’ї Піренеїв 778 року, відбувся не з іновірцями-мусульманами, маврами, а з християнами басками, що вступили в бій з військом короля Карла і вбили маркграфа Бретані Хруотланда, який згодом у народній фантазії перетворився на мужнього Роланда, а християни баски – на мусульман маврів, адже ідея хрестових походів, перший з яких завершився у 1099 році, вимагала боротьби саме з іновірцями. «Пісня про Роланда» була створена саме в цей час.
Розповідаючи про історичні події, середньовічні мандрівні поети, розділи епічних поем виконували у супровіді музичних інструментів. Саме про це нам говорять назви творів: «Пісня про Роланда», «Пісня про нібелунгів».
ІІ. Робота за темою уроку.
Слово вчителя.
1. Історична основа поеми.
Старонімецька «Пісня про нібелунгів» – одна з найзнаменитіших епічних поем світу. Подібно до «Іліади» та «Одіссеї» вона стала невичерпним джерелом сюжетів для різних видів мистецтва: літератури, живопису, музики наступних століть. Цей текст містить знання про традиції, уподобання, побут, одяг, бойовий обладунок давніх германців. Поема була створена і виконувалась мандрівними співцями, яких в середньовічній Німеччині називали шпільманами. Виникла вона на початку ХІІІ століття.
Повідомлення історика. В поемі «Пісня про нібелунгів» знайшли відображення події V століття, періоду Великого переселення народів. Історична основа пісні – загибель бургунського королівства в 437 році і смерть в 453 році гунського короля Аттили, жорстокого короля гуннів, який помер від крововиливу в мозок одразу після одруження на германській дівчині Хільдіко. В епосі події, що насправді відбулись з інтервалом 16 років зображені як одночасні і поєднані між собою. Аттила в «Пісні про нібелунгів» має ім’я Етцель, а його дружина – Кримхільда.
2. Аналіз тексту поеми.
(Хто вона, її родина, зовнішність, вдача.)
Кримхільда – прекрасна королева Бургундії. Давній співець розповідає про трьох її братів – королів Гунтера, Герната і Гізельхера, королеву-матір Уту, їх васалів, найвпливовіший серед яких Хаген.
Вона має покірну, м’яку вдачу. (строфа 3)
«Наделена высокой и чистою душой,
Примером быть могла она для женщины любой»
Слово вчителя. І знову на полотні поеми бачимо змінену історію. В Німеччині, в соборі м. Наумбурга є скульптура правительки міста Ути і її чоловіка маркграфа Екехарда, яка датується ХІІІ століттям.
Демонстрація слайду зі статуєю собора міста Намбурга.
Історична Ута не королева, а маркграфиня, її чоловіка звати не Данкрат, а Екехард і вона потрапила в поему із сучасної співцю дійсності, а не з подій минулого, про які він розповідає.
Віщий сон, слова автора. ( строфа 2: «Что многих красота её на гибель обрекла»;
Строфа 19 «Погибли многие за то, что принял смерть один».)
«Как будто вольный сокол у ней в дому прижился,
Но был двумя орлами заклёван перед нею»
«Тот сокол – славный витязь. Пусть Бог хранит его,
Что б у тебя не отняли супруга твоего.»
Схожі віщі сни бачили герої «Пісні про Роланда», зокрема, король Карл із такого сну знав про зраду Ганелона і загибель Роланда.
Слово вчителя. Отже, сни, що віщують долю є невід’ємною частиною епосу.
Зигфрид неперевершений красень, шляхетної вдачі.
«Еще юнцом безусым был королевич смелый,
А уж везде и всюду хвала ему гремела.
Был так высок он духом и так пригож лицом,
Что не одной красавице пришлось вздыхать о нем.»
- З цієї авентюри ми дізнаємося про церемонію посвяти в рицарі, (строфа 28)
«На празднество созвали всех юношей, чей род
По возмужанье право стать рыцарем дает,
И препоясал Зигмунд в день торжества того
Мечом и королевича, и сверстников его.»
- Тут описаний рицарський турнір, що влаштовується під час свята посвяти в рицарі: (строфа 34-35)
«Потом воитель каждый был оделен конем.
Большой турнир устроил король перед дворцом.
Дрожмя дрожали стены от грохота копыт -
Всегда потеха ратная отважных веселит.
Сшибались молодые и старые бойцы.
Обламывались копий каленые концы,
Со свистом отлетая с ристалища к дворцу.
Усердно бились витязи, как удальцам к лицу.»
- Перед нами розкішні банкети. (строфи 37-38)
«Потом за стол уселся с гостями властелин.
Для них не пожалел он отборных яств и вин.
В одно мгновенье ока прошла усталость их.
Король на славу чествовал приезжих и своих.
Весь день, до поздней ночи, гуляли храбрецы.
В искусстве состязались бродячие певцы,
А гости награждали их от своих щедрот.
Тот пир прославил Зигмунда и весь его народ.»
- Ми бачимо традицію робити подарунки королями своїм підданим під час свята.
(строфа 40-41)
«Семь дней тянулся праздник, не молкли шум и смех,
И золотом Зиглинда одаривала всех,
Чтоб сын ее пригожий стал людям мил и люб:
Не будет тот им по сердцу, кто на даянье скуп.
Стал самый бедный шпильман за эти дни богат.
Был каждый приглашенный так щедр и тороват,
Как будто жить осталось ему лишь до утра.
Пышней и расточительней не видел мир двора.»
Слово вчителя.
Отже, бачимо, що в епосі відбиваються традиції народу. (Посилання на визначення епосу). Перед нами опис розкішних банкетів, турнірів.
Демонстрація слайда з репродукціями братів Лімбург з «Календара герцога Беррійського»: «Січень», «Квітень», «Травень», «Грудень», на яких зображено розваги вищго товариства доби Середньовіччя.
Головна риса старонімецького правителя – щедрість, гостинність.
Батька і матір Зигфрида мають імена Зигмунд і Зиглінда.
Слово вчителя. В перекладі слово «зиг» означає «перемога». Отже, бачимо, що саме Зигфрид, самим походженням приречений перемагати, він і є тим героєм-богатирем, що являє собою зразок поведінки.
Зигфрид відправляється в столицю Бургундії – Вормс, щоб одружитися з Кримхільдою.
Демонстрація слайдів з фотографіями Вормса.
Слово вчителя. Зигфрид тільки підїзжає до Вормса. На мурах вормської фортеці стоять мешканці міста і Хаген, який ніколи його не бачив, розповідає всім про героя, адже слава про могутнього воїна випереджає його приїзд.
(Авентюра ІІІ)
«Расправившись со всеми, кто с ним вступил в сраженье,
Распорядился витязь, чтоб клад на сохраненье
В пещеру потайную был вновь перенесен,
И Альбриха к сокровищу приставил стражем он»;
«На гору победитель взлетел, как лев, за ним,
Плащ-невидимку отнял, и в плен был Альбрих взят.»
«Меч нибелунгов взял он в награду за труды»
(Авентюра ІІІ)
«Могу я и другое порассказать о нем.
Он страшного дракона убил своим мечом,
В крови его омылся и весь ороговел.
С тех пор чем ни рази его, он остается цел.»
Слово вчителя. Тут ми вперше зустрічаємо слово «нібелунги». Що ж означає це слово? Перегляньте фрагмент фільму «Перстень нібелунгів» німецького режисера Улі Едела. В ролі Зигфрида-Бенно Форманн.
Демонстрація уривку з художнього фільму «Перстень нібелунгів» «Скарби нібелунгів, здобуті Зигфрідом в двобої з драконом».
Нібелуги означає «Діти туману».
Слово вчителя. Отже, бачимо, що в поемі багато казкових елементів: чарівний плащ, скарби, що охороняються казковими істотами, дракон, якого герой вбиває і робиться невразливим до ворожих стріл. Вбивство героєм дракона має свої паралелі в мистецтві.
Демонстрація слайдів з репродукціями картин Рафаеля Санті та Паоло Учело.
Повідомлення мистецтвознавця. Вбивство героєм дракона – це відомий казковий мотив. Існує легенда про вбивсво дракона святим Георгієм. Дракон тримав у страху столицю Лідійського царства. Він вимагав принести йому в жертву царівну Клеодолинду, однак Георгій, що був у той час трибуном римської армії, перехрестившись, пришпилив дракона до землі списом, а потім зарубав його мечем. Цей сюжет зустрічаємо в живописі, зокрема в творчості Рафаеля Санті, Паоло Учелло.
Зигфрид закоханий у перкрасну Кримхільду і мріє зробити її своєю дружиною.
(Авентюра ІV)
«Он Гунтеру ответил: "Располагайте мной.
Я вам прийти на помощь готов в беде любой.»
(Авентюра VI)
«Царила королева на острове морском,
Была она прекрасна и телом, и лицом,
Но женщины сильнее не видел мир досель.
Она могла, метнув копье, насквозь пробить им цель.»
Зигфрид допомагає Гунтеру через те, що мріє стати чоловіком його сестри Кримхільди, яку давно кохає. Король Бургундіїї обіцяє це героєві.
Неодмінною умовою весілля Брюнхільда, що мала дивовижну богатирську силу, висунула те, що наречений мав перемогти її в двобої. Зигфрид одягнув плащ-невидимку і змагався з богатиркою замість Гунтера, який лише робив відповідні рухи, вдаючи, що б’ється.
Вдруге допоміг Зигфрид Гунтеру вже у Вормсі, коли Брюнхільда не хотіла підкорятися своєму чоловікові. Герой знову скористався чарівним плащем і подолав спротив богатирки.
Перегляд слайду з подвигами Зигфрида.
Слово вчителя. Отже, Зигфрид здійснює низку подвигів, залишається шляхетним, найкращим серед інших воїнів, зразком поведінки рицаря.
(Авентюра ІІІ)
«Какой потехой ратной ни тешился бы двор,
Был в каждой Зигфрид первым, всему наперекор.
В метании ли копий, в бросании ль камней
Он был любых соперников ловчее и сильней.»
Слово вчителя.
Згадаємо епізод, коли герой допомагає у сватанні Гунтеру. Для супроводу бургундів додому з Ісландії, королівства Брюнхільди, Зігфрид привозить із собою воїнів.
В тексті поеми воїни Зигфрида названі нібелунгами. (Авентюра «Про те, як Зигфрид їздив за своїми нібелунгами».)
Після убивства Зигфрида королі Бургундії заволоділи його скарбами (про це розповідає авентюра «Про те, як скарб нібелунгів був перевезений у Вормс»). Після цього бургундів стали називати нібелунгами.
Слово вчителя. Отже, слово нібелунги, що спочатку було назвою казкових істот, стало називати володарів скарбів.
Сварка двох королев Кримхільди і Брюнхільди є зав’язкою подальших подій поеми.
(Авентюра XIV)
«Шелк яркий аравийский на женщинах сверкал,
Но даже он, казалось, бледнел и померкал,
Как только на Кримхильду бросали вормсцы взгляд -
Так царственно роскошен был в тот день ее наряд.»
«Из шелка Ниневии был этот пояс свит,
Каменьями унизан и жемчугом расшит.»
Слово вчителя.Отже, бачимо, що епос містить не тільки зображення традицій і звичаїв середньовіччя, а й опис розкішного одягу. Він дійсно відображує картину народного життя. Подивимось сценку, що розігралась на соборній площі.
Інсценізація сварки двох королев на фоні слайду «Собор у Вормсі».
Сварка королев перед входом у вормський собор
Кримхільда |
Ты лучше посмотри, Насколько Зигфрид краше, чем все богатыри. Меж ними он - как месяц меж звезд порой ночной. Горжусь я тем, что он меня назвал своей женой. |
Брюнхільда |
Как Зигфрид ни хорош, Ни храбр, ни прям душою, признать должна ты все ж, Что Гунтер, брат твой смелый,- знатней и удалей. С ним не идет в сравнение никто из королей. |
Кримхільда |
Поверь, сестра моя, Превозношу супруга не без причины я: Себя он так прославил в дни мира и войны, Что Зигфрид с Гунтером твоим величием равн. |
Брюнхільда |
Тебя я не хотела, Кримхильда, оскорбить, Но с Гунтером не может супруг твой ровней быть. Об этом я узнала от них самих в те дни, Когда искать моей руки приехали они. Тогда твой брат отвагой любовь мою стяжал, И Зигфрид мне признался, что он - простой вассал. А коли так, вассалом он должен и считаться. |
Кримхільда |
Как это может статься? Не верю я, чтоб братья и вся моя родня За подданного выдать осмелились меня, А потому покорно прошу тебя, подруга, Не говорить подобных слов про моего супруга. |
Брюнхільда |
Свой чванный нрав уйми! Ведь мы еще посмотрим, кто больше чтим людьми - Ты или я, чьей воле покорен каждый здесь. |
Кримхільда |
Пусть будет так, Брюнхильда, как ты сейчас сказала. Ты моего супруга считаешь за вассала, А я при всех, кто службой обязан вам и нам, Перед тобою, первая, войду сегодня в храм. |
Слово вчителя. Саме образа Брюнхільди штовхає Хагена до помсти.
(Авентюра XIV)
«Он расспросил, в чем дело, о чем скорбит она,
И ей поклялся смело, что Зигфриду сполна
Воздаст за поношенье, бесчестье и позор
Иль в жизни радости ему не видеть с этих пор.»
Причиною загибелі Зигфрида є заздрість, яку відчуває Хаген до величезних скарбів, якими володіє Зигфрид.
(Авентюра ХІІ)
"Нетрудно,- молвил Хаген,- казаться тороватым,
Когда владеешь кладом, у нибелунгов взятым.
До самой смерти Зигфрид не расточит тот клад.
Заполучить в Бургундию его я был бы рад".
Слово вчителя. Події «Пісні про нібелунгів» можна розділити на дві частини:
Вбивством Зигфрида закінчується перша частина поеми.
Демонстрація слайду з основними подіями пешої частини поеми та ілюстраціями.
(Авентюра XVII)
«Знай я, кто это сделал,- в ответ ему она,-
За мужа расквитаться сумела б я сполна.
Убийца не дождался б пощады от меня,
И вдоволь бы наплакалась о нем его родня.»
(Авентюра XІX)
«На это молвил Хаген: "Нет, женщину вовек
Не подпустил бы к кладу разумный человек.
Богатства у Кримхильды вам отобрать пора,
Пока вас до беды, король, не довела сестра".»
«И у вдовы отобран тот клад несметный был,
Ключи ж от клада в руки дал Хагену король.
Был этим Гернот оскорблен, как никогда дотоль.»
Вона стає злою, мстивою. Прагнучи помститися за чоловіка і повернути відібрані скарби, вона не шкодує рідних братів і сина, якого народила від Етцеля.
(Авентюра ХХХ)
«Узнала королева нерадостную весть,
И пуще запылали в ней ненависть и месть.
Так гнев ее ужасен и беспощаден был,
Что многих смелых воинов он вскоре погубил.»
Зміни, що відбулися в Кримхільді
До вбивства Зигфрида Кримхільда Гарна, доброзичлива Одарює, чекає, кохає, Втілює ідеал мудрої правительки Кохання |
Після вбивства Зигфрида Кримхільда Зла, жорстока Мстить, вбиває, лютує Прагне повернути скарби нібелунгів Помста |
Демонстрація слайду «Образ Кримхільди».
Слово вчителя. Перед нами кадр із німецького фільму 1924 року «Нібелунги» режисера Фріца Лонга. В ролі Кримхільди Маргарет Шьон.
Так, бургунди знають про небезпеку: Хагена попереджають віщі сестри, яких він зустрів під час переправи. Вони говорять, що ніхто, крім капелана не повернеться додому. Прагнучи пересвідчитись в правдивості віщіх сестер, Хаген викинув капелана, що не вмів плавати, з човна, але той врятувався, добрався до берега і повернувся додому. Таким чином, пророцтво збулось.
(Авентюра XXVI)
«На это молвил Хаген: "Молчать прошу я всех!
Сначала мненье друга послушать вам не грех.
Плохую весть сегодня принес я, господа.
Не будет нам в Бургундию возврата никогда.
Мне поутру открыли две вещие жены,
Что все мы на чужбине найти конец должны,
И я предупреждаю сородичей своих:
Готовьтесь дать отпор врагам - у нас немало их.
Я думал, что вещуньи ввели меня в обман,
Когда они сказали: "Из вас лишь капеллан
Живым домой вернется", но то была не ложь -
Его хотел я утопить, а он не сгинул все ж"».
Бургунди – сміливі воїни, вони йдуть назустріч долі. Хаген після переправи навмисно знищує човна, щоб ніхто з воїнів не мав спокуси відступити з поля бою.
Слово вчителя.Давньогерманська міфологія єдина в світі, в якій боги вмирають. Якщо смертні всемогутні боги, то людина, воїн тим більш не повинні боятися смерті.
В кривавому бою перемогли гуни. Всі бургунди, крім Гунтера і Хагена загинули. Король Етцель, навідміну від історичного Аттили, наприкінці поеми залишається живим. Кримхільда вимагає у Хагена зізнатися, де він ховає скарби нібелунгів. Воїн говорить, що поклявся Гунтеру зберігати таємницю і не розкриє її, поки король бургундів живий. Кримхільда сама вбиває брата.
(Авентюра 39)
«Она в ответ: "От клятвы освобожу я вас",-
И обезглавить брата велела сей же час,
И к Хагену обратно вернулась поскорей,
Отрубленную голову влача за шелк кудрей.»
Потім Кримхільда сама вбиває Хагена:
«Из ножен королевой был извлечен клинок,
И пленник беззащитный ей помешать не смог.
С плеч голову Кримхильда мечом снесла ему.
Узнал об этом муж ее к прискорбью своему.»
Наприкінці поеми Хільдебрант вбиває Кримхільду.
3. Підсумки уроку.
Слово вчителя. Ми переконалися, що в епосі «Пісня про нібелунгів» відображено картину життя середньовічних німців, їх традиції, звичаї, одяг. Ідеал воїна, який є прикладом для народу, – Зигфрид.
Історія загибелі бургунського королівства зображена в епосі як результат феодальних чварів, середньовічний шпільман засуджує жагу до багатства, помсту, жорстокість героїв, і, навпаки оспівує шляхетніть, воїнську відвагу, силу, майстерність. На початку і наприкінці поеми повторюється думка:
«За радость испокон веков страданьем платит мир.»
(Демонстрація слайда з підсумками уроку, темою домашнього твору-мініатюри і фотографіями середньовічного обладунку.)
Домашнє завдання: написати роздум за цитатою: «За радость испокон веков страданьем платит мир.» Прочитати «Роман про Трістана та Ізольду.»
1