Сполучник як службова частина мови

Урок української мови у 7 класі. Тема: «Сполучник як службова частина мови»

 

Мета:  поглибити знання учнів про сполучник як службову частину мови, його граматичне значення, формувати загальнопізнавальні вміння знаходити сполучники у тексті, їх характеризувати, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати інтерес до української мови,  до вивчення народних свят.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання:  мультимедійний проектор, таблиця «Сполучник», дидактичні ілюстрації із зображенням Великодня.

Перебіг  уроку

І. Мотиваційний етап.

1.Слово вчителя:

– Добрий день, любі діти! Так, день повинен бути добрим, адже ми з вами можемо посміхатися один одному, радіти зустрічам із друзями, подорожувати неосяжною і захоплюючою країною Народних свят.

Діти!  Весна – чудова пора року, земля прокинулась від зимової сплячки, на повні груди дихає теплим повітрям. Свято Явдохи,    Благовіщення,    "Теплого Олексія"…

Дотримання суворого посту перед Великоднем.

Мрії! Чи збуваються вони? Четвер – день весняного очищення.

– Діти, про що мрієте ви?  (Учні висловлюють кілька бажань, які міг би виконати чарівник).

2. Психоемоційна релаксація.

Вправа "Політ фантазії".

Звучить мелодія П.Чайковського "Пори року. Весна"

під перегляд презентації .

ІІ. Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу.

 

 

Прочитайте текст, визначте тему та головну думку. Вставте пропущені слова.

Великдень  –  одне з найбільших християнських свят, до якого готували обрядову їжу: паски  - крашанки. Існує легенда про походження цього звичаю. Жили колись в країні три мудреці   вирішили вигадати якусь святкову страву, ____ перед святою Паскою обдарувати нею людей.

Перший мудрець опустив курячі яйця в глечик із червоною фарбою ______  радіє:  будуть крашанки червоні, _______  сонечко.

Другий мудрець теж взяв яйця  ________ розвів фарби.  _______ перш, ніж опустити їх у горнята, він, нагрівши бджолиний віск, наставив на всій шкаралупі крапочками різні візерунки: сонечко, зірочки, квіти.

Третій мудрець намалював воском на яйці храм Божий, небо ______ зорі, на іншому – дерево життя _______  напис "Христос Воскрес!".

_______  все було готове, зійшлися мудреці разом, ________ показати один одному свої витвори. _______  очей не могли відвести – такі гарні вдалися їхні дарунки. Відтоді ______ з'явилися на світі великодні крашанки, крапанки _____  писанки.

Наші предки вважали писанку особливою святістю, ______  приносить добро, щастя, добробут, захищає від усього злого.

В.О.Скуратівський

Довідка:  як,  та,  і,   що,   щоб...

• Як називаються пропущені слова?
• Яка частина мови називається сполучником?
• Наведіть приклад сполучника у реченні?
• Чи має сполучник лексичне значення?
• А граматичне?
• Чи є сполучник членом речення?

Робота з підручником.... Звіримо наші міркування з матеріалом підручника. 

ІІ. Повідмелення теми і мети уроку.

Епіграф:  Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце полотно небес.

І крашанку, як усмішку, підносить –

Христос Воскрес!

 

– Як ви розумієте епіграф уроку?

1. Колективне опрацювання схеми.

Розглянути схему. Визначити, які ознаки властиві сполучнику.

За допомогою схеми сформулювати визначення сполучника як службової частини мови.

2.Випереджувальне завдання.

– Діти, а що ви знаєте про Василя Скуратівського?

Учениця: Василь Скуратівський – український народознавець, письменник, видавець. «Берегиня», «Посвіт», «Погостини», «Покуть» - книги про українські звичаї та обряди.

3.Лінгвістичне конструювання.

Назвіть сполучники.

1.Шити, білити...

2.Де той у Бога Великдень. ...

3. Де вовк на Великдень зачує дзвони, ...

4. Не кожен день Великдень, ...

а)...то буде цілий рік кружиться.

б)...бо завтра Великдень.

в)...а він уже з писанками і крашанками.

г)…а хліб – паска. 

                                               В. Скуратівський

4.Прочитайте. У кожному реченні визначте граматичну основу. Назвіть сполучники.

Хто кмітливий?

Звичай робити писанки та крашанки виник у 80-их роках ХІХ століття, коли при розкопках могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця.

Існують такі види великодніх яєць: крашанки і дряпанки, шкрябанки і мальованки, крапанки і бісерки, вишиваки і лінивки.

Назвіть, в якому абзаці сполучники поєднують частину складного речення, а в якому – однорідні члени?

Розповідь учениці. Традиційно у Чистий четвер випікають Паски. Паска – то не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове, і до її виготовлення треба ставитися з особливим натхненням та трепетом. Перед тим як випікати, потрібно помолитися, аби очистити думки

Розповідь учня.  Зазвичай писанок готують 15 і більше. Дві писанки – на посвячення (використовують як оберіг), одну-дві – померлим (кладуть на могили у Поминальний тиждень), дві – в дар священнику (залишаються у спеціальній корзині в храмі). Решту роздають родичам, друзям, знайомим.

Від кольору та зображених візерунків залежить, які писанки і кому дарувати. Дітям найчастіше дарують писанки яскравих кольорів. Чоловікам – із зображенням різноманітних трикутників, завитків тощо. Старшим людям – чорно-білі писанки, на яких зображено «небесні візерунки», пояски. Закоханих обдаровують червоними писанками.

Зберігають писанки на тарелі «під образами» до наступного Великодня.

5. Поетична хвилинка.

Микола Щербак «Великдень»

Петро Волиняк «Великдень»

Іванна Савицька «Найкраща писанка».

Катерина Перелісна «Христос Воскрес!»

Звучить пісня «Село».

Слово вчителя.  Село на нашій Україні –

Неначе писанка село…

Так геніальний Тарас Шевченко порівнював красу і мальовничість рідного села з писанками, що були з давніх давен символом Батьківщини, сили і незнищенності нашого народу.

Писанка – символ України. Це пам'ять про рідну землю.

5.Віртуальна подорож по музеях писанок.

Село Братківці (Львівщина), острів Хортиця, Коломия, Канада, Румунія.

А тепер перенесімось у весну 2017 року на Свято Писанки у м. Луцьку.

Складіть діалоги про це свято.

Перегляд відео про фестиваль.

6. Виправити помилки, яких допустились ровесники. «Коректор».

Музей писанкового розпису «Писанка» - це музей в місці Коломиї Івано-Франківської області. В колекції музею понад шістсот писанок з різних регіонів України, країн світу.

7. Робота в групах: «Мовознавці».

Відгадайте загадку, вставте пропущені сполучники. Про який звичай згадується?

Як уродилась, то була біла.

Тепер подивіться, рябенька я, ціла.

Мені змалювала Яринка бочки

У жовті, червоні і білі квіточки.

Лежу на столі, біля круглої паски

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хрону, до масла, до бабки сміюся

А ну вгадайте лишень, як я звуся?

(Писанка)

«Художники»

•  Створіть сувенірну писанку з підготовлених матеріалів (бісер, нитки, дерев’яні яйця тощо).

«Дизайнери»

• Зробіть великодню композицію.

ІІІ. Підсумки уроку.

«Корзина знань»

Сьогодні я дізнався/лась, що ….

Було цікаво….

Я зрозумів/ла, що ….

Тепер я можу ….

Було складно ….

Йдучи зі заняття, я візьму із собою ….

Слово вчителя.  Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового і не дуже. Але ми повинні докладати максимум зусиль, щоб усе було добре.

ІV. Домашнє завдання.

Твір-мініатюра на тему: «Звичаї і традиції моєї родини».