Справжній вчитель, хто він ?

Справжній учитель: хто він?

Мета: допомогти вчителям усвідомити наявність проблемних зон в особистісній і професійній сферах, сприяти підвищенню мотивації вчителів до саморозвитку і самореалізації, формувати навички групового співробітництва.

Завдання:

• визначити проблемні зони в особистісній та діяльнісній сферах учасників;

• визначити ступінь життєвої активності вчителів;

• сприяти усвідомленню учасників особистих цінностей як основи життєвого самовизначення;

• формувати бачення й усвідомлення вчителями поєднання у своїй діяльності різних стилів поводження;

• сприяти формуванню навичок кооперативної взаємодії.

Хід заняття

1. Самопрезентація «Ініціали» (5 хв)

Кожному учасникові пропонується назвати своє прізвище, ім’я, по батькові, а потім — свої позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів. Наприклад, Баранова Наталія Петрівна — бадьора, ніжна, працьовита. Усі представляються по колу.

2. Визначення мети тренінгу (10 хв)

Тренер. Спочатку нам потрібно визначити мету семінарського заняття. Для цього я розповім вам одну історію. Ідуть учитель з учнем по дорозі. Раптом учень піднімає щось із землі і переносить на траву. Учитель запитує учня: «Що ти зробив?». «О учитель, я побачив, що равлик повзе по дорозі, і злякався, що його хтось зможе роздавити. Я переніс його на траву». «Що ти наробив! — вигукнув учитель, — равлик повз до своєї мети зі своєю швидкістю. Ти все змінив у його житті». Учень кинувся бігти. «Куди ти? — зупинив його вчитель. Я хотів перенести його назад, — відповів учень. Равлик вже одумався, він вже поставив нові цілі. Ти знову хочеш змінити все в його житті?». І далі вчитель запитав: «А сам-то ти пам’ятаєш, куди йдеш?».

Учасникам пропонується виконати невелику вправу: поставити ноги на ширину плечей, руки витягнути вперед паралельно підлозі. Потім повернутися усім тулубом назад і зафіксувати поглядом на стіні те місце, до якого вдалося дотягтися. Повернутися у вихідне положення. Закрити очі. Уявити собі, що наступного разу можна повернути свій тулуб значно далі. А потім, відкривши очі, спробувати знову повернутися. Порівнюючи те місце в просторі, у якому учасники тепер опинилися, з уявною відміткою на якомусь предметі, що зафіксувала їх колишній поворот, можна наочно переконатися в реальній силі впливу поставленої перед собою мети.

Ця проста фізична метафора знову нам наочно демонструє ефект постановки цілей. Отже, мета нашого заняття — допомогти усвідомити наявність проблемних зон в особистісній і професійній сферах, сприяти підвищенню мотивації до саморозвитку і самореалізації, формувати навички групового співробітництва.

3. Повторення правил групи (5 хв)

Учасники об’єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку з формулюванням трьох з прийнятих правил. Потім учителі пригадують вірші, пісні, сцени з фільмів, крилаті вислови тощо, зміст яких відбиває те чи інше правило. Після цього представники груп демонструють свої напрацювання.

4. Визначення очікувань учасників від заняття (10 хв)

Тренер просить учасників на стікерах написати, чого саме чекають вони від заняття. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування і приклеює листок на намальований на дошці «Берег надій».

5. Вправа «Колесо життя» (30 хв)

Для того щоб підвищити мотивацію активної участі в тренінгу, вчителям пропонується побудувати так зване колесо життя. Вони отримують аркуші паперу формату А4 і малюють велике коло з вісьмома спицями (див. рис. 1).

Кінець і початок спиць позначають таким чином, щоб біля центру виявилися назви з негативним забарвленням, тобто зі знаком «мінус», а біля великого кола — назви зі знаком «плюс».

Тепер учасники знаходять і позначають на кожній спиці місце, яке найбільшою мірою відповідає їхньому стану на сучасному життєвому етапі. Потім поєднують ці відмітки суцільною лінією.

Колесо життя

Рис. 1

Запитання для обговорення

• Чи утворилося коло з проведеної вами лінії?

• У якому з аспектів життя ви найбільш благополучні?

• Які сфери життєдіяльності ви хотіли б удосконалити?

• Яким чином ви це можете зробити?

• Про що свідчить виконання цього завдання?

Коментар психолога. Кожна зі «спиць» утримує наше колесо в рівновазі. Кожна вимагає нашої уваги. Нам необхідно постійно розвивати в собі якості, зазначені на спицях, рівномірно, щоб ми могли прожити життя гармонійно.

6. Зняття емоційного напруження «Хазяїн, будинок, ураган» (5 хв)

Психолог об’єднує учасників на трійки так, щоб члени пари ставали обличчям одне до одного і, з’єднуючи руки над головою, утворювали «дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку під «дахом»: він буде «хазяїном».

Учасники уважно слухають і виконують команди тренера:

• за командою «будинок» двійки, які утворюють «дах», мають знайти собі інших «хазяїв», які в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях;

• за командою «хазяїн» на місці залишаються «будинки», а всі «хазяї» мають знайти собі нові «будинки»;

• за командою «ураган» кожний член трійки повинен знайти собі нових партнерів.

Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку. Хто залишається без «даху» над головою, стає на місце ведучого.

7. Вправа «Який ви актор» (15 хв)

Учасники виконують завдання тренера:

1. Позначте у відсотках, якими є ваші власні досягнення в житті.

2. Наскільки ви себе презентуєте в цьому житті?

3. Який відсоток вашої участі в подіях, що відбуваються навколо вас?

4. Оцініть, який ви лідер?

5. Які ви є в ролі командних гравців?

Виведіть середній бал у відсотках. А тепер дайте відповідь ще на одне питання:

• Як ви розумієте слово «гравець»?

• Чи пов’язане це поняття з активністю людини і як?

Інтерпретація результатів тесту

90 % і вище — ви граєте, щоб виграти (активна життєва позиція, участь і перемога в різних конкурсах, проектах, експериментах, активна самоосвіта, творчий підхід до будь-якої діяльності, розвинута потреба активно діяти і домагатися успіху).

75–89 % — ви граєте, щоб не програти (чітко виконуєте інструкції, розпорядження, ретельно працюєте, одержуєте гарні результати, цікавитеся інноваціями, іноді — якщо треба — берете участь в експериментальних програмах, розвиваєте критичне і творче мислення).

50–74 % — ви просто граєте (рівень домагань у нормі або трохи занижений, керуєтеся принципом «не висовуйся» або «ми працюємо на стільки, на скільки нам платять», активність викликається сильним стимулом до чого-небудь, рідко виникає потреба в кардинальних змінах життєвих ситуацій).

0–49 % — ви навіть і не починали грати (пасивна позиція, ви пливете просто за течією, любите перекладати проблеми на інших людей, життя здається монотонним і нецікавим, постійно прагнете до спокою, мотивація до саморозвитку відсутня).

Питання для обговорення

• Для чого ви виконували цю вправу?

• Що нового довідалися про себе?

• Чи виникло бажання скоригувати свою життєву позицію?

8. Перерва (10 хв)

9. Вправа «Ціннісні орієнтації» (35 хв)

Тренер розкладає на столі дві купюри — 1 і 5 гривень. Потім пропонує будь-якому бажаючому вибрати одну з них. Після того як учасник визначився з вибором, психолог запитує, на основі чого той зробив вибір (як правило, за більшою вартістю банкноти).

Далі тренер змінює паперову гривню на ювілейну. Коли й інший учасник визначився з вибором, він розповідає, що лежало в основі цього вибору. Значимість монети для нього полягає в тому, що вона задовольняє його потребу зібрати колекцію ювілейних монет (ціль, що він прагнув досягти); і це є цінним для нього.

Цінності допомагають людям визначитися, сформувати свою поведінку.

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності.

Мозковий штурм

Учасники називають цінності, важливі для професійного вчителя (за допомогою комп’ютера одразу ж друкується список і демонструється на екрані):

Учасникам пропонується вибрати з цих цінностей десять, а потім п’ять і пронумерувати їх за ступенем значущості для них.

Об’єднання в п’ять груп за невербальною демонстрацією певної тварини (учасники витягають листочки із зображеннями тварин). Групи відбирають по три найцінніші якості вчителя і транслюють їх. Запис демонструється на екрані. Потім групам пропонується прибрати одну якість, менш важливу в порівнянні з іншими. Потім — залишити лише одну, найважливішу, на погляд групи.

Залишилося п’ять найважливіших цінностей, якими керуються вчителі школи. От відповідно цим цінностям вони і будують свою діяльність.

Питання для обговорення

• Що ви відчували, коли вас просили пронумерувати якості?

• Чи легко було розставатися з вашими цінностями? Чому?

• Які труднощі виникли в ході групової роботи?

• Яку інформацію для роздумів ви одержали?

10. Моделювання ситуації «Яким повинен бути вчитель» (25 хв)

Тренер повідомляє, що кожна людина має свій стиль роботи. Тож і в учительській діяльності вирізняються різні стилі. Є вчителі, які досконало знають матеріал, уміють його пояснити, оперують термінами, цифрами, їх цікаво слухати, проте вони не працюють на розвиток учнів, вони, як експерти, тільки передають інформацію. Це вчителі-експерти.

Є вчителі, які використовують блискучі ефекти, яскраві вправи, їх цікаво слухати, приємно спостерігати за їхньою роботою, але такий учитель працює на себе, він демонструє свої вміння і навички і не працює на розвиток групи. Це вчитель-зірка. А є вчителі, які не тільки вміють передати нові знання і навички учням, а й допомагають їм зробити узагальнення та висновки, спираючись на їх власний досвід. Це вчителі-фасилітатори.

У гірських народів у стародавні часи був провідник, який допомагав мандрівникам долати гірські маршрути. Він знав, якою дорогою краще йти, скільки води взяти, яке спорядження потрібне тощо. Провідник разом із групою йшов на вершину, проте, коли він бачив, що мандрівники вже можуть самостійно подолати вершину, то давав їм можливість зробити це. Такого провідника називали «шерпою». Успішний учитель має бути «шерпою» в передачі знань, поєднувати в собі риси і експерта, і зірки, і фасилітатора.

Термін «фасилітатор» прийшов до нас з медицини, де фасилітатор — це той, хто допомагає при народженні.

Питання для обговорення

 Чому вчитель має поєднувати риси експерта, зірки, фасилітатора?

Хід вправи. Учасники поєднуються в три групи за назвами кольорів (червоний, синій, жовтий). Моделюють педагогічні ситуації (група 1: коли учитель — експерт, група 2: учитель — зірка, група 3: учитель — фасилітатор), а потім створюють відповідно до завдання портрети на аркушах формату А3. Спікери груп презентують свої напрацювання.

Питання для обговорення

• Які труднощі виникали в процесі моделювання педагогічної ситуації? Чому?

• Який висновок можна зробити з приводу стилів педагогічної роботи? (Успішний учитель вдало поєднує риси вчителя-зірки, фасилітатора й експерта.)

11. Гра-розминка «Фасилітатор» (10 хв)

Учасники об’єднуються в дві групи за принципом «день — ніч» і стають у два кола (внутрішнє та зовнішнє). Тим, хто стоїть в зовнішньому колі, пропонується вийти з аудиторії і повідомляється: учасники, що утворять внутрішнє коло, протягом однієї хвилини будуть стояти із заплющеними очима, витягнувши руки вперед. Коли ви побачите, що руки вашого партнера опускаються вниз, підтримаєте своїми долонями легенько його руки, а як тільки відчуєте, що йому вже не потрібна ваша підтримка, опускайте свої руки. Після цього такий же інструктаж дається тим учасникам, що будуть стояти у внутрішньому колі. Але їм пропонується руки напарників підтримувати постійно.

Учасники повертаються в аудиторію і виконують завдання протягом однієї хвилини.

Питання для обговорення

• Як ви себе почували?

• Чи добре було тим, кому постійно підтримували руки?

• Чи добре було тому, кому підтримували руки час від часу?

• Як ви будете використовувати отриману інформацію в учительській роботі?

Учасників підводять до висновку, що комусь підтримка потрібна постійно, а комусь — лише інколи. Учитель-фасилітатор відчуває, коли, кому і яку треба надати підтримку, щоб підштовхнути учнів до висновків, відкриттів.

Доречно буде привести слова Галілео Галілея: «Ми нічому не можемо навчити дорослих, ми тільки можемо допомогти їм відкрити це в собі».

12. Вправа «Берег здійснених надій» (15 хв)

Учасникам пропонується підійти до намальованого «берега надій», сказати, чи збулися їхні очікування, якщо «так», то переклеїти свій стікер на «берег здійснених надій».

13. Підбиття підсумків (метод ДРІД) (5 хв)

Тренер пише на дошці:

Д — досвід (що робили, що пам’ятаєте?)

Р — рефлексія (які відчуття, реакція?)

І — інформація (яку інформацію одержали, які висновки зробили?)

Д — дії (як ви будете діяти в майбутньому)

Учасникам пропонується висловити свої думки щодо кожного питання. У такий спосіб підбиваються підсумки тренінгу.