Спроба інсценізації уривка з "Енеїди" І.Котляревського

Уривок із «Енеїди»( спроба інсценізації)

(повільна мелодія)

Ведучий.

Троянці  рано  просипались,  (на сцені сплять козаки, потроху пробуджуються)

Довкола гарно озирались,   (збираються, чистять чоботи тощо…)

Пішли, щоб землю озирать,

Де їм показано селитись,

Жить, будоватися, женитись,

І щоб латинців розпізнать.

Пісня «Дорога дальня» у виконанні гурту «Дзвони»

 

Ходили там чи не ходили, (імітація ходи, приглядаються)

Як ось вернулись і назад

І чепухи нагородили,

Що пан Еней не був і рад.

Сказали:

Троянець 1. "Люди тут бормочуть,

Язиком дивним нам сокочуть,

Троянець 2.І ми їх мови не втнемо;

Троянець 3.Слова свої на ус кончають,

Як ми що кажем їм — не знають,

Троянець 4.Між ними ми пропадемо".

 

 Еней  А я  тут зараз взяв догадку,

Велів побігти до дяків,

Купить Піярськую граматку,

Полуставців, октоїхів;

І всіх зачав сам мордовати,(посміхається)

Поверху, по словам складати

Латинську тму, мну, здо, тло…

Ведучий:Троянське плем'я все засіло

Коло книжок, що аж потіло,

І по-латинському гуло. (троянці читають разом, урізнобій)

 

Еней: А я  від них не одступався,

Тройчаткою всіх приганяв(показує батіг)

І хто хоть трохи ліновався,

Тому субітки і давав.

Ведучий:

За тиждень так лацину взнали,

Що вже з Енеєм розмовляли

І говорили все на ус:

Енея звали Енеусом,

Уже не паном — домінусом,

Себе ж то звали — троянус.

 

 Еней троянців похваливши,

Що так лацину поняли,

Потім з десяток щомудрійших,

В лацині щонайрозумнійших,

З ватаги вибравши якраз,

Послав послами до Латина

Од імени свого і чина,

А з чим послав, то дав приказ.

(Еней обирає «послів», благословляє їх, хрестить і відправляє до Латина)

Ведучий.

Посли, прийшовши до столиці,(кланяються на всі боки)

Послали до царя сказать,

Що до його і до цариці

Еней прислав поклон оддать

 

Посланець царя Латина(кланяється цареві)

Дозволь тобі ще щось сказати,

Що од Енея єсть посли,

І з хлібом, з сіллю причвалали,

Та і подарки принесли,

Хотять Латину поклониться,

Знакомитись і подружиться.

Як тут Латин і закричав:

Латин:"Впусти! я хліба не цураюсь

І з добрими людьми братаюсь.

 

 

Гей, люди! Зараз  тут зараз прибирати,

Світлиці, сіни, двір мести;

Клечання по двору сажати,

Шпалерів разних нанести»

Заходить Амата

Амата: Пошли  гінця до богомаза,

Щоб мальовання накупить,

І также розного припаса,

Щоб що було і їсть і пить.

 

Ведучий: Ось привезли і мальовання

Роботи первійших майстрів,

(по сцені пробігають дівчата та хлопці з картинами)

Ведучий(дуже швидко)

Царя Гороха пановання,

Патрети всіх багатирів:

Як Александр цареві Пору

Давав із військом добру хльору;

Чернець Мамая як побив;

Як Муромець Ілля гуляє,

Як б'є половців, проганяє, —

Як Переяслів боронив;

 

 Бова з Полканом як водився,

Один другого як вихрив;

Як Соловей-харциз женився,

Як в Польщі Желізняк ходив.

І всяких всячин накупили,

Всі стіни ними обліпили;

Латин дививсь їх красоті!

 

(Латин одягається в плащ з великим гудзиком, в капелюх, рукавиці, сів і надувся,навколо нього боязко розташовуються вельможі.)

 

Ведучий. Латин як цар в своїм наряді

Ішов в кругу своїх вельмож,

Которі всі були в параді,

Надувся всякий з них, як йорж.

Царя на дзиглик посадили,

А сами мовчки одступили

Від покуття аж до дверей.

Цариця ж сіла на ослоні,  (Амата сідає біля нього)

В єдимашковому шушоні,

В кораблику із соболей.

 

 Дочка Лавися-чепуруха (Лавися сідає)

В німецькім фуркальці була,

Вертілась, як в окропі муха,

В верцадло очі все п'яла.(Дивиться у дзеркало)

(Пісня «Гості» у виконання Фіїнки)

 

Послів ввели к царю з пихою ,

Як водилося у латин;

Несли подарки пред собою:

 

Пиріг завдовжки із аршин,

І соли кримки і бахмутки,

Лахміття розного три жмутки,

Еней Латину що прислав.

Посли к Латину приступились,

Три рази низько поклонились,-(посли кланяються тричі)

А старший рацію сказав:

 

Троянець 1. "Енеус ностер магнус панус

І славний троянорум князь,

Шмигляв по морю, як циганус,

Ад те, о рекс! прислав нунк нас.

Рогамус, доміне Латине,

Нехай наш капут не загине.

Пермітте жить в землі своєй,

Хоть за пекунії, хоть гратіс,

Ми дяковати будем сатіс

Бенефіценції твоєй.

 

Троянець 2.О, рекс! будь нашим меценатом,

І ласкам туам покажи,

Енеусу зробися братом,

О оптіме! не одкажи;

Енеус прінцепс єсть моторний,

Формозу с, гарний і проворний,

Побачиш сам інноміне!

Вели акціпере подарки

З ласкавим видом і без сварки,

Що прислані через мене:

 

Троянець 3: Се килим-самольот чудесний,

За Хмеля виткався царя,

Літа під облака небесні,

До місяця і де зоря;

Но можна стіл ним застилати,

І перед ліжком простилати,

І тарадайку закривать.

Царівні буде він в пригоду,

І то найбільш для того году,

Як замуж прийдеться давать.

 

Троянець 1: Ось скатерть шльонськая нешпетна,

Її у Липську добули;

Найбільше в тім вона прикметна,

На стіл як тілько настели

І загадай якої страви,

То всякі вродяться потрави,

Які на світі тілько єсть:

Пивце, винце, медок, горілка,

Рушник, ніж, ложка і тарілка.

Цариці мусим сю піднесть.

 

Троянець 3. А се сап'янці-самоходи,

Що в них ходив іще Адам;

В старинниї пошиті годи,

 

Ведучий. Цариця, цар, дочка Лавина

Зглядалися проміж себе,

Із рота покотилась слина,

До себе всякий і гребе

(поволі підіймаються і рвуть речі кожна до себе)

Які достались їм подарки,

Насилу обійшлось без сварки;

Як ось Латин сказав послам:

Латин:"Скажіте вашому Енею,

Латин із цілою сім'єю,

Крий боже, як всі ради вам.

 

 І вся моя маєтность рада,

Що бог вас навернув сюди;

Мні мила ваша вся громада,

Я не пущу вас нікуди;

Прошу Енею покланятись

І хліба-солі не цуратись,

Кусок остатній розділю.

Дочка у мене одиначка,

Хазяйка добра, пряха, швачка,

То може і в рідню вступлю".

 

Ведучий:І зараз попросив до столу

Латин Енеєвих бояр

(Весела музика)

(Вступають дівчата і хлопці):

1.

Пили наливки  до ізволу

І їли бублики, кав'яр;

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни;

2.

З отрібки баба, шарпанина,

Печена з часником свинина,

Крохналь, який їдять пани.

 

3.

В обід пили заморські вина,

Не можна всіх їх розказать,

Бо потече із рота слина

У декого, як описать:

4.

Пили сикизку, деренівку

І кримську вкусную дулівку,

Що то айвовкою зовуть.

На віват — з мущирів стріляли,

Туш — грімко трубачі іграли,

А много літ — дяки ревуть!

 

Ведучий:

Латин по царському звичаю

Енею дари одрядив:

Лубенського шмат короваю,

Корито опішнянських слив,

Горіхів київських смажених,

Полтавських пундиків пряжених

І гусячих п'ять кіп яєць;

Рогатого скота з Лип'янки,

Сивухи відер з п'ять Будянки,

Сто решетилівських овець.

 

 Латин старий і полигався (Еней і Латин обіймаються)

З Енеєм нашим молодцем,

Еней і зятем називався, —

і діло краситься кінцем!

(Звучить мелодія Польки, всі танцюють і поволі заходять за лаштунки)