Спрощення в групах приголосних

Тема: Спрощення в групах приголосних.

-Що називається прикметником?-Яким членом речення він виступає?-Наведіть приклади прикметників.-Який розділ науки про мову вивчає звуки мовлення ?-Скільки всього звуків в українській мові? -Що таке звук?-На які основні групи поділяються звуки мовлення ? - Скажіть, а скільки приголосних в українській мові ? 

Ви вже знаєте, що українську мову в усьому світі вважають однією з наймелодійніших. Це досягається шляхом чергування приголосних звуків та засобами милозвучності. Одним із таких засобів є спрощення в групах приголосних як в усній, так і в письмовій формі. Іноді при творенні або зміні слів виникає збіг трьох приголосних, що ускладнює вимову. Тоді один із звуків випадає. Отже,спрощення – це випадання середнього звука в групахприголосних.

Спрощення відбувається. Спрощення НЕ відбувається-с(т)н--с(т)л-Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий. Винятки:а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові;б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається;в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний.-с(к)н-,-з(к)н-,-ш(ч)к-Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка. В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути. Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.-д-,-р-,-т-У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах:а) тижня, тижневий — від тиждень;б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд;в) серце — при формі сердець;г) ченця — родовий відмінок від чернець;ґ) скатерка — від скатертина.-стц-,-стч-,-стськ-,-нтськ-,-нтств-Лише у вимові відбувається спрощення:а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі];б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство].

Домашнє завдання. Робота з підручником. Виконання вправи 150 ст. 91.