Роль інтерактивних методів навчання у формуванні комунікативної компетенції учнів на уроках української мови та літератури

РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ

Мова – це насамперед  засіб спілкування. Тому добре, коли у процесі навчання  створюються умови, максимально наближені до реальності. Для досягнення цієї мети потрібно  зробити  всі уроки цікавими, методично продуманими, домогтися того, щоб кожен учень  мав задоволення  від занять.     

   Не забуваю слова Плутарха: „Розум дитини – не посудина, яку слід заповнити, а смолоскип, який слід запалити”. Саме особистісно орієнтовний підхід із застосуванням елементів інтерактивних технологій дає змогу запалити смолоскип дитячих душ, підтримати цей вогонь.

   З метою  забезпечення активності навчального процесу, досягнення ефективності засвоєння матеріалу з української мови, у своїй діяльності використовую технології колективно-групового навчання. До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну дію (фронтальну) роботу всього класу. Ідея цих технологій проста: одержавши інструкції від учителя, учні об’єднуються в групи. Потім виконують отримане завдання. Я впевнена, що основним елементом цього навчання  є особистісна взаємодія, яка стимулює діяльність школярів. Учнів у класі я розсаджую обличчям один до одного, адже вони мають спільно займатися реальною діяльністю, у якій кожен працює на успіх не тільки свій, а  й товаришів, спільно використовуючи можливості, допомагаючи один одному, підтримуючи, заохочуючи й радіючи досягненням товаришів. Наприклад,  на уроці української літератури у 7 класі, розглядаючи тему «Ліна Костенко. Коротко про письменницю. «Дощ полив…». Ідея зіткнення неповторності й буденності, стандарту в «Кольорових мишах», клас об’єдную в 4 групи за кольором, який подобається учню. Кожна група має своє завдання.

1- група

Визначити  тему поезії, ідею, основну думку, жанр, художні засоби, композиційні елементи.

(Орієнтовні відповіді учнів. Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей. Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.

Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.

Жанр: філософська поезія

Художні засоби «Кольорові миші»:

 повторення: «кажу… кажу…»; «коли…, коли…»;

 епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»; «сірий день»;

 метафори: «чаклунка збила … з пуття», «кіт залив … вирок». )

2-  група

Визначити композиційні елементи  поезії «Кольорові миші».

3-група – скласти вірш за метафорою до словосполучення кольорові миші.

Умова. Вірш за метафорою складається з шести характеристик, розташованих в певній послідовності: колір, смак, запах, зовнішність, звук, якість переживань; перше слово кожного рядка – назва вірша.

Зразок.

Кольорові миші

Кольорові миші - всі барви веселки.

Кольорові миші – смак нектару.

Кольорові миші – пахнуть свіжістю після дощу.

Кольорові миші – переливаються на сонці самоцвітами.

Кольорові миші – дзвенять музичністю слова.

Кольорові миші – прагнуть до самоствердження.

4- група

Робота зі словником. З’ясувати значення слів контраст, стандарт, індивідуальність.

(Орієнтовні відповіді учнів. С т а н д а р т – щось позбавлене індивідуальних особливостей, оригінальності.

І н д и в і д у а л ь н і с т ь – здатність вирізнитися з-поміж інших чимось особливим, оригінальним.

К о н т р а с т - 1. Гостро виражена протилежність.) 

 Робота в групах дає час учням подумати, обмінятися ідеями, озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати, вести дискусію.

         Під час вивчення розділу "Повторення, узагальнення та поглиблення  вивченого в 5 класі" шестикласники повинні пригадати, а інколи й вивчити будову словосполучення, речення, будувати речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення, із простого речення будувати складне. Тому для роботи в групі пропоную таке завдання.

​   Відновити текст, доповнюючи речення однорідними членами. Накреслити схеми речень з узагальнювальними словами.

У чудових українських піснях, ..., ... зустрічаємо слова з пестливими, зменшувальними суфіксами. Це створює атмосферу доброзичливості й ... . Українську мову шанують у світі. Твори наших письменників перекладено в багатьох країнах ..., ..., ... .

Однорідні члени речення підкреслити. Якою частиною мови вони виражені? З’ясувати позицію однорідних членів стосовно пояснюваних ними слів.

Працюючи в групах, слабші учні стараються не підвести своїх одногрупників.

Вивчаючи в 5 класі тему « Речення, його граматична основа», використовую прийом «Кола на воді». Клас об’єднується в 5 груп. Кожна група обирає картку зі словом (стіна, квітка, сонце, місяць, папір), записує на аркуші стовпчиком. На кожну букву діти добирають інші слова, до слів – речення. На основі отриманих результатів складають невеличке оповідання, історію, казку, вірш. На проведення даної гри відводиться 10 хвилин.

Наприклад:

С – сніжок – настав ранок, прокинулась сніжинка.

Т – танок – закружляла у веселому танку.

І – іній – іній укрив усе навкруги.

Н – небо – небо посилало сонячне проміння.

А – акація – сніжинка сіла на акацію перепочити.

По закінченні представник групи презентує казку, оповідання, вірш і т.п.

На уроках повторення та узагальнення  з певної теми  використовую прийом «Дерево знань». Наприклад, повторюючи вивчене про прикметник у 6 класі, пропоную учням «зірвати» плід (запитання різної складності ), що висить на гілочці. Кожна група  по черзі   «зриває» плід   і дає відповідь на одне запитання. Перш ніж відповісти, учні можуть  порадитися із представниками своєї групи.

Приклади запитань:

• Що називається прикметником? (Приклад)
• Як утворюються присвійні прикметники?
•  Як змінюються  прикметники?
• Утворіть ступені порівняння від прикметників високий, дужий.
• Чим виступає в реченні  прикметник?

   Частину підсумкових і узагальнюючих уроків проводжу в нетрадиційній формі: уроки-подорожі, уроки-казки тощо. Гарний результат із перевірки знань учнів дають бліц-відповіді, заповнення таблиць, схем, робота з картками, тестовий контроль, складений за рівнями навченості.

 Бліц-турнір

Організовуючи роботу, учні об’єднуються в дві групи (команди). Змагання, що проводиться в короткі терміни порівняно зі звичайним часом, викликає в учнів інтерес. Вони вчаться не тільки правильно й точно формулювати запитання, але й давати чіткі, змістовні відповіді.  Представники однієї групи ставлять запитання до учнів іншої і навпаки. Якщо учасники не можуть дати відповіді на поставлене питання, допомагають учні класу. 

   Усе це дає змогу залучити якомога більше учнів до роботи на уроці, перевірити якість виконання домашнього завдання. 

Пробудити навчальний інтерес дітей мені краще вдається шляхом постановки проблемного питання перед класом. Наприклад,   вивчаючи тему «Діалог. Розділові знаки в діалозі» у  9 класі,  я пропоную учням прочитати діалогічний текст.  Використовуючи технологію «мозковий штурм»,  спонукаю учнів до виконання групового комунікативного аналізу діалогічного тексту, що передбачає поступове ускладнення й поглиблення у всіх видах мовленнєвої діяльності. Школярі мають визначити:

• місце і час спілкування;
• тип спілкування – офіційне чи неофіційне, конфліктне чи спокійне, злагоджене, дружнє;
• мовленнєву характеристику комунікантів;
• аналіз засобів їхнього спілкування;
• висновок про досягнення мети спілкування.

Пригода з «Кобзарем»

Нас було двоє в батьків – я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «мужиком». У нас була гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

• Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

 - От дивіться! — дивується Марта.— Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люблять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

- Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як французька.

- А мені своя найделікатніша! — усміхнувшись, каже Марта.

 Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти.

(За Панасом Мирним).

Ця технологія дає змогу учням розглянути мовні явища в тісному зв’язку з людиною, її думками, практичною діяльністю відповідно до соціальної ролі. Така робота  є формою міжособистісної взаємодії, у результаті чого школярі обмінюються думками й почуттям щодо комунікативного змісту висловлювання.

У процесі спілкування учні користуються однією мовою, але при цьому мовлення в них різне – глибоко індивідуальне, для якого характерні певний словниковий запас, фонетична вимова, інтонація, темп, побудова речень, оформлення думки. А щоб школярі говорили правильно, треба навчити їх добирати в конкретній ситуації спілкування найдоречніші мовні засоби. У цьому мені допомагає інтерактивна технологія «Мікрофон». Вона дає можливість почути відповідь кожного учня у швидкій та лаконічній формі. Працюючи з учнями 5 класу над темою  «Правила вживання апострофа», я пропоную школярам пояснити правила вживання апострофа. Орфограми пояснює той учень, в руках якого символічний мікрофон.

 Здолати учнівські стереотипи, відпрацювати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо допомагає  технологія «Незакінчене речення». Наприклад, учні 6 класу опрацьовуючи тему «Іменник як частина мови», починають свій виступ із запропонованої формули:

• іменник – частина мови, яка….
• іменник має такі морфологічні ознаки…..
• у реченні буває…..

Ефективним  у моїй  роботі є поєднання  технологій «Незакінчене речення» та «Мікрофон», які я використовую на рефлексивно-оцінювальному  етапі уроку.

Технологія «Мікрофон»

0. Чи досягли ви очікуваних результатів? Яких саме?

Технологія «Незакінчене речення»

1.  іменником називається……
2. морфологічні ознаки іменника …………..
3. синтаксична роль  іменника у реченні………….

При вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого я використовую  метод «Навчаючи – учусь» («Броунівський рух»). Завдяки цій технології, учні мають можливість передавати свої знання однокласникам. «Коли людина мислить, вона має сумнів, але вона впевнена, коли діє», --  казав французький письменник і літературний критик А.Франс. Саме в дії й полягає суть обраного методу. Адже завдання учнів полягає в тому, щоб поділитися своїми знаннями  й самому отримати інформацію від іншого учня. Наприклад, вивчаючи у 6 класі тему «Прикметник як самостійна частина мови», використовую технологію «Навчаючи – учусь» (Броунівський рух).

Інструкція для учнів

1.                   Після отримання завдання, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці.
2.                   Якщо вам щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте у вчителя, чи правильно ви розумієте інформацію.
3.                   Вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуйтеся до передання цієї інформації іншим у доступній формі.
4.                   Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них.
5.                   Уважно слухайте інформацію інших, намагайтеся отримати і запам’ятати якомога більше інформації, за необхідності зробіть короткі нотатки.
6.                   Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

У старших класах, формуючи навички діалогічного мовлення, використовую проблемний діалог. Це можуть бути такі види роботи: дискусія, дебати, урок-конференція та інші. Вони є важливим засобом пізнавальної діяльності, яка сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. У процесі організації навчальної дискусії важливо знайти цікавий предмет суперечки, тобто вибрати тему: про права й обов'язки школярів, про життєву позицію молоді, її місце й роль у суспільно-політичному житті країни. З учнями варто обговорювати такі питання:

− Чи завжди батьки розуміють дітей?

− Що нам потрібно відроджувати?

− У чому сенс життя й щастя?

− Чи необхідне почуття відповідальності за свої вчинки?

− Хто такий інтелігент?

− Що для тебе означає здоровий спосіб життя? Чи необхідно його дотримуватись?

 − Як ви вважаєте, чи впливають учителі, батьки на формування ваших поглядів, характеру, ставлення до життя; або ви тільки самі формуєте свій характер?

− Чи потрібне мистецтво спілкування кожній людині?

Під час вивчення творчості багатьох письменників з учнями середньої ланки іноді виникають спірні питання. Для успішного їх розв’язання  організовую диспути. Варто ставити на обговорення в класі такі запитання, які викликають у школярів різні думки. Наприклад, на уроці позакласного читання у 7 класі на тему «Богдан Лепкий. «Цвіт щастя» проводжу міні – диспут.

• Чи можна  вважати випробування долі перевіркою людини на здатність бути щасливою?
• Що таке щастя ?
• Чи кожна людина вміє бути щасливою?
• Підсумком міні – диспуту будуть слова Г. Чубач.

Люди для себе щастя шукали.

З доброго дива , з власної долі

Стало залежним щастя від долі

Щастя ночами кожному снилось.

Щастя щасливим бути втомилось.

Та й по сьогодні : просять і просять.

    Хто тільки шепче,

   Хто – аж голосить.

Спочатку диспути на уроці займатимуть не більше 10 – 15 хвилин. Коли ж учні трохи навчаться обмірковувати такі запитання, можна проводити і  уроки – диспути.

Велике значення для розвитку зв’язного мовлення учнів має лексична робота. Вона сприяє правильному і доцільному використанню у мовленні різноманітних значень слів залежно від мети висловлювання і ситуації мовлення, вмінню користуватись синонімами, антонімами, омонімами, вільному володінню словом. Під час цієї роботи легко виявити  бідність лексичного запасу учнів, відсутність того запасу слів, що необхідний для викладу матеріалу, і спланувати роботу по усуненню даних недоліків. Вивчення лексики й фразеології суттєво збагачує знання школярів. Вони дізнаються про джерела розвитку словникового й фразеологічного запасу мови, про розчленування лексики за територіальними  та іншими ознаками. Знайомство з лексичними й фразеологічними явищами створює базу для роботи над формуванням діалогічного й монологічного мовлення школярів. Наприклад, вивчаючи у 5 класі синоніми,  проводжу гру «Анаграми».

Муамся               тиам               ньенка                

Нямума              тумася            сенькамаму

• Прочитайте слова про себе. Як ми можемо назвати ці слова?  (Синоніми, ласкаві слова). А тепер подивіться на дошку.
•   Утворіть словосполучення іменника з  прикметником  і запишіть їх в зошит.

(Творча вправа, колективна робота)

Мати (яка?)

Матуся (яка?)                               

Ненька (яка?)

- З останнім словосполученням складіть  речення. Краще речення запишемо в зошиті і на дошці.  Діти, давайте з вами розрізнимо іменник серед інших частин мови.  У даному реченні прочитайте слова, поставте до них питання і назвіть частини мови.

Формуванню комунікативної компетентності служать і уроки виразного читання. Вони привчають бачити й розуміти аудиторію. Виразне читання вимагає тісного зв’язку між виконавцем і слухачем. Живе слово потребує активної реакції. Читець завжди повинен прагнути примусити слухачів дивитися на світ його очима. І якщо виконавець має свою думку, особисте сприймання дійсності, це не може не вплинути на аудиторію. Тому виразне читання – це крок до виразного, багатого, правильного мовлення.

За програмою уроки виразного читання є в середніх класах. Але не слід забувати про вимоги до нього й у старших класах. Великі можливості для цього дає позакласна робота, зокрема конкурси на кращого читця поетичних творів, виступи учнів на різноманітних ранках та вечорах.

Ефективним засобом активного прилучення учнів до роботи над книгою та іншими джерелами знань, вироблення самостійного мислення є написання учнями письмового твору, яке є не лише важливим засобом контролю за знаннями школярів з літератури, а й засіб формування духовного світу підростаючого покоління. Адже учитель літератури часто пропонує учням усно й письмово висловлювати свої думки з важливих суспільно - політичних і морально – етичних питань, що порушуються в художніх творах, поміркувати над різними явищами літературно – мистецького життя і таким чином стежити за духовним розвитком своїх вихованців і активно впливати на нього. Крім того, сам процес написання твору сприяє розвитку культури писемного мовлення учнів, вимагає від них зосередженості, напруження, мобілізації сил, а отже, привчає їх до акуратності, культури праці й організованості.

 До складання невеличких власних висловлювань варто вдаватись майже на кожному уроці літератури. Цікавим і незвичайним для дітей є метод «РОФТ». Наприклад, його можна використати на уроці літератури в 7 класі під час аналізу поезії Л. Костенко « Кольорові миші».

 - Виберіть для себе роль (письменник, герой, живий чи неживий персонаж твору, явище природи), оберіть отримувача повідомлення, форму (лист, побажання) та тему повідомлення. Ці повідомлення потрібно оприлюднити шляхом усного читання, публікації у стінгазеті тощо.

Приклад:

  Важливим етапом роботи є аналіз написаного з погляду змісту, послідовного викладу і мовленнєвого оформлення.

Учитель, який хоче навчити учнів писати цікаві й змістовні твори, повинен уже з перших уроків подбати про розвиток їхніх творчих здібностей, про вироблення в них навичок власного мовлення. А щоб навчити учнів цього, словесникам слід творчо проводити уроки, відходити від схематизму і шаблону. Кожен урок повинен відчиняти двері в світ чарівної краси мистецтва і викликати в школярів бажання висловлювати самостійні думки і переживання, виховувати в них високі моральні якості.