СРСР та країни Цн-Сх. Європи урок узагальнення

Тема: СРСР та нові незалежні держави. Країни Центральної та Східної Європи (1945 – початок ХХІ ст.)

Мета:

навчальна:

розкрити основні етапи історичного розвитку СРСР; розглянути причини, хід та наслідки розпаду Радянського Союзу; проаналізувати особливості розвитку нових незалежних держав на пострадянському просторі; визначити основні характерні риси для держав «народної демократії».; з’ясувати особливості сучасного розвитку країн Центральної та Східної Європи.

розвиваюча:

продовжити працювати з історичними матеріалами; виділяти характерні риси окремих періодів, аналізувати причинно-наслідкові зв’язки та порівнювати процеси в різних країнах, працювати з документами, історичними поняттями та фотографіями політичних діячів, розвивати творчі здібності.

Тип уроку: узагальнення і систематизації ЗУН.

Обладнання: підручник «Щупак І.Я. Всесвітня історія. Новітній період (1939-2011): підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Запоріжжя: Премєр, 2011. – 272 с.:іл., фотографії політичних діячів, карти.

Література:

1. Всесвітня історія 6-11 кл. Документи. Матеріали. / Упоряд. І.М. Скирда, А.М. Токарев. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011 – 288 с.

Хід уроку

І – Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Радянський Союз та країни Центрально-Східної Європи протягом майже 50 років тісно співпрацювали як в економічній сфері, так і в політичній.

З чим пов’язана така тісна співпраця?

Які міжнародні організації були утворені для сприяння цим відносинам?

Однак кінець 1980-х рр. ознаменував новий період в історії всіх цих країн: СРСР розпався на 15 республік, які почали самостійний розвиток, а країни Центрально-Східної Європи кардинально змінили все внутрішнє і зовнішнє життя кожної держави.

В який бік відбулися ці зміни?

З чим вони були пов’язані?

Сьогодні ми підсумуємо всі набуті знання по цих темах, узагальнимо навчальний матеріал

IІ – Узагальнення і систематизація ЗУН.

Бліцопитування

Дайте відповідь на запитання:

1.     Хто був ГС ЦК КПРС раніше: Горбачов чи Хрущов? В яких роках?
2.     В якому році припинив існування СРСР?
3.     В які країни у 1956 р., 1968 р., 1979 р. були введені радянські війська?
4.     Коли і чому було утворено ОВД? Хто до неї входив?
5.     Що таке «Біловезькі угоди»?
6.     Війська якої країни внесли вирішальний внесок у визволення країн Центрально-Східної Європи?
7.     Яку назву отримали економічні реформи, проведені у Польщі на поч. 1990-х рр..?
8.     Що таке «Празька весна»?
9.     Хто очолював національно-визвольний рух у роки війни у Югославії?
10. Коли була утворена РЕВ?

Робота з поняттями

Охарактеризуйте поняття:

«відлига», «холодна війна», «дисидент», «перебудова», «народна демократія», «Солідарність».

Встановлення відповідності

Встановіть відповідність між датами та подіями:

1.     Прихід до влади Горбачова
2.     Введення військ в Афганістан
3.     «Оксамитова революція»
4.     Введення військ в Угорщину

 

1.     1956 р.
2.     1985 р.
3.     1979 р.
4.     1989 р.

1.     Утворення ОВД
2.     «Празька весна»
3.     Викриття культу особи Сталіна
4.     Утворення СНД

1.     1968 р.
2.     1956 р.
3.     1991 р.
4.     1955 р.

 

 

 

 

 

1.     Спроба перевороту в СРСР
2.     Утворення «Солідарності»
3.     Початок керівництва М.Хрущова
4.     Утворення РЕВ

1.     1981 р.
2.     1953 р.
3.     1991 р.
4.     1949 р.

Робота з фотографіями

Хто зображений на фото, охарактеризуйте коротко його діяльність.

Л. Брежнєв, Б. Єльцин, В. Путін, Й. Броз Тіто, Я. Кадар, Я. Качинський

Аналітичні питання

Дайте розгорнуту відповідь на запитання:

1.     Які цілі ставили перед собою учасники дисидентського руху в СРСР?
2.     В чому суть політики «гласності»?
3.     Чому спроба державного перевороту виявилась невдалою?
4.     Якими були передумови демократичних революцій в країнах Центральної та Східної Європи в 1989-1990 рр.?
5.     Які основні фактори сприяли приходу до влади комуністів у країнах Центральної та Східної Європи у ІІ половині 1940-х рр.?
6.     Чому СФРЮ розпалася?

Пантомімо

Покажіть загадане поняття:

«оксамитова (ніжна) революція», «Празька весна», «народна демократія», «перебудова», «дисидент», «холодна війна», «відлига», «застій».

Робота з документом

Охарактеризуйте документ і дайте відповідь на запитання.

З ІНТЕРВ'Ю Й. СТАЛІНА ГАЗЕТІ «ПРАВДА»

ЩОДО ПРОМОВИ В. ЧЕРЧІЛЛЯ У ФУЛТОНІ

Сучасною демократичною Польщею керують видатні люди. Вони довели на ділі, що вміють захищати інтереси й гідність батьківщини так, як не вміли це робити їхні попередники. Яку має підставу пан Черчілль стверджувати, що керівники сучасної Польщі можуть допустити у своїй країні «панування» представників будь-яких іноземних держав? Чи не тому зводить наклеп тут пан Черчілль на росіян, що має намір посіяти насіння розбрату у відносинах між Польщею та Радянським Союзом?

Пан Черчілль незадоволений тим, що Польща здійснила поворот у своїй політиці в бік дружби і союзу із СРСР. Був час, коли у взаєминах між Польщею і СРСР переважали елементи конфліктів і суперечностей. Ця обставина давала можливість державним діячам на зразок пана Черчілля грати на цих суперечностях, забирати до рук Польщу під виглядом захисту від росіян, залякувати Росію примарою війни між нею і Польщею та зберігати за собою позицію арбітра.

Але ці часи минули, бо ворожнеча між Польщею і Росією поступилася місцем дружбі між ними, а Польща, сучасна демократична Польща, не бажає більше бути гральним м'ячем у руках іноземців. Мені здається, що саме ця обставина дратує пана Черчілля і підштовхує його до грубих, нетактовних вигадок проти Польщі. Чи жарт сказати: йому не дають грати за чужий рахунок.

Пан Черчілль блукає навколо правди, коли говорить про зростання впливу комуністичних партій у Східній Європі. Слід, проте, зазначити що він не зовсім точний. Вплив комуністичних партій посилився не тільки у Східній Європі, але майже в усіх країнах Європи, де раніше панував фашизм (Італія, Німеччина, Угорщина, Болгарія, Фінляндія) або де була німецька, італійська чи угорська окупація.

1) Які країни опинилися під впливом СРСР після війни?

2) Чому Й. Сталін захищав уряд Польщі?

3) Що Й. Сталін зазначає про вплив комуністичних партій?

4) Чи згодні ви з його твердженням?

ЗАВЕРШЕННЯ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В РУМУНІЇ

Характерною рисою процесу соціалістичного перетворення сільського господарства був його поступовий, безперервний розвиток із переконанням селянства в перевагах переходу на шлях соціалістичного сільського господарства і створення необхідної матеріально-технічної бази.

Винятково важливу роль відіграли в нас сільськогосподарські товариства як проста проміжна форма соціалістичної виробничої кооперації, в сільському господарстві. Сільськогосподарські товариства виявилися справжньою школою виховання селянських мас у дусі спільної праці, привчали їх до соціалістичної організації праці, полегшували їхній перехід до колективного господарства.

Починаючи від 1952 р. було взято курс на створення сільськогосподарських товариств, які вже в перший рік охопили 84 тис. родин і відповідно 188 тис. га орної площі.

У 1959 р. в сільськогосподарських товариствах налічувалося 1 мли 767 тис. родин із 2 млн. 988 тис. га орної землі.

Того самого року почався масовий рух за перехід селянства до вищої форми сільської кооперації: до колективних господарств вступило більше родин, ніж за десять років від початку колективізації.

1.               Порівняйте колективізацію в СРСР у 30-ті рр. та колективізацію в Румунії в 50-х рр. Зробіть висновки.
2.               Яку роль відігравали сільськогосподарські товариства?
3.               Чому румунська влада пішла шляхом, який пройшов СРСР?
4.               Визначте наслідки колективізації.

ІЗ ЗАКОНУ ПРО АГРАРНУ РЕФОРМУ ТА КОЛОНІЗАЦІЮ

(10 СЕРПНЯ 1945 р.)

Стаття 1

Із метою наділення землею безземельних і малоземельних хліборобів та виконання принципу «Земля належить тим, хто її обробляє» — на всій території Демократичної Федеративної Югославії проводиться аграрна реформа й колонізація.

Стаття 2

Передані земельні наділи переходять у приватну власність осіб, що одержують ці наділи, і підлягають негайній реєстрації в земельних книгах.

Стаття З

Із метою створення земельного фонду, необхідного для наділення землею відповідно до статті 1, а також для створення або розширення великих державних зразкових і досвідчених сільськогосподарських маєтків, вилучаються у власників і передаються державі такі сільськогосподарські землеволодіння:

а) великі землеволодіння, тобто сільськогосподарські та лісові угіддя, загальна площа яких перевищує 45 га або які мають 26—36 га оброблюваної землі (рілля, луки, городи, виноградники), якщо для їхньої обробки застосовується наймана робоча сила або ці ділянки здаються в оренду;

б) землі, що є власністю банків, підприємств, акціонерних товариств і подібних приватних та інших юридичних осіб, зазначених у законі.

в) земельні угіддя церков, монастирів, релігійних товариств, а також інші дарчі землі, передані релігійним організаціям і цивільним особам;

г) надлишок оброблюваної землі понад передбачений законом максимум;

д) надлишок понад 3—5 га оброблюваної землі, що перебуває у власності осіб, основним заняттям яких не є землеробство.

1) Чому після війни в Югославії гостро постало земельне питання?

2) Що мала на меті реформа?

3) У кого вилучалися земельні ділянки для створення земельного фонду?

4) Чи передбачалися компенсації за вилучені землі?

5) Визначте результати реформи.

ЗІ СПОГАДІВ О. ЧЕРНІКА «ЯК ЦЕ БУЛО»

Розвиток подій у Чехословаччині не був і не міг бути в той період ізольованою, внутрішньою справою чехословацьких комуністів і чехословацького народу. Цей процес стосувався й інтересів братерських комуністичних і робітничих партій країн соціалістичного табору.

Ідеологічна схема періоду адміністративно-бюрократичного керівництва як важка спадщина сталінізму по-старому домінувала в усіх соціалістичних країнах Східної Європи. Вона була визначальною і слугувала вихідним принципом при реалізації практичної політики окремих комуністичних партій і всієї соціалістичної співдружності.

Теоретична лінія оволоділа практикою будівництва соціалізму, далекі від життя принципи душили нові, нетрадиційні рішення. Кожна спроба дати нову програму, яка відповідає реаліям життя, і дозволила б розрядити напругу, що зростає в суспільстві, кожного разу наштовхувалася на тлумачення положення про керівну роль партії. Будь-яка спроба або ж просто пошук самостійних рішень ставала підозрілою, витлумачувалася як спроба ревізії принципів марксизму-ленінізму.

У військово-політичному аспекті, тобто з точки зору оборони й безпеки соціалістичних країн, підкреслювалося специфічне значення Чехословаччини — країни, що розташувалася в самому центрі Європи й була водночас кордоном соціалістичного світу.

1) Назвіть основні передумови подій у Чехословаччині в 1968 р.

2) Чому СРСР вороже поставився до реформ у Чехословаччині?

3) Визначте внутрішньополітичні наслідки «Празької весни».

4) Які події 1968 р. вплинули на міжнародні відносини між соціалістичним табором та країнами Заходу?

5) Дайте свою оцінку

М. ХРУЩОВ ПРО ПОДІЇ В УГОРЩИНІ В 1956 р.

...Правлячі кола деяких капіталістичних держав виділяють величезні кошти на підривну роботу в соціалістичних країнах, декларують відкрито ворожі плани — повалити встановлений у цих країнах народно-демократичний лад та реставрувати приватнокапіталістичні режими.

Такі підступні плани вони мали щодо Угорської Народної Республіки. Скориставшись помилками та перекрученнями, допущеними колишніми керівниками Угорщини, імперіалісти в жовтні - листопаді 1956 р, пустили в дію свою злочинну машину. Внутрішні реакційні сили Угорщини, що надихаються та організуються ззовні, підняли фашистський заколот. Вони користувалися всіма засобами обману народу.

Як чорне вороння, в Угорщину стали злітатися озлоблені покидьки розбитих експлуататорських класів. Із різноманітних щілин вилізли замасковані досі вороги народно-демократичного ладу. Кримінальні елементи, визволені з місць ув'язнення, приєдналися до ворожих сил.

Але угорський народ не пішов за жалюгідною купкою відщепенців. Сили змовників виявилися ізольованими від народу.

Жовтнево-листопадові події в Угорщині стали бойовою перевіркою міцності радянсько-угорської дружби.

Надавши угорському народу допомогу в придушенні контрреволюційного заколоту, ми тим самим завадили ворогу підірвати єдність усього соціалістичного табору, яка зазнала серйозного випробування у дні угорських подій.

1.) Яким було соціальне становище Угорщини в середині 50-х рр.?

2) Хто, на думку Хрущова, був зацікавлений у повстанні в Угорщині?

3) Хто брав участь у повстанні?

4) Що мали на меті повстанці?

5) Чи мали вони реальні шанси на перемогу?

6) М. Хрущов називає події 1956 р. спробою підірвати єдність соціалістичного табору. Чи згодні ви з цим твердженням?

Бліцопитування

Дайте відповідь на запитання:

1.     Яка подія відбулася на ХХ з’їзді КПРС?
2.     Чому період 1954-1964 називають «відлигою»?
3.     Чому в сер. 1980-х рр. спостерігалося піднесення національних рухів в СРСР?
4.     Хто був першим президентом РФ після розпаду СРСР?
5.     За яких обставин комуністи прийшли до влади в Польщі?
6.     Коли була утворена ОВД і РЕВ?
7.     Хто очолював польську «Солідарність»?
8.     Чому виник конфлікт між Югославією і СРСР у 1948 р.?
9.    Чому програма економічних реформ під керівництвом Л. Бальцеровича одержала назву «шокова терапія»?
10. Чому відбувся розпад Чехословаччини?

V – Постановка д./з.

Написати твір-есе на тему: «Чому розпалася імперія?»