Становлення абсолютної монархії у Франціїї

Становлення абсолютної монархії у Франції. Франциск І. Особливості Реформації у Франції. Релігійні війни. Нантський едикт. Мета: сформувати уявлення про становлення абсолютизму у Франції; розглянути життя монарха у Франції; установити зв’язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками розвитку абсолютизму у Франції; схарактеризувати абсолютну монархію у Франції; розвивати вміння порівнювати учасників громадянської війни у Франції; висловлювати власну думку щодо впливу релігії на формування влади в державі.“Ви стоїте вище від законів, закони та ордонанси не можуть Вас примушувати, і взагалі немає ніякої влади, яка могла би Вас до чогось змусити”.

Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття та назви: Генеральні штати, нотаблі, «дворянство шпаги», «Вогняна палата», гугеноти, секуляризація, едикт, абсолютна монархія. Основні дати та події: 1562 р. - початок громадянських війн, 1572 р. - «Варфоломіївська ніч», 1598 р. - підписання Нантського едикту, 1629 р. - підписання «Едикту милості».Історичні постаті: Генріх Наваррський, Гізи, Катерина Медічі, Генріх ІV Бурбон. Очікувані результати: учні навчаться: називати дати, пов’язані з історією Франції; показувати на карті територію Франції у перспективі її розвитку, напрямки військових походів та перебіг подій громадянської війни у Франції; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати абсолютну монархію у Франції; порівнювати учасників громадянської війни у Франції; висловлювати власну думку щодо впливу релігії на формування влади у державі.

План1.   Зміни в країні.а)  Становлення абсолютизму.б)  Зміни в суспільстві.2.   Поширення Реформації.3.   Релігійні війни.4.   Генріх IV та його політика.

Робота за карткою. Заповніть пропуски в тексті. Під впливом ідей Мартіна Лютера в … утворився союз князів, які захопили церковні землі та закрили монастирі, а самі князі очолили церкву у своїх землях. Таку церкву стали називати ... . Коли католицькі князі на засіданні рейхстагу висунули вимогу покарати ... , то лютеранські князі висловили протест. Від цього часу прибічників церковної Реформації почали називати ... .

Зміни в країні. Становлення абсолютної монархії. Становлення абсолютної монархії у Франції Утвердження французького абсолютизму пов’язане з правлінням Франциска I (1515-1547). Король мав необмежену владу. Головним органом державного управління стала Королівська рада з кількох осіб, наближених до короля. Генеральні штати за роки правління Франциска І не збиралися жодного разу, що було яскравим свідченням посилення його влади. Усі королівські укази завершувалися висловом: «Бо така наша воля». Наприкінці XV ст. завершилося територіальне об’єднання французьких земель. Франція стала найбільшою європейською державою Абсолютизм — форма здійснення одноосібної влади в централізованій державі, за якої монарх править, спираючись переважно на дворянство, має необмежену вищу владу, а станово-представницькі органи влади втрачають своє значення

Роди старої знаті, які ще зберігали свій вплив – Гізи і Бурбони. Не сплачували податки !

Із розвитком підприємництва й торгівлі у Франції формувалася буржуазія. Вона відігравала значну роль у розвитку економіки, позичала гроші збіднілому «дворянству шпаги», але залишалася політично безправною. Однак чим більше зростала могутність буржуазії,  тим більше вона шукала можливостей впливати на державне життя.  Проте порівняно з Англією та Нідерландами формування ринкових відносин у Франції відбувалося набагато повільніше, переважна більшість населення, як і раніше, була зайнята в сільському господарстві.

У 20ті рр. ХVI ст. у Франції почали поширюватися реформаційні настрої. Палким прихильником ідеї очищення церкви був видатний гуманіст Ле-февр д’Етапль . Він першим сформулював два визначальні принципи майбутньої Реформації  —  виправдання  вірою  й  необхідність  визнання  Святого  Письма єдиним джерелом релігійної істини. Тоді ж він почав перекладати Біблію французькою мовою. У Південній Франції з’явилося чимало прихильників кальвіністського вчення, яких називали гугенотами (у перекладі «товариші»). Проте більшість французів кальвінізм не підтримала. Населення півночі країни, у тому числі Парижа, залишалося прихильниками католицизму. В  середині  1530-х рр.  він  почав  переслідувати  протестантів.  У  1535 р.  було  заарештовано  300  протестантів  і  35  засуджено  до  спалення.  Із  1540 р.  в  країні  розгорнула діяльність інквізиція. Новий король Генріх ІII у перший рік свого правління створив для боротьби проти кальвіністів спеціальну «Вогняну палату», яка за перші три роки діяльності ухвалила 500 звинувачувальних вироків

У 50—60-х рр. ХVI ст.  Франція  зазнавала  тяжкої  кризи. Розрахунки французьких дворян на воєнну здобич, нові землі та посади внаслідок Італійських  війн не виправдалися. До того ж «революція цін» призвела до різкого зменшення їхніх прибутків Реформаційні ідеали приваблювали дворянство насамперед можливістю захопити церковні земліВодночас ті, хто залишався вірними королю й католицькій  церкві,  розраховували отримати у винагороду за свою вірність володіння супро-тивників. Загострення релігійної боротьби  між католиками й кальвіністами

1562—1598 рр.

Катерина МедічіУ 1556 р. дружина Генріха II, королева Катерина Медічі, запросила до Парижа автора книжки пророцтв Мішеля Нострадамуса (1503-1566). Подейкували, ніби в одній зі строф автор пророкує смерть її чоловіку: Лев молодий старого подолаєВ двобою сам на сам на бойовиськуІ очі в золотій клітині повиймає, —Дві рани у одній, і смерть жорстока близько. Під час зустрічі Нострадамус сказав Катерині Медічі тільки те, що в майбутньому Францією правитимуть її сини.

Після смерті Генріха II релігійні суперечності почали загрожувати мирному розвитку країни. Через те що новий король Франциск II (1559-1560) майже не займався державними справами, при дворі посилився вплив герцогів Гізів, які були родичами дружини короля, Марії Стюарт. Вони були ревними католиками й претендували на французький трон. Під їхнім впливом Франциск II посилив гоніння на гугенотів.

Після смерті Франциска II трон успадкував десятирічний Карл ІХ (1560-1574), однак реальна влада зосередилася в руках його матері Катерини Медічі, яка зуміла налагодити стосунки з Бурбонами. Щоб перешкодити примиренню з гугенотами, герцоги Гізи почали вдаватися до різних провокацій.

Приводом  до  війни  стало  вбивство  гугенотів  у  містечку  Вассі. Герцог Гіз 1березня1562р., проїжджаючи зі своїм загоном через  нього, напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння.  Було  вбито  23  особи  та  майже  200  поранено.  Католицький Париж зустрів Гіза як героя. Францію охопило по-лум’я війни. Упродовж 1562-1570 рр. обидва угруповання намагалися захопити короля й правити від його імені. Католики мали підтримку на півночі Франції і в Парижі. Суттєву допомогу їм надавала Іспанія. Надійною опорою гугенотів був південь Франції. їх підтримувала Англія. Військові дії між гугенотами й католиками проводилися з перемінним успіхом.

Нарешті в 1570 р. в Сен-Жермені між королем і гугенотами було укладено договір(едикт) про мир. У цей час гугенотів очолювали син Антуана Бурбона — наваррський король Генріх — та адмірал Гаспар де Коліньї, а католиків — Гізи. Згідно з договором, гугеноти отримали свободу віросповідання й право обіймати державні посади нарівні з католиками; кальвіністське богослужіння дозволялося. Гугенотам віддали у володіння чотири фортеці. Та гугеноти недовго святкували перемогу.

Після Варфоломіївської ночі війна відновилася. На півдні Франції гугеноти 1576 року утворили свою державу – Конфедерацію, з окремими органами управління, податками і військом. Її очолив Генріх Наваррський. Королем Франції після смерті Карла IX став Генріх III (1574—1589 рр.) Відсутність у короля нащадків перетворювала Генріха Наваррського у найвірогіднішого кандидата на престол.

Домашнє завдання опрацювати параграф 9. Виконайте письмово в зошиті завдання 2 – 3 на сторінці 50.

Дякую за Увагу!