Стать і гендерні ролі. Права підлітків та попередження насильства

А.В.Танасійчук,  ЗОШ І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської област

Круглий стіл «Батькам підлітків»

Тема: « Стать і гендерні ролі. Права підлітків та попередження насильства»

Мета:

• надати   інформацію про формування соціальної статі, сексуальність і права підлітків;
•  допомогти батькам у питанні вчасного розпізнавання та попередження насильства над підлітками;  
• сприяти формуванню добрих взаємовідносин між батьками та дітьми.

Обладнання:

• технічні засоби для демонстрування відеофайлів;
• QR-код адреси презентації

• роздатковий матеріал (додатки №№1,2,3)
• аркуші паперу, фломастери

Перебіг виховного заходу

Дітей нема – є люди.

Януш Корчак

Вступне слово учителя 

 Думки батьків про статеве виховання можуть істотно відрізнятися, так само як і стиль спілкування з власними дітьми. Однак мало хто сьогодні буде заперечувати необхідність підготовки дітей до дорослого життя, в якому сексуальні стосунки посідають важливе місце. Адже сексуальність і її прояви – це та сфера життя, де ціна помилки дуже велика. Незнання, невміння вибудовувати взаємини, безвідповідальність, схильність до імпульсивних, ризикованих вчинків можуть завдати непоправної шкоди здоров`ю підлітка, сплутати його життєві плани, призвести до розчарування і підірвати віру в себе. Але навіть розуміючи, яким важливим є діалог з дітьми на такі серйозні теми, не всі батьки приділяють належну увагу цьому аспекту виховання.

Зверніть увагу, будь ласка, на питання , які ми будемо обговорювати на занятті (слайд №3):

1. Як формується соціальна стать?
2. Сексуальність і права підлітків.
3. Як вчасно розпізнати і попередити насильство?
4. Реальне насильство у віртуальному світі.
5. Сайти для батьків та дітей про небезпеку в Інтернеті

• Отже, як формується соціальна стать, або гендерна ідентичність? Пропоную вам роботу в парах.

Завдання: на листках  паперу  написати риси гендерної ідентичності – «типово чоловічої» та «типово жіночої»  та відповісти на запитання «Що означає бути в суспільстві жінкою або чоловіком?»:

              (батьки працюють в парах, потім всі разом обговорюють написане, роблять висновок)

Учитель: Отже, бути в суспільстві жінкою або чоловіком означає не просто володіти певною анатомічною будовою, а й мати зовнішність, манери, поведінку, звички, які відповідають соціальним очікуванням. Ці очікування задають певні зразки поведінки (гендерні ролі) для чоловіків і жінок залежно від гендерних стереотипів – того, що  в суспільстві вважається «типово чоловічим» або «типово жіночим».

Суб`єктивне почуття приналежності до хлопчиків або до дівчаток виникає дуже рано. Вже в трирічному віці хлопчики воліють гратися з хлопчиками, а дівчатка – з дівчатками. Спільні ігри також дуже важливі для придбання навичок спілкування одне з одним. Але головним авторитетом у всіх питаннях для дітей  є батьки, які дають їм перший приклад стосунків між чоловіком і жінкою.

Підлітки, зазвичай, намагаються підкреслювати свої гендерні якості. Хлопчик-підліток, прагнучи продемонструвати свою мужність, не тільки вправляється в спорті, проявляє рішучість, силу, але й активно демонструє інтерес до дівчаток і питань  сексу. Дівчатка турбуються про те, чи вони привабливі для протилежної статі.

Засвоєння гендерних ролей відбувається внаслідок складної взаємодії природних задатків, індивідуальних особливостей дитини та її оточення. Якщо батьки не нав`язують дитині свої уявлення, а допомагають їй розкрити індивідуальність, то в підлітковому віці у неї буде менше проблем, пов`язаних із статевим дозріванням, усвідомленням і прийняттям своєї статі.

Запитання до батьків: Які складові потрібні для виховання дитини в дусі гендерної рівності? (слайд №4)

Очікувані відповіді:

• показувати дитині  приклад однакового ставлення до людей незалежно від їхньої статі;
• не допускати подвійних стандартів у ставленні до чоловіків і жінок;
• бути нетерпимим до всякого насильства, від кого б воно не виходило: дівчина, яка зачіпає хлопчика, заслуговує такого ж осудження,  як і хлопчик, що відбирає у неї іграшку.

 Учитель (підсумовує обговорене) Отже, гендерна рівність не скасовує статевих та гендерних відмінностей і не ототожнює жінок та чоловіків, дівчаток і хлопчиків, але дозволяє кожній людині знайти власний спосіб самореалізації, визначити свій життєвий вибір незалежно від звичних гендерних стереотипів.

 «Сексуальність і права підлітків» - наступне питання нашого заняття.

Із сексуальністю людини пов`язані не тільки сексуальні контакти, але й все розмаїття стосунків, що базуються на любові, прихильності і потязі до іншої людини.

Запитання до батьків:  У яких формах може виражатися сексуальність людини (окрім сексуальних контактів)?

Очікувані відповіді: в думках, фантазіях, бажаннях, переконаннях, звичках, гендерних ролях, вчинках, стосунках.

Учитель: Отже, це вроджена якість людини,  яка по-різному проявляється в дитинстві і на різних етапах дорослішання.

Підліткова сексуальність так само реальна, як і сексуальність дорослих. Але багатьох батьків лякають прояви сексуальності у своїх дітей. Вдаючи, що її немає, або ухиляючись від розмов з дітьми на цю тему, батьки позбавляють себе можливості допомогти дитині, яка підростає. Перша закоханість, бажання налагодити стосунки або страх втратити партнера можуть викликати у підлітків сум`ятя: вони ще не знають, як себе поводити в таких ситуаціях, особливо якщо є явний чи прихований тиск або примус. Тому батькам краще заздалегідь поговорити з дитиною і пояснити, що любов і насильство несумісні, що справжня любов базується на повазі, і що кожен має право сам вирішувати, з ким, коли і як спілкуватися, дружити або будувати більш інтимні стосунки. Сьогодні, на відміну від патріархального суспільства, зовнішній соціальний контроль поступається місцем самоконтролю, якому батьки повинні навчити дітей.

Завдання для батьків: позначте маркером  твердження, які, на вашу думку, допоможуть вашій дитині захистити свої права, та прокоментуйте свій вибір (Додаток №1).

Очікувані відповіді (слайд №5)

• Проявляти увагу, приймати або відмовлятися від її проявів з боку іншого
• Сказати «ні» у відповідь на залицяння
• Призначити побачення або відмовитися від нього
• Відмовитися робити що-небудь, навіть якщо приятель/подруга дуже цього хоче
• Відмовитися від сексуальних залицянь та стосунків, навіть після побачення, на яке було витрачено багато грошей або зусиль 
• Припинити зустрічатися з тим, хто образив, зневажив, принизив
• Розлучитися з тим, хто робить боляче, навіть якщо його /її кохаєш
• Бути почутим, попросити допомоги, якщо вона потрібна

Учитель: Водночас, дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що права невіддільні від обов`язків. Підліток повинен розуміти, що відповідає за свої дії, в тому числі сексуальну поведінку. Якщо молоді люди розпочинають сексуальні стосунки, то вони завжди повинні  пам`ятати про можливу вагітність, про захист партнера від інфекцій. На жаль, багато пар, навіть знаючи про небезпеку інфікування і шкоду аборту для жінки, не використовують засобів контрацепції та попередження інфекції, що передаються статевим шляхом. Поговоріть з дитиною про те, що потрібно поважати межі у відносинах, встановлених приятелем або подругою, обговорювати і порівнювати свої бажання і уявлення про дозволене з бажаннями та уявленнями іншої людини.

Як же вчасно розпізнати і попередити сексуальне насильство?

У більшості випадків сексуального насильства ґвалтівник і жертва знайомі між собою. Для залучення дитини до сексуальної взаємодії насильник з близького оточення дитини спочатку намагається привернути її до себе, потім шукає привід опинитися наодинці і формує у дитини відчуття безпеки у своїй присутності. Так дитина потрапляє в замкнене коло. З одного боку,вона відчуває збентеження від того, що їй пропонують  і що з нею роблять. А з іншого – людина, яка це пропонує, добре знайома і викликає почуття довіри. На наступному етапі насильник починає використовувати елементи сексуальної гри, які з часом переходять у більш відкриті сексуальні дії і можуть завершитися статевим актом. Поступово ґвалтівник приводить дитину до думки, що те, що він робить, цілком природно.

Найбільш травматичним для дитини є сексуальне насильство в сім`ї. Як  правило, «домашній» насильник (вітчим, брат матері або батька, інший родич), маніпулюючи дитиною, досить довго може змушувати її мовчати. Особливо важко доводиться дитині, якщо злочинець навіює їй: !Я – єдина людина, якій ти потрібна».

Часто дитина натякає батькам на те, в якому становищі вона опинилася, проте батьки зазвичай не звертають уваги на ці сигнали. Ознаками сексуального примусу може бути різкий перехід від дружби з якимось дорослим або симпатії до нього до явного небажання йти до нього в гості чи на заняття. Дитина перестає говорити про цю людину, а під час згадування її імені стискається.  Дізнатися про насильство щодо дитини можна  за її зовнішнім виглядом, поведінкою, розмовами.  (слайд №6)

Обговорення схеми (додаток №2)

Дитина, що потерпає від насильства

Зміни у зовнішності                зміни у поведінці                зміни у розмовах

Батькам треба звернути увагу на таку поведінку дитини щодо когось із дорослих і розібратися в ситуації або ж звернутися до психолога. Але відвертатися від слів дитини не можна за жодних обставин.

 Як попередити сексуальне насильство?

 Важливо, аби з раннього дитинства дитина усвідомлювала, що люди бувають різні і що вони чинять по-різному. Залякувати дитину не потрібно, але не можна й підтримувати ілюзію ідеального світу. Дитина повинна знати, що ніхто не має права цілувати її в губи, примушувати до обіймів і поцілунків, роздягати її, торкатися інтимних частин тіла. Батьки й близькі люди можуть поцілувати дитину тільки в лоб, носик, щічку, ручку. Пам`ятаючи про це, дитина легше розпізнає сексуальне домагання.

Дитина повинна знати, що кохання й насильство несумісні. Примус до сексу – прояв не любові, а грубості, ревнощів чи бажання показати свою зверхність.

І головне, дитина повинна бути впевненою, що батьки захистять і підтримають її за будь-яких обставин, що вони не розгніваються на неї і не звинуватять в брехні або у провокуванні сексуального інтересу інших людей. Почуття провини й сорому за подію або побоювання, що їй не повірять, а ще гірше – звинуватять у трагедії, змушує багатьох дітей і підлітків замовчувати випадки насильства або його спроб.

 Завдання для батьків . Прошу вас обговорити в парах та записати правила поведінки дитини з незнайомими людьми, які, на вашу думку, зможуть убезпечити дитину у надзвичайній ситуації.

Очікувані відповіді:

• не розмовляти з незнайомцями на вулиці;
• не розмовляти зі сторонніми через вхідні двері і не впускати їх до помешкання;
• не приймати ніяких подарунків, частувань, пропозицій підвезти, сходити в гості, пограти, взяти участь у зйомці кіно від незнайомців, в тому числі однолітків;
• не вірити незнайомцям, які представляються знайомими батьків (друг батька, однокласниця мами тощо), якщо батьки не попереджали про це заздалегідь;
• не сідати в машину до незнайомців, не заходити до парадного або ліфту з незнайомими людьми, повідомляти рідним омофоном про свій прихід;
• якщо незнайомець намагається заманити в безлюдне місце або змусити сісти в машину, потрібно голосно кричати і кликати на допомогу;
•  якщо незнайомець йде слідом, потрібно зайти в магазин або інше громадське приміщення і подзвонити батькам, сказати про це охоронцям або співробітникам і не виходити з приміщення до приїзду батьків; якщо поблизу немає ніяких громадських приміщень, то можна підійти до будь-якого дому і помахати рукою нібито батькам /родичам, яких бачиш у вікні. Налаштування мобільного телефону повинні дозволяти швидкий набір номерів батьків і поліції.

 Реальне насильство у віртуальному світі

Сучасні діти і підлітки значно  випереджають своїх батьків в умінні користуватися комп`ютером. Інтернет став невід`ємною частиною їхнього життя. Він може бути дуже корисним для загального розвитку, навчання, творчого самовираження, пошуку однодумців. Але може бути й небезпечним: через малий життєвий досвід юні користувачі не завжди в змозі розпізнати ризики,  які можуть трапитися їм у мережі. Серед найпоширеніших віртуальних форм , які несуть загрозу психічному та навіть фізичному здоров`ю дитини, є кібербулінг, Відеочат Рулетка, кібергрумінг 

•          Кібербулінг – переслідування, залякування і знущання через розсилку повідомлень агресивного змісту електронною поштою і через соціальні мережі та чати, розміщення образливих і ганебних (часто змонтованих) фотографій і відеороликів, розкриття анонімності учасника на форумах і т.д.  У результаті об`єкт атаки – дитина чи підліток – отримує серйозну психологічну травму.
•          Відеочат Рулетка передбачає використання веб-камери для спілкування з незнайомими людьми, що нерідко супроводжується обговоренням сексуальних тем і демонстрацією оголеного тіла. Перебуваючи на таких ресурсах, діти можуть потрапити на сайти, що містять фото і відео порнографічного змісту, перегляд яких може негативно вплинути на уявлення про здорові сексуальні взаємини, девальвувати сімейні цінності і спровокувати передчасний інтерес до статевих стосунків. Крім того, через такі сайти діти можуть стати жертвами педофілів або людей з порушенням психіки.
•    Кібергрумінг  - цим терміном позначають входження в довіру до дитини задля її використання в сексуальних цілях. Як правило, зловмисники добре розуміються на психології дітей і підлітків та орієнтуються в їхніх інтересах. Вони відстежують в соціальних мережах або на форумах підтримку, обговорюють нагальні для них питання, поступово переводячи бесіду в сексуальну площину, а потім пропонують перейти до стосунків у справжньому житті. Реальне знайомство може призвести до примусу дитини до сексуальних відносин, участі у створенні порнографії, інших зловживань, загрозливих для здоров`я і життя. Не усвідомлюючи можливих наслідків, підлітки повідомляють в Інтернеті персональну інформацію, виставляють на своїх сторінках відверті фотографії, які потім можуть легко потрапити на інші сайти і стати загальнодоступними, можуть бути відредаговані і використані в неприйнятному вигляді.

Запитання для батьків: Як убезпечити дітей від реальних загроз віртуального світу?  (батьки пропонують правила безпечної поведінки дітей в Інтернеті).

Очікувані відповіді:

• Пояснити дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації;
• Навчити дітей поводитися в Інтернеті так само обачно, як і в реальному житті;
• Ніколи не погоджуватися на реальне побачення з незнайомою людиною, не попередивши про це дорослих;
• Нагадати про те, що віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого;
• Попередити про ризики, пов`язані із запитами різних сайтів надати логіни, паролі, відомості про банківські картки, номер телефону та домашню адресу чи іншу персональну інформацію;
• Переконати дітей у необхідності звертатися за порадою і допомогою щоразу, коли вони стикаються в Інтернеті з чимось  сумнівним або потенційно небезпечним

Учитель:  Зверніть увагу на  сайти для дітей та батьків про безпеку в Інтернеті

Учитель: Завершуючи нашу роботу, хочу запропонувати вам тести для самоаналізу (додаток №3)

(Присутні виконують тести, потім перевіряють свої знання за   правильними відповідями:   1а, 2а, 3в, 4а, 5б, 6в)

Заключне слово учителя: Батьки – перші та,напевно, головні вихователі в житті дитини. І саме від батьків залежить, якою людиною стане їхня донька чи син. Так, саме ЛЮДИНОЮ, бо , як справедливо зауважив Януш Корчак, «дітей нема – є люди».

Додаток №1.

• Проявляти увагу, приймати або відмовлятися від її проявів з боку іншого
• Сказати «так» у відповідь на небажані залицяння, щоб не образити залицяльника
• Сказати «ні» у відповідь на залицяння
• Призначити побачення або відмовитися від нього
• У будь-якому випадку прийти на побачення, щоб  не образити залицяльника
• Відмовитися робити що-небудь, навіть якщо приятель/подруга дуже цього хоче
• Відмовитися від сексуальних залицянь та стосунків, навіть після побачення, на яке було витрачено багато грошей або зусиль 
• Припинити зустрічатися з тим, хто образив, зневажив, принизив
• Поновити стосунки з тим, хто образив, зневажив, принизив ,але вибачився
• Розлучитися з тим, хто робить боляче, навіть якщо його /її кохаєш
• Бути почутим, попросити допомоги, якщо вона потрібна

Додаток №2

Дитина, що потерпає від насильства

Зміни у зовнішності                зміни у поведінці                зміни у розмовах

Додаток №3

Тести для самоаналізу

1.   Гендерна ідентичність – це:

А) соціальна стать;

Б) ставлення чоловіка до жінки і навпаки;

В) стосунки між підлітками (юнаками та дівчатами).

2. Гендерні стереотипи бувають

А) «типово жіночими» та «типово чоловічими»;

Б) «типово дитячими» та «типово дорослими»;

В) «типово материнськими» та «типово батьківськими»

3. Гендерна рівність

А)  скасовує статеві та гендерні відмінності;

Б) ототожнює жінок та чоловіків, дівчаток і хлопчиків;

В) дозволяє кожній людині знайти власний спосіб самореалізації, визначити свій життєвий вибір незалежно від звичних гендерних стереотипів.

4. Переслідування, залякування і знущання через розсилку повідомлень агресивного змісту мережею Інтернет – це…

А) кібербулінг;

Б) кібертролінг;

В) кібергрумінг.

5. Інтернетресурс, який передбачає використання веб-камери для спілкування з незнайомими людьми, що нерідко супроводжується обговоренням сексуальних тем і демонстрацією оголеного тіла, - це…

А) кібербулінг;

Б)  Відеочат Рулетка

В) кібергрумінг.

6. Інтернетресурс, який передбачає входження в довіру до дитини задля її використання в сексуальних цілях – це…

А) кібербулінг;

Б)  Відеочат Рулетка

В) кібергрумінг.

Використані джерела:

1. Батькам підлітків: відверта розмова про статеве виховання та репродуктивне здоров`я. Благодійний фонд «Здоров`я жінки і планування сім`ї» спільно з проектом «Територія TEENS», -Київ, 2014
2. Мережа INTERNET