Стаття "Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в умовах нової української школи"

Про матеріал
У статті розглянуто проблема активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання математики. Акцентовано увагу на створенні умов щодо активізації учнів під час навчання математики на основі поєднання традиційних та інтерактивних освітніх технологій.
Перегляд файлу

Сіра Світлана Миколаївна,

учитель математики (вищої категорії)

Великописарівської

спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів

імені Героя Радянського Союзу

І.М.Середи

Великописарівської районної ради

Сумської області

 

 

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ

НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

Анотація. У статті розглянуто проблема активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання математики. Акцентовано увагу на створенні умов щодо активізації учнів під час навчання математики на основі поєднання традиційних та інтерактивних освітніх технологій.

Ключові слова: пізнавальна діяльність, процес навчання, активiзацiя дiяльностi, інтерактивні й інноваційні технології.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.  Питання активізації пізнавальної діяльності учнів належать до найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки, адже це є засобом підвищення результативності навчання учнів. Від пізнавальної активності учнів під час вивчення шкільного курсу математики залежать рівень та якість засвоєних учнями знань, сформованість системи компетентностей, що забезпечать успішну професійну діяльність у майбутньому. Всебічний розвиток людини як особистості, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей — один із напрямів Концепції НУШ [5, с. 6]. НУШ — це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку, бути відповідальними громадянами. Школа зараз стає рушієм і йтиме попереду суспільства. Тому нам, освітянам, необхідно змінювати підхід до організації навчання, переглянути ставлення до дітей, гармонізувати стосунки з колегами, оптимізувати управління школою, адже заклад загальної середньої освіти має давати дитині різні вміння, компетентні навички. Головне її завдання — не забезпечення школярів знаннями, що дуже мінливі в сучасному світі. Нове завдання школи — навчити дітей втілювати їх у життя [5, с. 12].

У зв’язку з новими завданнями, що постають перед сучасною українською школою, актуальним є пошук і втілення ефективних методів і форм навчання, спрямованих на їх реалізацію, у тому числі, на активізацію пізнавальної діяльності учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Питання організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методів і шляхів розвитку пізнавальної діяльності, знайшли глибоке обґрунтування в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів: А. Алексюка, Н. Бібік, М. Данілова, І. Лернера,     В. Онищука, В. Сухомлинського, О. Савченко, Г. Щукіної та ін. Пошуками оптимальних шляхів розвитку пізнавальних інтересів, шляхів і методів розвитку пізнавальної діяльності займались: А. Алексюк,            В. Онищук, Г. Щукіна, які розглядали пізнавальні інтереси як стимули до пересилення труднощів у навчанні, шляхи до отримання морального задоволення від роботи, намагання розширити знання, знайти нові джерела інформації, до активного мисленевого пошуку [9, с. 274].

Формування цілей статті (постановка завдання). Метою статті є спроба представити систему прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, що заснована на єдності традиційних і інтерактивних технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Свідомість та активність учнів — це один із принципів навчання, що включає роз'яснення мети та завдань навчального предмету, значення його для вирішення життєвих проблем, для перспектив самого учня; використання у процесі навчання мисленевих операцій (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція); поява позитивних емоцій; наявність позитивних мотивів навчання; раціональні прийоми праці на уроці; критичний підхід у процесі викладання матеріалу та його засвоєння; наявність належного контролю та самоконтролю.

Саме так розглядають активізацію пізнавальної діяльності              В. Бондаревський, Н. Бібік, С. Гончаренко, Б. Кобзар, Г. Костюк,             Н. Ничкало, О. Савченко, В. Сухомлинський.

У даній роботі запропоновані ті методи активізації пізнавальної діяльності учнів, які я з успіхом застосовую на своїх уроках. Вивчаючи методичну літературу, відвідуючи уроки інших учителів, прийшла до висновку, щоб зацікавити дітей існує чимало методів і прийомів. Тому, щоб домогтися якісних успіхів у навчанні, необхідно зробити цей процес бажаним для учнів. Формування пізнавальної активності можливе за умови, що діяльність, якою займається учень, йому цікава. І навпаки, «виховати в дітей глибокий інтерес до знань і потребу в самоосвіті це означає пробудити пізнавальну активність, і самостійність думки, зміцнити віру в свої сили» [3, с.3].

Серед різних способів активізації пізнавальної діяльності одним з ефективних засобів є дидактичні ігри. Включення в урок елементів дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим , створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, під час яких вирішується та чи інша розумова задача, підтримують і підсилюють інтерес дітей до навчального предмету. Захопившись, діти не помічають, що вчаться. Навіть найбільш пасивні з дітей включаються в гру з величезним бажанням, докладаючи всіх зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.

          Ще одним з таких прийомів є проведення нетрадиційних уроків: уроки-казки, уроки-подорожі, диспути, змагання, турніри. Уроки такого характеру формують позитивне ставлення школярів до навчальної діяльності, розвивають їх прагнення до глибшого пізнання явищ, що вивчаються, а також стимулюють розумову і пізнавальну діяльність учнів, підвищують ефективність навчання. Один з нетрадиційних типів уроку — є інтегрований урок. За допомогою таких уроків учні отримують більш точне уявлення про загальну картину світу, досягають міжпредметних узагальнень. Наприклад, знання, набуті при вивченні інформатики, можна з успіхом застосовувати при вивченні геометрії для побудови креслення, використовуючи можливості графічного редактора. Математика й історія — дві нерозривні галузі знання. Відомості з історії математики, історичні завдання зближують ці два шкільних предмета. Історія збагачує математику гуманітарним та естетичним змістом, розвиває образне мислення учнів. Математика, в свою чергу, займає гідне місце в історії, допомагаючи краще її зрозуміти. В якості прикладів  здійснення інтеграції математики з іншими шкільними предметами можна навести  інтегровані уроки з тем «Алгоритм обчислення похідної складеної функції» в 11 класі (алгебра + інформатика), «Розв'язування рівнянь» у  6 класі (математика + екологія) тощо.

Компетентнісний підхід у навчанні змушує вчителя постійно переглядати арсенал засобів навчання і виховання, вибирати найбільш ефективні форми, розробляти їх, спираючись на свій досвід і творчість учнів. Для формування базових, предметних компетенцій вибираємо дієвий підхід у навчанні, завдяки якому в дітей формуються навички самоосвіти, процес навчання базується на основі свідомого метаутворення. Учні багато часу працюють самостійно, вчаться плануванню, організації, самоконтролю й оцінці своїх дій і результатів. Дуже подобаються учням уроки-семінари, уроки-заліки, де широке використання мультимедійних засобів навчання дає можливість компетентнісний підхід зробити реальністю. Наочність — є «золотим»  правилом дидактики, що визначає зміст одного з провідних принципів навчання. Створення навчальних презентацій — це наближення школярів до дослідження, дає можливість активізувати пізнавальну діяльність учнів, розвиває наочно-образне мислення, створює умови для творчої співпраці учнів і вчителя. Використання комп’ютерних технологій у навчанні дає можливість не лише підвищити зацікавленість учнів, а й забезпечити якість навчання, зменшити витрати часу на унаочнення матеріалу та контроль знань і умінь учнів. В умовах віртуально-орієнтованого освітнього середовища система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів спрямована на розвиток їх творчих здібностей на основі поєднання комп’ютерних технологій навчання та запровадження різних пошукових і традиційних методичних підходів, прийомів і засобів навчання. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна стверджувати, що активізувати діяльність учнів — це активізувати їх мислення.

Основна задача навчання математиці в школі — міцне оволодіння учнями системою математичних знань та вмінь, необхідних у повсякденному житті та трудовій діяльності кожному члену сучасного суспільства, достатніх для вивчення сучасних дисциплін i продовження освіти.

В останній час велика увага приділяється підвищенню ефективності процесу навчання в школі, оскільки традиційна організація не вiдповiдає вимогам часу, не створює умов для покращення якості навчання та розвитку учнів. Тому Мiнiстерством освіти i науки України була запропонована реформа «Нова українська школа», згідно якій замість запам’ятовування фактів та означень понять учні набуватимуть компетентностей (математична компетентність; iнновацiйнiсть; підприємливість та фінансова грамотність; компетентності у галузі природничих наук, техніки i технологій та ін.). Все це сприяє динамiчнiй комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, та визначає здатність особи успішно соцiалiзуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формує ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться в професійному та приватному житті. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання [5], яке сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів, формує комплексний пiдхiд до навчальних предметів, навчає здобувати знання самостійно; користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки; підвищує якість знань школярів та інтерес учнів до навчання; допомагає більш глибокому усвідомленню i засвоєнню програмного матеріалу; залучає школярів до науково-дослiдницької діяльності та ін., тобто активізує учнів не тільки під час уроку, а й в вільний від навчання час.

  Для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення потрібно використовувати задачі, котрі демонструють зв’язок математики з життям. Прикладом таких задач є задачі прикладного характеру. Ознайомлення учнів із задачами прикладного характеру розширює уявлення дітей про роль математики в усвідомленні реальних процесів, про взаємозв’язок математики з практикою, про діалектичність науки як засобу пізнання об’єктивного світу. З іншого боку, використання такого роду прикладів сприяє розвитку інтересу учнів до математики. Застосування математичних методів до розв’язування задач з інших предметів сприяє активізації розумової діяльності учнів, розвитку зацікавленості, уваги і, як наслідок, підвищенню їх працездатності. Дослідження таких задач починають з побудови відповідної математичної моделі і лише потім користуються для її вивчення математичними методами. І хоча з терміном «математична модель»  учні знайомляться лише у 9-му класі, проте займаються математичним моделюванням навіть 5-класники. У процесі розв’язування таких задач учень переконується в неможливості існування різних наук і галузей виробництва без математичних методів, що спонукає кожного до  необхідності вивчення математики. Залучення до навчального процесу задач з параметрами дозволяє природно й педагогічно доцільно імітувати повний процес прикладного математичного дослідження або окремих його етапів, що сприяє розвитку в учнів глибокого стійкого інтересу до дослідження. В процесі розв’язування задач iз параметрами учні знайомляться з великою кiлькiстю евристичних прийомів (методів) загального та спеціального характеру. Їх можна віднести до задач підвищеної складності i тому їх розв’язання передбачає пошук нестандартних способів розв’язку, евристичних прийомів, методів, при цьому можуть бути використані відомості з інших розділів математики, тобто передбачене застосування внутрiшньо-предметних зв’язків. Їх різноманітні дидактичні можливості роблять ці задачі потужним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.

Висновок. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, узагальнення та систематизації власного досвіду викладання математики в школі можна прийти до висновку, що правильний вибір місця та часу застосування того чи іншого прийому активізації пізнавальної діяльності учнів дозволяє досягти потрібного ефекту. Тому дії вчителя, орієнтовані на активізацію пізнавальної діяльності його учнів, мають бути постійною складовою частиною навчального процесу. За Фрiдрiхом Дiствергом, — видатним педагогом-демократом — будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, i гарний, якщо пробуджує в ньому самодiяльнiсть [1, с. 4]. Яким би гарним і методично правильним не був виклад самого навчального матеріалу вчителем, він не гарантує успішного засвоєння учнями нових знань. Засвоєння відбувається лише тоді, коли учень власними зусиллями, власною роботою свого розуму, волі, заставить себе слухати, розуміти, запам’ятовувати. Тому навчально-пiзнавальна діяльність учнів є i засобом i в той же час результатом навчання. I тому необхідність активізації навчально-пiзнавальної діяльності учнів дуже велика. Якщо її не буде, то не відбудеться i повноцінного процесу навчання.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Збільшення розумового навантаження на уроках змушує задуматися над тим, як підтримати інтерес учня до досліджуваного матеріалу і його пізнавальну активність протягом усього уроку. У зв’язку з цим ведуться пошуки нових ефективних методів навчання і таких методичних прийомів, які активізували б думку школярів, стимулювали б розвиток загальної активності, самостійності, особистої ініціативи і творчості учнів різного віку. Наведу слова Д. Пойа про те, що «навчання – це ремесло, яке використовує незліченну кількість маленьких трюків».

Список використаних джерел

  1.               Анiпонова М. Активiзацiя творчої діяльності учнів на уроках математики. // Математика. — 2009. — Червень. № 23. — С. 3 – 6.
  2.               Бібік  Н.  Формування пізнавальних інтересів молодших школярів / Н. М. Бібік. – К. : Віпол, 1987. – 96 с. 5.
  3.               Бондаревський В. Виховання інтересу до знань і потребу до самоосвіти. – М., Просвітництво, 1985. – с. 3.
  4.               Коротаєва  Є.  Навчальні технології в пізнавальній діяльності школярів. Бібліотека журналу «Директор школи» 2008 – с. 2.
  5.               Мiнiстерство освіти i науки України «Нова Українська школа»

      // https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola.

  1.                    Пометун  О. , Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні

      технології  навчання : наук.-метод. посіб. / За ред. О.І. Пометун. – К.,

     2003. – 192 с. 5.

  1.                    Савченко О. Впровадження інновацій − об’єкт педагогічної теорії

     і практики // Рідна школа. – К. : Преса України, 2012. № 10. с. 79 – 80.

  1.                 Шушара Т. Шляхи і засоби активізації навчально-пізнавальної

діяльності учнів на уроках математики / Т. Шушара

// Рідна школа. – 2004. – №3. – с.17–18.

  1.               Щукіна Г.  Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів / Г.І. Щукіна. – К. : Либідь, 1998. – с. 274.

1

 

doc
Додано
30 березня 2020
Переглядів
1785
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку