Бережна Тетяна Григорівна,
учитель англійської мови (ІІ категорії)
Пустовійтівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів ім. П. Калнишевського
Роменської районної ради Сумської області
БЕЗПЕКА В INTERNET
У статті окреслено, які основні загрози чатують на школярів при користуванні всесвітньою мережею Інтернет. Розглянуто статистичні результати дослідження проведеного в Україні серед учнів, вчителів та батьків щодо їх поінформованості з питання Інтернет-ризиків. Відзначено досить низький рівень обізнаності з цієї проблеми як серед дорослих так і дітей. Висвітлено основні заходи, які проводяться в нашій країні по реалізації програми «Безпека дітей в Інтернеті». Звернено увагу на те, що найбільшої ефективності по розв’язанню цієї значущої для суспільства проблеми можна досягти лише за умови розуміння її загрози одночасно і вчителями, і батьками, і самими школярами. Зроблено огляд основних вітчизняних Інтернет-ресурсів і навчально-методичних посібників, які присвячені навчанню дітей основам безпечної поведінки у мережі та містять загальні методичні рекомендації для вчителів, а також батьків з формування у школярів компетенцій раціонального та безпечного використання можливостей Інтернету. Вказано основні напрямки розв’язання проблеми Інтернет-безпеки школярів в Україні, аргументовано необхідність консолідації зусиль педагогів, батьків та громадськості в їх реалізації.
Постановка проблеми. В останні роки характерною ознакою сучасного суспільства є активний розвиток, вдосконалення та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери, зокрема, в освітнє середовище. Кількість користувачів мережі Інтернет невпинно збільшується. Більшою їхньою частиною є підлітки та молодь. Уміння швидко й ефективно використовувати ресурси Інтернету, знаходити потрібні відомості, критично та компетентно оцінювати їх є життєво необхідними для сучасного школяра. Але разом з цим виникає проблема безпечного перебування користувача в Інтернеті. Негативом мережі є, перш за все, проблеми технологічного характеру, доступ до сайтів з небажаним контентом, небажані знайомства, кібершахрайство, кібербулінг тощо. Тому при виході у всесвітню павутину важливо бути обізнаним з правилами безпечної поведінки у Інтернет-просторі. Отже, слід шукати компроміс між ефективністю та безпечністю використання Інтернет-ресурсів з урахуванням специфіки вікової категорії користувачів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний Інтернет-простір містить для дітей та підлітків. Проблема безпечного перебування дитини в Інтернеті в переважній більшості випадків розглядається лише як використання технологій, які б забезпечили захист дітей в мережі. Але це питання також включає в себе комплекс виховних, етичних, освітніх, соціальних та правових аспектів. Проблемою раціонального і безпечного використання Інтернету дітьми та підлітками в Україні займаються Бугайова Н. М., Гущіна Н. І., Кочарян А. Б., Оржеховська В. М., Снітко М.А. та інші. Мета статті: на основі аналізу сучасного стану проблеми Інтернетбезпеки школярів в Україні визначити основні напрямки організації безпечного Інтернет-простору для дітей.
Виклад основного матеріалу. Буквально 50 років тому єдиним способом спілкування було листування, а джерелом інформації преса, книги та телебачення та вже сьогодні люди мають доступ до всього, що їм цікаво і можуть здійснювати різні операції, навіть не виходячи з дому. Цим ми завдячуємо Всесвітній мережі Інтернет.
Що ж таке Інтернет? Чим приваблює Інтернет дітей і підлітків?Чи безпечно ним користуватися? Які є ризики та небезпеки користування Інтернетом і що може трапитись у реальному житті через безтурботну віртуальну поведінку? Чи знають батьки, вчителі про небезпеку, яка може загрожувати дітям та їм особисто в Інтернет мережі? Чи усвідомлюють вони необхідність навчання не тільки, як користуватися Інтернетом, а ще й того, як уникнути небезпечних ситуацій? Чи можна віднести це до сфери компетенції шкіл? А ще яких правил слід дотримуватися під час роботи в Інтернеті?
Отже, що ж таке Інтернет? Інтерне́т (від англ. Internet), всемере́жжя[1][2], міжмере́жжя[3][4][5][6] — всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж, бо він складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Міжмережжя становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, як-от взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітнього павутиння (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.
У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільних телефонів, а школярі вже не розуміють, як без цього жило людство раніше.
На початку 1996 року по всьому світу нараховувалось 30 000 000. користувачів Інтернету. У даний час Інтернетом користується 710 029 070 чоловік. Найбільше зростання користуванням Інтернетом відбувається серед дітей та підлітків. Вони добре оперують мобільними телефонами, включаючи пересилки МSМ і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках (повідомлення чи біографію письменників, композиторів, спортсменів та інших видатних людей), розвивають свій кругозір знань (шукають в Інтернеті ребуси, шаради, кросворди, головоломки та інші розвиваючі завдання для вивчення якої-небудь теми). Прочитують твори письменників, мають гарну підготовку до кожного уроку з різних предметів.
Для педагогів це чудова можливість цікаво провести виховні чи інші класні, шкільні та позакласні заходи, які потім дадуть позитивні результати у вихованні молодого покоління. Старшокласники теж можуть ретельно, а головне, самостійно підготуватись до іспитів, брати активну участь в електронних конкурсах, олімпіадах, конференціях, не тільки міських, обласних, але й у Всеукраїнських, Міжнародних. Окрім того, на сьогоднішній день, всі активно користуються електронною поштою, створюють свої блоги, спілкуються в чатах та соціальних мережах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми в форумах, розвиваючи своє мовлення, пам’ять, використовують веб-камеру, skype, та грають в різні он-лайн ігри.
Раніше ніколи не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду та дискутувати з ними на які завгодно теми.
Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми наче виходимо з дому на вулицю, там нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже. Ми свідомо здійснюємо пошук потрібної нам інформації.
Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті, є хороші та погані сторони, а саме : надмірне перебування дітей за комп’ютером може призвести до ізоляції сором’язливих дітей, відволікати їх від інших видів діяльності, таких як виконання домашньої роботи, заняття спортом, сон, спілкування з однолітками, особливо нецензурною лексикою.
В Інтернеті швидко розвивається злочинність. Агресивно налаштовані особи у своїй діяльності,які розповсюджують віруси, процвітає також торгівля людьми та дітьми через он-лайн, широко поширюються фільми з насильством та жорстокістю, порнографія, зокрема, дитяча, залякування та приниження. За допомогою Інтернету часто намагаються залучити неповнолітніх дітей до наркотичних засобів, суїциду, міжнаціональну та релігійну ворожнечу, расизм, фашизм, молодіжну агресивну течію, ігрову залежність з негативним змістом.
У відповідь на ситуацію, коли наша громадськість не до кінця усвідомлює всі можливі ризики в Інтернеті, у 2008 р. компанія «майкрософт Україна» ініціювала створення Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті. За цей час було проведено багато заходів та розгорнуто широку науковоосвітню діяльність. Зокрема, у жовтні–листопаді 2010 р. в рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної освіти і соціальної політики ЮНЕсКО, яка працює при Інституті проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, за підтримки «майкрософт Україна» в 11 регіонах України (Харківській, Тернопільській, Рівненській, Львівській, Київській, Запорізькій, Черкаській, Донецькій, луганській, Житомирській областях і АР Крим) було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Таке дослідження в Україні проводилося вперше. Воно охоплювало близько 17 000 респондентів, з яких понад 7 000 дітей віком від 10 до 17 років, майже 4 000 батьків та більш як 5 000 учителів. Дослідження показало, що впродовж останнього року кількість дітей віком 10–17 років, які опанували Інтернет, становила 96%, але про те, які ризики є в мережі і як на них реагувати, знає менш як половина. Окрім того, багато дітей безтурботно розміщують особисту інформацію і ходять на зустрічі з віртуальними знайомими. Дослідження демонструє необхідність всебічного системного підходу до навчання дітей основ безпеки в Інтернеті. Так, насторожує легковажне ставлення дітей усіх вікових груп – а особливо 15–17 років – до поширення особистої інформації у Всесвітній мережі. У потенційній зоні ризику (надають особисту інформацію) перебувають 44% дітей, і 24,3% вже були в ризикових ситуаціях (ходили на зустріч із віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник становить 60,3%. Виходять в Інтернет передовсім задля спілкування в соціальних мережах 52% дітей, 46% залишають там свій номер телефону, 36% – домашню адресу, 51% – особисті фото. Особисту інформацію про своїх батьків (місце роботи, посаду) поширювали онлайн 6,5% підлітків 15–17 років, у той час як серед молодшої групи респондентів (10–11 років) цей показник становить поки лише 0,4%. серед ризиків в Інтернеті діти одразу називають найвідоміші: віруси – 39%, «дорослий» контент (маються на увазі сайти із порнографічним змістом) – 21%, інтернетзалежність – 19% та шахрайство (мається на увазі викрадення особистої інформації і паролів, банківської інформації, шахрайство за допомогою інтернетмагазинів та онлайнсервісів з платними смс) – 3,45%. Дослідження показало: що дорослішою стає дитина, то більш безтурботно вона починає поводити себе в Інтернеті. Так, на реальну зустріч з людиною, з якою знайомі лише віртуально, вже ходили майже 12% опитаних дітей віком 10–11 та понад 60% підлітків 15–17 років.
Що думають батьки про безпеку дітей в Інтернеті? Рівень користування Інтернетом серед батьків нижчий, ніж серед дітей, і становить 70,6%. У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, які підтвердили, що у них на домашньому комп’ютері встановлено антивірусну програму, 95% зазначили, що його установкою та налаштуванням займалася дитина. На думку батьків, можливості викрасти дитину, використовуючи Інтернет, більш ніж реальні – так вважають 76% опитаних. Але при цьому 73% батьків переконані, що вони знають про небезпеку в Інтернеті і що саме їхня дитина захищена в мережі, тобто знає про ризики і може їх уникнути. Удома контроль за користуванням Інтернет мережею здійснює 81% батьків, 56% з цього числа мали на увазі не програмне забезпечення, а саме психологічний контроль, що виявляється у з’ясуванні, які сайти відвідує дитина чи є проблеми у мережі та ін. Насправді «батьківський контроль» тішить самих батьків, бо діти далеко не в усьому їм зізнаються щодо своєї діяльності в Інтернеті. Про те, що діти користуються Інтернетом в інтернет-кафе та у школі, батьки, зважаючи на дані дослідження, не підозрюють. місцями виходу в Інтернет вони назвали власний дім (69%) та дім друзів (30%). Але при цьому понад 16% дітей (у віковій групі 10–11 років цей показник досягає 30%) періодично виходять у мережу з інтернеткафе. Також 81% батьків, упевнених у безпеці своєї дитини в Інтернеті, вважає (часто помилково), що їхня дитина повідомить їх про заплановану зустріч з віртуальним знайомим (але 75% дітей, які проводили такі зустрічі, приховують цю інформацію від батьків). У необхідності навчати дітей безпеки в Інтернеті в межах шкільної програми впевнені 97% батьків, водночас 72% покладають цю відповідальність і на себе.
Чи готові вчителі навчати дітей питань безпеки у мережі Інтернет? Серед учителів рівень користування Інтернетом вищий, ніж серед батьків, – 83%. Про свої знання щодо небезпек у мережі заявили 85% вчителів, і 27% справді з ними ознайомлені. Учителі – найбільш обізнана аудиторія дослідження. До ризиків у мережі вчителі відносять шахрайство – 48,8%, віруси – 21,3%, прояви насильства над дітьми (мається на увазі як психологічне насильство під час перегляду певних матеріалів, так і реальне насильство внаслідок активності в Інтернеті) – 20,7%. Водночас, незважаючи на обізнаність, 68,3% вчителів вважають, що питання небезпеки в Інтернеті більше рекламується виробниками антивірусного програмного забезпечення, ніж реально існує. Як один із методів підвищення рівня безпеки у мережі 93% опитаних учителів пропонують обмежити перебування дітей онлайн, 55,5% відразу ж вказують на те, що це буде не результативно. З тим, що дітей треба вчити основ безпеки у мережі, погоджуються 96% учителів, але лише 13% з них упевнені, що цим має займатися школа, а 56% делегують цей обов’язок батькам. 78% переконані, що бесіди з дітьми у школі на тему безпеки в Інтернеті будуть дуже корисними. Проте 65% впевнені у тому, що проводити їх мають спеціалісти, а не вчителі цієї школи (як варіант, вчителі, запрошені з іншої школи). Отже, можна констатувати недостатній рівень поінформованості дітей про безпеку в Інтернеті за високого рівня ризиків, які можуть трапитися з ними у мережі. До того ж, зовсім недостатнім є рівень залученості батьків та вчителів до процесу виховання культури безпечного користування Інтернетом серед дітей.
Як уникнути загроз під час роботи в Інтернеті (мал. 1)
Мал.1
Доречно зазначити, що щороку у другий вівторок лютого в Європі ще й відзначається День безпечного Інтернету. Україна вже третій рік поспіль підтримує цей захід. Цього року компанія «майкрософт Україна» прагне не тільки привернути увагу суспільства до питання ризиків у мережі, але й підкреслити роль школи у вихованні культури користування Інтернетом. Щоб покращити ситуацію, «майкрософт Україна» продовжує розвивати освітню програму «Онляндія – безпека дітей в Інтернеті», яку з 2009 р. підтримує міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.
Безпечною онлайнплатформою для виховання коректної поведінки у мережі сьогодні є сайт «Онляндії» – http://www.onlandia.org.ua . Його відвідуваність досягає 17 000 унікальних користувачів на місяць, що свідчить про нагальну потребу в таких освітніх проектах. Сайт є основним ресурсом програми «Онляндія – безпека дітей в Інтернеті», що об’єднує 27 членів Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті та більш як 4300 волонтерів по всій країні. Цього року фахівці «Онляндії» за сприяння Інституту інноваційних технологій і змісту освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту України розробили навчальнометодичний посібник «Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у Всесвітній мережі». Посібник видано за підтримки програми Microsoft «Партнерство в навчанні», його метою є надання вчителям українських шкіл знань та практичних методичних розробок у викладанні теми безпеки дітей в Інтернеті. Підтримуючи створений методичний посібник, міністерство освіти і науки, молоді та спорту України прагне поглибити знання вчителів та надати їм можливість ширше розкрити тему безпеки в Інтернеті на уроках і позашкільних заняттях. До того ж, два роки тому ця тема була введена до шкільної програми з інформатики, адже суспільство розвивається, рівень користування Інтернетом зростає, і вже практично всі школярі заходять у мережу для спілкування, навчання тощо. Тому проблема розвитку культури користування Інтернетом нагальна і гостра, вона стосується не лише суто інформаційних ризиків, а передусім шкоди для здоров’я дітей.
Отже, результати дослідження переконливо ілюструють, що сьогодні в Україні щодо безпеки в Інтернеті недостатньо інформовані як діти, так і їхні батьки та вчителі. Рівень залучення дорослих до процесу навчання дітей з цього напряму залишається вельми низьким, хоча 72,5% дітей висловили зацікавленість в отриманні інформації. Тому необхідно задіяти масові канали комунікації, аби підвищити мотивацію, потребу дітей та дорослих в обізнаності з цієї теми, приділяти належну увагу онлайнкультурі української молоді.
Наше життя вирує все швидше та швидше. Інтернет уже зараз став невід’ємною його частиною. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Всесвітня мережа повністю замінить усі інші засоби зв’язку. Та варто зупинитись на мить і замислитись, чи дійсно ми хочемо провести усе життя у віртуальному світі? Бачити аватарки – замість живих облич, смайлики – замість живих посмішок. В решті решт, на що втрачати власний час - це власний вибір кожного. Але потрібно пам’ятайти, що Інтернет - це лише інструмент, яким ми повинні користуватися з розумом.
Корисні поради батькам:
1. Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.
2. Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.
3. Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.
4. Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп’ютера!
5. Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.
6. Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала.
7. Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам’ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.
8. Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.
Список використаних джерел
1. Оржеховська В.М. Про безпеку дітей у всесвітній мережі інтернет / В.М. Оржеховська // Рідна школа. ‒ 2011. ‒ № 6, ‒ С. 43-45.
2. Гущина Н. І. Реалізація програми “Партнерство в навчанні” в Україні / Н.І. Гущина, О.С. Свириденко // Комп'ютер у школі та сім'ї. ‒ 2012. ‒ № 2. ‒ С. 51-54.
3. Он-ляндія [Електронний ресурс]: [веб-сайт]. – Режим доступу : www.onlandia.org.ua.
4. Проінтернет [Електронний ресурс]: [веб-сайт]. – Режим доступу : www.prointernet.in.ua.
5. Проінтернет [Електронний ресурс]: [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Інтернет
6. Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія». – Харків, 2016. – Вип. 55
Слухач Бережна Тетяна Григорівна
Підпис ПІП мобільний телефон +380989383757
Керівник Жук Михайло Васильович
Підпис ПІП науковий ступінь, вчене звання завідуючий кафедри соціально-гуманітарної освіти, кандидат філософських наук, доцент.
Дата захисту 18.06.06
Термін навчання 13.04-26.06