"ІМІДЖ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА УСПІШНУ СОЦІАЛІЗАЦІЮ УЧНІВ."

Імідж сучасного вчителя та його вплив на успішну соціалізацію учнів.

Всім відомо, що професія педагога є особливою. Адже вчитель кожну хвилину перебуває на виду в учнів, їх батьків, колег. Обов’язок педагога - не тільки вчити, а й виховувати. Людину виховує все: речі, явища, сім’я, суспільство. Та на першому, головному місці знаходяться батьки й вчителі.

Звісно, дітям більше імпонують ті вчителі, які красиві, охайні, дотепні, розумні, мають витончений смак та неабияке почуття гумору. Неабияку роль відіграє й культура емоцій, вміння спілкуватися, зовнішній вигляд. А це вже перед очима постає позитивний образ педагога, причому внутрішній та зовнішній світи поєднуються, доповнюють один одного і гармонують між собою. Така гармонія і є поняттям іміджу.

Свій імідж людина створює сама: вона придумує, як представити себе оточуючим; є люди, що мають професію іміджмейкера і створюють імідж відомим суспільним особам; на створення іміджу великий вплив мають  ЗМІ; імідж створюють оточуючі: друзі, рідні, співробітники.

Отже, імідж – це уявлення про людину, що базуються на тому, який її зовнішній вигляд, які в неї звички, яка манера говорити, який в неї менталітет та які вчинки. У педагогіці можна вирізнити декілька видів іміджу:

• особистісний(базується на особливих індивідуальних та внутрішніх рисах педагога);
• професійний (якості вчителя);
• бажаний (до нього прагне кожен вчитель);
• дзеркальний (відповідає уявленню вчителя про себе).

Зовнішній вигляд вчителя.

 Зовнішній вигляд кожного вчителя повинен мати індивідуальний стиль. Це питання настільки важливе, що воно не зникає з поля зору з роками, а, навпаки, стає ще актуальнішим. Крім практичності, одяг вчителя ще повинен мати певну гаму кольорів: приглушених, але не сумовитих тонів, однотонних кольорів( в ансамблі використовувати не більше трьох). Це не забаганка, такі побажання базуються на психології сприйняття та на дитячій психології.

 Саме синій колір для педагога є ідеальним, бо він не дратує і створює елегантний вигляд. Рожевий приглушений колір допомагає налагодити взаємини. А от жовтий колір впливає на концентрацію уваги. Відтінки сірого кольору налаштовують на роботу. Чорний колір підкреслює статус педагога, допомагає почуватися більш впевненим в собі.

 Звичайно ж, справжній творчий вчитель обов’язково доповнить імідж свого образу впевненою ходою, виразними жестами та вміло підібраним одягом.

 Але, зовсім навпаки, якщо вчитель одягається ультрамодно, носить одяг незвичайних фасонів, що відволікає увагу дітей, а занадто яскраві кольори можуть їх стомлювати і навіть дратувати, то він сам шкодить своєму доброму іміджу. Навіть молодому педагогу не варто приходити до школи в шортах. Кожен вчитель, одягаючись, не повинен втрачати відчуття міри і добре розуміти те, коли одягти класичний костюм, а коли – робочий хала, коли – святкову сукню, а коли светр та спідницю. Педагог не повинен мати імідж “синьої панчохи”. Його одяг має бути витриманим, в міру модним, елегантним, при цьому бути до душі й пасувати до лиця.

 Звичайно ж, одяг вчителя обов’язково завжди охайний, чистий і зручний. Не потрібно носити один і той самий одяг тривалий час, можна його прикрашати чи комбінувати.

 Педагог не повинен носити босоніж взуття або одягати те, що має надто високі підбори. Не потрібно подавати дітям поганого прикладу, наприклад, перебуваючи в приміщенні в головному уборі або у верхньому одязі.

Мистецтво педагогічного спілкування.

 Крім зовнішнього вигляду складовою вчительського іміджу ще є спілкування. Адже  доросла людина повинна вміти бути розумною і правильно спілкуватися зі своїми вихованцями. Спілкування – це важлива духовна потреба людини. Отже, педагог вміє слухати і себе, і свого співрозмовника; він – мудра людина, зразок в суспільстві, тому вміє добирати правильні слова і інтонацію, він володіє тембром голосу та темпом свого мовлення, а його голос милозвучний і різноманітний – він і не тихий, і не занадто гучний, бо це стомлює і дратує. За допомогою голосу вчитель може підвищити свою привабливість, а може й знизити її.

Учитель повинен розуміти й використовувати жарти, гумор у спілкуванні з дітьми. Великим мистецтвом є вчасно не помітити збентеженість співрозмовника; а емоційним педагог просто зобов’язаний бути: якщо усміхатися, то з особливою теплотою, якщо робити зауваження, то м’яко, ласкавим голосом, замість окрику застосувати гумор, адже він є всесильним, інтелігентним засобом мудрої особистості.

Поведінка педагога в конфліктних ситуаціях.

Цікавий, творчий педагогічний шлях – це не прекрасні троянди, як здається. В своїй учительській роботі вчитель стикається з безліччю неприємностей, що є наслідками будь – яких конфліктних ситуацій з дітьми, їх батьками, а часто й з адміністрацією закладу. Та, перш за все, що б не сталося, потрібно бути зібраним, впевненим в собі, щоб знайти правильне рішення і гідно вийти з ситуації. Педагог повинен:

• стабілізувати свій психологічний стан;
• правильно оцінити, проаналізувати  ситуацію, що склалася;
• з’ясувати справжню  причину конфлікту ;
• знайти  правильне рішення виходу з даної ситуації;
• залежно від проблеми  здійснити ряд найоптимальніших заходів.

У стосунках з учнями не варто до них “загравати” - це безрезультатно, такі дії призводять до нещирості та свідомого порушення дисципліни; не потрібно застосовувати окрик – він ніби зупиняє, але й “убиває”; не потрібно викликати батьків до школи за найменшу провину учня – це спричиняє нові, ще сильніші конфлікти.

Справжній  вчитель завжди відрізняється  високою самооцінкою і впевненістю в собі. Він має вірити  в доброзичливість, людяність, бути відповідальним, мати бажання постійно змінюватися .

 Важливим  елементом  іміджу  вчителя  є його професійна  компетентність,  коли він вміло, результативно поєднує теорію і практику.

На  його імідж  впливають і його  спостережливість,  уважність, витримка, щирість, постійний творчий розвиток, вміння контролювати свої дії, гуманність, тощо. Отже, позитивний  імідж педагога  визначає  низка професійних  рис.

Спостережливість.

Спостережливий учитель завжди  зможе глибоко заглянути у внутрішній світ вихованця, зрозуміти його душевний стан і прорахувати свої професійні кроки наперед. 

Педагогічний такт.

Вміє  дотримуватися педагогічного принципу міри у спілкуванні, вміє  вибрати правильний підхід до учнів, враховуючи їх особистісні особливості, що дає можливість налагодити гарні стосунки.

Педагогічний такт необхідний і в навчанні, і у вихованні. Але у вихованні він відіграє особливу роль. У безтактного вчителя учні ще зуміють чогось навчитись, але у вихованні такий вчитель позитивного результату ніколи не матиме, бо моральні риси, переконання, інтереси, смаки не можна сформувати насильно, під натиском. Для цього необхідно, щоб учні любили й поважали свого наставника. Тактовний педагог завжди ввічливий, привітний, кмітливий, врівноважений, толерантний, він рахується з чужою думкою, має почуття гумору.

Комунікабельність.

Для вчителя ця риса є професійною; вона характеризується здатністю до товариського спілкування з іншими людьми.

Авторитет учителя.

Одним із наріжних каменів педагогічної діяльності є авторитет учителя. Звісно, що його потрібно завоювати. Робити це слід від самого початку своєї педагогічної діяльності. Це дуже складно, не кожному це вдається, але користуватися авторитетом і серед учнів, і серед колег, і серед батьків просто необхідно для успішної, творчої, плідної роботи і для життя. Як же його здобути?

Кожного дня, кожну хвилину, відтоді, відколи педагог з’явився в освітньому закладі багато дитячих очей як рентгеном наскрізь просвічують і виявляють його моральний стан. В цьому і полягає суть авторитету вчителя. Якщо вчитель не щирий зі своїми учнями, не відкритий у відносинах з ними, не справедливий, то він втрачає свій вплив і право бути їх вихователем. Суть педагогічного авторитету полягає в постійному розвитку педагогом у собі творчої, людської особистості, справжньої інтелігентності. Дитина наперед  дарує  педагогові свої повагу, довіру, прихильність, ще не знаючи його, але вважаючи незнайомого вчителя особистістю зі справжніми людськими  якостями. Звичайно ж, не існує ніяких формул,  правил чи вказівок про те, як завойовувати авторитет.

Шляхи завоювання авторитету педагога

 1. Вчительські слова ніколи не повинні розходитися з ділом. Якщо педагог щось забороняє дітям, то й сам не повинен цього робити. Не потрібно говорити: “Вам не можна цього робити, тому що ви маленькі”. Це принижує дитячу особистість. Дорослий повинен перебувати з ними на рівних.

2. Вчитель повинен поважати дітей, адже він вимагає поваги до себе. Ми так улаштовані, що інтуїтивно  ставимося до людей так само, як до нас ставляться люди. Навіть якщо у нашій вчителя трапляється конфлікт, він повинен вміти гідно з нього вийти, не принижуючи та у жодному разі не ображаючи дітей, адже він – їх дорослий наставник.

 3. Завжди й скрізь педагог застосовує під час роботи з дітьми гру. Адже гра - це провідний вид діяльності дошкільника й молодшого школяра, і, певною мірою, навіть старших дітей. Гра - це їхній світ. І якщо вчитель  зумів проникнути в цей світ, то всі шляхи для нього відкриються.

 4. Вчитель має бути завжди чесним з дітьми. Діти як живі “детектори неправди”: вони безпомилково відчувають, коли їм брешуть. Тоді поваги та довіри до педагога ніколи не буде. У житті трапляються різні ситуації, і завжди гірка правда краще, ніж солодка неправда.

Отже, імідж сучасного вчителя повинен поєднувати в собі як риси вихователя (опіка, заміна матері), так і риси вчителя. Цей важливий фактор  відображається на рівні професійного іміджу. В сьогоденні професійний педагогічний імідж  став більш індивідуалізованим. Усе це робить проблему іміджу сучасного педагога в освітній практиці шкіл актуальною і, звичайно ж, вимагає пильної уваги тих, хто хоче бути успішним у своїй професійній педагогічній діяльності.