Педагогічні науки

Манкош Раїса Анатоліївна

Вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури

КЗЗСО "Степовий ліцей" Лиманської селищної ради

Роздільнянського району Одеської області

«ЧИТАТИ, ІНТЕРПРЕТУВАТИ, ВИБИРАТИ: ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ,

                      ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ              

УЧНІВ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОГО

ЧИТАННЯ Й ПРОБЛЕМНО-ДІАЛОГОВИХ МЕТОДІВ»

Анотація: у статті висвітлено сучасні підходи до формування читацької, ціннісно-смислової та громадянської компетентностей учнів профільних класів у процесі вивчення української мови та літератури на основі інтерпретаційного читання й проблемно-діалогових методів. Акцент зроблено на трансформації читання з репродуктивної діяльності у свідомий інтелектуально-ціннісний процес, що передбачає осмислення художнього й публіцистичного тексту як простору вибору, позиції та відповідальності. Окреслено практичний досвід організації навчальних ситуацій, у яких текст розглядається як інструмент формування світоглядних орієнтирів, громадянської самосвідомості та здатності учнів до аргументованого діалогу. Проаналізовано потенціал проблемнодіалогових методів, інтерпретаційних стратегій читання, дискусійних форматів і навчальних проєктів у розвитку критичного мислення, уміння співвідносити текст із життєвими реаліями та власним досвідом. Доведено, що інтеграція інтерпретаційного читання з діяльнісними й діалогічними практиками забезпечує стійкий розвиток читацької культури старшокласників, сприяє формуванню ціннісно-смислових орієнтацій і готовності до активної громадянської участі в сучасному суспільстві.

Ключові слова: компетентнісний підхід, діяльнісний підхід, профільне навчання, українська мова, комунікативна компетентність, мовленнєва компетентність, критичне мислення, старшокласники, текстова діяльність, аргументоване мовлення.

Вступ. Профільне навчання української літератури у старших класах орієнтоване на виховання читача, здатного не лише розуміти зміст художнього твору, а й осмислювати його як модель життєвого вибору, морального конфлікту та громадянської позиції. Саме тому робота з текстами, передбаченими модельними програмами, вибудовується як послідовний процес інтерпретації, діалогу та особистісного самовизначення. Під час вивчення новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)» увага зосереджується не на відтворенні фабули, а на аналізі внутрішнього роздвоєння героя, який постає перед вибором між ідеєю та людським життям. Учні працюють із фрагментами внутрішнього монологу, зіставляють мовні маркери холодної раціональності й емоційної напруги, формулюють власні судження щодо межі, за якою ідеологія знищує людину. У процесі обговорення виникає ціннісний діалог, у якому старшокласники аргументують власну позицію, спираючись на текст і сучасний досвід суспільних трансформацій.

                Формування читацької та громадянської компетентностей активно відбувається під час опрацювання роману Валер’яна Підмогильного «Місто», де текст стає простором дослідження особистісної амбіції, соціального успіху та моральної відповідальності. Робота з образом Степана Радченка передбачає аналіз його мовленнєвої еволюції, змін у лексиці, інтонації, стилі мислення. Учні простежують, як змінюється мовлення героя разом із трансформацією його цінностей, і доходять висновку про нерозривний зв’язок слова, думки й учинку. Під час проблемно-діалогового обговорення учні співвідносять прагнення героя до самореалізації з поняттями людської гідності та відповідальності перед іншими, що безпосередньо формує здатність до етичного оцінювання життєвих ситуацій.

          Особливе значення у профільних класах має інтерпретаційне читання поезії, де учні працюють із підтекстами, символами й філософськими смислами. Аналіз поезій Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Крила», «І все на світі треба пережити» вибудовується        як        розмова       про     відповідальність   слова,             свободу внутрішнього вибору та силу особистості. Учні досліджують, як поетичні образи трансформуються в життєві настанови, співвідносять авторську позицію з власними переконаннями, формулюють особистісні смисли, які виходять за межі літературного аналізу й стають життєвими орієнтирами.               Проблемно-діалогові методи особливо ефективні під час вивчення  творів,  пов’язаних  із  темою  історичної  пам’яті та громадянської відповідальності. Робота з романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» передбачає осмислення конфлікту між особистою правдою й суспільним судом. Учні аналізують судову сцену, мовлення персонажів, риторику звинувачення й захисту, що дозволяє сформувати навички критичного слухання, аргументації та контраргументації. У процесі діалогу школярі доходять розуміння того, що громадянська позиція формується не декларативно, а через складні моральні вибори.

         Проєктна діяльність органічно інтегрується в роботу з програмовими        текстами.            Під      час      вивчення     публіцистики          Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» учні створюють аналітичні тексти, у яких          зіставляють            аргументацію         автора           з          сучасними   мовними      й культурними процесами. Така діяльність формує навички роботи з аргументованим текстом, уміння відрізняти факти від оцінних суджень, здатність формувати власну громадянську позицію на основі аналізу джерел.

                Інтерпретаційне читання сучасної української літератури також відіграє важливу роль у формуванні ціннісно-смислової компетентності. Аналіз роману Сергія Жадана «Інтернат» здійснюється через дослідження образу людини в умовах війни, морального вибору між байдужістю й відповідальністю. Учні працюють із фрагментами, у яких відтворено мовчання, страх, внутрішній спротив, і доходять усвідомлення того, що читання стає способом осмислення складних реалій сучасного життя.

            Практика інтерпретаційного читання в профільних класах сис-                   темно реалізується під час вивчення теми громадянської лірики Тараса Шевченка, зокрема поезії «Розрита могила» та балади «Тополя», що передбачені програмою як тексти для осмислення історичної пам’яті, національної ідентичності й відповідальності за минуле. Робота з цими творами вибудовується через аналіз образів-символів, риторичних звертань, емоційно наснажених мовних конструкцій, які формують у старшокласників здатність співвідносити художній текст із суспільноісторичним контекстом. Учні працюють із фрагментами, де відтворено знецінення історичної пам’яті, формулюють власні судження щодо причин духовної деградації народу, обґрунтовують думки, спираючись на текст і сучасні суспільні реалії. У процесі такої діяльності розвивається громадянська компетентність, уміння аргументовано висловлювати позицію, усвідомлення ролі слова як інструменту національного самозбереження.

                    Значний потенціал для формування ціннісно-смислової компетентності має робота з антивоєнною прозою, зокрема повістю Григора Тютюнника «Климко» та оповіданням Павла Вишебаби «Марсіани», які входять до тематичного блоку літератури антивоєнного спрямування. Інтерпретаційне читання цих текстів відбувається через дослідження внутрішнього світу персонажів, аналіз художніх деталей, що передають страх, самотність, відповідальність і людяність в умовах війни. Учні простежують, як мовні засоби формують емоційний простір твору, визначають, у чому полягає моральний вибір героїв, співвідносять їхні вчинки з поняттями гідності, співчуття та громадянської зрілості. Така робота сприяє розвитку критичного мислення, емоційного інтелекту, здатності оцінювати життєві ситуації не поверхово, а з урахуванням етичних і гуманістичних орієнтирів.

      Проєктна та діалогова діяльність органічно поєднується з інтерпретаційним читанням під час вивчення сучасної прози й поезії, зокрема творів Сергія Жадана та Ліни Костенко, що передбачають осмислення особистісного вибору, свободи й відповідальності людини в суспільстві. Робота з текстами вибудовується як тривалий читацький проєкт, у межах якого учні аналізують мовлення персонажів, визначають авторську позицію, формулюють власні смисли й презентують їх у формі аналітичних есе, читацьких блогів, публічних виступів. У процесі обговорення виникає проблемно-діалогове середовище, де кожен учень має можливість відстояти позицію, почути іншу думку, скоригувати власні судження. Така діяльність             забезпечує        комплексний розвиток читацької, мовленнєвої та громадянської компетентностей, формує готовність старшокласників до активної участі в суспільному житті та усвідомленого життєвого вибору.

           Висновок. Таким чином, системне використання інтерпретаційного читання й проблемно-діалогових методів у профільних класах забезпечує    реальне            формування           читацької,    ціннісно-смислової          та громадянської            компетентностей.             Учні    навчаються читати           не       для відтворення змісту, а для розуміння світу й себе в ньому, інтерпретувати текст як простір вибору, осмислювати слово як дію, що формує особистість і громадянина. Саме така практика робить літературну освіту живою, актуальною та життєво значущою.

Література

1.Євтушина, Т. О. Методика викладання літератури: методичні вказівки / О. О. Подлісецька (уклад.). Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023. Електронний ресурс містить рекомендації щодо організації уроків української літератури, аналіз художнього тексту та застосування компетентнісних і діяльнісних підходів. Доступ: https://dspace.onu.edu.ua/bitstreams/db6ad86b-638548bd-964b-258342782ab0/download

2.Башманівська, Л. А. Методика навчання української літератури: навчально-методичний посібник (PDF). Посібник розкриває систему навчання літератури, методику роботи з текстом та сучасні педагогічні технології, що сприяють формуванню читацької і критичної компетентностей. Доступ: https://eprints.zu.edu.ua/39117/1/%D0%91%D0%B0%D1%88%D0%BC.%20

%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4.%D0%BF%D0%BE%D1%81% D1%96%D0%B1.%202024.pdf

3.Галаєвська, Л. В. Methods of formation of students’ dialogic skills in Ukrainian language lessons — стаття про методи формування діалогічних умінь учнів, що є базою для проблемно-діалогового навчання в літературі й мові. Доступ: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/731424/

4.Шарова, С. В., Шаров, Ю.   М.,             Карначова,      Л. А. Developing civic competence through the art of literature teaching (PDF). Наукова стаття, яка досліджує формування громадянської компетентності через навчання літературі й аналіз художніх текстів, що відповідає завданням профільного навчання. Доступ: https://www.tsatu.edu.ua/shn/wp-

content/uploads/sites/59/3_sharova_sharov_karnachova_2019_41.pdf

5.Корейко, Л., Стельмащук, М. Формування читацької компетентності на уроках літератури рідного краю: методичний посібник. Описано форми і прийоми роботи, спрямовані на розвиток читацької компетентності через роботу з художніми та фольклорними текстами. Доступ: https://naurok.com.ua/metodichniy-posibnik-formuvannyachitacko-kompetentnosti-na-urokah-literaturi-ridnogo-krayu-

292594.html