Стаття "ЦИФРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ЯК НОВИЙ РЕСУРС ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ"

Мухортова Л.П.,

вихователь Житомирської спеціальної школи № 1 ЖОР

ЦИФРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ЯК НОВИЙ РЕСУРС ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується стрімкою цифровізацією всіх сфер життєдіяльності людини, що істотно впливає на зміст, форми та методи освітнього процесу. Освіта ХХІ століття дедалі більше орієнтується на формування компетентностей, які забезпечують здатність особистості ефективно функціонувати в інформаційному та цифровому середовищі [1, с. 79]. У цьому контексті цифрова діяльність учнів набуває особливого значення не лише як інструмент навчання, а й як потужний ресурс виховного процесу, що сприяє розвитку особистості, її соціалізації, формуванню ціннісних орієнтацій та активної життєвої позиції.

Актуальність теми зумовлена стрімкою цифровізацією освітнього простору та зростанням ролі цифрових технологій у формуванні особистості учнів. У сучасних умовах цифрова діяльність перестає бути лише допоміжним інструментом навчання і набуває значення комплексного соціально-педагогічного феномену, що впливає на процес соціалізації, формування ціннісних орієнтацій, громадянської активності та цифрової ідентичності молоді. Водночас недостатня систематизація теоретичних підходів до осмислення виховного потенціалу цифрової діяльності учнів і практичних механізмів її використання в освітньому процесі зумовлює потребу в поглибленому науковому дослідженні цієї проблематики.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності цифрової діяльності учнів як ресурсу виховного процесу та визначення її ролі у формуванні інформаційно-цифрової компетентності, соціальної активності, ціннісних орієнтацій і особистісного розвитку учнів у сучасному цифровому суспільстві.

Цифрова діяльність учнів є багатовимірним явищем, яке охоплює різні форми взаємодії з інформаційно-комунікаційними технологіями, цифровими медіа, онлайн-середовищами та цифровими ресурсами. Вона передбачає не лише технічне володіння цифровими інструментами, а й здатність критично оцінювати інформацію, творчо її використовувати, дотримуватися етичних норм і безпечних практик у цифровому просторі. Саме така комплексність цифрової діяльності зумовлює її значний виховний потенціал, адже вона формує цілісну систему знань, необхідних для повноцінного розвитку особистості в сучасному суспільстві.

У науковій літературі інформаційно-цифрова компетентність розглядається як сукупність знань, умінь, цінностей, ставлень і стратегій, що забезпечують ефективне, критичне, творче й етично орієнтоване використання цифрових технологій у різних сферах діяльності [1, с. 80]. Такий підхід підкреслює діяльнісний характер цифрової компетентності, адже вона реалізується через активну участь учнів у цифрових практиках, що охоплюють навчання, комунікацію, творчість, співпрацю та саморозвиток. Отже, цифрова діяльність учнів постає не лише як технічна навичка, а як соціально значущий процес, що формує нові моделі поведінки, взаємодії та самореалізації.

Проблематика цифрової діяльності та інформаційно-цифрової компетентності учнів стала предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, питання формування інформаційно-цифрової компетентності та її ролі в освітньому процесі висвітлювали Ю. Запорожцева, А. Підгорна, О. Костюк, а виховний потенціал цифрового середовища та особливості соціалізації дітей і молоді в цифровому просторі аналізували К. Журба, Л. Канішевська, Р. Малиношевський, Н. Харченко та інші дослідники. Разом із тим комплексний аналіз цифрової діяльності учнів як ресурсу виховного процесу потребує подальшого теоретичного осмислення.

Важливим аспектом цифрової діяльності є її роль у соціалізації особистості. Цифровий простір відкриває широкі можливості для міжкультурної комунікації, участі в соціальних проєктах, доступу до глобальних інформаційних ресурсів, що сприяє розширенню світогляду учнів і формуванню їхньої громадянської позиції. Сучасний цифровий спосіб долучення людини до природного й соціального світу свідчить про складність і багатовимірність її життя в цивілізованому суспільстві, де зникають межі для конструктивних міжкультурних взаємообмінів [2, с. 9]. У такому середовищі цифрова діяльність учнів стає важливим чинником їх інтеграції в суспільство, розвитку соціальної активності та формування відповідальності за власні дії в цифровому просторі.

Особливої уваги заслуговує виховний потенціал цифрової соціалізації. У сучасних умовах традиційні форми виховання частково втрачають свій вплив, тоді як цифрові форми соціалізації набувають дедалі більшої значущості. Саме цифрове середовище може відігравати дієву особистісно-перетворювальну роль, сприяючи формуванню нових моделей поведінки, ціннісних орієнтацій і життєвих стратегій молоді [2, с. 9-10]. Участь учнів у цифрових спільнотах, онлайн-проєктах, навчальних платформах та соціальних мережах створює умови для їх активного самовираження, розвитку комунікативних навичок і формування цифрової громадянськості.

Цифрова діяльність учнів також виступає важливим чинником індивідуалізації навчально-виховного процесу. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє адаптувати темп і зміст навчання до індивідуальних можливостей і потреб учнів, враховувати їхні стилі навчання та здібності, поєднувати різні форми роботи – індивідуальні, парні та групові [1, с. 81]. У результаті цифрові технології створюють умови для реалізації принципів індивідуалізації, розвитку, гнучкості та інноваційності освітнього процесу, що безпосередньо пов’язано з формуванням активної та самостійної особистості [2, с. 10-11].

У межах цифрової діяльності учні набувають навичок роботи з інформацією, які є ключовими для їхнього інтелектуального розвитку. Вони навчаються шукати, аналізувати, систематизувати та критично оцінювати інформацію, що сприяє формуванню інформаційної та медіаграмотності. Водночас цифрова діяльність передбачає розвиток творчих здібностей, адже учні створюють власний цифровий контент, беруть участь у проєктній діяльності, використовують цифрові інструменти для самовираження та реалізації власних ідей [3]. Таким чином, цифрова діяльність виступає важливим ресурсом розвитку когнітивних, творчих і комунікативних здібностей учнів.

Суттєвим аспектом цифрової діяльності є її вплив на формування ціннісних орієнтацій і моральних якостей особистості. Використання цифрових технологій вимагає дотримання етичних норм, відповідального ставлення до інформації, поваги до авторського права, культури онлайн-спілкування та безпеки в Інтернеті. Формування таких якостей є важливою складовою виховного процесу, адже вони визначають здатність учнів до відповідальної поведінки в цифровому середовищі [1, с. 80]. Крім того, правильно відібрана інформація у поєднанні з використанням ІКТ сприяє вихованню поваги до інших культур, розвитку толерантності та глибшому усвідомленню власної культурної ідентичності [1, с. 81].

Цифрова діяльність учнів також пов’язана зі зміною форм педагогічної взаємодії. Інтеграція цифрових і предметних ресурсів у навчальний процес трансформує традиційні моделі взаємодії між учителем і учнями, сприяє переходу до партнерських і діалогічних форм співпраці. Спільна робота учасників освітнього процесу все частіше відбувається з використанням ресурсів цифрового середовища, що трансформує стилі та форми педагогічної взаємодії [5, с. 13]. У таких умовах учень виступає не лише об’єктом навчання, а й активним суб’єктом освітнього процесу, що самостійно конструює власну освітню траєкторію.

Особливу роль у розвитку цифрової діяльності відіграють цифрові навчальні середовища, які створюють нові можливості для організації навчання та виховання. Онлайн-платформи, змішані та дистанційні форми навчання, цифрові засоби комунікації забезпечують безперервність освітнього процесу, розширюють доступ до знань і сприяють формуванню навичок самостійної роботи [3; 4]. Поява цифрового освітнього простору змінює формат взаємодії всіх учасників освітнього процесу, залучаючи широкі можливості Інтернету, цифрових систем зберігання та аналізу даних [4, с. 36]. У результаті цифрова діяльність учнів стає невід’ємною складовою сучасної освіти та важливим ресурсом її виховного потенціалу.

Важливим аспектом цифрової діяльності є її роль у формуванні життєвих стратегій і професійної орієнтації учнів. Перебуваючи в цифровому середовищі, молоді люди накопичують значний обсяг інформації, розширюють спектр своїх здібностей і набувають навичок прогнозування власного професійного розвитку [2, с. 10]. Цифрові технології дозволяють учням будувати власні траєкторії розвитку, адаптуватися до змінних умов сучасного світу та використовувати можливості цифрового середовища для реалізації своїх життєвих планів [5, с. 14].

Цифрова діяльність учнів також сприяє формуванню цифрової громадянськості та соціальної активності. Можливості онлайн-комунікації дозволяють молоді брати участь у суспільно значущих ініціативах, обговорювати актуальні проблеми, співпрацювати з представниками різних культур і соціальних груп. Цифрова громадянськість передбачає здатність до ефективного спілкування та колективного вирішення соціальних проблем у цифровому середовищі [5, с. 15-16]. У цьому контексті цифрова діяльність виступає важливим чинником формування активної громадянської позиції та відповідальності за розвиток суспільства.

Не менш важливим є вплив цифрової діяльності на формування цифрової ідентичності учнів. У сучасному світі молоді люди активно будують власну ідентичність у цифровому просторі, використовуючи соціальні мережі та інші онлайн-платформи для самопрезентації та комунікації. Це зумовлює необхідність формування в учнів усвідомленого ставлення до власної цифрової присутності та відповідальності за інформацію, яку вони поширюють [5, с. 16]. Таким чином, цифрова діяльність стає важливим ресурсом формування особистісної і громадянської ідентичності.

Цифрові технології також виступають чинником мотивації навчальної діяльності. Використання інтерактивних і мультимедійних засобів сприяє створенню емоційно комфортного освітнього середовища, підвищує інтерес учнів до навчання та стимулює їхню пізнавальну активність [5, с. 21]. У результаті цифрова діяльність не лише забезпечує ефективність навчання, а й виконує важливу виховну функцію, формуючи позитивне ставлення до освіти та прагнення до саморозвитку.

Отже, цифрова діяльність учнів у сучасних умовах постає як комплексний соціально-педагогічний феномен, що поєднує навчальні, виховні, соціальні та культурні аспекти розвитку особистості. Вона виступає важливим ресурсом виховного процесу, який забезпечує формування інформаційно-цифрової компетентності, розвиток творчих і комунікативних здібностей, соціалізацію, формування ціннісних орієнтацій і громадянської активності. Застосування цифрових технологій в освіті є однією з найважливіших тенденцій модернізації освітнього процесу, що сприяє його інтенсифікації, підвищенню якості засвоєння знань і розвитку особистості учнів.

Таким чином, цифрова діяльність учнів може розглядатися як новий стратегічний ресурс виховного процесу, який відкриває широкі можливості для формування компетентної, соціально активної, творчої та відповідальної особистості, здатної ефективно діяти в умовах цифрового суспільства. Усвідомлення виховного потенціалу цифрової діяльності та її системне використання в освітньому процесі є необхідною умовою розвитку сучасної освіти й підготовки молодого покоління до життя в умовах глобалізованого цифрового світу.

Список використаної літератури:

1.               Запорожцева Ю. С. Інформаційно-цифрова компетентність як складник сучасного навчально-виховного процесу. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 12 (1). С. 79-82. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped_2019_12%281%29__17 (дата звернення: 25.01.2026)
2.               Концепція виховання дітей та молоді в цифровому просторі / Національна академія педагогічних наук України. …. 2021. 52 с. URL: https://ipv.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/Kontseptsiia-vykhovannia-ditey-ta-molodi-v-tsyfrovomu-prostori.pdf (дата звернення: 25.01.2026)
3.               Підгорна А. Інформаційно-цифрова компетентність сучасного педагога. 14.02.2023. AR Book. URL: https://arbook.info/informaczijno-czyfrova-kompetentnist-suchasnogo-pedagoga/ (дата звернення: 25.01.2026)
4.               Костюк О. Цифрова компетентність викладача як елемент цифровізації освітнього процесу. Журнал «Фахова передвища освіта». 2025. № 1. С. 36-37. URL: https://osvitafp.com.ua/wp-content/uploads/2025/04/fpo-1-2025.pdf (дата звернення: 25.01.2026)
5.               Виховання дітей та молоді у цифровому просторі: посібник / К. О. Журба, Л. В. Канішевська, Р. В. Малиношевський, Н. В. Харченко, С. В. Федоренко. Київ, 2022. 124 с. URL: https://ipv.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/Posibnyk_rukopys_.pdf (дата звернення: 25.01.2026)