Стаття." Депортація німецького населення в 1941 р. "

                   СТАТТЯ. “  Депортація німецького населення в 1941 році з України “.

   Мене завжди цікавило питання, чому німецьке населення було депортоване в 1941 році? Куди депортували німців? Щоб відповісти на це питання, необхідно дізнатися, як німецьке населення потрапило в Україну і коли?

   Наприкінці ХVIII ст.масово були переселені німці у Російську імперію. Катерина ІІ проводила політику заохочення імміграції іноземців до імперії і особливо  німецького населення.

   У 1918 році в місцях їх компактного розселення утворена Автономна область німців Поволжя, перетворену в кінці 1923 р. на Автономну Радянську Соціалістичну Республіків Німців Поволжя (АРСРНП)  у складі РСФРР, столиця Покровськ (з 1931 р. – Енгельс).

   У 1939 році в ній проживало 606 532 особи, в тому числі 366 685 німців, які складали четверту частину всіх радянських німців. 7 вересня 1941 р. була ліквідована  АРНП(Автономна Республіка німців Поволжя).

   Після 22 червня 1941 р., німецько-радянської війни(1941-1945 рр.), срср переглянув сталінську національну політику, вона зазнала змін. Радянська влада боялася потенційної “п’ятої колони“ в тилу. Депортували народи прифронтових територій, що підозрювалися в пронімецьких настроях, і німці були першими кого переселили примусово.

   З 15-22 серпня 1941 р. з Криму в Орджонікідзевський (нині Ставропольський рф) край депортовано майже 60 тисяч німців і членів їх сімей. Паралельно відбувалася масова депортація німців Поволжя.

   З анексованих у 1939-1940 рр.радянським союзом Східної Польщі(Східної Галичини), країн Балтії, Буковини, Бесарабії до початку німецько-радянської війни за угодою з Третім рейхом до Німеччини добровільно переселилося 406 тис.німців.

   26 серпня 1941 р. ухвалена постанова РНК срср та ЦК ВКП(б) “Про переселення  з республіки німців Поволжя Саратовської і Сталінградської (Волгоградської) областей в інші краї та області”. Це завдання виконував жорстко НКВС: визначені строки, етапи, завдання…Їх переселяли залізничним, водним транспортом в жахливих умовах…

   Указ ухвалений 28 серпня 1941 р. “ Про переселення німців, які проживають у районах Поволжя “. Причини переселення полягали в наявності серед радянських німців “ тисячі і десятки  тисяч диверсантів і шпигунів “. Які за наказом з Німеччини мали вчинити диверсії. Влада вирішила попередити дії ворога і переселити все німець- ке населення республіки, розпорошуючи його на великій території в Новосибірській та Омській областях, Алтайському краю, Казахстані.

   Депортація німців – це превентивний захід убезпечити срср від антирадянських виступів в середині держави, хоч офіційно ніяких документів, що підтверджували б ці факти не існувало.”Колективна провина” українських німців через національну прина-

лежність створила жахливого монстра сталінської системи. Цього удару зазнали згодом 14 народів і 40 національних груп срср. Кількість депортованих більше 3,6 млн.

 Депортація німців з України розпочалася ще раніше, 15 серпня 1941 - 11 вересня 1941 р. виселено з Криму 60 тис. німців (членів їх сімей – росіян, татар, українців).   Дивна записка 3 серпня 1941 р. на ім’я Й.Сталіна, надійшло донесення № 28 від штабу Південного фронту:

   “1. Військові  дії на Дністрі показали, що німецьке населення стріляло з вікон і городів по відступаючим нашим військом. Встановлено також, що німецько-фашистські війська в німецькому селі 1 серпня зустріли хлібом, сіллю. На території фронту є маса населених пунктів з німецьким населенням.

2. Просимо дати вказівки місцевим органам влади про негайне виселення неблаго- надійних елементів”.

   Того ж дня під тиском донесення № 28 Сталін поставив свою резолюцію: “ треба виселити з тріском “. Проте відклали свої дії до часткового збору врожаю, адже це було літо 1941 року.

   Німці, що проживали в Україні, були простими робітниками, селянами, мирним населенням. Були випадки, коли німці-комуністи з приходом нацистів, не відмовлялися від своїх переконань, аж до розстрілу.

   До німців в срср ставилися з обережністю, з упередженням. Причина – культура етнічних німців. Їх предки, колишні колоністи, що прибули з кінця ХVIIIст. з Данцига (Гданськ), Баварії… в пошуках релігійної свободи. Це були лютеранці і багато католиків , менонітів. Вони зберегли общинний зв’язок і підтримку духовенства до 1930-х рр. Радянська влада почала витисняти протестантське християнство в німецьких колоніях. Вони зазнали репресивних заходів під час колективізації, розкуркулення, Голодомору 1932-1933 рр.,” Розстріляного відродження”…

   Репресивна жорстока радянська машина працювала проти німців, українців, поляків, болгар, татар, греків, караїмів… Вона виявляла ”ворогів народу” в срср  в усі її часи існування, а особливо перед 22 червня 1941 року. В 1939 р. звинувачено: 108 тис. людей, в 1940 – 1, 4 млн.!!!, серед яких члени антирадянських політичних партій – 623 тис., шпигуни і запідозрені в шпигунстві – 61 тис. чол.., учасники контрреволюційних заходів – 23 тис. осіб.

   Перші арешти німців відбулися  22 червня 1941 р. Указ ПВС срср  “Про воєнний стан” на окремих місцевостях, потім директива наркома ДБ В.Меркулова  “Про  заходи органів безпеки в зв’язку з початком військових дій з Німеччиною“. Легко заарештовували всіх, кого запідозрили, виселяти “соціально-небезпечними” з тих територій, де оголошено воєнний стан.

   Перші масові примусові виселення німців почалися в Криму. 15 серпня 1941 року вийшла директива Ставки Верховного Головнокомандування  № 00931 “Про форму- вання та завдання 51- Окремої армії”, де говорилося, що слід “ очистити негайно територію півострова від місцевих жителів-німців та інших антирадянських елементів“.

   В середині серпня 1941 р. почалася депортація німців Правобережжя Дніпра. 16 серпня було наказано жителям хортицьких колоній підготуватися до негайної евакуації. 18 серпня 1941 р. ворог підійшов до м.Запоріжжя, де евакуювали місцеве населення, колони біженців, військових… які загинули ( 100 тис. осіб), коли була зірвана о 20.00 год. гребля Дніпрогесу за  наказом НКВС. Десятиметрова хвиля знищила все на своєму шляху від Запоріжжя  і дістала аж до Нікополя…

  В Дніпровській області 2,5 тис. німців “вантажили” в обози і відправляли на схід, але кидали їх в полі, бо підійшли нацисти…

31.    серпня 1941 р. Політбюро ЦК ВКП(б) видала Постанову “ Про німців, які проживають на території Української РСР“, зачіпала 6 областей. За три дні, з  2 – 5 вересня 1941 р. зробили багато:

-заарештовано антирадянських елементів  - 7091 людини;

-13484 чоловіків німецького населення мобілізовано під конвоєм і відправили на будівництво ГУЛАГу НКВС срср.

   Всього з України в “трудові колони” мобілізували 23,5 тис. осіб. Це було узаконеним рабством, коли люди працювали на будівництвах і виробництвах за баланду(юшку).

   22 вересня 1941 р. указ про переселення 109 тис.людей у КазахськуРСР. Не встигли все зробити, бо на п’яти наступав ворог, нацисти. Всього з України: Запорізької, Сталінської(Донецької),Ворошиловоградської (Луганської) областей до Казахстану і Новосибірської областей депортували 79 тис. німців.

   Гоніння на німців, переслідування, вбивства і депортація німецького населення із ряду європейських країн тривала з 1941 – 1950 роки. Адміністративна заборона в срср на повернення  в Україну знята для німецького населення 3 листопада 1972 року.