Стаття: ДОПОМОГА БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ООП В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

ДОПОМОГА БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ООП

В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Деркачук Оксана Сергіївна,

Викладач Національного

 університету «Острозька академія»,

Борщ Емілія Василівна,

Студентка 3 курсу навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту

 Національного університету

 «Острозька академія»

Стаття присвячена питанням вивчення проблем сім’ї, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами. Описано ставлення до дитини з ООП, психологічний та соціальний рівень даної проблеми. Також представлені види психологічної допомоги батькам дітей з ООП в умовах воєнного стану.

З кожним роком в Україні з’являється все більше дітей із особливими освітніми потребами. В багатьох випадках, сім’я звужує коло своїх знайомих та обмежує спілкування з родичами через особливості стану дитини з відхиленнями, а також через особистісні установки самих батьків. Батьки дітей з особливими освітніми потребами, зазвичай стають малотовариськими, пригніченими та замкнутими в собі.

Сім'я, як і людина, є основною цінністю нашої держави. Зниження соціальної цінності, через ті чи інші причини окремих категорій сімей, що перебувають у життєво важкій ситуації, потребують невідкладної допомоги спеціалістів.

24 лютого 2022 року – почалася російсько-українська війна. Війна проходить червоною ниткою через весь наш народ. На теперішньому етапі, навіть дорослі масово звертаються по допомогу, щоб хоч якось володіти собою під час стресу. А як бути дітям з ООП? І як впливають психологічні настрої батьків на таких дітей? Таким чином, розгляд питання допомоги батькам дітей з ООП в умовах воєнного стану є надзвичайно актуальною проблемою.

Дослідженнями різних аспектів допомоги батькам дітей з ООП в умовах воєнного стану, займалися такі науковці як: Г. Дубровинський, О. Косенчук, О. Чуйко та ін.

Будь-яка сім’я мріє, що їхня дитина буде здоровою, красивою і розумною, що вона досягне успіхів у суспільстві і стане їм опорою. Нічого дивного немає в тому, що батьки хвилюються в очікуванні дитини: і якщо вона з’являється на світ з порушеннями – це завжди глибоке потрясіння для всієї сім’ї.

Спочатку у батьків спостерігаються змішані почуття провини, гніву, сорому, безвихідності та жалості до самих себе.  Перші питання, які ставлять собі сім’ї, в яких народилася дитина з ООП: «Чому?», «За що?», «Чому це сталося саме з нами?».

Основною проблемою, що має найважливіше значення для виховання дитини з порушеннями у розвитку є ставлення батьків до її дефекту. Відповідно до рівня знань, культури, особистісних особливостей батьків та низки інших факторів виникають різні типи реагування, відповідно й поведінки. Цей момент супроводжується потрясінням, наводить батьків у стресовий, депресивний стан, почуття безпорадності та розгубленості, але при правильній допомозі спеціалістів, стан прийняття діагнозу дитини з ООП, може пройти безболісно.

Оскільки спочатку саме сім’я є ресурсом для особистісного розвитку дитини з особливими освітніми потребами, виникає необхідність збереження та підтримки психічного та психологічного здоров’я членів сімей, які мають таку дитину.

Основною метою психологічної допомоги батькам, які виховують дітей з обмеженими можливостями здоров’я, є соціально-психологічна підтримка. Основними завданнями якої, є: оптимізація дитячо-батьківських відносин, поліпшення психоемоційного стану батьків, гармонізація подружніх стосунків, створення та зміцнення відносин між сім’ями, які мають дітей з обмеженими можливостями здоров’я, з метою розширення кола взаємодії [3].

За звичайних умов життя, мирного часу в країні – всі ці проблеми дуже вдало вирішуються, психологи, соціологи та інші фахівці супроводжують і надають своєчасну допомогу сім’ям, які мають дітей з ООП.

 Глибокі зміни, що відбулися в політичній обстановці нашої країни та світі в цілому, прийняття воєнного стану в Україні – привели фахівців багатьох галузей до висновку про необхідність трансформувати соціально-психологічну допомогу з перенесенням акцентів на допомогу саме в умовах воєнного стану.

Під час війни змінюється світогляд людини. У хвилини небезпеки вона починає поводитися і почуватися зовсім інакше, ніж у повсякденній обстановці. Іноді через страх людина навіть позбавляється самоконтролю.

Сильний вплив на психіку надає і фронтовий побут: недоїдання та недосипання, спека чи холод, перевтома та відсутність нормального затишного житла. Такі незручності є дуже великими подразниками, які з великою силою змінюють психологію всіх людей [2].

Переживання батьків великими чином впливають на виникнення психосоматозів та інших проявів психосоматики у дітей з ООП. Діти, бачачи переживання та страх батьків, починають також переживати негативні емоції, почуття душевного дискомфорту. Вони навіть не до кінця розуміють, що з ними відбувається, не знають, яким словом позначити те, що вони відчувають.

Великого значення набуває й проблема відсутності кваліфікованої допомоги фахівців. Вимушені переїзди, дотримання правил безпеки й низка інших факторів – не завжди дають змогу отримати психологічну допомогу очно і вчасно.

В таких випадках, батьки можуть звертатися за допомогою в дистанційному режимі. Наразі існує дуже багато психологічних-онлайн ресурсів, де батьки зможуть отримати безоплатну допомогу. З 29 квітня 2022 року – інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) розширили коло завдань на період дії воєнного стану в Україні. ІРЦ надають інформаційну допомогу батькам дітей з ООП. В ІРЦ працюють близько 4500 висококваліфікованих фахівців, які надавали та продовжують надавати допомогу сім’ям, які мають дітей з особливими освітніми потребами.

Про те, як батькам давати раду дітям з ООП під час війни та підтримувати їхній психологічний стан, вже йдеться в низці сучасних наукових досліджень.

Діти з ООП, будучи, безперечно, найбільш незахищеною і вразливою частиною населення, які повністю залежить від дорослих, потребують систематичної психологічної підтримки під час воєнного стану з боку батьків [1].

Дітям з ООП, які пережили психологічну травму, досить важко зрозуміти, що сталося з ними. Це пов’язано, перш за все, з їхніми особливостями, їм не вистачає соціальної, фізіологічної та психологічної зрілості. Дитина не в змозі повністю усвідомити сенс того, що відбувається, вона просто запам’ятовує саму ситуацію, свої переживання в ту мить (в пам’ять врізається вереск гальм, свист падаючого снаряду, гул винищувачів, звуки ударів, вибуху, жар вогню тощо). Інтенсивність переживань може бути занадто сильною для дитини, і вона стає ще більш вразливою.

Травмовані діти висловлюють свої, пов’язані з пережитим, почуття через поведінку. Для дітей з ООП, найбільш типовими наслідками такого роду травматичних ситуацій є регресивна поведінка (енурез, страх розлуки з батьками, страх перед незнайомими людьми, втрата наявних навичок), дратівливість. Їм властиві поведінкові порушення від депресії до агресії. У дітей відзначаються різні соматичні скарги. Спектр посттравматичних симптомів у дітей з ООП включає зміни на фізіологічному, емоційному, когнітивному, поведінковому рівнях.

Основне завдання батьків – тримати себе у рівновазі, контролювати свої реакції та дії, намагатися не демонструвати дитині власних переживань та страху. Діти даної категорії, особливо лякаються, коли бачать, що дорослі втрачають самоконтроль, надто емоційно та агресивно реагують на ситуацію. Звичайно, батьки теж люди, які відчувають страх, злість, втому. Але батькам треба намагатись бути стабільними. Це найважливіше для дитини.

Важливо пам’ятати, що для дитини з ООП дуже важливо отримувати від батьків підтримку, бути впевненими в тому, що дорослі знають, що робити і можуть їх захистити.

Тому, щоб допомогти дитині з ООП та не травмувати її своїми власними переживаннями, необхідно привести себе у максимально стабільний психологічний стан.

Коли дитина запитує про війну, вона більше хоче почути те, що її люблять і не дадуть образити. Відповідайте лише на запитання, які ставить дитина. Ваша відповідь повинна бути короткою і лаконічною, намагайтеся не піднімати тих аспектів, про які дитина не запитувала. Одне питання – одна коротка відповідь.

Будь-якій дитині потрібна активність, більше того, рух і дія – це її первинні фізіологічні потреби. Якщо дитину обмежувати, це відразу позначиться на її поведінці. Так що тут важливо придумати, чим її зайняти на час, коли їй доведеться сидіти на одному місці (наприклад в бомбосховищі), а краще мати запас розваг, які відволікатимуть дитину на випадок непередбачених обставин.

Отже,  можна зазначити, що допомога батькам дітей з ООП в умовах воєнного стану є надзвичайно актуальною проблемою нашого суспільства. Проблеми сім’ї, яка виховує дитину з обмеженими можливостями здоров’я, мають багато аспектів психологічного, соціального та соматичного характеру. Батьки повинні намагатися тримати себе у рівновазі, контролювати свої реакції та дії, намагатися не демонструвати дитині з ООП своїх власних емоційних переживань та страхів. У будь-яких ситуаціях, батькам необхідно привести себе у максимально стабільний психологічний стан, що неодмінно допоможе зберегти психологічне здоров’я дитини з особливими освітніми потребами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

         1. Дубровинський Г. Р.  Діти війни: дослідження явища психотравми під час військової агресії в Україні. Український психологічний журнал. 2016. № 1. С. 16-26.

           2.  Косенчук О. Г.  Особливості роботи соціального педагога з дітьми та сім`ями, що опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок військових конфліктів. Theory and methods of educational management. 2017. № 1.

         3.  Чуйко О. В. Зарубіжні моделі психосоціальної реабілітації дітей, травмованих війною. Український психологічний журнал. 2017. № 1. С. 192-203.