Унгуряну Людмила Георгіївна,
вчитель початкових класів
Криворізької загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №85,
учитель-методист
Екологічне виховання молодших школярів
Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в її повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею.
Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.
Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань.
Дитина приходить до 1 класу. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Тому завдання вчителя – сформувати мислення та екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної людини.
Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя.
Екологічна культура молодшого школяра охоплює:
Працюючи з учнями початкових класів, я намагаюсь вирішувати проблему дбайливого, господарського ставлення до природи та охорони навколишнього середовища. Адже, від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей та, зрештою, майбутнє нашої держави.
Екологічна освіта – це лише надбанні людиною екологічні знання. Набагато важливішим є екологічне виховання, яке передбачає засвоєння людиною особливої екологічної моралі, етики взаємин природи і людини. При цьому екологічна мораль і екологічна етика за своєю суттю є глибоко гуманістичними. Це «…найдійовіші фактори, що контролюють екологічну благополучність» (1, с.23).
Екологічна освіта – це «свідомий і планомірний розвиток знань про навколишнє середовище протягом усього життя». Основна її мета: формування уявлень про довкілля, специфіку його внутрішніх відносин, характеру антропогенного впливу, а також принципи гармонійного розвитку людини і природного середовища.
Під екологічним вихованням я розуміють такий розвиток волі, почуттів, рис характеру, які б проявилися в правильній (етичній) поведінці моїх вихованців у ставленні до природного середовища. Воно повинно бути добровільним і безперервним упродовж усього життя людини. Метою екологічного виховання є формування аналогічної свідомості, яка охоплює поняття екологічної моралі – збалансованості між сприйняттям навколишнього середовища, його піднесенням і поведінкою людей у ньому.
Я вважаю, що екологічне виховання не може орієнтуватися тільки на розум. Необхідно впливати також на емоції і почуття. І цьому сприяє навчання рідної мови, літератури, художнє і музичне виховання.
В.О.Сухомлинський писав: «Якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш… У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу виховання добрих почуттів» (3, с.73).
Роль початкової школи у вихованні екологічної культури учнів незаперечна. І не можна сказати, що відіграє тут більшу роль – екологічна освіта чи екологічне виховання. Лише розглядаючи ці процеси у взаємозв’язку, можна виховати екологічно грамотного громадянина нашого суспільства.
Хочу нагадати, що екологічна освітянська виховна діяльність має різноманітні форми. Систематизуючи їх за допомогою різних критеріїв, можна визначити певні категорії заходів:
Отже, як ми бачимо, існує багатий арсенал форм екологічної роботи з учнями. Їх я застосовую з урахуванням віку і схильності учнів, сезону і погоди, місцевих природних особливостей, матеріального оснащення та інших чинників.
На мою думку екологічна освіта та виховання мають бути безперервними і тривати в дошкільний, шкільний та позашкільний періоди. У початковій школі вони здійснюються, як відомо на між предметній основі (7, с.4).
Предмети гуманітарно-естетичного циклу – могутній засіб виховання у школярів любові до природи, розуміння необхідності її охороняти. Зміст чинних програм дає змогу сформувати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення і поняття, виробити окремі природоохоронні вміння і навички, розкрити взаємозв’язки між неживою та живою природою, природою і людиною. Провідна роль тут належить таким навчальним предметам, як «Навколишній світ», «Природознавство», та «Читання». Їх вивчення сприяє художньому засвоєнню природничої та соціальної дійсності, розвиткові моральних і естетичних стосунків учнів, їхньому вмінню виражати своє особисте ставлення до природи творчими засобами. Уже в початкових класах діти мають зрозуміти, що людина – невід’ємна складова частини природи, що вона своєю діяльністю впливає на навколишнє середовище, і вплив її може бути як позитивний, так і негативний. Наприклад: на уроках природознавства можна показати, як внаслідок нерозумної діяльності людини змінилася кількість рослин, тварин, комах, птахів, провести уявну подорож «Сторінками Червоної книги». Відчуття краси природи допомагає по-новому сприймати мистецтво. Невипадково в програмах з музики пропонується використання музичних творів за природничою тематикою. А програма образотворчого мистецтва для 1-4 класів орієнтується на формування естетичного ставлення до довкілля, насамперед до живої і неживої природи.
Під час роботи на уроці української мови з реченням вчитель може давати учням приклади речень екологічного спрямування. Екологізувати зміст предмета можна введенням диктантів з екологічною інформацією.
Учням можна запропонувати самим обрати тему і написати казку, легенду про рослину чи тварину. Такі завдання дуже подобаються дітям.
Для кращої активізації творчої діяльності учнів на уроках використовую різні дидактичні матеріали. Доцільно до структури уроку включити невеликі конкурси, вікторини на краще знання загадок, прислів’їв, приказок про рослини, тварин, взагалі, про охорону природи (11, с.10).
Можливості екологічного виховання невичерпані, і його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню народознавчого матеріалу, різних завдань природничого змісту.
Використання завдань з екологічною спрямованістю активізує роботу як учителя, так і учнів, сприяє формуванню активної життєвої позиції, що виявляється у вчинках (10, с.111).
Отже, використовувати екологічний потенціал кожного навчального предмета – обов’язок класовода. Тільки озброївши учнів науковими знаннями про об’єкти і явища природи, ми закладаємо основу для їхнього екологічного виховання. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш.
Методичні рекомендації щодо проведення заходів
з екологічної освіти та виховання
1. Дозвілля з екологією.
Читання казок, легенд, відгадування загадок, вікторин, кросвордів екологічно – натуралістичного напрямку. Учні набудуть екологічних знань та переконань, самі того не помічаючи.
2. Екологічні ігри: сюжетні, інсценівка телеігор («Найрозумніший», «Поле чудес», «Брейн-ринг», «Під - 7-ма печатками»). Подобаються дітям також ігри на місцевості.
3. Конкурс дитячих малюнків – екологічний вернісаж «Цей чарівний світ природи», «Природа очима дітей».
4. Екскурсії в природу з метою збору природного матеріалу для виготовлення виробів.
5. Проведення еколого – трудових десантів «Чиста планета», «Сміття не в ліс, а з лісу» та ін.
6. Дискусія на тему «Мій дім» (для молодшого шкільного віку).
Ключова ідея:
Кожному потрібно десь жити . Житло буває різне, залежить від ресурсів, клімату, звичаїв і традицій, фінансів, смаку людей. Якщо ти живеш поряд з іншими людьми, у тебе є щодо них певні обов’язки.
Пропонуються питання для обговорення:
А) Де ти живеш?
Б) Які деталі пам’ятаєш про те місце, де ти живеш?
В) Куди виходять твої вікна, скільки їх? Які двері у твоєму домі?
Г) Яке у тебе улюблене місце у квартирі?
Г) Де ти тримаєш свої іграшки?
Д) Що тобі потрібно, щоб відчувати себе щасливим і здоровим?
Е) Чи подобається тобі місце, де ти живеш?
Є) Чи є у тебе улюблене місце для гри?
Ж) Чи є в тебе домашні тварини?
З) Як ти реагуєш на бездомних тварин?
В кінці дискусії пропонується намалювати свій дім, кімнату і домашніх улюбленців.
7. Година спілкування «Збереження довкілля», «Сторінками Червоної книги України».
8. Екскурсія в природу «Заняття під відкритим небом».
9. Екскурсії навчальною екологічною стежкою «Дивне поряд».
10.Участь у природоохоронних операціях, конкурсах, акціях «Осінні вогнища», «Не рубай ялинку», «Наша допомога птахам», «Первоцвіт», «Зустрічаємо пернатих друзів», «Зелений проросток майбутнього» та інше.
11. Виставка дитячих виробів з природного матеріалу.
12. Уроки екології «Охорони природи. Урок краси, добра, любові», урок – ділова гра «Людина і місто: вороги чи друзі?».
13. Написання екологічних казок.
14. Натуралістичні свята «Пташина ялинка», «Синиця» та ін.
15. Народна творчість як складова екологічного виховання: прислів’я, приказки, загадки, легенди, ігри, скоромовки.
16. Виступ лекторської групи «За здоровий спосіб життя». Випуск бюлетенів до Дня не паління, Дня боротьби зі Снідом, наркоманією.
17. Екскурсія в живу природу «Уроки мислення серед природи».
18. Конкурс знавців природи «Екологія душі».
19. Екологічний вечір «Природа в музиці, творах письменників, поезії, в роботах художників».
20. Екскурсія в природу «Екологічне становище довкілля».
21. Конкурс зимових композицій «Замість ялинки – гілка», «Зимовий букет», «Зимова фантазія».
22. Написання й оздоблення листівок – звернень до населення з екологічних проблем «Збережемо первоцвіти», «Тиша», «Весна без пострілу», «Дотримання чистоти в природі, в душі», «Участь в оновленні рідного краю».
23. Конкурс на кращий міні – опис природи рідного краю.
24. Конкурс – малюнків – екологічний вернісаж «Увійди в природу другом», «Вони потребують нашої любові», «На захист первоцвітів».
25. Усний екологічний журнал «Моя подорож у природу».
26. Екологічний марафон «Друге життя використаним речам».
27. Акція «Чисте місто».
28. Місячник екологічної освіти:
* акція «Діти і здоров’я» - виступ юних лекторів «За здоровий спосіб життя»;
* зустріч вихованців з лікарями «Не занапасти себе»;
* акція «Здорова планета – здорова людина»;
* еколого – трудові десанти «Ми любимо цей світ»;
* виготовлення фотоальбому «Краса Землі»;
* екологічні суботники до Дня довкілля та Дня Землі «Прибери планету»;
* посадка та обкопування дерев «Зелений паросток майбутнього»;
* екологічний проект «Всинови дерево»;
* очищення занедбаних джерел «Даруємо друге життя воді»;
* очищення берегів озер та річки від побутового сміття;
* виступ екологічної агітбригади до річниці катастрофи на ЧАЕС;
* бесіди, хвилини мовчання до Дня пам’яті жертв радіаційних аварій;
* екскурсії в пожежну частину;
* надання допомоги ветеранам війни «Милосердя та пам’ять»;
* екологічний пікнік «Збережи красу землі»;
* перегляд відеофільмів «Екологія ХХ та ХХІ століття».
Отже формувати екологічний світогляд учнів ми зможемо лише тоді, коли екологічне виховання стане складовою частиною всіх без винятку сторін навчальної діяльності. Однак ця робота не закінчується на уроці, вона продовжується і після занять. Тому треба допомагати учням правильно організувати позаурочний час, щоб він був розумно використаний для відпочинку, культурних розваг і занять улюбленою справою, для розвитку і вдосконалення розумових, моральних, фізичних та естетичних якостей учнів.
Список використаних джерел
1. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання // Початкова школа. - 2007.№6.- С. 6-7.
2. Вороніна Л.П. Структура діяльності вчителя щодо здійснення між предметних зв’язків // Педагогіка. - К.,1984.-Вип 23.- С.76-80.
3. Городецька А. «Знай, люби, бережи»// Початкова школа.-2006.-№7.-С.35
4. Давидов А. «Спілкування з природою».-К.:Веселка, 1992.-140с.
5. Деркач О. Неси добро у світ природи// Початкова школа.-2000.- №6.- С.23- 25.
6. Дудік Г. Формування екологічної свідомості дітей починається змалку// Початкова школа.-2006.№5.-С.19-21.
7. Дробноход М. Філософія екологічної освіти // Освіта. - 1996.-29 травня. - С.4.
8. Павлюк С. Екологія душі школяра – екологія природи // Початкова школа .- 2007.№6.-С.16-18.
9. Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори: В 3-х т.-Т.1,М.,1979.-640с.
10. Ляхов П.Р. «Я пізнаю світ».- Київ, 2002.-120с.
11. Христофор А. Сутність і дидактичні можливості екологічного виховання//Початкова школа .- 2007.- №6.- С. 9-10.