"Екологічне виховання дітей дошкільного віку".

               Екологічне виховання дітей дошкільного віку

                                                                               «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу»

                                                                            Василь Сухомлинський

Екологічне виховання — це цілеспрямований процес залучення дітей до природних цінностей людства й конкретного суспільства; формування відповідних моральних якостей, навичок і звичок.

Мета екологічного виховання:

• виховання любові, чуйності, доброзичливого ставлення до об’єктів природи;

• виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію;

• розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи;

• виховання культури поведінки, відповідальності за свої вчинки у природі;

• екологічно спрямована діяльність.

• формування здатності та вмінь піклуватися про природні об’єкти та своє здоров’я;

Найбільш сприятливий період для роз’яснення завдань екологічного виховання — це дитинство. Маленька дитина пізнає світ із відкритою душею й серцем. Яким буде її ставлення до цього світу, чи навчиться вона бути господарем, який любить і розуміє природу — залежить від її виховання в сім’ї і дитячому садку.

Усе, чого діти навчилися у дитячому садку, які вміння й навички опанували — буде доброю основою для подальшого життя.

Сьогодні, як ніколи, актуальним є питання екологічного виховання дітей дошкільного віку. Як можна виховати бережне ставлення до природи?

Усе й усі в цьому світі хочуть, щоб їх любили. Бо коли люблять, то не образять, не нашкодять, а навпаки, - допоможуть, підтримають і захистять. Нашої допомоги, захисту та любові потребує і чудовий світ природи. І саме педагоги мають докласти максимум зусиль для того, щоб сформувати у своїх вихованців уміння бачити неповторну красу природи, навчити дітей бути їй справжніми друзями, виховати в них почуття відповідальності за збереження цілісності природної краси.

Діти – дослідники від народження. Саме дослідження допомагає їм пізнати навколишній світ. Підготовка дитини до дослідницької діяльності, навчання її вмінь і навичок дослідницького пошуку стає найважливішим завдання сучасної освіти. Доступна для дітей дошкільного віку пошуково-дослідницька діяльність під керівництвом дорослого створює широкі можливості для виховання в дітей пізнавального інтересу до довкілля та розуміння його значення. Довкілля – поле пізнавальної діяльності, зона актуального розвитку. Головним принципом ознайомлення дітей з довкіллям є безпосереднє дослідження об'єктів та явищ, результати якого повинні узагальнюватися та відбиватися в діяльності дітей.

У різних дітей потреба до дослідницької діяльності виражена різною мірою. І не останню роль тут відіграє середовище, в якому живе дитина. Ця діяльність сприяє створенню активної пізнавальної діяльності дітей, збагачує, урізноманітнює навчально-виховний процес. Спираючись на базові завдання дітей з різних ліній розвитку, пошуково-дослідницька діяльність поглиблює весь процес розвитку дитини, формує системні та глибокі знання про навколишній світ.

Дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність і допитливість малюків є їх самостійні відкриття у світі природи. Дитяча зацікавленість, бажання до пізнання дає змогу формувати особистісні якості, зокрема сприяє формуванню здатності прогнозувати результати власної діяльності та поведінки. Екологічне виховання дітей починається ще з раннього віку.

Аби виховати в дітях дошкільного віку позитивне, дбайливе ставлення до природи, потрібно насамперед пробудити в них емоційний відгук на природні явища. Із розмаїття форм, методів і прийомів, що сприяють вихованню любові дошкільників до природи, ми охоче використовуємо: короткочасні та довготривалі спостереження за об'єктами (явищами природи), бесіди з дітьми, розповідання і читання художніх творів енциклопедичної літератури, розгляд ілюстративного матеріалу, дидактичні ігри та вправи, досліди, ігрові проблемні ситуації, обстеження, цільові прогулянки, пошуково-дослідницьку діяльність, працю в куточку природи, виготовлення різноманітних виробів із природних матеріалів, заняття (традиційні, комплексні, інтегровані).

Використання цих форм, методів, прийомів з екологічного виховання сприяють формування екологічного мислення практичних вмінь та навичок дбайливого та раціонального ставлення до природи.

Педагогічне значення дослідницької роботи надзвичайно важливе – адже діти не тільки поглиблюють свої знання, але й поширюють відомості про рослини, тварин, набувають практичних умінь і навичок вирощування рослин, догляду за тваринами, залучаються до колективної роботи. В дітей виховується відповідальність за доручену справу, вони звикають доводити її до кінця.

Діти вчаться розуміти і цінувати прекрасне, корисне і вічне.

Формування екологічної компетентності вихованців безпосередньо залежить від компетентності педагога з питань екології, біології, природознавства, психології, педагогіки та багатьох інших наук та їх галузей. Саме педагоги надають свої знання, а в сучасних умовах інтерактивного навчання і виховання, співпрацюють з дітьми для формування у них екологічних знань з яких розвивається екологічне переконання та екологічний світогляд. При наявності достатнього рівня знань, вмінні їх застосовувати на практиці формується екологічна компетентність, яка поступово переходить в екологічну свідомість, що приведе до вищого рівня культури індивіду – екологічної культури. Якщо більшість громадян усвідомлять значимість цієї культури і своїми вчинками, діями будуть враховувати екологічні закономірності та можливі наслідки нехтування ними, ми прийдемо до екологічно-свідомого громадянського суспільства, яке гармонійно співіснуватиме  з навколишнім природним середовищем.

"Любіть і бережіть природу!" Природа - наше життя і здоров'я, турбуйтеся про неї. Природа - найцінніший скарб, бережіть його!

Література:

1. http://www.garmoniya.mk.ua/articles/vyhovuyemo-lyubov-do-pryrody.html
2. Ніколаєнко В. М. Екологічне виховання в ДНЗ. 2—6 років. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 207, [1] с. : іл. — (Серія «ДНЗ. Вихователю»). ISBN 978-617-00-0490-1.