Стаття "Формування граматичної компетенції як засіб розвитку критичного мислення"

Опис досвіду роботи вчителя

«Формування граматичної компетенції  як засіб

розвитку критичного мислення»

Вступ

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що перед українською освітою у XXI сторіччі постало завдання забезпечити умови практичного оволодіння громадянами України хоча б однією іноземною мовою. В умовах безперервного розширення міжнародних контактів досягнення головної мети навчання іноземних мов - сформованості комунікативної компетенції - набуває особливого значення. Формування вмінь іншомовного спілкування передбачає зокрема оволодіння учнями граматичними навичками. Як показує практика, засвоєння граматичного матеріалу завжди викликає багато труднощів.

До того ж, перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне - не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства. Тому завдання педагога - змінити практику своєї роботи , щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за змістом. Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Виникає необхідність у вихованні у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Викладене вчителем не завжди переходить у знання учня. Але те, до чого підійшов самостійно - його на все життя.

На мій погляд, буде доцільним використати методику критичного мислення для формування граматичної компетенції учнів на уроках англійської мови, що, в свою чергу, сприятиме процесу навчання дітей мислити критично.

Мета: довести, що організація навчальної діяльності у відповідності із запропонованою методикою позитивно вливає на рівень сформованості граматичної компетенції учнів та навчає їх мислити критично.

Завдання:

1. Проаналізувати праці видатних педагогів, психологів та методистів за обраною проблемою.
2. Обґрунтувати раціональність і доцільність використання різних форм організації навчальної діяльності під час формування граматичної компетенції учнів на уроках англійської мови.
3. Розробити систему вправ на формування граматичної компетенції учнів на уроках англійської мови.

Теоретичні засади формування граматичної компетенції

Проблеми формування іншомовної граматичної компетенції учнів знаходять своє відображення в наукових розвідках як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Так, Н. Скляренко вивчає можливості систематизації повторення іншомовного граматичного матеріалу в середній і старшій школі. О. Близнюк наголошував на ефективності використання картинної наочності в навчанні усного іншомовного мовлення. О. Васильєва висвітлювала проблему використання опорних схем у навчанні молодших школярів граматиці англійської мови. Серед досліджень вітчизняних науковців варто також звернути увагу на роботи С. Ніколаєвої, С. Лисенкової, С. Фандюшиної, Н. Фоміної та ін. «Золотим правилом дидактики» називають принцип наочності (Я. А. Каменський).

Використання засобів наочності дозволяє компенсувати відсутність мовного середовища та забезпечує, як і при оволодінні рідною мовою, чуттєве сприймання. За допомогою наочності викладач може створити іншу дійсність безпосередньо в навчальній аудиторії, що підвищує вмотивованість навчання, забезпечує оптимальне засвоєння навчального матеріалу та його запам’ятовування, сприяє розвитку творчої уяви та мислення, стимулює мовленнєву діяльність.

У навчанні різних аспектів мови та видів мовленнєвої діяльності використовується мовна (словесно-мовленнєва) та немовна (предметно-зображальна) наочність. До мовної наочності належить демонстрація іноземної мови як засобу спілкування й комунікативно-смислової функції кожного мовного явища у мовленні, лінгвістична схемна наочність (схеми, таблиці тощо) та демонстрація мовних явищ в ізольованому вигляді (фонеми, морфеми, слова, речення тощо). Немовна наочність охоплює всі способи й засоби пред’явлення і утворення немовних факторів навчальної або природної ситуації: природна, зображувальна (картинки, предмети, малюнки, відеофільми, кінофільми, комп’ютерні програми тощо) та дійова наочність (виконання та відтворення відповідних дій або діяльності), у якій формуються навички й розвиваються мовленнєві вміння.

•                              Практика показує, що засвоєння граматичного матеріалу доцільно проводити на наступних етапах:              1) пред’явлення мовного зразка (через аналіз і синтез граматичного явища); 2) тренування; і 3) вживання в мовленні. Для кожного з етапів характерні відповідні їх цілям вправи. На І етапі засвоєння необхідно осмислити граматичне явище, з’ясувати його зміст, форму і вживання, тобто провести граматичний аналіз. Ознайомлення з новим навчальним матеріалом для продуктивного засвоєння здійснюється найчастішим в навчально-мовленнєвих ситуаціях. Необхідно створювати умови для демонстрації форми і конструкції як динамічної одиниці, що має певну функціонально-комунікативну роль у спілкуванні. На II етапі відбувається тренування граматичного матеріалу і формування граматичних мовленнєвих навичок. На III етапі здійснюється остаточне оформлення граматичних мовленнєвих умінь і навичок. Вправи на цьому етапі повинні мати, перш за все, комунікативну цінність.

У навчанні граматичного аспекту мовлення наочність використовується на всіх етапах формування граматичної навички. Оволодіти граматикою означає навчитись застосовувати відповідні правила на практиці. Володіння правилами передбачає практичну діяльність, оскільки лише через діяльність їх можна засвоїти. Опора на правила забезпечує безпомилкове мовлення, що дуже важливо в період формування навичок.

Тренування з метою формування граматичної навички з урахуванням принципу наочності відбувається через мовні, умовно-мовленнєві та мовленнєві вправи, які супроводжуються різними видами наочності: підстановчими таблицями, схемами та символами, схематичними або звичайними малюнками. У мовленнєвих вправах, які передбачають вирішення комунікативних завдань, вживання граматичного матеріалу стимулюється ситуацією, яка оснащується опорами граматичного характеру, що дозволяє керувати мовленнєвою поведінкою студентів.

 Дослідження П. Гальперина в області формування розумових дій показали, що в процесі оволодіння розумовими діями (у тому числі граматичними) спочатку розгорнуте словесне формулювання піддається «згортанню», у результаті чого у свідомості фіксуються тільки опорні «віхи» засвоюваної дії. Без такого «згортання» первісне формулювання може так і не перейти у внутрішній план (знання). Отже, «згортання» правил доцільно здійснювати шляхом перекладу словесних формулювань у структурні формули. Так, наприклад, опис особистої форми дієслова в Present Continuous можна «згорнути» до формули: Present Continuous  = S + to be Ving,

де S - підмет, а V - основа інфінітива. Використання формул дозволяє наочно провести узагальнення матеріалу.

Як показує досвід у процесі навчання іноземним мовам, використання символів та структурних формул полегшує учням як засвоєння, так і запам’ятовування граматичних явищ, тому що дозволяє наочніше представити їхні компоненти. Використання опорних схем не виключає, а припускає активну розумову діяльність учнів, в основі якої лежить єдність аналітичної і синтетичної форм мислення.

Подібного роду символічні наочності допомагають дитині досить швидко згадати заучені фрази, невеликі речення та мовні кліше, що, в свою чергу, сприяють формуванню граматичних навичок та їхньому активному використанню у мовленні.

Таким чином, вище вказані прийоми та методи навчання не тільки сприяють розвитку мислення учнів, а безпосередньо навчають їх мислити критично. До того ж, вважаю доцільним використання технологій розвитку критичного мислення у процесі формування граматичних навичок говоріння англійською мовою.

Технологія формування граматичної компетенції

Оскільки своє завдання як вчителя бачу в розвитку здатності дитини мислити, тому ставлю перед собою перспективну мету: підготувати дитину не до наступного уроку, а до самостійного життя, тобто, виявити творчий потенціал учнів, створити умови для розвитку творчої особистості, яка вміє формувати власну думку, розв’язувати проблеми, здатна самостійно займатися власною освітою.

Я намагаюся перебувати в постійному пошуку форм і методів, які б допомагали школярам навчатися вчитися, сприяли розвитку, самопізнанню дитини, допомагали створювати свою картину світу в процесі творчої праці. З цією метою на уроках застосовую низку прийомів та технологій: граматичний аналіз та граматичні формули, опорні схеми, сенкан, трансформації, «А turnskinword», «А lookalike», «мозковий штурм», навчальні ситуації, дискусії, полілоги, проекти, ігри, драматизації, тощо.

Прийоми

формування граматичної компетенції

як засобу розвитку критичного мислення учнів

На першому етапі учні ознайомлюються з новою ГС у контексті або ситуації мовлення - реальній або спеціальноствореній учителем. Контекстом може служити будь-який невеликий текст - вірш, пісня, короткий діалог, уривок з відеофільму тощо. Бажано, щоб інформація надходила до учнів по двох каналах - слуховому і зоровому. Увипадку використання відеофонограми подачу інформації по зоровому каналу слід відкласти на час після перегляду відеофонограми, інакше учні пропустять відеоряд.На цьому етапі учні не лише ознайомлюються з ГС, але йодержують або здобувають знання. Останнє - здобуваннязнань, як це доведено дослідженнями психолінгвістів і методистів (В.В.Красних, О.С.Кубрякова, О.М.Ніцецька, О.І.Вовк), набагато корисніше, бо виведені або здобутізнання є значно міцнішими за одержані в готовому вигляді. Для виведення знань на основі контексту (або кількохконтекстів) використовується евристична бесіда (термінР.К.Міньяр-Бєлоручева). На першому етапі формування граматичної навички потрібно зробити фонетичну обробку ЗМ з новими ГС.

На другому і третьому етапах формування граматичної навички має місце автоматизація дій учнів з новою ГС на рівні фрази, ПФЄ(відрізок мовлення, який складається з двох або більше речень, синтаксично організований і комунікативно самостійний) і цілого тексту, для чого потрібні відповідні вправи і завдання. З цією метою було розроблено систему вправ.

Учні з цікавістю виконують завдання, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості, вчаться користуватися довідковою літературою, корисними посиланнями, послуговуватися сучасними гаджетами та мережею Інтернет не тільки задля розваг, а й для навчання.

Намагаюся встановити з дітьми гарні, доброзичливі стосунки, спрямувати процес навчання так, щоб дітям було цікаво вчитися самостійно, набувати знання і радіти своїм відкриттям.

Постійно працюю над підвищенням свого самоосвітнього рівня. Для підвищення майстерності постійно користуюся фаховою, методичною літературою, вивчаю державні та нормативно-правові документи про освіту, передовий педагогічний досвід та керуюся ними в роботі.

Для досягнення кращих результатів використовую різні засоби навчання: наочність, підручники, роздатковий дидактичний матеріал, додаткова література, ІКТ. З метою посилення навчального ефекту розробляю уроки з мультимедійною підтримкою, створила медіатеку, яку постійно поновлюю навчальними відеофільмами, звукозаписами, комп'ютерними власними електронними презентаціями.

Отже, цілеспрямоване і систематичне застосування на уроках і в позаурочний час зазначених прийомів, технологій та засобів дозволяє прищеплювати інтерес школярів до навчання, навчає моїх учнів активно і творчо мислити, самостійно знаходити відповіді на проблемні питання, робити висновки, висловлювати власну точку зору, робить навчальний процес необтяжливим і радісним.

Як показала практика, використання символічної наочності (символів, граматичних формул, опорних схем) сприяє не тільки подоланню труднощів під час засвоєння учнями граматичних структур, а й їхньому активному використанню у мовленні. Учні з цікавістю виконують граматичні вправи, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Таким чином, результат вивчення дидактичних можливостей методики розвитку критичного мислення, адаптованої до викладання граматичного матеріалу на уроках англійської мови, дозволяє зробити висновок, що використання вище зазначених прийомів формування граматичної компетенції створює можливості для підвищення рівня володінняучнями граматичними навичками мовлення, практичного застосування граматичних структур для вираження своєї думки у повсякденному житті та спілкуванні та й, безпосередньо, розвиває навички критичного мислення, які пов'язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, а також викладати результати її аналізу в стислій формі.

Список використаних джерел:

1. «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: ШЛЯХИ ІНТЕГРАЦІЇ ШКОЛИ ТА ВНЗ».  Матеріали IIІ Міжнародної конференції Харків, 12 квітня 2013 року. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2013
2. Anthony J. Nitko, Susan M. Brookhart. EducationalAssessmentofStudents. – PearsonMerrillPrenticeHall, 2007. – 548 р.
3. Бєлкіна О.В. Педагогічні умови ефективного формування критичного мислення школярів //Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць.-Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2004.-Вип.2.-С.145-152.
4. Бєлкіна О.В.Критичне мислення вчителя як передумова його розвитку в учнів  // Формування гуманістичного світогляду вчителя : Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. Конф. / Уманський держ. педагог. ун-т. ім.. П.Тичини.-К.: Наук. світ, 2001.-С.80-84.
5. Бим И. Л. Теория и практика обученияиностранномуязыку в среднейшколе: Проблемы и перспективы: [учеб. пособие для студентов пед. институтов] / И. Л. Бим. – М. : Просвещение, 1988. – 256 с.
6. Власенко О. Ю. Застосування методичних стратегій критичного мислення на уроках ЗЛ // Зарубіжна література . Всеукраїнська газета для вчителів.-2005.-№421-424, червень.- С.4-23.
7. Гальперин П. Я. Методыобучения и умственноеразвитиеребенка / П. Я. Гальперин. – М. : Просвещение, 1985. – 230 с.
8. Гвоздева Н. В. Индивидуальные особенности восприятия и познания при изучении иностранных языков / Н. В. Гвоздева, Г. В. Сороковых // Иностранныеязыки в школе, 1999. – № 5. – С. 73-79.
9. Гин А.А.Приемыпедагогическойтехники . пособие для учителя. Изд.5 /  Подобщ. ред. А.В. Хмелева.– М.: Вита – пресс, 2004.
10. Горошко Е. И. Функциональнаяассиметриямозга, язык, пол: Аналитическийобзор: монография / Горошко Е. И. – M. : ИНТЕК, 2005. – 280 с.
11. Дробина В.А. «Приемы ТРИЗ и РКМ технологий в обучениилексико-грамматическойстороне речи» http://www.school13-nk.ru/masters.html
12. Калмыкова З. И. Продуктивноемышлениекак основа обучаемости / З. И. Калмыкова. – М. : Педагогика, 1981. – 200 с.
13.  Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підручник. – [вид. 2-е, випр. і перероб.]. / кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – К. : Ленвіт, 2002. – 328 с.
14. Н.К.Скляренко Київський національний лінгвістичний університет Методика формування іншомовної граматичної компетенції в учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
15. Петровська, О. В. Intellectual Game "Jeopardy" : Позакласний захід / О. В. Петровська. - P.30-31
16. Попова Е.Н. «Приёмы вовлечения учащихся в интерактивную деятельность на уроках» http://www.gym11.ru/kafedry/english/popova_4.htm
17.  Сиротюк А. Л. Нейропсихологическое и психофизиологическоеобучение / Сиротюк А. Л. – М. : Сфера, 2003. – 288 с.