20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Стаття "Формування інформаційної компетентності учнів у процесі вивчення шкільного курсу географії"

Про матеріал

В даній статті розкрито поняття "компетентність", "інформаційна компетентність", дослідження та погляди на формування інформаційної компетентності учнів різними науковцями, методистами, вчителями-практиками. Опис власного досвіду щодо розширення інформаційного світогляду учнів при вивченні шкільного курсу географії.

Перегляд файлу

Можар Т.О. Формування інформаційної компетентності учнів у процесі вивчення шкільного курсу географії

 

Формування інформаційної компетентності учнів у процесі  вивчення шкільного курсу географії

Перехід до інформаційного суспільства зумовлює об’єктивну  потребу у  вихованні   конкурентоспроможного випускника, набуття ним таких якостей, як самостійно, критично і творчо мислити; вміло працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об`єктивні висновки; вирішувати практичні задачі). Це актуалізує розв’язання  проблеми формування інформаційної компетентності  учнів, як одного з найважливіших чинників успішності молодої людини.

Пріоритетним напрямом розвитку сучасної  світової освіти стало перенесення акцентів зі знань та вмінь, як основних результатів навчання, на формування в учнів системи компетентностей та компетенцій. Саме компетентності, на думку багатьох експертів, є тими індикаторами, які відображають готовність учня до активної участі у житті суспільства [8].

Найважливішою складовою інформаційної компетентності людини, на мою думку, є вміння вибирати й формулювати цілі, здійснювати постановку завдань, будувати й аналізувати інформаційні моделі досліджуваних процесі і явищ, інтерпретувати отримані результати, передбачати наслідки прийнятих рішень і робити відповідні висновки, вміння впорядковувати, систематизувати, структурувати знання.

Зміст географії, як навчального предмету, тісно пов’язаний з навколишнім світом,  господарською діяльністю людини, з міжнародними, державними подіями  та вміщує великий обсяг матеріалу. Знання географії вимірюються не стільки їх сумою, як вмінням обґрунтовувати, прогнозувати, моделювати, розуміти суть процесів і явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, тому домінуючими в організації викладання шкільної географії стали прийоми, методи та форми роботи, спрямовані на формування інформаційної компетентності учнів.

Завдання реалізації компетентнісного підходу відображені у нормативних документах про освіту (Національній стратегії розвитку освіти, Державному стандарті базової і повної загальної освіти, критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, навчальних програмах з предметів освітньої галузі «Географія» тощо) [1,11,12]

Проблема формування компетентностей учнів активно досліджується науковцями, методистами, вчителями-практиками.

Загальнометодичні аспекти цієї проблеми розкривають вітчизняні і зарубіжні вчені: Н. Бібік, Т. Гільберт, І. Гурняк, С. Бондар, І. Зимня, С. Капіруліна, Н. Кузьміна, Л.Круглик, А. Хуторськой, С. Шилов.

Бондар С. визначає, що «…компетентність – це здатність особистості.. в органічній єдності з цінностями людини… в умовах глибокої зацікавленості діяти» [4]. З власного досвіду дане поняття визначаємо як «здатність до дії», можливість застосовувати знання для виконання продуктивної діяльності.

Аналіз сучасних досліджень інформаційної компетентності показує, що це поняття  визначається неоднозначно різними авторами (В.Л.Акуленко, Н.В.Баловсяк, М.Г.Дзугоєва, О.Б.Зайцева, А.Л.Семенов, Н.Ю.Таїрова, О.М.Толстих). Інформаційну компетентність  називають однією з ключових компетентностей А.Ахаян, Н.Баловсяк, С.Брандт, О.Іонова, В.Кремень, О.Матвієнко [9].

У дослідженнях науковців поняття трактується як: «складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь застосування інноваційних технологій і певного набору особистісних якостей [6]; нова грамотність, до складу якої входять уміння активної самостійної обробки інформації людиною, прийняття принципово нових рішень в непередбачених ситуаціях з використанням технологічних засобів» [10].

Інформаційна компетентність, на думку А.Н. Завялова,– це знання, вміння, навички і здатність їх застосовувати при розв’язанні завдань у засобах нових інформаційних технологій [13]. Як здатність знаходити, оцінювати, використовувати і повідомляти інформацію у різних видах і представленнях визначає інформаційну компетентність В.В. Недбай. [14]. Автори зазначають, що формування даної компетентності є процесом переходу до такого стану, коли учень стає здатним застосовувати інформацію в різних формах для вирішення особистих, соціальних або глобальних проблем.

Формування інформаційної компетентності гімназистів, на нашу думку, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач, до яких відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері.

Залежно від особистісних якостей людини та умов у яких вона знаходиться, як зазначає О. М. Новіков, діяльність може здійснюватися на трьох рівнях: операційному (базовому), тактичному, стратегічному [7].  В науково-методичній літературі визначають етапи формування інформаційних компетентностей учнів:

 – ознайомлення – учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання;

 – репродукція – учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її;

 – перетворення – критичне осмислення масиву інформації: порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності; вилучення робочої інформації: її узагальнення;

 – творчий етап – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації: формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення, створення власних теорій, написання творчих робіт [2].

 Виходячи з вищесказаного у своїй роботі спираюся на використання принципу ієрархічності. За рівнем пізнавальної активності виділяють три види навчальної діяльності: алгоритмічну, частково-пошукову і творчу [3]. Відповідно формуються три рівні умінь: базовий, тактичний та стратегічний (додаток 1.1).

Навчання буде ефективнішим, на мою думку, лише за умови усвідомлення учнем необхідності власної діяльності, надання йому можливості обрання таких видів, які найкраще відповідають його здібностям. Тому у своїй роботі постійно створюю умови для формування інформаційної компетентності учнів шляхом використання різних видів навчальної діяльності (див. додаток 1.2), що дасть можливість забезпечити високий рівень  мотивації та рефлексії гімназиста.

Основою формування інформаційної компетентності школяра є вмінні працювати з підручником, картою, науково-пізнавальною літературою, дидактичними матеріалами, засобами масової інформації (ЗМІ), з Інтернетом, ІКТ та обмінюватись отриманою інформацією.

З метою розширення інформаційного поля створюю умови для опрацювання інформації  за різними джерелами. Підручнику надаю особливу роль у формуванні вмінь акцентувати увагу, робити висновки. У роботі з вищесказаним джерелом інформації використовую різні методи та прийоми (читання з позначками,  роботу зі словником нових термінів і понять (див. конспект уроку в 8 класі),  аналіз таблиць, схем, діаграм, графіків та самостійне їх створення на основі отриманої інформації). У випадку, коли в учнів виникають проблеми щодо запам’ятовування, пропоную виділити головне, виписати основні тези або думки (прийоми «Шпаргалка», «Своя опора» (див. конспект уроку в 8 класі)), створити структурно-логічні схеми. В старших класах на уроках учні складають розширений конспект теми. Дієвим, на мою думку, в роботі з  текстом є прийом порівняння явищ, умов, ресурсів, територій. З цією метою використовую «Діаграму Венна» (вивчення циклонів і антициклонів - 6 кл.), складання порівняльної таблиці (порівняльна характеристика двох океанів у 7 кл., природних зон - у  7, 8 кл., розвитку економічних районів – у 9 кл,  країн – у 10 кл.), прийоми «Таблиця «Так-ні», «Т-таблиць» («Глобалізація і господарство України» - 9 кл.). Активізує інформаційну компетентність учнів також і читання з доповненням нових фактів (раніше побачених чи почутих),  складання логічного ланцюжка, вірша (див. конспект уроку у 6 кл.), складання реклами (див. позаурочний захід), комп’ютерної презентації, або малювання місцевості. Під час повторення і закріплення матеріалу пропоную учням запитання, на які в підручнику немає прямої відповіді («Чи можна стверджувати, що Україна має сприятливе геополітичне положення?», «Чи в повній мірі Україна використовує рекреаційні ресурси?», «Чи є Україна екологічно-правовою державою?» тощо).

Вивчення географії не можливе без роботи з картографічними джерелами інформації. Карту, як і підручник використовую на всіх етапах уроку: прийом «Німа карта» - на етапі мотивації, картографічний диктант - актуалізації (див. конспект уроку у 8 класі), географічні практикуми - при вивченні нового матеріалу (див. конспекти уроків 7-8 класів), заповнення таблиць, використовуючи карти атласу (на виявлення взаємозв’язків між формами рельєфу, тектонічними структурами та видами корисних копалин у 8 класі) - на етапі закріплення вивченого матеріалу. Учні систематично виконують практичні роботи на контурних картах (нанесення географічної номенклатури у 6-8 класах, центрів галузей промисловості в 9 класі), що дає змогу ще раз закріпити та перевірити свої знання та вміння. Стимулюю інтерес до вміння читати карту використовуючи прийом «Уявна подорож» (Наприклад: У Київ прибув турист. Він стверджує, що ноги його не торкались землі від того часу як він вирушив у мандрівку з Луцька. Чи можливо таке? За яким маршрутом він подорожував?).

Багато гімназистів цікавляться матеріалами журналів таких серій як «Дерево пізнання», «GEO», різноманітними енциклопедіями, довідниками, відеоматеріалами серії  «Золотой глобус» та інші, які використовують  як додатковий матеріал під час підготовки до уроку або з демонстрацією на уроці. Використовую прийом «Хвилина реклами», де учні розказують цікаву інформацію яку можна почерпнути з даного джерела. Обов´язково залучаю учнів для підготовки до уроку-подорожі, уроку-експедиції. Пропоную їм випереджуюче завдання, яке вимагає опрацювання додаткової літератури. Після виступу – цікавлюся джерелом інформації. (див. конспект уроку в 7 класі).

Телебачення, преса, шоу-бізнес здійснюють у наш час невимірний вплив на духовний потенціал всього суспільства. Щоб зацікавити учнів переглядом матеріалів ЗМІ, активізувати логічне мислення, аналіз, уяву використовую прийоми: «Формую позицію», «Мікрофон» (Наприклад: «У ЗМІ активно обговорюється відкриття в Україні  великих родовищ сланцевого газу на території прикордонної зони з Молдовою. Чи вплине це в майбутньому  на економіку України? Як?», «Як повідомляв УНІАН, Україна планує в листопаді підписати угоду про асоціацію з ЄС. Які зміни можуть відбутися в міжнародних відносинах між Україною і країнами Європи (Російською Федерацією) після підписання даної угоди?»),  «Репортаж з місця подій» (учням потрібно зібрати матеріал і виконуючи роль журналіста висвітлити подію на уроці), складання екологічних, географічних задач з використанням матеріалів місцевих газет («Як зазначають «Волинські новини» значну шкоду здоров’ю лучан завдає дим від спаленого листя, що є концентрованою токсичною сумішшю. З року в рік зростає кількість осіб з захворюваннями органів дихання. Так, захворюваність цими хворобами становить серед дорослих 17,8 тисячі на 100 тисяч населення. Визначте, скільки дорослих громадян Волині  мають захворювання органів дихання. Запропонуйте шляхи подолання даної проблеми»).

Особливу роль у диференціюванні навчальних знань учнів в моїй роботі відіграють картки-завдання, дидактичні картки, які той же час створюють умови для самостійної роботи.

Ефективне використання мультмедійних технологій на уроках дозволяє гімназистам не тільки закріпити знання з предмету, але і розширюють пошукову діяльність, інформаційне поле сприйняття. Під час проведення уроків надаю перевагу фрагментарному використанню інформаційно-комунікативних технологій. Використовую, як спеціальні навчальні програмні засоби (CD, DVD) так і тематичні презентації виконані в програмі POWER POINT, SMART NOTEBOOK. Залучаю до створення презентацій і учнів. На етапах актуалізації опорних знань,  контролю знань та умінь використовую програму Tester (див. конспект уроку у 8 класі). У  9-10 класах проводжу практичні роботи, на яких учні використовують мережу Інтернет, електронний підручник (див. конспект 10 клас). Найефективнішим мультимедійним засобом на сьогодні вважаю інтерактивну дошку. Перевага інтерактивної дошки перед звичайним екраном в тому, що вона може бути використана, як динамічний, наочний дидактичний матеріал (див. конспект уроку 6 клас). Особливий інтерес в учнів викликають комп’ютерні  географічні ігри - «География для умников», складання пазлів (вивчення країн Південної Америки в 7 кл.), які використовую на етапі закріплення знань та вмінь, рефлексії.  

За даними досліджень 66 % інформації учні отримують у результаті спілкування з однолітками в класі [5]. Взаємоінформування в процесі уроку формує комунікативні якості особистості, учні набувають навичок мовленнєвого етикету, вчаться сприймати мовлення співрозмовника. Навички ділового спілкування  учнів розвиваю на уроках, які проводжу у формі диспутів, проектів, прес-конференцій, рольових ігор (при вивченні теми «Електроенергетика» в 9 класі  учні отримують випереджуюче завдання: потрібно підготувати інформацію про розвиток та вплив на екологію електроенергетики в Україні. Гімназисти висловлюються з даного питання, виконуючи різні соціальні ролі).

На уроках постійно ставлю акцент на практичне спрямування теми. З цією метою запроваджую фрагменти обміну життєвим досвідом, а також підготовку й виконання творчих пошукових проектів. Гімназисти без остраху пробують проявити власне «Я», вчаться давати оцінку подій, процесів, явищ. Відбувається саморозкриття особистості учня, що є головною умовою формування інформаційної компетентності сучасного школяра.

Важливу роль у процесі формуванні інформаційної компетентності учнів, вважаю, відіграє самоосвіта, зокрема, і виконання домашніх завдань. Здійснюю диференційований підхід до цього виду навчальної діяльності (див. конспект уроку 8 клас). Домашнє завдання має бути зрозумілим, доступним і цікавим для виконання. Тому, поряд із обов’язковими діти отримують творчі завдання: створення моделі об’єкту (природні зони, болото, вулкан, гори ), процесу (виверження вулкана, утворення дельти річки), написання есе, синквейну (див. конспект уроків 6, 7, 10 класів). За бажанням учні виконують завдання підвищеної складності: малюють план свого двору; прокладають по карті маршрут бажаної екскурсії, розраховують її довжину та тривалість при використанні різних транспортних засобів у 6 класі; проводять дослідження (Скільки води використовує людина у своєму житті? Яку кількість сміття виробляє кожний мешканець м. Луцьк?) у 7, 8 класах, визначають рівень забруднення м. Луцьк транспортом, промисловими підприємствами, побутовими відходами у 9 класі, складають туристичні маршрути в різні країни з визначенням туристичних об’єктів (див. конспект уроку у 10 класі) тощо.

Навчальна діяльність, на мою думку, в кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь, а навчити здійснювати оцінку та самооцінку досягнутих результатів. У контрольно-оціночній діяльності дотримуюсь принципів: демократизму, диференціації. Проводжу контрольно-оцінювальні роботи у різних формах з використанням різноманітних методів і прийомів: тести, бліц – опитування, понятійний диктант, вибірковий диктант (додаток 1.2).

Важливу роль у формуванні інформаційної компетентності учнів, вважаю, відіграють позаурочні заходи. Поєднання різних форм навчальної діяльності дозволяють знайти індивідуальний підхід до кожної дитини. В гімназії проводяться позаурочні заходи («День Землі», «Зустріч птахів», «Міс і Містер Географії», «День Європи» та інші) в яких зі своїми вихованцями беру активну участь. Організовую інтелектуальні ігри на географічну тематику (див. позаурочний захід), вікторини, конкурси. Разом з учнями відвідуємо музеї, подорожуємо країною. По завершенні заходу - обговорюємо, ділимося враженнями.

Великий об’єм програмового матеріалу в курсі шкільної географії зумовив проблему оптимізації навчання, підвищення ефективності уроку. З цією метою вивчаю та впроваджую елементи технологій  інтерактивного навчання, критичного мислення, проектного навчання, акмеологічних, ігрових,  кейс-технології тощо.

Результатом навчальної діяльності, на мою думку, у наших гімназистів є:

  • Формування пізнавального інтересу до географії.
  • Вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та  використовувати їх, прогнозувати та робити висновки.
  • Вміння застосовувати знання для розв’язання конкретних теоретичних і практичних задач.
  • Розвиток особистості і творчих здібностей.
  • Формування світоглядних компетентностей.
  • Формування інформаційної компетентності.

Рівень навчальних досягнень учнів, результати ЗНО (див. додаток 1.4), вибір випускниками природничих напрямків навчання у вишах, результати участі гімназистів у предметних олімпіадах та турнірах, природничих конкурсах (див. додаток 1.3)  є підтвердженням результативності у роботі з школярами. Найголовніше, що мої учні вважають уроки географії цікавими, змістовними, такими, на яких хочеться бути, змінюватися, досягати висот, переборюючи перешкоди. 

 

 

 

 Використана література:

  1. Навчальні програми для 12-річної школи. Географія. / http//www.mon.gov.ua/education/average/new-pr/611/geo.doc
  2. Барановська О. Інформаційні компетентності учнів як дидактична категорія / Біологія і хімія в школі. – 2004. – №6. – С. 32-34
  3. Бондар В. І. Дидактика. – К., Либідь, 2005. – 264 с.
  4. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / Біологія і хімія в школі. – 2003. - №2. – С. 8-9.
  5. Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга, Янтар, 2004. – 84с.
  6. Зайцева, О.Б. Формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів засобами інноваційних технологій [Текст]: Автореф. дис.... канд. пед. наук. / О. Б. Зайцева.- Брянськ, 2002. - 19 с.
  7.                                        Новиков А. Обучение: развитие опыта личности / Новиков А. // Специалист, 2010. – № 8. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.anovikov.ru/artikle/obuch.htm
  8. Овчарук О. В. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Стратегія реформування освіти в Україні (Рекомендації з освіт. політики). – К.: К.І.С., 2003. – С. 13-43.
  9. Покась Л. А. Шляхи формування компетенцій у старшокласників на уроках географії / Л. А. Покась // Географія та економіка в сучасній школі. – 2012. - №6. – С. 2-5.
  10.                    Семёнов А. Л. Роль информационных технологий в общем среднем образовании  / А. Л. Семёнов. – М. : Изд-во МИПКРО, 2000. – 12 с.
  11.                    http://mon.gov.ua
  12.                    http://ww/osvita.ua
  13.                    http://2001.pedsovet.alledu.ru/news.php?n=311&c=42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
4 липня 2018
Переглядів
374
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку