Стаття "Формування креативного мислення у школярів"

Лариса Самощенко,

учитель математики

 Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6

Глухівської міської ради Сумської області

Формування креативного мислення учнів на уроках математики

Процес формування і розвитку творчих здібностей дитини складний і довготривалий, вимагає вмілого застосування різних методів, форм та засобів роботи.

Проблемне навчання – організований вчителем спосіб активної взаємодії учня з проблемним змістом навчання, в процесі якого він спирається на протиріччя наукових знань та методів їх розв’язання. Вчитися мислити, творчо засвоювати знання.

Схема проблемного навчання – послідовність процедур, що включає:

•          постановку вчителем навчально-проблемної задачі, створення для учнів проблемної ситуації;
•          усвідомлення, прийняття і розв’язання проблеми, в процесі якого вони оволодіють способами засвоєння нових знань;
•          застосування цих способів для подальшого використання.

Проблемний метод навчання тісно пов’язаний з діяльнісним підходом, який в процесі формування креативного мислення реалізується через інтерактивні методи навчання.

Вагомий впив на результативність та ефективність творчого мислення в процесі навчання математики сприяє виконанню завдань на дослідження. Розвитку дослідницьких здібностей сприяють зосередженість, стійкість уваги, допитливість, бажання вивчити об’єкт з усіх боків, зацікавленість, концентрація зусиль.

Дослідницькі здібності є вагомим компонентом креативного мислення.

Можна виділити таку систему дослідницьких здібностей:

1)  нешаблонність мислення (спроможність самостійно встановлювати предмет дослідження, аналізувати, знаходити невідповідності);

2) критичність мислення (спроможність виявляти нерозв’язні питання, ставити проблему, здатність досліджувати, раціональність вибраних способів розв’язання, межу їх застосування, здатність оцінювати реальність отриманих результатів, досліджувати відповідність їх мети);

3) прогностичність мислення (інтуїція, спроможність передбачати кінцевий результат);

4) багатоплановість мислення (спроможність досліджувати реальні економічні процеси за допомогою математичного апарату, здатність аналізувати, порівнювати та встановлювати закономірності, взаємозв’язки);

5) самостійність мислення (здатність самостійно знаходити та використовувати нові дані).

Розвивати творчі здібності доцільно поступово і систематично, використовуючи у навчальному процесі, крім традиційного уроку, урок-семінар, урок-практикум, урок-лекція, урок-конкурс, урок-гра.

Одним із найперспективніших шляхів виховання активних, творчих учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є навчальна гра, яка посідає провідне місце серед активних форм і методів навчання. Зацікавленість і подив можуть залучити будь-яких учнів замислитись над тим чи іншим питанням. Розуміння приходить тоді, коли поряд з розумом працюють відчуття, що породжують творчу активність. Доцільним є використання в процесі роботи з учнями різноманітних кросвордів, ребусів.

Також варто пам’ятати про таку важливу річ, як унаочнення навчального матеріалу. З цією метою можна використовувати різноманітні ілюстраційні матеріали, навчальні моделі.

Вивчення математики здійснюється в основному в процесі розв’язування задач. Вони є одночасно методом і засобом навчання математики, тому в процесі формування креативності особливу увагу потрібно приділити роботі над задачами.

Як показує досвід, у шкільному віці одним з ефективних способів розвитку творчого мислення є розв’язання нестандартних логічних задач.

Крім того, розв’язанная нестандартних логічних задач здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики.

Щоб навчання набуло розвивального спрямування потрібно не лише створити певну систему розвивальних задач, але й цілеспрямовано посилювати розвивальну функцію інших задач.

З цією метою можна використати певні прийоми роботи над задачами:

1) прийом розширення кола запитань до умови задачі, поставити якомога більше можливих запитань;

2) прийом розв’язування задачі кількома способами, запропонувати порівняти різні методи розв’язування задач;

3) прийом переформування задачі;  змінити умову задачі так, щоб її можна було розв’язати, як обернену до даної;

4) прийом заміни числових значень на буквені та розв’язання задачі у загальному вигляді;

5) прийом складання задач, подібних до даної; не просто скласти задачі подібні за змістом до даної, але й серед них виділити ті, які можна розв’язати аналогічним способом до даної.

Таким чином, запропонована методика розвитку креативного мислення учнів на уроках математики, в тому числі й використання практичних завдань, сприятимуть розвитку особистості школяра, зробить освітній процес більш яскравим і продуктивним.

Література

1. Вельдбрехт Д. О. Розвиток креативних здібностей учнів через систему креативних  вправ/ Д.О.Вельдбрехт, Н.Г.Токар// Математика в школах України. – 2007. - №29. – с. 2-6.

2. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. / О.В.Скрипниченко, Л.В.Доменська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-х вид. – К.Каравела, 2007. – 400с.

3. Крамаренко А.В.: Проблеми творчого розвитку учнів/ А.В.Крамаренко// Математика. – 2004. - №27-28. – с. 1-6.

4. Макаров С. Формування творчих здібностей учнів у процесі розв’язування задач різними способами/ С. Макаров// Математика в школі. – 2003. - №9. – с. 28-31.