Стаття "Формування соціальних компетентностей на уроках української мови та математики

Стаття

«Формування соціальних  компетентностей

у  молодших школярів в процесі навчання

     української мови та математики.»

Вчитель початкових класів

           Підлісна Світлана Костянтинівна

СЗШ   №68

м.Дніпро

2020р.

    Вивчення української мови   та математики в початковій школі займає одне з провідних місць. Це не тільки навчальні предмети, а й засоби оволодіння іншими навчальними дисциплінами. Основна мета  полягає у формуванні  ключової   комунікативної   компетентності  молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою  та   уміння застосовувати набуті знання  в житті  та  у процесі   спілкування.

   Розглянемо  формування компетентностей у молодших школярів в процесі навчання  української мови та математики,  доберемо  компетентнісні завдання з цих предметів, що інтегруються. Така системна робота дасть можливість реалізувати ті цілі, що стоять сьогодні перед початковою школою  та учителем.

   Навчання в 1-4 класах поділяється на два періоди: адаптаційно-ігровий та основний. Виходячи з цього на уроках української    мови     потрібно  проводити  дидактичні ігри та низку компетентнісних завдань з української мови. Серед дидактичних ігор: «Українське намисто», «Чарівна скринька», «Хто це? Що це?», « Цікавий  калейдоскоп» та інші. Але особливий акцент  потрібно  робити  на добірку компетентнісних завдань. Окремі з них:

1.Описи предмету на основі безпосереднього спостереження («Лялька», «Улюблена іграшка», «Калина влітку і восени»).

2. Діалоги-ситуації «У магазині іграшок», «Зустріч у місті», «Бабусю, допомогти?»

3.Різні види творів (твори-оповідання, твори на основі спостережень, твори з деформованого тексту, твори за картиною, есе та інші).

4. Мовленнєві ситуації (Розмова Бджоли і Ромашки; Що розкажеш другові про свій рідний край; Я в крамниці книги; Телефоную із-за кордону та інші).

5. Творчі завдання комунікативного спрямування:

Яке мовлення виникло раніше – усне чи писемне? А чи знаєш ти, як писали первісні люди? З якої книги ти про це довідався? Запропонуй прочитати її своїм друзям.

Пригадай, яких правил необхідно дотримуватися під час спілкування. Склади «Поради слухачеві».

Допиши прислів̓ я, поясни зміст одного із них:

Не хвали себе сам,… .

Землю красить сонце,… .

Добре слово краще, ніж – … .

     Більшість компетентнісно зорієнтованих завдань  містять інструкцію та елементи інтеграції. Наприклад, передайте розмову дуба з вітром. Інструкція: вживайте ввічливі звертання, використайте опорні слова: шепотіти, грайливий, стрункий, міцний; усно складіть порівняльну задачу про висоту дуба і берізки. Працюючи над спеціально дібраними художніми текстами, текстами-задачами, у дітей формується ціннісне ставлення до природи, до людини, що є вкрай важливим для формування національно-патріотичних почуттів.

    Під математичною компетентністю ми розуміємо здатність особистості до оволодіння визначеними компетенціями, застосування математичного досвіду в практичних, навчальних і життєвих ситуаціях на основі сформованих цінностей.

Відповідно до компонентів навчальної діяльності визначено суттєві ознаки компетентнісно зорієнтованих задач:

 мотивують учнів до свідомої діяльності в умовах, які моделюють реальну ситуацію;

 інтегрують зміст кількох взаємопов’язаних питань із різних дидактичних ліній навчального предмету чи освітніх галузей;

 передбачають застосування проблемно-пошукових методів навчання;

 мають варіативність розв’язків;

 сприяють розумінню учнями практичної значущості навчання

     Учні повинні розв’язувати задачі, які спонукають думати, зіставляти різні поняття; сприяють розвитку мислення (творчого, критичного) і застосуванню різних способів вираження думки; інтуїції – здатності передбачати результат і знаходити шлях до розв’язання; знаходити їм практичне застосування. Не менш важливим у цьому процесі є формування в учнів комунікативних діалогічних і монологічних умінь, в основі яких: узагальнення, порівняння, конкретизація, абстрагування тощо. Виокремлено складові математичної компетентності молодшого школяра: обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну. Зрозуміло, що такий розподіл є умовним і може змінюватися в процесі роботи на уроці.

.

  Вчитель добирає   творчі завдання та задачі, що дають  можливість сформувати у молодшого школяра критичне мислення, комунікативні уміння. Серед них:

 склади обернену задачу до поданої;

 виконай приклад, до результату склади задачу;

 знайди помилку у змісті задачі: зошит коштує 130 гривень, ручка 24гривні; склади діалог розмови про це в крамниці;

 відгадай загадку, побудуй розповідь про застосування відгадки у житті:

Встане – в метр висотою,

Сяде – в метр шириною;

Я уже розгадку дав,

Та ніхто не відгадав. ( Метр)

 творчі завдання та цікаві питання, що об’єднуються з усною лічбою (знайди суму чисел 35 і 14, а різницю їх помнож на два);

 дидактичні ігри (Наприклад, «Моя суничка». На зворотному малюнку суниць пропонуються задачі на знаходження їх вартості). Опиши суничку.

 задачі на логічне мислення:

1. У крамниці учні придбали шкільне приладдя. Яке з них найдорожче в порівнянні з іншими? Яке найдешевше у порівнянні з іншими. Поставте запитання продавчині.

2. Сьогодні 18 грудня. Скільки днів залишилося до зустрічі Нового 2020 року?

3.Коли гусак стоїть на двох лапках, його маса 6 кілограмів. Яка маса гусака, якщо він стане на одну лапку? Поміркуйте в колі родини, яка найбільша вага може бути у гусака?

   .

     Слід зазначити, що одним із основних напрямків розвитку компетентностей здобувачів освіти є використання під час проведення уроків наступних інтерактивних методів навчання:

Робота у великій групі – вся група обговорює події або ідеї, що стосуються певної теми.

Робота в малих групах – корисна для формування навичок дискутувати.

«Мікрофон» - по черзі здобувачі освіти виходять до дошки, вони імітують говоріння в мікрофон.

«Мозковий штурм» - учні обговорюють  матеріал та порівнюють одержані знання з вивченою на попередніх уроках теорією, висловлюють власні думки.

«Займи позицію» - учні висловлюють свої думки, доводять свою точку зору, сперечаються з опонентами.

Метод  проектів - учні створюють проектні роботи за різними формами.  

   Саме ці методи сприяють кращому опановуванню навчального матеріалу на усіх рівнях пізнання (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінювання, застосування), розвитку критичного мислення та вміння розв’язувати проблеми .

Досліджуючи інтерактивні методи навчання та методику їх застосування за різних форм організації навчання в початковій школі,  з’ясовано, що молодші школярі вчаться ефективно, коли:

• об’єднуються у групи добровільно;

 • мають мотивацію до навчання; свій алгоритм виконання завдання;

• перебувають у комфортному середовищі: вчитель керує процесом навчання, проте не заважає міркуванню учням;

 • аналізують виконану роботу і кожного участь зокрема;

; • відчувають успіхи.

    Сьогодення вимагає удосконалення застосування інтерактивних вправ. На уроках  пропоную застосовувати  п’ятихвилинки-есе, вправи -прогнозування. Вони використовуються у кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість учителю краще зрозуміти, що відбувається у класі на інтелектуальному рівні. П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання: написати, що вони дізналися із теми, написати одне запитання, яке у них залишилося без відповіді. Прогнозування можна здійснювати за допомогою ключових виразів для наступного уроку чи то з української мови, чи то з математики. Ця методика використовується для того, щоб викликати зацікавленість в учнів до навчання, з метою кращого сприйняття нової теми.

    Слід пам’ятати, що вибір методів навчання в початковій школі повинен бути зумовленим: вимогами до сучасного уроку, цілями навчання; змістом навчального матеріалу; стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога; дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання; рівнем підготовки учнів.