Стаття "Громадянсько-правове виховання студентської молоді"

ГРОМАДЯНСЬКО-ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Кімлик Н. С.,

викладач суспільних дисциплін ВСПОФК СНАУ

Анотація. У статті проаналізовано значення громадянсько-правового виховання студентської молоді, визначені завдання правової освіти та громадянсько-правового виховання та доведено, що кожен працівник освіти покликаний проводити ідею української державності, формувати громадянськість суспільства, бути провідником національних традицій.

Ключові слова: громадянсько-правове виховання, правова освіта, громадянськість, правова культура.

Актуальність теми. Виховна робота є важливою складовою діяльності у навчальних закладах різних рівнів. Вона спрямована на формування у студентської молоді активної життєвої світоглядної позиції, заснованої на загальновизнаних цінностях і морально-етичних стандартах. Дуже важливим є створення умов кожному студенту для вільного та гармонійного розвитку, індивідуального та професійного самовдосконалення. Серед актуальних проблем, що їх висунуло сьогодення незалежної України, гостро постала проблема громадянсько-правового виховання дітей та молоді. Адже кожен четвертий злочин в нашій державі здійснюється неповнолітніми. Байдужість до проблем підлітків, молоді є основною причиною зростання злочинності.

Виклад основного матеріалу. Кожен працівник освіти покликаний проводити ідею української державності, формувати громадянськість суспільства, бути провідником національних традицій, комунікатором прогресивного і творчого, нового і вічного. Головне місце у змісті громадянсько-правового виховання посідає формування культури поведінки особистості, що виявляється у сукупності сформованих соціально значущих якостей особистості, заснованих на нормах моралі, закону, вчинків людини. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого - засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.

Громадянськість студентів – це інтегративна суспільно-моральна цінність особистості, яка характеризується ціннісним ставлення до держави, народу, громадянського суспільства та до себе як громадянина. Принципово важливо, щоб процес становлення громадянськості відбувався на базі демократичних цінностей, без яких не можливі ні прогресивний поступ держави, ні об’єднання різних етносів і регіонів України задля вдосконалення суверенної, правової держави, громадянського суспільства.

Значну роль відіграє безпосередньо і правове виховання студентської молоді, необхідність якого зумовлена розбудовою Української держави, існування якої немислиме без відповідного рівня правової культури її громадян, інтенсивною трансформацією правової системи, необхідністю подолання правового нігілізму та правової неграмотності. Завданням правової освіти та громадянсько-правового виховання є:

• Озброєння студентів  ґрунтовними знаннями законів про права та обов’язки громадянина, систематичне інформування про актуальні питання права;
•  виховання глибокої поваги до Конституції України та її державних символів;
• формування у студентів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації;
• формування у студентів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів;
• формування у студентів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам;
• подолання у правовій свідомості хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних явищ життя.

Основними засобами громадянсько-правового виховання студентської молоді є навчальний процес та позанавчальна виховна робота. Позанавчальна виховна робота включає в себе такі форми виховання, які безпосередньо впливають на свідомість неповнолітніх. До них слід віднести: вечори запитань і відповідей, де приймають участь працівники правоохоронних органів; лекції, бесіди, диспути. Навчальні заклади не можуть працювати ізольовано, не впливати на середовище, у якому живе і розвивається молодь, де формується їх свідомість і правосвідомість. Вибір конкретної форми та конкретного заходу залежить від поставленої мети, від того, хто буле його проводити, які технічні засоби будуть використані, з якою категорією студентів планується проведення конкретного заходу.

Громадянсько-правове виховання студентів має два взаємопов’язані між собою аспекти. З одного боку, воно направлене на необхідність додержання ними правил поведінки в навчальному закладі, в громадських місцях, за місцем проживання. З іншого боку, дає студентам перспективу на майбутнє, вчить поважати закон. Ось чому для студентів в правовиховній роботі необхідно звертати увагу на ті норми та галузі права, які захищають їх права та законні інтерерси: норми сімейного, трудового, житлового, цивільного права, тобто на питання, з якими вони зустрінуться за межами навчального закладу при працевлаштуванні, при вирішенні питань, які пов’язані із збереженням житла, правом на майно, на спадщину.

Висновки. Отже, постійна співпраця зі студентською аудиторією допомагає краще зрозуміти і усвідомити особливості психології молодих людей, їх потреби та світогляд. Цілеспрямована виховна робота допомагає виявити настрій вихованців, їхній внутрішній світ, формувати громадську думку колективу, критичне ставлення студентів до чужих і ворожих нашому суспільству ідей, моральних принципів, правових норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Боришевський М.Й. / Громадянська спрямованість як міра соціальної відповідальності особистості / М.Й. Боришевський // Педагогічна і психологічна науки в Україні. – К.: Педагогічна думка, 2007. – Т. 3. – С. 93-102.
2. Гранат Н.А. Правосвідомість і правова культура. // Юрист. − № 11/12. – 2003. − С. 2−8.
3. Ігнатенко С.А. / Виховання громадянськості студентської молоді: метод. посібник / С.А. Ігнатенко. – Херсон: Айлант, 2008. – 103 с.
4. Філософія правового виховання : навч. посіб. / А.П. Гетьман, О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань та ін. ; за ред. А.П. Гетьмана, О.Г. Данильяна. − Х. : Право, 2012. − 248 с.