СТАТТЯ "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ"

Про матеріал
В статті розглянуто поняття інновації, інноваційного навчання, важливість використання педагогічних інноваційних технологій, у процесі навчання при підготовці кваліфікованих робітників в системі професійної (професійно-технічної) освіти.
Перегляд файлу

Микуліна С. М.

методист, викладач загальноосвітніх дисциплін

 Ордена «Знак Пошани» вищого професійного училища №75

с. Олександрівка, Дніпропетровська обл.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

Анотація. В статті розглянуто поняття інновації, інноваційного навчання, важливість використання педагогічних  інноваційних технологій, у процесі навчання при підготовці кваліфікованих робітників в системі професійної (професійно-технічної) освіти.

Ключові слова:  інновація, інноваційний процес, новація, інноваційне навчання, освітній процес,ЗП(ПТ)О, інноваційний режим.

Основний виклад матеріалу. Постановка проблеми. ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, особистість, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблеми.

Донедавна терміни “інновація”, “інноваційний процес” у вітчизняній педагогічній літературі майже не вживалися. Зараз ситуація змінилася. І хоча трактування цих термінів у різних авторів має суттєві відмінності, у практиці вони використовуються досить широко, що свідчить про становлення нового напряму у педагогічній науці і практиці – педагогічної інноватики.

 Якщо новація – це потенційно можлива зміна, то інновація – це зміна реалізована, така, яка з можливості стала реальністю. Новація більшістю дослідників розглядається як зміна, що здійснюється цілеспрямовано і має прогресивну спрямованість на підвищення ефективності освіти. Часто новації пов’язуються з модернізацією. Деякі автори визначають педагогічні інновації як специфічну форму передового досвіду, що має радикальний характер, містить нові рішення актуальної проблеми, дає якісно нові результати, що поширюються на інші компоненти освітньої системи.

 Сьогодні більшість навчальних закладів П(ПТ)О в той чи іншій мірі працюють у інноваційному режимі.

Найважливіша риса сучасного навчання – його спрямованість на те, щоб навчити здобувачів освіти  не лише пристосовуватися, а й активно діяти в ситуаціях, які зазнали соціальних змін.

 Інноваційність у навчанні має також соціально-філософський аспект, який за останні роки привернув до себе пильну увагу соціологів і соціальних філософів.

 "Інноваційне навчання" – процес і результат такої навчальної та освітньої діяльності, яка заохочує введення інноваційних змін в існуючу культуру, соціальне середовище.

 Інноваційне навчання стимулює активну участь у проблемних ситуаціях, які виникають як перед окремою людиною, так і перед цілим суспільством. Усвідомлення його потреби розширює обрії дидактичних пошуків. Таке навчання пов'язане з творчим пошуком на основі наявного досвіду, тобто з його збагаченням.

Як відомо, процес оволодіння обраною професією розпочинається з вивчення загальнотехнічних дисциплін, з поступовим переходом до професійної підготовки. Професійна ж підготовка конкурентоспроможного робітника значною мірою залежить від професійної і педагогічної майстерності викладача та майстра виробничого навчання.

 Головними ознаками професійної майстерності педагогічного працівника є: оволодіння ефективними засобами передачі здобувачам освіти знань і умінь; уміння планувати й здійснювати педагогічний вплив; уміння встановлювати правильні взаємостосунки з учнями, організовувати і спрямовувати їхню діяльність; уміння переконувати; глибоке знання свого предмета, широка ерудиція тощо. Отже, набуття високого рівня педагогічної майстерності — процес тривалий і складний. З огляду на це, неабияке значення має відмова від традиційних методів навчання.

 Кожний викладач має самостійно впроваджувати ефективні форми і методи навчання. Як правило, краще засвоєння нового матеріалу відбувається в процесі активної діяльності учнів за умови, коли в нього вносяться елементи новизни. Інноваційна діяльність педагога професійної освіти, пов'язана з проектуванням і реалізацією інноваційних технологій. Вона буде ефективною за умови наявності у нього системи прогностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних, комунікативних, рефлексивних, аналітичних та інших умінь.

 Зважаючи на те, що до інноваційної технології входить система умінь, що забезпечує проектування і реалізацію навчально-виховного процесу, педагог професійного закладу має оволодіти вміннями організації кожного етапу професійно-педагогічної діяльності на основі врахування низки чинників: пріоритетності цілей професійної освіти, специфіки змісту навчання, вікового і освітнього рівня здобувачів освіти, фізичного стану, рівня навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

 Найбільш популярними у педагогів професійної освіти є такі педагогічні технології:

 1. Інформаційно-розвивальні, які передбачають виклад педагогом теоретичних відомостей під час проведення лекції або семінарського заняття; організацію самостійної роботи здобувачів освіти з вивчення нових знань з теоретичних джерел, інструкцій, комп'ютерних засобів навчання.

 2. Діяльнісні, спрямовані на підготовку професіонала, здатного кваліфіковано розв'язувати виробничі завдання. Ці технології передбачають проведення аналізу виробничих ситуацій, розв'язання ситуативних виробничих завдань, ділові ігри, моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, організацію професійно спрямованої дослідницько-пошукової роботи тощо.

 3. Розвивальні, спрямовані на професійний розвиток майбутнього фахівця, здатного творчо працювати, самостійно визначати способи і засоби вирішення проблемних виробничих ситуацій тощо. До цих технологій входять " - проблемне навчання, проблемні лекції, семінари, навчальні дискусії, лабораторно-практичні роботи з елементами дослідництва, діяльності, ігри.

 4.  Особистісно орієнтовані, метою яких є формування активної, творчої особистості майбутнього фахівця, здатного самостійно будувати і коригувати свою навчально-пізнавальну діяльність. До цих технологій входить аудиторна (незначна) і позааудиторна самостійна діяльність учнів, робота за індивідуальним планом, дослідницька робота, метод проектів тощо.

 Значна кількість основних методичних інновацій пов'язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача і здобувача освіти. Суть його полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі здобувачі освіти беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.

 У своїй практичній діяльності  викладачі  повинні віддавати  перевагу колективній методиці взаємонавчання. Найчастіше використовуватися методики колективного взаємонавчання "взаємообмін темами" і "взаємообмін завданнями". Ці методики дають змогу відпрацьовувати як теоретичний, так і практичний матеріал. Кожен здобувач освіти уже на уроці не тільки отримує певні теоретичні знання, а й запам'ятовує їх і передає ці знання іншому учню.

 Отже, якісні зміни у підготовці кваліфікованих робітників зумовлюють необхідність інноваційного розвитку освітнього процесу ЗП(ПТ)О.

 Основними принципами інноваційного розвитку освітнього процесу є:

 • принцип системності інноваційного розвитку, що передбачає врахування розмірності всього комплексу змін освітнього процесу;

 • принцип досягнутого результату, що відображає залежність наступних нововведень від рівня культурного засвоєння попередніх;

 • принцип модульної побудови інноваційних структур освітнього процесу.

 До основних завдань інноваційного розвитку освітнього процесу З П(ПТ)О слід віднести:

 а) моделювання інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців;

 б) створення єдиної інноваційної системи професійного навчання здобувачів освіти, адаптованої до динаміки розвитку сучасного виробництва;

 в) розробку інноваційних технологій навчання та їх впровадження в освітній процес ЗП(ПТ)О.

 Отже, нині необхідний комплексний підхід до інноваційної освітньої стратегії ЗП(ПТ)О, що відображає головну спрямованість, — якість оновлення всієї системи професійної підготовки кадрів.

 Формування професійно-педагогічної інноваційної діяльності педагогів ЗП(ПТ)О як основа розвитку творчого потенціалу суб'єктів навчально-виховного процесу сприятиме подальшому удосконаленню професійно-педагогічних вмінь, позитивній мотивації учня як суб'єкта навчання, якщо у роботі з упровадження дотримуватися таких етапів:

 • діагностика готовності педагогів ЗП(ПТ)О до формування професійно-педагогічної інноваційної діяльності;

 • використання нової парадигми освіти — педагог та здобувач освіти перебувають на рівних позиціях (суб'єкт — суб'єкт);

 • зміна на цій основі їх мотивації до навчально-виховного процесу;

 • опанування теоретичних знань щодо інноваційної діяльності ЗП(ПТ)О;

 • формування професійно-педагогічних умінь інноваційної діяльності, враховуючи категорію, стаж роботи, кваліфікацію педагога.

 Практичне значення мають обґрунтовані для певних категорій педагогічних працівників форми інноваційної діяльності, які впливають на розвиток творчої особистості в навчально-виховному процесі, підготовка програм, розробки рекомендацій для самостійної роботи педагогів з інноваційної діяльності, методичні рекомендації директорам та заступникам директорів.

 Отже, діяльність педколективу ЗП(ПТ)О повинна спрямовуватися на результат саморефлексії спільної діяльності педагога і учнів та підвищення рівня навченості учнів і самоорганізації педагогів.

Різноманітність інноваційних технологій робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість учнів, поліпшує розуміння і засвоєння матеріалу. Слід пам’ятати, що

• Лекція — 5 % засвоєння;

 • індивідуальне або групове читання — 10 % засвоєння;

 • аудіовізуальний метод—20 % засвоєння;

 • демонстрування — 30 % засвоєння;

 • групові дискусії — 50 % засвоєння;

 • активне навчання (рольові ігри, розігрування ситуацій) — 70 % засвоєння;

 • навчання інших — 90 % засвоєння.

 Отже, інноваційні технології навчання – шлях до підвищення якості професійної освіти, зацікавленості здобувачів освіти у навчанні. Вони дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. За інноваційними технологіями навчання майбутнє професійної  (професійно – технічної) освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии.- М., 1989.

2.Гін. А.О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів.— Луганськ: Навчальна книга. Янтар, 2004.

3.Кравченко Г. Ю. Інноваційний процес у сучасній школі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харків. держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. За заг. ред. В. І. Євдокимова, О. М. Микитюка. Харків, 2002. Вип. 17. с. 18-21.

4. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Педагогічна газета. – 2001. – Липень. – с. 4.

5. Ніколаєнко С.М. Інноваційний розвиток професійно-технічної освіти в Україні. – К.: Книга, 2007..

 6.Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність – Ужгород: Інформаційно видавничий центр ЗІППО, 2007.

 

docx
Додано
12 листопада
Переглядів
78
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку