Стаття "Інтегрування змісту STEM-освіти в експериментальний простір освітнього закладу"

ІНТЕГРУВАННЯ ЗМІСТУ STEM-ОСВІТИ

В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПРОСТІР ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ

Ніколаєнко Лариса

Андрушко Ірина

        З модернізацією освітньої системи України пов'язано становлення середньої верстви українського суспільства, від професійної підготовки і культури якого суттєво залежить добробут країни. Тут потрібні реальне спрямування економічної, правової, освітньої та соціокультурної політики на Людину як найвищу суспільну цінність, поєднання зусиль держави, виробництва і бізнес-структур.

         Перспективи модернізації освітньої системи в Україні зумовлюють поєдна-ння пріоритетності національних інтересів і системної інтеграції у міжнародний (європейський) освітній простір на засадах гуманітарно-ціннісного світобачення і крос-культурної взаємодії.

      Роль держави в організації навчання та виховання особистості полягає в тому, що вона не тільки створює його інфраструктуру, але в першу чергу формулює завдан­ня освітньої політики, закріплені в державних програмах та документах, і визначає його структуру та зміст (схема 1,2).

Схема 1,2.

    Українська освіта зараз перебуває у стані розробки нових стандартів, концепції Нової школи, тому є актуальним на основі адаптації зарубіжного досвіду реформування природничо-математичної та інженерної освіти та апробованих вітчизняних практик реалізації STEAM-освіти окреслити етапи та моделі впровадження такої освіти в Україні.

STEАM-підхід в освіті ґрунтується на конструюванні навчальних дисциплін і окремих дидактичних елементів на міждисциплінарних засадах (інтегроване навчання відповідно до певних тем, а не окремих дисциплін) [1, с. 32-34]. Така освітня технологія має на меті комплексно формувати ключові фахові і соціально-особистісні компетентності молоді, які визначають її конкурентну спроможність на ринку праці:

• готовність до розв’язання комплексних задач (проблем);
• уміння побачити проблему та відрізнити у проблемі якомога більше можливих сторін і зв'язків;
• уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення;
• гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції;
• оригінальність, відхід від шаблону;
• здатність до перегруповування ідей та зв'язків, абстрагування або аналізу, конкретизації або синтезу;
• відчуття гармонії в організації ідеї;
• розвиток критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності та інше.

Українські реалії, окремі практики та перспективив провадження такого підходу подано на малюнку 1[2, с. 4].

Малюнок 1.

         Діяльність  НВК-академічного ліцею № 15 протягом багатьох років спрямована на розвиток  професійної компетентності вчителів, що насамперед відображається в навчально-методичному супроводі учнів та підвищенні якості освіти. Одним з аспектів становлення сучасної молодої людини в школі є програми STEМ – освіти, які реалізуються в навчально-виховному процесі школи через дослідно-експериментальну діяльність на різних рівнях.

          Вектор науково-методичної, експериментальної діяльності освітнього закладу змінювався та синтезувався відповідно до мети і завдань проектної роботи (схема 3). Аналізуючи діяльність ліцею з даного питання, можна зробити висновки, що між змістом STEM-освіти та Стратегією сталого розвитку школи багато точок перетину (таблиця 2).

Схема 3.

Таблиця 1.

    Мотиватором оновлення змісту експериментальної діяльності школи в рамках впровадження в освітній процес ідей STEM- освіти виступає Концепція нової української школи, яка основними пріоритетами визначає конкуренто-спроможність на сучасному ринку праці, здатність і готовність до: – розв’язання комплексних задач (проблем) – критичного мислення – творчості – когнітивної гнучкості – співпраці – управління – здійснення інноваційної діяльності (схема 4).

Впровадження ідей STEM-освіти в навчально-виховний процес  готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

Чому STEM-освіта так актуальна? Стрімка еволюція технологій веде до того, що незабаром найбільш популярними та перспективними на планеті фахівцями стануть програмісти, IT-фахівці, інженери, професіонали в галузі високихт ехнологій і т.д. У віддаленому майбутньому з'являться професії, про які зараз навіть уявити важко, всі вони будуть пов'язані з технологією і високотехнологічним виробництвом на стику з природничими науками. Особливо будуть затребувані фахівці біо- та нано-технологій.

Постає питання - як підготувати таких фахівців? Навчання - це не просто передача знань від учителя до учнів, це спосіб розширення свідомості і зміни. Саме таку взаємовідповідність ми дослідили в освітньому закладі і прийшли висновку, що в основі успішного результату лежить партнерство учнів та вчителів, батьків та учнів, школи та вищого навчального закладу, школи та наукової лабораторії тощо (схема 4).

Схема 4.

        Основною формою реалізації педагогіки партнерства є проектна діяльність різного спрямування та інтеграція, яка  у STEАM-освіті передбачає залучення ресурсів та співробітництво у процесі навчання й викладання між шкільними колективами і зовнішніми учасниками, такими, як вищі навчальні заклади, академічні наукові установи, науково-дослідні лабораторії, наукові музеї, природничі центри, підприємства, бізнес-структури громадські та інші організації, використання формальної та неформальної освіти. Вивчаючи  багатокомпонентну рівневу модель організації STEАM-освіти із залученням різного роду освітніх закладів, формальних і неформальних, ми знайшли для себе точки перетину, які притаманні, мабуть, кожній школі нового типу (схема 5, 6).

Схема 5.

Схема 6.

Модель організації STEM-освіти в НВК-академічний ліцей № 15

Реалізація моделі STEM-освіти в НВК-академічний ліцей № 15 прослідковується в науково-методичній, дослідно-експериментальній діяльності освітнього закладу.

     Сучасній людині потрібно вирішувати кожну життєву ситуацію як творчу, самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність. Отже, життя нової культури потребує нового типу особистості, основними характеристиками якого будуть індивідуальність, творча активність і здатність орієнтуватися на майбутнє: вміння прогнозувати, гнучко переходити на нові види діяльності тощо. На основі цього сучасна наука намагається здійснити переоцінку  тих концепцій освіти та виховання, які традиційно базуються на провідному значенні цілеспрямованого впливу на особистість в процесі її формування, і вийти на проблему соціалізації як процесу саморозвитку особистості, її життєвому визначенні в соціумі.

 Характерною рисою ХХІ століття є перехід від індустріальної ери до епохи знань. З’являються нові професії, принципово нові вимоги до вмінь і навичок працівників. Сучасна молода людина має бути самостійною, відповідальною, толерантною, здатною критично мислити, відкритою до нового, готовою навчатися упродовж життя, поважати глобальні суспільні цінності та інші культури, вміти швидко пристосовуватися у мінливому світі, активно співпрацювати в команді задля вирішення конкретних проблем. Стартовим орієнтиром для молодої зростаючої людину в НВК-академічний ліцей № 15 і визначений синтез важливих і необхідних проектів: Концепція «Нова українська школа», Концепція випереджаючої освіти для сталого розвитку, STEMорієн-тований  підхід до навчання.

Список літератури:

1.    Журавель Т.О. Інтегроване навчання – основний складник STEM-освіти / Т.О. Журавель, Н.О. Соколова // Освіта та розвиток обдарованої особистості. - № 12 (55) /12/2016. – с. 32-34.
2.    Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017-2018 навчальний рік.