Стаття "Казка як засіб виховання дитини"

Буринський ЗДО (ясла-садок) №2 «Джерельце»

Буринської міської ради

Стаття

«Казка як засіб виховання дитини»

«Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого

можна відкрити джерела думки і слова.

Без казки, без гри уяви дитина не може жити…

Казка – це образно кажучи, свіжий вітер,

що роздмухує вогник дитячої думки і мови».

                                                                    В. Сухомлинський

 Дошкільний вік є найбільш важливим періодом формування моральних і загальнолюдських цінностей. Одним з ефективних засобів розвитку доброзичливих взаємин у дітей дошкільного віку є казка. У чарівний світ казок дитина потрапляє в самому ранньому віці. З перших місяців зародження нового життя батьки можуть розповідати дитині казки.  Доки триває внутрішньоутробний розвиток, малюк звикає до спокійних і радісних голосів батьків, реагує на їхні позитивні емоції. Для новонародженого малюка сюжет казки не має особливого значення. Головне, щоб в ній були певні ритмічні конструкції, повтори, звуконаслідування для ліпшого опанування дитиною рідної мови. Слухаючи їх, малюк, немов по сходах, йде по життю і залишається з нею назавжди. З дитячої казки починається його знайомство зі світом літератури, з миром людських взаємин і з навколишнім світом в цілому. Казка є таким же необхідним етапом розвитку дитини, як і гра.

Казка поєднує дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж звичайна стисла мова. Вона не видає свої положення за щось серйозніше, ніж символи, метафори чи аналогії. Казка розвиває уяву дитини, а дорослого повертає у дитинство.

Для дітей дошкільного віку характерним є емоційно-чуттєве сприйняття світу, а важлива для дитини інформація краще засвоюється через яскраві образи. Саме тому, такий метод психотерапії як казкотерапія вважають найбільш вдалим та ефективним під час роботи із емоційними та поведінковими порушеннями у дітей. Саме психотерапевтичні казки дають змогу дитині побороти власні страхи, тривожність, виправити негативні риси характеру. А ще вони допомагають дітям засвоювати загальноприйняті морально-етичні норми і вчити соціально прийнятним способам виявлення власних емоцій.

 Виховна сила казок відома людям з давніх часів, багато казок передавалися з вуст у вуста і давно отримали статус народних. Казки про правду і кривду, Івана-дурника, що перемагає ворогів кмітливістю, прекрасних і премудрих дівчат виступають свого роду чарівним дзеркалом реального світу. І власного, поки ще не відкритого внутрішнього світу дитини. Слухаючи казку, малюк вчиться відрізняти правильні вчинки від неправильних, добрих персонажів від злих, бачить негативні наслідки поганої поведінки. Виховний ефект досягається без нотацій і моралей, дитина отримує нові знання про світ і про саму себе, природно. Переконаність, що добро обов'язково перемагає, що можна завжди вирішити будь-яке завдання, залишаючись чесною і доброю людиною, позначається на характері дитини найпозитивнішим чином. Вона стає більш впевненою в собі, сміливішою і рішучішою, цінує друзів і допомагає оточуючим. 

Які ж казки потрібно вибирати для казкотерапії, як можна з їх допомогою побороти всі капризи малюка?

Дійсно, корисна казка має свої особливості. Дуже важливо правильно підібрати сюжет і форму викладу історії, щоб вона була і цікава, і ефективна одночасно. Фахівці з казкотерапії дають такі поради:

1. У казках про великодушних, сильних і благородних персонажів головним героєм краще зробити вашу дитину. Називайте героя ім'ям малюка, щоб ваш син чи донька уявляли, що саме вони здійснюють ці хороші й добрі справи. Так ви закладете в дитині правильні думки про те, яким героєм вона може бути в житті.
2. Казки, в яких герой спочатку постає перед нами "поганим" (жадібним, примхливим, егоїстичним), навпаки, не варто прив'язувати до вашої дитини. Нехай у казці цього персонажа називають просто "схожим на тебе", а його негативною якістю буде те, що вам дійсно не подобається в характері дитини. Це допоможе скорегувати дитячу поведінку, не осуджуючи і не соромлячись, адже в кінці історії персонаж обов'язково засвоїть урок і зміниться в кращу сторону.
3. Те, як ви будете читати казку, має важливе значення для відносин мами і малюка. Ви сидите поряд, дитина чує ваш голос, притискається до вас, разом у вас одні і ті ж емоції - в такий момент встановлюються теплі, довірчі відносини. Жоден професійний оповідач чи актор не зможе замінити дитині близькості і уваги мами.
4. В одній казці може розглядатися тільки один каприз або хороша властивість характеру. Не можна перемогти всі недоліки одним махом - занадто складний сюжет не забезпечить корисного ефекту від казки.
5.  Сама по собі книжка з казками не повинна привертати зайвої уваги малюка. Ілюстрації професійних художників не дають можливості придумати свої образи, тому краще самостійно обговорити з дитиною зовнішність героїв або пристрій чарівного міста. Нехай малюк сам подумає, який капелюх може бути у доброго чарівника або на чому пересувається хоробрий персонаж. Такі маленькі вправи чудово розвивають фантазію і любов до творчості.

Казки можна придумувати самостійно, гармонійно вплітаючи в них персонажів або предмети з реального життя малюка. В цьому випадку сюжет краще накидати заздалегідь, а деталі придумувати прямо по ходу розповіді. Обов'язково спостерігайте за реакцією маленького слухача - чи переживає він разом з героями, чи радіє їхнім успіхам? Якщо здається, що казка "не пішла", то наступну історію треба зробити іншою. Наприклад, додати в неї чарівництва або ж, навпаки, прив'язати до подій з повсякденного світу дитини.
Хороша, добра казка навчить дитину правильній поведінці, прищепить важливі для успішного життя якості і впорається з дитячими страхами. Характер - справа наживна, і в наших силах виростити малюка добрим, розумним, сміливим і цілеспрямованим, тобто, справжньою Людиною!

Підготувала вихователь

Писана Наталія Володимирівна