Стаття "Комунікативне навчання англійської мови. Рольова гра як резерв підвищення та ефективності навчання іноземної мови."

Комунікативне навчання англійської мови. Рольова гра як резерв підвищення та ефективності навчання іноземної мови.

Мова – це насамперед засіб спілкування. Тому добре, коли в процесі навчання створюються ситуації, максимально наближені до справжніх, тобто якщо навчання іноземної мови має комунікативну спрямованість.

Зручним є використання комунікативних вправ на підсумковому етапі навчання з певної теми. Однак можливими й прийнятими є тренувальні комунікативні вправи. Наприклад, під час вивчення теми „Кіно” відразу ж після введення лексики та первинного її опрацювання, а також відпрацювання питань з теми можна запропонувати дітям такі ситуації.

1. Один з вас – відомий режисер, який замислив новий фільм. Другий – журналіст, який дізнався про плани режисера й вирішив написати про це сенсаційну статтю. Він намагається одержати максимальну інформацію: “Who is the director? Who is starring? Where is it shot? Is it thought-provoking? What about the script? Is it spectacular? What genre is it?

2. Зробить по телевізору рекламу найкращих фільмів тижня, анонс свого каналу. І так далі.

Однак, як уже зазначалося, набагато зручнішим є використання комунікативних вправ на заключному етапі, коли лексико-граматичні одиниці вже відпрацьовано. Види цих вправ можуть бути різними: екскурсія, реклама, дискусія, прес-конференція, інтерв’ю, озвучення фільму та ін.

Найцікавіша та, мабуть, найбільш наближеною до реальних умов є рольова гра. Рольова гра сприяє розширенню предметного змісту спілкування, надаючи учням можливість виходити за рамки свого контексту діяльності за рахунок виконання різноманітних соціальних і між особистих ролей.Рольова гра дозволяє „спробувати” свій майбутній особистий досвід шляхом програвання ролей людей різних професій, інтересів, схильностей.Рольова гра позитивно впливає на учнів в емоційному плані, створюючи психологічний клімат на уроці. Ситуації спілкування, що моделюються в рольовій грі, дозволяють наблизити мовленнєву діяльність на уроці до реальної комунікації, дають можливість використовувати мову як засіб спілкування, актуалізуючи як вербальні (говоріння, письмо, аудіювання, читання) засоби, так і невербальні (пара лінгвістика, проксеміка, спільна діяльність).

На думку більшості методистів, рольова гра „simulation”, що базується на вирішенні проблеми, забезпечує оптимальну активізацію комунікативної діяльності на уроці. Необхідність знайти рішення поставленої проблеми обумовлює природність спілкування, тобто будь-яка комунікація викликається потребує в ній. Постановка проблеми й необхідність її вирішення стимулює розвиток критичного мислення учнів. І, нарешті, необхідність ретельного  обміркування ситуації, пошуки єдиного, вірного, з позиції учасника гри, виходу розвиває логічне мислення, вміння аргументовано висловлюватись, переконувати співрозмовників, враховуючи при цьому їх аргументи й факти.

Функції та основні правила рольової гри.

Як і будь-який методичний прийом навчання іноземних мов, рольова гра має свої специфічні особливості та функції і займає певне місце в навчанні іншомовного спілкування. В умовах навчання усного іншомовного мовлення рольова гра – це, насамперед, мовленнєвих навичок і умінь, дозволяє моделювати спілкування учнів у різних мовленнєвих ситуаціях. Іншими словами, рольова гра являє собою вправу для оволодіння навичками та уміннями усного мовлення в умовах мовленнєвої взаємодії. У цьому плані рольова гра виконує навчальну функцію.

Важко переоцінити виховне значення рольової гри, її всебічний вплив на учнів. Гра сприяє згуртованості дитячого колективу. В активну гру включаються замкнуті й боязкі, що сприяє самоствердженню кожного в колективі. У процесі рольової гри виховуються свідома дисципліна, працелюбність, взаємодопомога, активність, готовність включатися в різні види діяльності, самостійність, уміння відстоювати свою точку зору, проявляти ініціативу, знаходити оптимальне рішення за певних умов.Як показує практика навчання та спеціальні дослідження, учням імпонують позитивні ролі. Наразі діти із задоволенням виконують ролі негативних персонажів: хвальків, ледарів, і т.п. з метою висіяти їх негативні риси. У цьому аспекті можна говорити про виховну функцію рольової гри.

Рольова гра формує в школяра здатність зіграти роль іншої людини, побачити себе з позицій партнера зі спілкування. Вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки та поведінки співрозмовника, розвиває уміння контролювати свої вчинки, давати об’єктивну оцінку вчинкам інших.Таким чином, рольова гра виконує в навчальному процесі з іноземної мови п’ять основних функцій: мотиваційно-спонукальну, навчальну, виховну, орієнтовну й компенсаторну. Успішність навчання мовленнєвої взаємодії багато в чому залежить від того, як реалізуються ці функції в навчальному процесі.

Структура рольової гри складається з трьох основних компонентів: ролі, вихідної початкової ситуації та рольової дії.

Перший компонент – роль. Ролі, які учні виконують на уроці, можуть бути соціальними або між особистісними. Перші обумовлені місцем в системі об’єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі між особистісних стосунків (лідер, друг, суперник та ін.).

Другий компонент рольової гри – вихідна ситуація, що є способом її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати обставини реальної дійсності та взаємостосунки комуні кантів.У навчанні іноземної мови використовується мовленнєві ситуації, тобто такі, які  викликають мовленнєву реакцію учнів. Варто розрізняти також природні мовленнєві ситуації, що виникають самі, й навчально-мовленнєві ситуації, які створюються штучно.

Структура навчально-мовленнєвої ситуації складається з чотирьох компонентів:

1) суб’єкт;

2) об’єкт;

3) ставлення суб’єкта до предмета розмови;

4) умови мовленнєвої дії.

Третій компонент рольової гри – рольові дії, які виконують учні, граючи певну роль. Рольові дії як різновид ігрових дій органічно пов’язані з роллю – головним компонентом рольової гри – і складають основну нерозкладну одиницю розвинутої форми гри. Вони включають вербальні та невербальні дії, передбачають використання бутафорії.

Важливим етапом у рольовій грі є підготовка до неї. Насамперед учнів треба розмістити. Якщо вони сидять одне за одним рядами і їх столи повернуті до вчителя, який перебуває в центрі уваги, то ні про яку природність спілкування не може бути мови. Найбільш раціональним є розміщення великим колом, коли кожний учень одночасно контактує з учителем і з іншими учнями. Місце у центрі кола може бути використане для проведення рольової гри.

У рольовій грі виділяють три етапи: підготовчий, власне гра та заключний.

Підготовчий етап у класі передбачає:

- вступну бесіду вчителя, який знайомить з навчально-мовленнєвою ситуацією, питаннями для обговорення чи проблемою;

- знайомство з лінгвістичним наповненням гри;

- попереднє тренування вживання лексичних одиниць і граматичних структур.

Підготовка вдома включає:

- читання текстів, довідників, додаткового матеріалу з висунутої проблеми;

- збір інформації для кожної конкретної ситуації.

Після проведення рольової гри необхідним елементом є заключний етап вдома, виконання певного завдання (написання твору за темою, статті в газету, листа товаришу та ін.).

На заключному етапі в класі проводяться:

- обговорення рольової гри (оцінка вчителем комунікативної діяльності кожного учасника);

- дискусія за даною або близькою до неї проблемою.

Залежно від мети уроку й рівня підготовленості учнів рольові ігри можуть проводитись у парах (такі ігри спрямовані на тренування вживання певних лексичних одиниць і граматичних структур), у підгрупах по три-п’ять осіб або в цілій групи. При проведенні ігор у підгрупах та групах забезпечується вихід у мовлення.

Як вважає W.Littlewood, під час рольової гри вчитель або зовсім не бере участі в грі, або виконує в ній другорядну роль. В обох випадках він спостерігає за учасниками, записує помилки, але не перериває гри, щоб їх виправляти. Після рольової гри вчитель спочатку аналізує її хід, обов’язково відзначає вдалі моменти, а потім зупиняється на більш типових помилках учасників гри.

У подальшому вчитель організує роботу з виправлення помилок. Така лінія поведінки вчителя є логічною й обґрунтованою, бо острах зробити помилку та очікування виправлень з боку вчителя сковує мовлення учнів і суперечить самій ідеї природної комунікації. Тому виправлення помилок під час рольової гри є неприпустимим, що вимагає від учителя відповідного психологічного настрою або навіть перебудови мислення.

Така робота дає можливість розглядати рольову гру як один з найефективніших засобів реалізації комунікативного принципу в навчанні іноземної мови. Її особливість визначається такими аспектами:

1. Рольова гра – це навчання в дії, що, як відомо, підвищує якість навчання.

2. Рольова гра потребує повної віддачі від її учасників, вираження їх реакції як вербальними, так і невербальними засобами в проблемній ситуації. У рольовій грі використовуються знання та вміння учнів, що були одержані як у класі, так і за його межами, тобто використовується загальний запас знань і вмінь.

3. Рольова гра є переважно мотивуючою, оскільки вміщує елементи гри та відзначається непередбачуваністю розв’язки. Крім того, учн7і мають можливість використовувати ситуації, що розігруються в рольовій грі, в реальному житті, чого не може дати механічне тренування при використанні лексичних одиниць та граматичних структур.

4. Рольова гра дає учням соціолінгвістичну „підказку”: якими одиницями та мовними моделями можна визначити в реальній ситуації той чи інший спосіб мислення залежно від соціальної характеристики учасників.

5. Рольова гра містить у собі елемент непередбачуваності („моменти шоку”), з яким дуже часто стикаються учні в процесі спілкування. Під час рольової гри, як і в реальному житті, учасники повинні ретельно слухати одне одного, тому що вони не знають наперед, що скажуть їх партнери, а також швидко думати й адекватно реагувати на репліки своїх товаришів.

6. Під час рольової гри відчувається емоційний підйом, що надзвичайно впливає на якість навчання.

7. Рольова гра має відповідні переваги перед дискусією та іншими подібними прийомами. По-перше, в рольовій грі набагато легше відтворити ситуацію, коли жоден з її учасників не зможе „відмовчатися”, що дуже часто трапляється при проведенні дискусії. По-друге, невпевненим у собі учням легше висловитись „під маскою” дійової особи гри.

Література:

1. Китайгородская Г.А. Методические основы интенсивного обучения иностранным языкам. – М.: МГУ, 1986.-176 с.

2. Пассов И.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. – М,: Просвещение, 1991.-123 с.

3. Livingstone C. Role Play in Language Learning. – М.: Высш. Шк.., 1988. -127 с.

4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Кол.авторів під керівництвом С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіг, 1999.-320 с.

5. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М.; Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение, 1991. -288 с.

6. Fairkurst Alice M., Firhurst Lisa L. Effective Learning.

7. The Stand-by Book edited by Seth Lindstromberg. – Cambridge University Press, 1997. – 249 р.