Стаття. Корекція негативних переживань підлітків з використанням глибинно орієнтованого методу символдрами.

Ликов Олександр Вікторович,

практичний психолог Криворізької гімназії №94

Корекція негативних переживань підлітків з використанням глибинно орієнтованого методу символдрами.

Добре відомо, що психологічні проблеми дорослого беруть свій початок у дитинстві. Проблеми дитинства віками ігнорувалися суспільством, на багато речей ми закриваємо очі і зараз. Але сучасна психологія активно розвивається. Як працювати з наслідками психічних травм у дітей, з психосоматичними розладами у дитячому та підлітковому віці, про особливості виховання і проведення психологічних тренінгів з підлітками – ці і багато інших проблем зараз активно вивчаються і розробляються в теоретичній і практичній психології.

 Але актуальною проблемою сьогодення є негативні переживання як дорослих, так і дітей. Дослідження сучасних психологів (Бреслав Г. М.,          Гарбузов В.І., Ейдеміллер Е.Г., Кісарчук З.Г., Лазос Г.П. та ін.) показують, що негативні переживання сучасних підлітків, пов’язані зі стосунками з батьками, усвідомлюються дітьми як проблема. Ці переживання, за висловлюваннями підлітків, важкі, вони заважають їм у подальшому спілкуванні у сім’ї та повноцінній адаптації у соціумі. Діти ХХІ століття відрізняються від дітей ХХ ст. За спостереженнями відомого психоаналітика, засновника символдрами дітей і підлітків Гюнтера Хорна, сучасні діти, особливо у країнах, орієнтованих на захід, ведуть більш вільний спосіб життя, тому що виховання стало менш суворим,  дітей стали менше бити, окрім цього вони можуть мати тепер власне судження. Сучасні діти у значній мірі сформовані Інтернетом і більше виявляють свою волю. Але, не дивлячись на це, діти страждають від негативних переживань. При цьому вони не вміють «переживати» і вибирають неефективні копінг-стратегії у подоланні труднощів. Ці переживання мають як актуальну, обумовлену зовнішніми обставинами життя (важке економічне та політичне становище в Європі, особливо в Україні, вірусна пандемія, перехід сучасної школи до нових умов навчання тощо), так і глибинну природу вининкнення.

 Складнощі в подоланні негативних переживань підлітками також пояснюються і специфікою віку як критичного періоду розвитку з його потребами і вимогами.

 Виходячи з вищесказаного, доцільним буде вважати, що ефективна психокорекція негативних переживань підлітків повинна будуватися на основі методів, які враховують вікові характеристики дітей, допомагають їм успішно долати емоційні труднощі та формувати більш адаптивний стиль поведінки у стосунках з батьками, однолітками, а також можуть впливати на глибинні переживання.

 Таким методом психокорекційної допомоги підліткам, виходячи з нашого досвіду, є глибинно орієнтований метод символдрами.

 На сьогоднішній день немає іншого методу, який би настільки оптимально враховував нарцисичні переживання підлітка.

 У віці, коли підліток намагається довести свою дорослість та самостійність собі та іншим, психокорекція та психотерапія за методом символдрами допомагає йому розібратися зі своїми внутрішніми конфліктами і зрозуміти себе, сприяє становленню його самостійності.

 Символдрама базується на принципах глибинної психології та роботі з уявою, щоб зробити наглядними підсвідомі бажання людини, її фантазії, конфлікти та механізми захисту, а також стосунки перенесення і супротиву. Символдрама сприяє їх переробці як на символічному рівні, так і у процесі терапевтичної бесіди. Цей  метод має три базових складових: ресурсну (задоволення архаїчних потреб), конфліктну (виявлення внутрішнього конфлікту),  творчу (розвиток уяви, творчих здібностей). Метод ефективний при лікуванні неврозів та психосоматичних захворювань, а також при психотерапії порушень, пов’язаних з невротичним розвитком особистості.

 Принципи та техніки здійснення психокорекційної роботи з підлітками за методом символдрами

Серед умов психокорекційного процесу за методом символдрами є більш загальні, характерні як для кататимно-імагінативної(символдрами) психотерапії, так і для інших методів,  –  умови, пов’язані з налагодженням конструктивної взаємодії, рамкові умови, створення робочого альянсу; та специфічні саме для методу символдрами – навчання фантазуванню, релаксації, взаємодії з психологом під час уявлення образів, виконання малюнка, інтерпретації символів, адекватне методу завершення процесу психокорекції або психотерапії.

 Маючи справу з афективною сферою підлітків – їх негативними переживаннями, які безпосередньо пов’язані з дуже складною проблематикою взаємин, у першу чергу, з батьками –  важливо створити безпечність психологічного простору. Для цього треба дотримуватись основних правил проведення  психокорекційних сеансів, які потребують суворого дотримання часових рамок(індивідуальних сеансів – 50 хвилин, групових – 2 – 2.5 години); проведення сеансів в одному і тому місці і в один і той же час; пропуск сеансів допускається виключно по поважній причині. Це правило створює для підлітка безпечні умови для самоспостереження та самодослідження. Якщо зустрічі відбуваються хаотично, підліток не може переживати та опрацьовувати свої негативні емоції. Окрім цього, рамкова психокорекція дає можливість виявляти психологічний супротив. Це можуть бути запізнення, пропуски сеансів, бажання затягнути їх у часі тощо.

 Таким чином, рамкові умови виконують наступні функції: а) створення безпечного простору; б) м’яка травматизація або специфічна провокація фантазій, страхів, негативних переживань, пов’язаних як з минулим, так і з актуальним досвідом з батьками; в) синхронізація переживань усіх учасників групи завдяки ритмічності зустрічей, що дозволяє полегшити доступ до виявлення внутрішніх конфліктів.

  Наступною важливою умовою організації психокорекційної роботи з підлітками є створення «психотерапевтичного альянсу» (Е.Зетцель) між підлітком і психологом.

 У нашій роботі ми розуміємо психотерапевтичний альянс як раціональні стосунки між підлітком і психологом, які дозволяють цілеспрямовано працювати над проблемою підлітка. З боку підлітка повинен бути фактор мотивації до роботи, його здібність до рефлексії, бажання змінюватися, зануреність у процес змін.

 З боку психолога повинна бути конгруентність і толерантність. Часто батьки намагаються маніпулювати психологом, просячи його розпочати роботу з їхньою дитиною, у якої немає бажання працювати над своїми проблемами. Досвідчений психолог знає, що у такому випадку не буде встановлено психотерапевтичного альянсу і робота успіху не матиме. Психокорекція теж має умови, специфічні для методу символдрами. Перша така умова пов’язана з необхідністю навчити дітей фантазувати на запропоновану тему(це певні мотиви символдрами). Це цілеспрямоване фантазування. Також треба навчити підлітка релаксації та взаємодії з психотерапевтом під час уявлення образів. Така робота потребує декількох сеансів і використання певних прийомів. На перших зустрічах зазвичай ми згадуємо міфи, розповідаємо притчі, улюблені казки. Казкових героїв уявляємо в образах, а потім підліток малює(мотив «Улюблена казка»). Зміст казок обговорюється, осмислюється мораль та символіка образів. Для навчання розслабленню та фантазуванню з закритими очима вибираються мовчазні образи – «Квітка», «Дерево», «Три дерева». Після уявлення образів ми просимо дітей детально описувати все побачене в образі, хвалимо образи та малюнки, пояснюючи, що для роботи важливо не «як намальовано», а «що намальовано». В рамках групової психокорекції вчимо підлітків коректному спілкуванню, умінню вислухати і почути інших.

 Наступною обов’язковою умовою символдрами є виконання малюнка, що відтворює уявлений мотив. Підлітку пояснюється, що можна малювати те, що захочеться, на будь-якому аркуші паперу, будь-чим(олівцем, фломастером, фарбами тощо). Усе домашнє завдання знадобиться для обговорення на наступному сеансі.

        Х. Льойнер, засновник символдрами, вказував, що малюнок, окрім основних –  діагностичної та психокорекційної – виконує ще ряд важливих функцій: стимулювання фантазування, відтворення емоцій і переживань при наявності труднощів вербального вираження або «заборон і комплексів», систематизація переживань в образі, а також функцію регуляції та обмеження у тому випадку, коли побачений образ виявився дуже насиченим складними переживаннями.

 З метою детальної «обробки» малюнків, їх аналізу використовується ряд об’єктивних діагностичних критеріїв, серед яких: розмір і форма малюнка; промальовування додаткових рамок; горизонтальне чи вертикальне розташування на листі; вибрані епізоди образу для малювання, а також усі незвичайні елементи, диспропорції, кольори тощо. Х. Льойнером разом з його учнями розроблена спеціальна техніка роботи по аналізу малюнка.

 Ще однією важливою умовою проведення символдрами є адекватне даному методу завершення корекційної роботи. Оскільки процес психокорекції не тільки піднімає пласти глибинного матеріалу, допомагає створенню нової системи взаємин  з   оточуючими, але ще і згуртовує  дітей (у груповій роботі), впливає в індивідуальному процесі на створення тісного зв’язку між підлітком і психологом, то дуже важливо зберегти всі отримані знання, уміння, навички, дати можливість їх подальшого розвитку і правильно вибудувати ситуацію сепарації. Тому необхідно дотриматись наступних рекомендацій: а) не бажано переривати психокорекційну роботу; б) треба одночасно завершити внутрішній глибинний процес підлітка – результат психокорекційної роботи – і реальне завершення; в) попередити за 3-4 сеанси про завершення роботи, обговорити та усвідомити почуття щодо розлуки; г) створити інтегративний та перехідний символи для полегшення процесу сепарації. В нашій практиці в контексті виконання цих умов ми використовуємо в індивідуальній роботі мотив «Наділ землі». Також пропонуємо підліткам роботу з «кататимним предметом». Робота полягає у тому, що підліток із запропонованих предметів вибирає той, який найбільше припав до душі. Потім ведеться бесіда, в якій виявляються уподобання, спогади, асоціації з даним предметом. Далі підліток розслаблюється і уявляє свій асоціативний образ з даним предметом. Таким способом підліток отримує «перехідний символ», який допомагає йому пережити процес сепарації від групи, психолога та психотерапевтичних взаємин.

Окрім певних умов психолог дотримується певних принципів і технік здійснення психокорекційної роботи з підлітками. До основних принципів належать:

- принцип глибинно-психологічного розуміння та тлумачення символу;

- принцип врахування та використання трьох складових символдрами (активізація ресурсів, робота з конфліктом, розвиток креативності);

- принцип змін завдяки новим інтерналізаціям та коригуючому емоційному досвіду.

Треба підкреслити, що ці принципи є взаємодоповнюючими та наскрізними для всієї психокорекційної роботи.

Також Х. Льойнером розроблена методика проведення символдраматичного сеансу. Зазвичай сеанс розпочинається з бесіди, яка триває 10-20 хвилин. Наступні 20-25 хвилин витрачаються на уявлення образу за заданим або стихійно вибраним підлітком мотивом. Зовсім не обов’язково працювати з мотивом на кожному сеансі. Можна проводити сеанс в режимі аналітичної бесіди.

У попередній бесіді обговорюється актуальний стан та самопочуття підлітка, реальні ситуації, події, які трапилися в житті до зустрічі з психологом. Іноді обговорюються теми біографії, пов’язані з актуальними в даний момент переживаннями. Також обговорюється ставлення підлітка до психолога та психокорекції. Обговорюються сновидіння. Вказані теми обговорення є загальними для всіх напрямків психоаналітично орієнтованої корекції. Для символдрами характерно також обговорення образу попереднього сеансу. Зазвичай діти приносять малюнки, які разом с психологом обговорюються.

Після проведення бесіди підлітку пропонується уявити образ. Для цього використовується релаксація (за Шульцом), але вона не є обов’язковою. Можна просто попросити підлітка закрити очі та уявити образ.

Х.Льойнер розробив ряд стандартних сценаріїв уявлення образів певних мотивів. Але на кожному сеансі символдрами під час уявлення образів психолог обов’язково задає підлітку блок з наступних семи питань:

1. Яка зараз погода? Яке небо? Яка температура повітря?

2. Яка зараз пора року? Який місяць?

3. Яка зараз година ? Що це: ранок, день чи вечір?

4. Як ти себе почуваєш? Який у тебе настрій?

5. Скільки тобі зараз в образі років? Якому віку відповідає твій настрій? Що це скоріше: дитинство, юність чи зрілі роки?

6. Як ти одягнений?

 6.а. Що у тебе на ногах? Спробуй порухати пальцями ніг… Як ти відчуваєш черевики на ногах?

6.б. Подихай животом…  Як ти відчуваєш одежу на животі?

6.в. Порухай плечима… Як ти відчуваєш одежу на плечах?

7. Що тобі хочеться зараз зробити?

Таким чином, використання методу символдрами для ефективного здійснення допомоги підліткам, які мають емоційні труднощі у взаєминах з оточуючими, має певну структуру корекційного процесу. Дана структура включає ряд важливих умов використання методу, а також його принципів, технік та прийомів у їх взаємозв’язку  та взаємодоповненні.

Використання мотивів основного ступеню символдрами для задоволення архаїчних потреб підлітків

 У школі є певна категорія дітей з «групи ризику». Вони часто порушують дисципліну на уроках, зухвало ведуть себе з учителями, конфліктують з підлітками.               Така поведінка пов’язана з емоційними порушеннями підлітків. У сучасних дітей доволі часто спостерігаються наступні порушення: гіперактивність, роздратованість, безпідставні приступи гніву, надмірна лякливість, порушення сну, поява різних страхів, труднощі у спілкуванні, підвищена агресія.

 Патерни поведінки людини закладені ще на першому році життя. Три перші місяці дитина знаходиться у фазі омніпотентного нарцисизму. Це той стан, коли закладається початкова довіра до миру – умова та основа стабільної довіри до себе, здорового і сильного почуття «Я», що має велике значення для розвитку. Це каркас особистості. Потреба у визнанні є основною передумовою розвитку нормальної структури «Я».

 Підживлення архаїчних нарцисичних потреб підлітка означає задоволення його потреби у визнанні, підтримці, прийнятті з боку зовнішніх об’єктів. Якщо ці потреби не підживлюються в реальному житті, тоді вони реалізуються у світі фантазій як дитини, підлітка, так і дорослої людини. Формуються у поведінці омніпотентні настанови – настанови на всесилля, всевладдя, всемогутність. В межових ситуаціях у таких підлітків відсутній плавний перехід від поганого до хорошого. Усі явища сприймаються ними як тільки погані або як тільки хороші (психічне розщеплення як примітивний психологічний захист).

 Ще однією формою нарцисичного підліткового порушення можна вважати нарцисичну агресію або нарцисичний гнів. Коли підліток стикається з тим, що інші люди не розділяють його нарцисичної самооцінки, ставляться до нього інакше, він відчуває образу і починає виявляти агресію проти інших людей. Перед психологом завжди є альтернатива: або шукати конфлікт підлітка і його опрацьовувати, або дати можливість задовільнити відповідні архаїчні потреби на безконфліктному рівні. Останнє показано в ситуаціях, коли спостерігаються наступні прояви патологічної поведінки: страх, збудження, гнів, образа. У цих випадках підлітку корисно увійти в стан спокою, єднання зі світом, що приводить до задоволення архаїчних потреб.

 Для підживлення нарцисичних потреб підлітка використовуються мотиви основного ступеню символдрами («Поляна», «Струмок», «Гора». «Дім», «Узлісся»); психотерапевтичні техніки: а) навчаючий процес; б) креативне розкриття;  в) малювання змісту фантазій; режисерські техніки: примирення, годування. Ці мотиви дають можливість взаємодіяти підлітку з основними стихіями: землі, води, повітря, які визивають регресію у стан омніпотентного нарцисизму, коли людина відчуває свою єдність з оточуючим світом.

 Мотив «Поляна» має дуже широке символічне значення. Його використовують як основний образ кожного сеансу. На поляні можна уявити джерело, струмок, гору, збудувати дім, побувати на узліссі. Поляна – це материнський символ, який відображає як зв’язок з матір’ю  на першому році життя, так і актуальний стан, загальний фон настрою. Окрім того що він є надзвичайно діагностичним, також має виражений психотерапевтичний ефект. У технічному аспекті підлітку пропонується робити на поляні все, що йому захочеться. При цьому ставиться питання: «Що тобі хотілося б зараз зробити?» Підлітки гуляють на поляні, лягають у високу траву, дивляться у небо, збирають квіти, плетуть вінки. Психолог займає дозволяючу позицію і в деякій мірі навіть  делегує підлітку ведення мотиву.

 Одного разу до психолога звернулася жінка, яка удочерила дівчинку, коли тій було три роки. У підлітковому віці дівчинка вела себе відсторонено від сім’ї, у якій був і усиновлений   її рідний брат. Була неслухняна, часто робила навпаки: мати просить її повернути вліво – дівчинка іде направо тощо. З психологом дівчинка тримала себе спокійно, але закрито. Уявити поляну погодилася. Вона побачила велику засніжену поляну.  Під снігом лежали невеличкі жовні круглі дині. Дівчинка їх активно збирала і жадібно їла, отримуючи насолоду. На наступному сеансі мотив «Поляна» психолог запропонував знову, щоб можна було пошукати струмок. Але дівчинка знову і знову ходила по засніженій поляні, збирала дині і їла. Так продовжувалося три сеанси. На четвертому поляна очистилася від снігу, динь було небагато, і дівчинка захотіла їх зібрати і віднести мамі і брату.

 На символічному рівні дівчинка переживала порушені діадичні стосунки з матір’ю (у даному випадку диня символізувала материнські груди). В реальних стосунках від нової матері вона також не отримувала в достатній мірі підтримки, визнання і турботи про себе. В аналітичних бесідах з матір’ю виявилося, що вона хотіла усиновити хлопчика, а їй дозволили це зробити, лише віддавши двох дітей – брата і сестру. Коли мати усвідомила своє ставлення до дітей і реакцію доньки, вона змінила свою тактику і відчула, що дівчинку вона теж любить. У процесі психокорекції поведінки дівчинки стосунки у сім’ї налагодилися. Дівчинка стала більш відкритою, впевненою, життєрадісною. Конфлікт з новою матір’ю дівчинка змогла пережити в образі на безконфліктному рівні, поступово задовільнивши свої архаїчні оральні та нарцисичні потреби на символічному рівні.

 Мотив «Струмок» - це орально-материнський символ, який відображає динаміку внутрішніх психічних процесів, психічний розвиток в цілому та показує, наскільки безперервно, гармонійно, послідовно протікає внутрішнє психічне життя. Окрім цього, вода – це животворний початок, цілющий елемент; вона освіжає та оживляє, символізує життєву енергію.

 У процесі візуалізації струмка після того як підліток детально його описав, йому пропонується вибрати шлях: піти вверх за течією до джерела або вниз за течією, скільки він зможе пройти. З діагностичної точки зору, характер джерела відображає стосунки матері і дитини на першому році життя, емоційну близькість. Опускаючи детальну характеристику символіки мотиву, зупинимося на важливому:  підживленні архаїчних потреб підлітків. Поступове звикання до джерельної води, що дуже широко використовується у практиці, дуже ефективне. До тих пір, поки вода сприймається як приємна, її використання може мати неочікувано цілющу дію і, перш за все, у випадку психосоматичних захворювань.

 Хлопчик 11років постійно конфліктував з однокласниками, часто вчиняв бійки. Діти не хотіли  з ним спілкуватися, часто говорили при ньому вчителям, що хлопця треба перевести у інший клас. Хлопчик гнівався, від чого у нього підсилювався хронічний нейродерміт.

 У мотиві «Струмок» йому надзвичайно сподобалася вода. Він дійшов до джерела, яке було забите багнюкою, розчистив його, напився води, помив руки і сів спостерігати за течією. Після сеансу почував себе добре, у нього перестали чесатися пальці.

 Робота з мотивом «Струмок» продовжувалася 10 сеансів. За цей час у хлопчика зникли висипання, він заспокоївся, разом з психологом обговорив нову модель поведінки та пережив її у візуалізаціях. Стосунки з однокласниками поступово налагодилися.

 На символічному рівні було здійснене підживлення оральних потреб підлітка– потреб у турботі та безумовному прийнятті його як особистості.

 Мотив «Гора» надзвичайно важливий у випадках суперництва, пасивності, невпевненості у собі, складнощів у досягненні мети, статевої ідентифікації, а також при заїканні. Його добре використовувати при лікуванні різних видів депресії. Підйом на гору та особливо спуск допомагає опрацювати проблему втрат, зниження соціального статусу. Якщо за допомогою мотивів «Поляна», «Струмок» опрацьовується орально-материнська  проблематика, то «Гора» скоріше едіпальний мотив, який охоплює статеву ідентифікацію, стосунки з батьками та іншими значимими особами. Цей мотив діагностує рівень соціальної адаптації підлітків і одноразово коригує її низький рівень. Соціально адаптований підліток з вершини гори (до 1000 метрів) бачить населені пункти, дороги, поля. Якщо він бачить тільки безкінечні рівнини, ліс чи пустиню, це говорить про його недостатню адаптацію. Підлітки з істероїдною акцентуацією зразу опиняються на вершині гори, тим самим якби перескакуючи у своїй фантазії через труднощі підйому. Часто підлітки з емоційними порушеннями взагалі не піднімаються на гору. Також мотив «Гора» дає можливість швидко діагностувати важкі невротичні порушення. Наприклад, при сходженні на гору стежка стає ледве помітною, підліток весь час скочується вниз або, навпаки, іде не вгору, а спускається – у відповідності до песимістичного настрою – все нижче у ліс.

 Так підліток 16 років у зв’язку з переживанням через нерозділене кохання знаходився у тяжкому емоційному стані. Йому було запропоновано мотив «Гора». В образі він не піднявся на гору, а спустився вниз, потрапив у ліс і там заблукав. У даному випадку психолог використав техніку інтервенції і запропонував пошукати у лісі місце, де хлопцю буде затишно. Таким місцем виявилася невеличка галявина, оточена високими ялинками. Настрій його покращився, йому стало спокійніше. Він приліг на зелену траву, потім почув дзюрчання струмочка, маленького, але з чистою водою. Психолог запропонував йому попробувати на смак воду, помити руки, обличчя. Юнак дозволив собі це зробити. Після умивання знову полежав на траві. Після завершення образу відчув себе краще, за його словами, «пройшла паніка». Аналізуючи деталі образу (маленька галявина, високі ялинки, початок осені, похмуре небо), психолог розумів, що психокорекційна робота вимагає продовження, але «швидка допомога» з використанням мотиву «Гора» відбулася. Цей мотив доцільно використовувати декілька разів у системі корекційних занять.

 Мотив «Дім» дуже багатоплановий, і йому відводиться особливе місце в системі корекційної роботи. На опрацювання мотиву відводиться 2-3 заняття. Часто у мотиві прихований внутрішній конфлікт. В домі, в його кімнатах знаходять відображення структури, в які підліток поєктує себе, сімейні конфлікти, захисні настанови та страхи. В мотиві проявляється актуальна самооцінка та емоційний стан підлітка. Мотив «Дім» у багатьох випадках ситуативний. У різних станах один і той же підліток може уявляти дім по-різному. Закомплексований і замкнутий одинадцятирічний хлопчик уявив себе у бетонному бункері без вікон і дверей. Шістнадцятирічний юнак-сирота, знаходячись під опікою сварливої малоосвіченої бабусі, уявив себе спочатку у підвалі будинку, але, чуючи лайку, знайшов проритий хід у нору, перетворився на хом’яка, але все одно під землею почув бабині крики  і розплакався. П’ятнадцятирічна дівчинка важко сприймала постійні сварки батьків. В образі, обходячи дім, звернула увагу на майже пусту кімнату. В ній стояв біля стіни один диван, на якому сидів іграшковий ведмедик. Далі вона зайшла до столової, на столі почала з’являтися їжа. Дівчинка сіла до столу і почала жадібно їсти. За стіною вона чула приглушену сварку батьків. І чим більше вони сварилися, тим більше їжі вона їла. Коли наїлася, почула тишу за стіною, побачила чарівну паличку, яка з’явилася на столі, і забрала її з собою.  Символіка предметів в образі говорить про оральні проблеми дівчинки, про глибоку фрустрацію її потреби у любові, турботі, близькості. У процесі позитивного розвитку підлітка образ будинку стає більш гармонійним та довершеним.

 Мотив «Узлісся» дозволяє опрацьовувати як глибинні конфлікти перших років життя, так і актуальні ситуативні переживання. Мета цього мотиву – визвати в уяві образ значимої людини або символічних істот, які уособлюють підсвідомі страхи і проблеми. Завдання мотиву націлене на чекання істоти, яка вийде на узлісся із темного лісу. У підлітків із лісу можуть вийти звичайні звірі. Німецький психотерапевт Гюнтер Хорн проаналізував 292 сеанси з цим мотивом і навів наступну статистику частоти появи  різних істот:

 по 45 – косуля, білка;

43 – заєць;

38 – людина або схожий на людину образ;

33 – птахи;

12 – лисиця;

по 10 – олень, миша;

6 – вепр;

по 3 – ведмідь, змія, ящірка;

по 2 – кріт, лев;

по 1 – жираф, слон, ласка, динозавр, хом’як, травневий жук, жаба, кінь, вівця, куриця, кішка, мітла, лісовий горіх, машина, ялинка, струмок.

 При інтерпретації символічних істот треба враховувати два аспекти. З одного боку, образ можна аналізувати в контексті об’єктних відносин, тобто як символічне уособлення близьких людей. При невротичних порушеннях підлітків певні об’єкти можуть виявитися недооціненими, невизнаними або з’явитися в образі у викривленій формі, тобто так, як вони емоційно переживалися дитиною. З іншого боку, образ можна аналізувати з позиції суб’єкту, тобто як утілення підсвідомих настанов і тенденцій поведінки, як прояв афективних та інстинктивних бажань підлітка, які відщеплюються від реальної поведінки. У цьому випадку мета психокорекції полягає у тому, щоб довести до свідомості ці відщеплені і витіснені тенденції шляхом виведення із лісу на галявину істот, які їх символізують. Вступаючи з ними в контакт, підліток приймає та визнає їх.

 Для конструктивного вирішення проблем, пов’язаних зі страхом, агресією, аутоагресією, Х.Льойнер рекомендував використати режисерський принцип активного годування, ніжного торкання, обіймів та примирення. По суті, це не що інше як задоволення фрустрованої оральної потреби тієї внутрішньої психічної структури особистості, яку представляє символічна істота.

 Психолог повинен так впливати на процес у мотиві, щоб не просто нагодувати символічну істоту, а щоб запропонувати її надлишок їжі. Важливе значення має при цьому момент перенасичення, коли істоту загодують. Після того як істота буде нагодована, вона, як правило, лягає відпочити. Тепер вона перестає здаватися небезпечною, її можна погладити, обійняти. Можливо, психологу доведеться допомогти підлітку позбавитися останнього страху. В цьому і є сутність режисерського принципу ніжного торкання, обіймів і примирення.

 Таким чином, задоволення архаїчних оральних, нарцисичних, едіпальних потреб здійснюється у символдрамі у наступних формах:

- при приємній взаємодії з землею, водою, травою, деревом;

- коли п’є воду або іншу рідину;

- коли торкається символічних материнських об’єктів (наприклад, корови, молодої жінки, бабусі,  символічних звірів).

Коли завершився процес задоволення архаїчних потреб підлітка, можна розпочинати роботу з ресурсами: внутрішніми і зовнішніми, тобто активація внутрішніх психічних сил для природнього спонтанного зцілення психічної травми. Для досягнення стабілізації психічної рівноваги на цьому етапі використовуються ресурсні мотиви символдрами, такі як: «Безпечне місце», «Внутрішній помічник», «Внутрішня команда», «Місце, де було добре», «Посадити сад», «Квітка, у якої є все, щоб почувати себе добре». Мотив «Фортеця» добре пропонувати після досягнення внутрішньої стабілізації для внутрішнього контейнування травматичних афектів і створення внутрішньої безпеки.

Список використаної літератури

1. Балинт М. Базисний дефект. Терапевтичні аспекти регресії. / М. Балинт. -М.:Когіто-Центр, 2011
2. Бремс К. Повне керівництво з дитячої психотерапії / К. Бремс. – М.: Ексмо-Прес, 2002
3. Джонсон Стівен М. Психотерапія характеру / Стівен М. Джонсон. – М.: Центр психологічної культури, 2001
4. Духовна криза: Коли перетворення особистості стає кризою / (За ред. С.Грофа, К.Гроф). – М.: Есксмо-Прес, 2000
5. Куттер П. Сучасний психоаналіз / П. Куттер. – СПб.: Мова, 1997
6. Колесникова Г.І. Психологічний практикум з консультування / Г.І. Колесникова, Е.С. Берковченко, А.В. Волочай. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2007
7. Льойнер Х. Кататимне переживання образів / Х. Льойнер. – М.: Ейдос, 1996
8. Льойнер Х. Основи глибинно-психологічної символіки / Х.Льойнер // Журнал практичного психолога. – 1996. - №3 – С. 28-42, №4 – С. 21-35
9. Малер М. Психологічне народження людської дитини / М. Малер, Ф. Пайн, А. Бергман. – М.: Когіто-Центр, 2011
10. Мак-Вільямс Ненсі. Психоаналітична діагностика. Розуміння структури особистості в клінічному процесі / Ненсі Мак-Вільямс. – М.: Ексмо-Прес, 1998
11. Мельничук О.Б. Основи психоконсультування та психокорекції / О.Б.Мельничук. – К.: Каравела, 2019
12. Обухов Я.Л. Символдрама і сучасний психоаналіз / Я.Л.Обухов // Зб. стат. – Харків: Регіон-інформ, 1999
13. Обухов Я.Л. Образ – малюнок – символ / Я.Л. Обухов // Журнал практичного психолога. – 1996. - №4. – С. 32-39
14. Обухов Я.Л. Символдрама. Введення в основний ступінь / Я.Л.Обухов. – Ростов-на-Дону: Міні Тайп, 2005
15. Символдрама. Збірник наукових праць / За ред.Я.Л. Обухова, В.А.Полікарпова. – Мн.: Європейський гуманітарний університет, 2001
16. Пезешкіан Носерат Психосоматика і позитивна психотерапія / Носерат Пезешкіан. – М.: Медицина, 1996
17. Тарабрина Н.В. Практикум по психології посттравматичного стресу / Н.В.Тарабрина. – СПб.: Пітер, 2001
18. Фрейд Анна Дитячий психоаналіз / Анна Фрейд. – СПб.: Пітер, 2003
19. Холмогорова А. Емоційні розлади і сучасна культура / А. Холмогорова, Н.Гаранян // Московський психотерапевтичний журнал. – 1999. - №2. – С.61-72
20. Юнг К. Проблеми душі нашого часу / К.Юнг. – М.: Академічний проєкт, 2007