Стаття "МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА ЯК ПОТУЖНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ (НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ) "

Кузнецов О.М.

с.Рубці

Лиманський р-н

Донецька обл.

Шандриголівський ліцей

Лиманської міської ради

Донецької області

МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА ЯК ПОТУЖНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА  В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ (НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ)

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить дитина, яка формується.

В.О. Сухомлинський

   В умовах українського сьогодення, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання молоді.

   Патріотизм – це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім’я своєї батьківщини.

    Патріотичне виховання у нашому навчальному закладі здійснюється під час проведення навчальних занять, через систему виховних заходів, гурткову роботу, проведення екскурсій, написання науково-дослідницьких робіт. Класні керівники у своїй роботі керуються Конституцією України, Концепцією Національно-патріотичного виховання, Національною програмою «Діти України», нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти і науки, обласного та міського управління освіти. Провідна роль у вихованні молоді належить українській мові як духовному стержню нації.

   Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді. Розуміння учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму. Учні мають усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі господарства.

   Актуальними сьогодні є думки І. Огієнка та В. Сухомлинського про те, що до найважливіших ознак нації належить рідна мова, а з нею витворена культура , яка стає душею нації, її духом. Зокрема, В. Сухомлинський зазначав, що в руках педагога слово є могутнім виховним засобом, яке здатне піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадянську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків.

   В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Основним засобом фізичної культури виступає фізична вправа. Всі вправи за переважною метою їх цільового використання розбиті на дві загальні категорії: комплексно-змагальні та спеціально-розвиваючі. Комплексно-змагальні вправи складають значну змістовну частку таких виховних форм як: ігри-випробування, змагання і конкурси, фізкультурні виступи на святах тощо. З метою виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу (реалізація соціально – культурного аспекту) ми використовуємо елементи національних ігор, козацьких змагань, ігрових методик, заснованих на національно - патріотичних традиціях.

   Через гру тисячоліттями передавався суспільний досвід нашого народу, відбувалася соціалізація, підготовка підростаючого покоління до здорового і повноцінного життя, формувалася його національна свідомість. І сьогодні ідеалом є запорізький козак – лицар і захисник Батьківщини . Він є уособленням фізичної вправності, чоловічої вроди, гармонійної взаємодії з природою. Найвища оцінка для молоді , це оцінка - « козак».

   Видатний дослідник української етнографії Степан Килимник так характеризує ігри : «Старі історичні джерела подають основні такі ігри наших пращурів: біги, скакання верхи, метання списів, стрільба з лука, кулачні бої, гра в боротьбу родів, гра у війну, тощо». Сучасні діти залюбки грають у давні народні ігри. Наприклад, улюблена гра «Розривний ланцюг» в давнину називалася «Гра у короля». Ця гра сприяє розвитку швидкості, формує вміння орієнтуватися у просторі, подавати чіткі команди. Розвивати швидкість та спритність дозволяє гра « Горюдуба». Хлопці й дівчата стають парами в ряд. На відстані 3 –10 метрів від ряду стає «Береза» – керівник. « Ловець» стає збоку між парами та «Березою». «Береза» подає команду: «Гори, гори ясно, щоб не погасло! Остання пара, біжи!» Пара біжить до «Берези», намагаючись уникнути рук «ловця». Коли « ловець» зловить когось із пари, то зловлений стає «ловцем», а бувший«ловцем» стає в парі за спиною «Берези». Гра триває поки всі не перебіжать і не стануть за «Березою».

    Для розвитку сили та силової витривалості на уроках фізичної культури використовую вправи, які є змістом народної гри «Чий батько дужий». Сідають пари так, щоб взаємно впертися ступнями ніг. У руки беруть палку. Міцно впираючись підошвами ніг, кожний намагається зрушити з місця один одного, підняти до себе. Так, мов терези, по черзі переважує один одного. Хто останній переважив, той вважається переможцем – його «батько дужий». При проведенні цієї гри важливо дотримуватися певних вимог: в парах повинні бути учасники однієї статі та приблизно однієї сили. Елементи цієї гри дають максимальні силові навантаження. Дозуємо вправу довільно, в залежності від рівня підготовки учнів, самопочуття, статі та віку. Гра «Коромисла» також сприяє розвитку сили. Учасники стають одне до одного спиною, беруться взаємно попід руки й по черзі підіймають одне одного на своїй спині. Це і є «коромисло». Розвиток сили досягається також за допомогою гри «Ланцюг» як різновиду перетягування канату. Цей елемент завжди додає особливого емоційного забарвлення уроку. Діти відчувають силу гурту та важливість своєї участі у загальній справі. Цікавою є народна гра «Гопак». Учні об’єднуються у дві-три команди. Кожна команда утворює коло, гравці кладуть руки на плечі своїм товаришам по команді. За сигналом вчителя команди присідають і голосно рахують до десяти. Команда, яка швидше присяде 10 разів стає переможець гри.

    У нашій школі велика увага приділяється збереженню і примноженню духовних цінностей, культурних національних традицій, шанобливому ставленню до української мови. Свідченням цього є такі щорічні заходи, як тематичні вечори вшанування видатних українців, «Дні української писемності та мови», «Дні рідної мови», літературно-музичні композиції до дня народження Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, конкурси читців поезії, студентських творчих робіт, дослідження родоводу, фольклору рідного краю. Учні школи  щороку беруть участь в Міжнародному конкурсі знавців рідної мови імені Петра Яцика, мовно-літературному конкурсі учнівської і студентської молоді імені Тараса Шевченка, обласному конкурсі читців «Мій любий краю».

     Патріотичне виховання – пріоритетний напрям усієї навчально-виховної роботи на уроках фізичної культури і поза ними. Його соціально – культурний аспект ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні та орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей й інтересів. Школа має виховати особистість із розвинутою національно-патріотичною свідомістю. Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, батьківщина і Батьківщина, героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни.

Література:

1. Гевко О. Формування національно-патрітичних рис у учнів / О. Гевко // Рідна школа.-2001. - №11.- с.47-48.

 2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 рр., затверджена на колегії МОН України 26 березня 2015 року

3. Концепція національно-патріотичного виховання молоді [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/other/5397/. — Назва з екрану. 5. Франко І., 2004, т. З, с. 573 6. Бех І.Д. Виховання особистості: В 2 т. / І. Бех. - К.: Либідь, 2003. - Т.1. - 276 с. 7. Кіндрат В. В. Патріотичне виховання підлітків: психологічний аспект / Кіндрат В.К. // Наукові записки РДГУ. - 2008. - Випуск 39. - С. 14 -23.

4. Мамаєва О. В. Фізична культура і спорт як чинники соціалізації особистості // О. В. Мамаєва, Д. Ю. Мамаєв // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - №7. - С. 58-60.

5. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://govuadocs.com.ua /docs/index-19246059.html. — Назва з екрану.

6. Сичов С. О. Висвітлення класиками педагогіки цінностей фізичної культури у вихованні молодого покоління / С. О. Сичов // Теорія і практика фізичного виховання. - 2009. - №1. - С. 24-31.