Стаття на тему Проблеми спілкування

                                   Проблеми спілкування

   Людина не може жити без спілкування – ми істоти соціальні. І в такій важливій сфері нашого життя ми стикаємося з проблемами, які заважають задовольнити потребу в спілкуванні, а часто отримуємо від процесу швидше негатив. На сьогоднішній день сучасне суспільство і світ навколо нас створюють такі умови, в яких у людей немає можливості якісно спілкуватися один з одним.

   Спілкування – це взаємодія людей,  це двосторонній процес, який включає в себе обмін інформацією, спільну діяльність і взаємний вплив. На мою думку спілкування означає встановлення і підтримання контакту між людьми. Все наше життя складається з процесу спілкування з тими, хто нас оточує – від членів сім’ї до випадкового перехожого, який запитав котра година. І далеко не завжди ми отримуємо від цього задоволення. А часом це так вимотує, що людина свідомо ізолює себе від інших в психологічному плані.

   Давайте розберемося яким же чином сучасний світ впливає на спілкування між людьми?

  1) У сучасній світі знижується когнітивне значення процесу безпосереднього спілкування між людьми. У нашому розпорядженні величезна кількість джерел інформації про зовнішній світ – ЗМІ, інтернет,соціальні мережі. Більшість людей  краще знають подробиці життя відомих людей, ніж те, що в голові у коханої людини або члена родини. Замість розмов з тими, хто поруч з ними, вони читають,дивляться та слухають про події, які не мають до них ніякого відношення. Це призводить до байдужості, вони розучуються розуміти і співпереживати. Адже не можна по-справжньому співпереживати всім бідним і нещасним у світі!

  2) А ще, подумайте про сучасних дітей. Тепер вони слухають телевізор і закидають питаннями  гугл,дивляться різноманітні відео та лайдаки. Проте згадайте, як вони люблять слухати розповіді старших, скільки питань задають і т.д. Так діти пізнавали світ раніше.Таким чином знецінюється особистість і досвід людини – близького, реального – в процесі спілкування з навколишнім світом з самого дитинства. І коли дитина виросте, вона знову віддасть перевагу не людині, а комп ‘ютеру.

  3) Сучасний світ – це різноманіття соціальних ролей, які людині доводиться грати. Більшість з них вимагають шаблонного поведінки – якщо ти батько, ти повинен виховувати, бос – наказувати, хрещений – дарувати подарунки на день народження, друг – вислуховувати проблеми і допомагати у їх вирішенні, дружина – піклуватися про чоловіка і дітей … Наші відносини з людьми стають дедалі формальними, в них не вистачає безпосередності, щирості, душевності. Формальним стає і спілкування.

  4) У сучасному суспільстві процес обміну інформації між людьми найчастіше має на меті вплив один на одного. Це починається вдома, у школі, продовжується в офісі, магазині і в ході політичних кампаній, а закінчується міжрасовою та міжнаціональною ворожнечею незнайомих один з одним людей. Люди  намагаються  використовувати один одного в своїх особистих цілях – змусити думати і робити те, що вони хочуть.

  5) Спілкування в соціальних мережах дозволяє людям бути в курсі того, що відбувається у їхніх друзів – найчастіше лише «друзів». Який відсоток «друзів» фейсбуці  або інстаграмі , з якими виони реально спілкуються – пишуть  приватні повідомлення, наприклад, і регулярно бачать їх в реальному світі? Віртуальне спілкування дає їм безцінну можливість залишатися на зв’язку з тими, хто живе далеко від них, і легко знайомитися з новими людьми, проте так само легко і припиняти будь-який контакт. Через це цінність таких зв’язків знижується в нашому сприйнятті. Як кажуть, «легко прийшло, легко пішло».

Плюс, віртуальне спілкування дуже розташовує до «носінню масок». Де ще, як не тут,  людина може уявити себе кимось завгодно, ким вона  не є насправді. Це всього лише образ, так само як і їхні співрозмовники по інший бік монітора.

  6) Спотворення цілей спілкування. Для чого люди спілкуються? Щоб похвалитися собою і засудити інших, скоротати час, відволіктися від своїх проблем, не бути на самоті,похизуватися чимось новеньким. Спілкування стає розвагою або засобом для інших людських цілей, в той час як духовне  спілкування є метою саме по собі.

   Що ж людина хоче отримати від процесу міжособистісного спілкування? Яким він повинен бути, щоб приносити задоволення? З усього перерахованого вище видно, що формального, корисливого і поверхневого спілкування всім нам вистачає з головою. А ось для повноцінного не вистачає сил і часу. Міжособистісне спілкування – такий вид емоційного, інтелектуального і фізичного взаємодії двох або більше людей, який відбувається за спільним  бажанням, однаково важливий для обох на рівні потреби, обмін інформацією в процесі нього приносить користь і задоволення, носить відкритий,духовний  і щирий характер.

   Всі ми шукаємо друга, вчителя – людину, з якою  можемо бути собою, бути відкритим, не боячись бути не прийнятим. Спілкування з людиною на глибокому рівні дозволяє розширити світогляд, поглибити сприйняття, пізнати самого себе, відчути повноту життя. Але, вимушені постійно підтримувати порожні, поверхневі відносини, в гонитві за іміджем, зайняті задоволенням матеріальних потреб, ми все менше довіряємо людям, все менше прагнемо до по-справжньому близькому, відкритого спілкування.

   Враховуючи все вище сказане, основними проблемами сучасного спілкування є зниження цінності особистості людини – об’єкта спілкування – в процесі обміну інформацією та пізнання світу, а також переважання формального типу спілкування та спотворення цілей спілкування.

І ось тут потихеньку вимальовується відповідь на питання «Чому люди не хочуть спілкуватися?». Вони втомлюються від байдужості, лицемірства, «масок», нічого не значущих слів і уваги, порожніх розмов, втомлюються бути використаними, бути «жилетами», не хочуть, щоб на них «зливали» чужий психологічний сміття, міняли їх переконання і вчили жити. І якщо ви раптом зрозуміли, що вони не хочуть спілкуватися з вами, подумайте – а може, ви займаєтеся саме цим?