Стаття на тему:"Робота з діалектною лексикою на уроках української мови у початкових класах"

  Ірина Гуменюк

канд. філ. наук,

доцент

Ірина Бербеничук

студентка III курсу

 

Робота з діалектною лексикою на уроках української  мови  

                                        у початкових класах

          У статті розглядається сутність та особливості діалектної лексики в системі загальнонародної мови, з’ясовується  зміст поняття «територіальний діалект» , його вплив на розвиток української літературної мови, проаналізувати роботу вчителя на уроках української мови з діалектною лексикою, опрацювати найновіші публікації з даної проблеми.

Ключові слова: діалект,  діалектна лексика, територіальний діалект, літературна норма, сучасна українська мова.

        In the article the essence and peculiarities of dialect vocabulary in popular language system, it appears the concept of "territorial dialect", its impact on the Ukrainian literary language teachers work to analyze the lessons of the Ukrainian language dialect vocabulary, to study the latest publications on this issue.

 Key words: dialect, dialect vocabulary, territorial dialect, literary norm, the modern Ukrainian language.

       Необхідність дослідження діалектної лексики набуває все більшої актуальності  і не викликає сумнівів, адже народні говори великою мірою зберігають старі форми  і відображають інноваційні процеси сучасного суспільства .  

          Українська літературна мова протягом всіх історичних етапів перебувала у взаємодії  з народними говорами, які у свою чергу об’єднавшись створили мовний колаж  під назвою діалект.  На діалектне мовлення активно впливають літературні норми. Багато особливостей вимови, лексичних і граматичних ознак  діалектів витісняються загальнонародними літературними  формами.   Місцевий діалект, будучи відгалуженим від від національної мови,  поширений на обмеженій території. Він характеризується певною сукупністю діалектних явищ, що є відмінним від сукупності діалектних явищ іншого місцевого діалекту. Проте  не можна думати , що діалектні явища одного діалекту повністю відрізняються від діалектних явищ іншого діалекту.

Межі  поширення  діалектних явищ у говорах сучасної української мови  звичайно не збігаються одна з одною, а найчастіше вони перехрещуються між собою.

            У сільській місцевості діалектна лексика має більш виражене розмовне мовлення.  У початковій школі вчителю доводиться багато працювати над тим, щоб пояснити дітям значення кожного діалекту, який зустрічається. На кожному уроці  проводиться  словникова  робота  з діалектами. На таких прийомах роботи вчитель має пояснити походження слова, розтлумачити значення його, і пояснити місце даного слова у сучасному мовленні.

      Актуальність теми дослідження зумовлена потребою проаналізувати функції та особливості  діалектної лексики, її значення та роль на уроках української мови у початкових класах.

      Метою нашого дослідження є аналіз науково-педагогічних журналів, щодо висвітлення ними проблеми  входження діалектизмів у сучасну літературну мову та  літературу, її використання у педагогічній роботі вчителя початкових класів.

       Для досягнення результату з поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

– проаналізувати публікації у фахових науково-методичних виданнях за період з 1991 по 2015 роки;

 – здійснити класифікацію наявних напрацювань за напрямками досліджень;

 –  визначити перспективи подальших досліджень.

 

 

 

№ з/п	Прізвище, ініціали автора	Назва публікації	Назва журналу	Рік,номер журналу	Основна думка
1	Леся Стефінів	Збагачення словника учнів молодшого шкільного віку лексикою гуцульських ремесел.	Гірська школа українських Карпат	№11 2014р.	Вказана методика ефективна для вивчення й лексики народних гуцульських ремесел, адже серед них знайдемо вказані категорії слів: професіоналізми – сокира, ліжник, писачок, діалектизми – клевець, коц, пацьорки тощо. [3; 7]
2	Борис Коваленко	Фонетичні і граматичні особливості в ідіостилі М. Коцюбинського.	Мовознавчий вісник.Збірник наукових праць.	Випуск 12-13	Актуальним напрямом сучасного мовознавства залишається проблема взаємодії літературної мови і діалектів. У творах письменника досліджує І. Г. Матвіяс, який зазначає, що письменник творчо використав мовні досягнення попередніх класиків літератури, збагатив українську літературну мову говірковими елементами, передусім особливостями подільського й гуцульського говорів [3; 4]
3	Галина Осіпчук	Діалектизми як кореферентні компоненти в Семантико-синтаксичній структурі творів В. Шевчука і Марії Матіос	Мовознавчий вісник.Збірник наукових праць.	Випуск 12-13	Діалектизми, що функціонують у творах Валерія Шевчука й Марії Матіос як кореференти, завжди утворюють пару з попереднім найменуванням – словами, що належать до загальновживаної лексики.[ 4; 5]
4	Василь Грещук	Гуцульський діалект у мові сучасної української літератури	Вісник Прикарпатського національна ці університету. Філогогія	Випуск ХХХII-ХХХIII	Після Ю. Федьковича гуцульський діалект впевнено увійшов у мовно-літературну практику багатьох українських письменників, як уродженців Гуцульщини, для яких він рідний, увібраний у мовну свідомість із молоком матері-гуцулки, так іще більше тих, хто народився далеко від Гуцульщини, але яких навіки зачарував неповторний колоритний гуцульський говір.[ 4;2 ]
5	Галина Грима  шевич	Концепція взаємодії діалектів у мовознавчій спадщині Івана Франка	Вісник Львівського університету	Випуск 15	Як відомо, в той час існувало багато поглядів на українську мову як на діалект російської, що Іван Франко заперечував як своїм творчим життям, так і поетичними рядками: Діалект чи самостійна мова? Найпустіше в світі се питання. Міліонам треба сього слова, І гріхом усяке тут питання... Діалект, а ми його надишем Міццю Духа і огнем любові І нестертий слід його запишем Самостійно між культурні мови.  [4; 3]
6	Редін П. О.	Українські діалекти в системі   загально народної  мови	Мовознавство	№25 (317) 2012р.	Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі середньонаддніпрянських  діалектів української мови, увібравши в себе окремі ознаки північних і  південно -західних діалектів.[4; 6 ]
7	Наталя Бойкова	Загальновживана лексика та стилістично забарвлені слова :діалектні, професійні слова, терміни.	Українська мова і   література	Число 1-2 (761-762) 2013р.	…Метауроку: з ясувати поняття «загальновживана лексика», «ділектизми», «професіоналізми», збагатити словниковий запас учнів, розвивати у дітей увагу, акторські здібності, уміння спілкуватися з оточуючими…[5;  1]

 

 

           В останні десятиріччя українська діалектологія сформувалась як самостійна лінгвістична дисципліна, що має свій предмет і об’єкт дослідження, свою тему і завдання. Розроблені методика і прийомами наукового вивчення мовного матеріалу говорів. Таким чином, створено сприятливі умови для глибокого проникнення у першооснови рідної мови, з’ясування особливостей розвитку різних структурних рівнів діалектів. Особлива увага приділяється лексичному рівню говорів як дуже складному, багатогранному і цікавому об’єкту дослідження. 

            Перед учителем загальноосвітньої школи поставлення надзвичайно важливе завдання – сформувати комунікативні вміння й навички особистості школяра, виробити в нього мовні компетенції, що сприяють у майбутньому реалізації як загальних світоглядних, так професійних інтересів громадянина.

             Важливу роль у  досягненні поставленої мети відіграє здатність мовця диференціювати й усвідомлювати різноманітні мовні факти, сприймати українську мову не лише як набір регламентованих правил, а й складну систему, у якій закодовано багатовіковий досвід нашого народу, відбито складний шлях його історичного поступу.

               Опрацювавши статтю Н. Бойкової щодо загальновживаної лексики-діалекти, професійні слова, терміни, можна виокремити такий етап роботи вчителя як самостійну роботу, яку пропонує вчитель дітям на уроці української мови, а саме записати речення, підкреслити  діалектичні слова, усно пояснити їх значення.

             Фрагмент самостійної роботи:

Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав уже багато. Знав , що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім, що у лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржину(корову), оленів, зайців і серн, що там блукає веселий чугайстир (дух лісу), який зараз просить стрічного(перехожого) в танець, що живе в лісі голос сокири.

             У розмовно-побутовому стилі нерідко зустрічається діалектна лексика. Вихована людина повинна стежити за своїм мовленням і послуговуватися загальновживаними унормованими словами української мови.

             Поширена  діалектна лексика у творах художньої літератури. Зразки майстерного використання її з метою зображення місцевого колориту спостерігаються у творах Панаса Мирного, Лесі Українки, І. Франка, В. Стефаника, О. Гончара, М. Стельмаха, Д. Павличка та ін. Ось як змальовує М. Коцюбинський картини життя і побуту гуцулів, використовуючи діалектну лексику: "Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню". Слід зазначити, що надмірне вживання діалектної лексики ускладнює читання творів. Треба дуже обережно ставитися до використання діалектної лексики, дбати про те, щоб вона не засмічувала мову і не утруднювала сприймання творів читачами.

У сучасній літературній мові діалектна лексика зустрічається дуже рідко. І зовсім не використовується в діловому мовленні, науковому та публіцистичному стилях.

                  В українській мові відбувається складний процес взаємодії між літературною мовою і діалектною лексикою, процес стирання відмінностей між літературною національною мовою і територіальними діалектизмами. Все застаріле, що є в територіальних діалектизмах, поступово відходить і замінюється загальнонародними засобами вираження. Але літературна мова не просто витісняє місцеві говори з мовної практики їх носіїв, а водночас убирає з них усе те, що може збагатити її новими засобами виразності, образності, експресивності: новими лексичними і граматичними елементами. Однак надмірне вживання діалектної лексики не збагачує мову, а тільки засмічує її непотрібними словами.

             Отже, з одного боку, літературна мова вбирає в себе все найкраще, найцінніше, життєво важливе й типове з діалектної лексики і завдяки цьому збагачується, вдосконалюється. З іншого боку, елементи літературної мови проникають у діалектну лексику і наближають її до загальнонародної мови. Літературна мова дедалі сильніше впливає на місцеві говори і сприяє зближенню їх системи із загальнонародною національною мовою.

                Вчителям  шкіл гірської місцевості повинні особливу увагу приділяти роботі з діалектами на уроках української мови та літератури. Для того щоб учні краще зрозуміли яку роль відіграють діалекти в нашому мовленні на уроках повинна проводитись словникова робота . З цією метою можна виготовити з учнями саморобні словнички починаючи від першого класу і закінчуючи четвертим.

                 А також у гірських школах Косівського та Верховинського районів із звичайним букварем повинна стати настільною книгою  –  «Гуцульський буквар» автором якого є вчителька Верховинської школи Оксана Стеф’юк.

Матеріал для оригінального букваря їй допомагали збирати учні 3-4 класів місцевої школи в невеликих етнографічних експедиціях, де вони спілкувалися зі старожилами.  На кожну літеру педагог склала  віршик із діалектизмами, його яскраво ілюструвала. Найважче було з буквою «Я». У місцевій говірці зберігся лише  один іменник, який починається  з цієї  літери  – яскиня, що  означає «печера».  Книжка має допомогти  зберегти традиції предків  та навчити малят літературної  мови  «Буквар маленького гуцулика»  планують використати в позакласній роботі.

      Дуже красиво  оформлена  книжка: колоритно, жваво і  на всі літери свій
діалект:                      

                                афини – чорниці,

                                    адить– дивіться,

                                    алярм– тривога,

                                     арідник– злий дух

                                       

               Не більше місяця тому гуцульський діалект вже пробували узаконити

і зробити регіональною мовою на Прикарпатті. Відповідний законопроект «Про внесення змін до статті 7 Закону України Про засади державної мовної політики» про (про доповнення списку регіональних мов гуцульською мовою) був внесений до Верховної Ради нардепом Геннадієм Москалем.

            Таким чином, сучасний інформаційний простір лише частково презентує проблему роботи діалектної лексики на уроках української мови у початкових класах. Було опрацьовано 7 найновіших публікацій. З них тільки одна з «Гірська школа Українських Карпат» , 2  – «Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць», «Вісник Прикарпатського національна ці університету»  а також «Вісник Львівського університету»  –1, «Мовознавство» – 1, «Рідна школа» - жодної, в  інтернеті – жодної                         Перспективи подальших досліджень вбачаємо у подальшому опрацюванні проблеми використання методики роботи діалектної лексики на уроках української мови у початкових класах, розширити можливості роботи діалектної лексики з учнями позаурочний час, вдосконалення форм подачі діалектизмів на уроці української мови .

            Аналіз передового педагогічного досвіду вчителів початкових класів, навчально-методичної літератури показав, що проблема використання  методики роботи діалектної лексики  з метою підвищення ефективності навчального процесу у початковій школі не знайшла належне відображення. Але в масовому науковому досвіді ця проблема  знайшла  належне  розв’язання.

 

 Список використаної літератури:

 

1.  Бойкова Н. Загальновживана лексика та стилістично забарвлені слова: діалектні, професійні слова, терміни/ Н. Бойкова// Українська мова та література. – 2013. - № 1-2. – С. 54-55.

 2. Грещук В. Гуцульський діалект у мові сучасної української літератури/ В. Грещук// Вісник Прикарпатського національного університету. Філогогія. – Випуск. – ХХХII-ХХХIII. – С. 226-230.

3. Гримашевич Г. Концепція взаємодії діалектів у мовознавчій спадщині Івана Франка /Г. Гримашевич// Вісник Львівського університету - № 15. – С. 111-115.

 4.Коваленко Б. Фонетичні і граматичні особливості в ідіостилі М.  Коцюбинського/ Б. Коваленко// Мовознавчий вісник. Збірник наукових

праць. - № 11-12. – С. 125-128.

5.  Осіпчук Г. Діалектизми як кореферентні компоненти в семантико-синтаксичній структурі творів В. Шевчука і Марії Матіос/  Г. Осібчук// Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць. – № 12-13. – С. 267-271.

6. Редін П.О. Українські діалекти в системі загальнонародної мови/П. О. Редін//Мовознавство. – 20012. –№ 25. –С. 2-3.

7.  Стефінів Л. Збагачення словника учнів молодшого шкільного віку лексикою гуцульських ремесел/ Л. Стефінів// Гірська школа українських Карпат. – 2014.-№ 11. –С. 65- 70.