Стаття "Організація групової роботи учнів на уроках історії в умовах дистанційного навчання"

ОРГАНІЗАЦІЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

         Компетентнісний підхід є актуальною проблемою сучасної освіти. Компетентна особистість повинна не тільки володіти певною кількістю знань, а й вміти самостійно їх здобувати, застосовувати набуті знання на практиці, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Важливим в сучасному суспільстві є також вміння вести діалог, формулювати свою точку зору, здійснювати комунікацію в межах своєї компетентності.   Від багатства словникового запасу, рівня культури мови, комунікативних здібностей значною мірою залежать професійна майстерність, імідж та успіх особистості.

         Вважаю, що саме групова робота учнів на уроці та у позаурочний час сприяє формуванню ключових компетентностей здобувачів освіти. Адже в основу технології навчання в малих групах покладено чотири основні принципи:

- соціальна взаємодія,

- позитивна взаємозалежність,

- особиста відповідальність кожного учасника групи,

- рівна частка участі кожного.[2]

         Велике значення має групова робота й для формування самостійності учня. Працюючи в команді, учень має можливість проявляти ініціативу,   планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.[1] Важливим є те, що оцінюється робота всієї групи, а не окремого учасника.

         Крім того, технологія роботи в малих групах підвищує мотивацію до навчання, покращує соціальний мікроклімат в класі та дає можливість кожному учню самореалізуватися.

         Після переходу на дистанційний формат навчання, організувати  групову  роботу учнів на уроці стало можливим завдяки розширенню Google Meet Роздільні кімнати Robert Hudek. В цьому розширенні вчителем створюються головна та роздільні кімнати за кількістю питань, над якими будуть працювати учні. Урок розпочинається в головній кімнаті, де учні знайомляться з темою, метою уроку, відбувається актуалізація знань.  Саме в головній кімнаті створюється проблемна ситуація або пропонується вирішення завдань, для чого учні  об’єднуються в  групи та продовжують працювати в роздільних кімнатах. Існує декілька принципів формування груп:

- різнорідні групи за критерієм навчальних результатів  для  забезпечення балансу в кожній групі;

- однорідні групи за критеріями навчальних результатів, якщо ставиться мета розв’язання завдань, диференційованих за ступенем складності;

- тематичні групи учнів  з різними точками зору (у випадку обговорення теми).[2]

        Посилання на роздільні кімнати автоматично генерується  в розширенні Google Meet Роздільні кімнати Robert Hudek та зберігається там. Тобто, на кожен урок їх створювати не потрібно. Посилання учитель розміщує в чаті головної кімнати і в потрібний момент пропонує учням перейти за ним. У вчителя є можливість переключатися з однієї кімнати до іншої,  спостерігати та коригувати, якщо треба, роботу учнів у кожній кімнаті. Учні  також можуть переходити з однієї кімнати до іншої, якщо цього вимагає мета уроку.  Розширення Google Meet Роздільні кімнати дає можливість кожній групі  працювати, не заважаючи іншим, адже учні чують тільки обговорення в своїй кімнаті. Спільне обговорення, представлення результатів роботи, підведення підсумків уроку відбувається в головній кімнаті.

         Завдання для групової роботи         будуються таким чином, щоб кожен із учасників групи виконав частину роботи, а загальний результат міг бути досягнутий лише за участі всіх членів групи.

        Завдання повинні носити проблемний характер, наприклад: «Чи ліквідувала  Версальсько-Вашингтонська система мирних усі суперечності у післявоєнному світі?», «Чи можливо було уникнути Другої світової війни?»,  «Чому зазнала поразки Українська революція?»,      «Навіщо США був потрібен «План Маршалла?», «Розпад СРСР – закономірна чи випадкова подія?», «Чи було згортання непу закономірним явищем?» тощо.

         Групова робота доцільна для порівняння історичних явищ, їх оцінки, характеристики діяльності історичних постатей. В такому разі  в класі формуються групи  «прихильників» - «противників», «позитивне»- «негативне».

         Представлення результатів колективної роботи учнів може бути у вигляді спільної презентації, структурно-логічної схеми, таблиці тощо. Для цього вчителем створюється на Google Диску документ  чи презентація зі спільним доступом. Завдання відправляється в кожну роздільну кімнату, а після завершення групової роботи представляється одним із учасників групи через демонстрацію екрану.

         Таким чином, групова робота на уроці забезпечує взаємодію між учнями і робить непрямим керування вчителя. Він виступає організатором початку і кінця роботи: формулює завдання, спільну інструкцію по його виконанню, разом з учнями  оцінює  результати роботи. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самоконтролю здобувача освіти.[1] Оцінка діяльності учня на уроці повинна складатися з оцінки його особистої діяльності і діяльності в цілому групи.

         Існує думка, що не можна ідеалізувати групову роботу і застосовувати її занадто часто. У неї є свої недоліки. Наприклад, відзначають, що вона створює відчуття помилкового товариства.[3] Але,з іншого боку,  групова робота дозволяє зробити урок цікавим, вирішує багато дидактичних та виховних завдань, створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей учнів, здатних самореалізуватися в сучасному суспільстві.

Список використаних джерел:

1. Авраімова О.А.Організація парної та групової роботи на уроках у початковій школі. URL: https://osvita.ua/school/method/technol/6630/

(Дата звернення 01.04.2023 р.)

2. Горяча Л.О., Коломієць І.В., Прокопенко Т.С. Технологія роботи в малих групах: можливості і обмеження.  URL: http://surl.li/eocet (Дата звернення 31.03.2023 р.)

3. Розвиток навичок групової роботи і мовлення учнів. Педагогічні читання. URL: http://surl.li/gcqco (Дата звернення 02.04.2023 р.)