Стаття "Особливості розвитку короткочасної та довготривалої слухо-мовленнєвої пам'яті"

 

Особливсті розвитку довготривалої та короткочасної слухо-мовленнєвої памяті у дітей старшого дошкільного віку с загальним недорозвиненням мовлення.

У статті розглядається стан слухо-мовленнєвої памяті у дітей з загальним недорозвиненням мовлення. Особливості довготривалої та короткочасної слухо-мовленнєвої памяті у таких дітей. У статті подано результати емпіричного дослідження слухо-мовленнєвої  памяті у дітей з загальним недорозвиненням мовлення.

В статье рассматривается состояние слухо-речевой памяти у детей с общим  недоразвитием речи. Особенности долговременной и кратковременной слухо-речевой памяти у таких детей. В статье представлены результаты эмпирического исследования слухо-речевой памяти у детей с общим недоразвитием речи.

The article deals with the state of auditory-speech memory in children with general hypoplasia of speech. Features of long-term and short-term auditory-speech memory in such children. The article presents the results of an empirical study of auditory speech memory in children with general speech underdevelopment.

Ключові слова: слухо-мовленнєва пам'ять,короткочасна слухо-мовленнєва пам'ять, довготривала слухо-мовленнєва пам'ять,діти з загальним не дорозвиненням мовлення,діти старшого дошкільного віку,порушення мовлення.

Ключевые слова: слухо-речевая память, кратковременная слухо-речевая память, долговременная слухо-речевая память, дети с общей недорозвитеем речи, дети старшего дошкольного возраста, нарушение речи.

Key words: auditory-speech memory, short-term auditory-speech memory, long-term auditory-speech memory, children with general speech deficiency, children of the senior  preschool age, speech impairment.

Постановка проблеми. Дослідження вчених, які займалися проблемою мовленнєвого недорозвинення у дітей дошкільного віку показали, що прояв неповноцінності мовленнєвих систем у таких дітей, як правило, супроводжується порушеннями немовленнєвих процесів. У дітей із загальним недорозвиненням мовлення відзначається сповільненість процесів переробки сенсорної інформації, зниження працездатності; недостатня сформованість багатьох психічних функцій: логічне мислення, слухова і зорова увагу, сприйняття, пам'ять.

У даної групи дітей особливо страждає розвиток слухо-мовленнєвої  пам'яті, що дозволяє говорити про актуальність даної проблеми. Оскільки нестійкість цього виду пам'яті веде до великих труднощів в мовленнєвому розвитку а в подальшому і в навчальному процесі. Отже, постає питання про необхідність дослідження цієї проблеми та проведення дослідницької роботи. Вивчення специфіки розвитку слухо-мовленнєвої пам'яті при порушенні мовлення у дітей дошкільного віку проводилося недостатньо. У дітей із загальним недорозвиненням мовлення помітно знижена слухо-мовленнєва пам'ять, страждає продуктивність запам'ятовування в порівнянні із дітьми з нормальним мовленнєвим розвитком.[1].

Саме тому дослідження слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей із загальним недорозвиненням мовлення набуває особливої наукової та практичної актуальності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Помітне зниження довільної пам'яті у процесі запам'ятовування слухо-мовленнєвої інформації в дітей з порушенням мовлення досліджували Л.М. Шпіцина, Л.С. Волкова, З.Г. Крутикова. Питання розвитку пам’яті розглядали такі вчені зарубіжної та вітчизняної науки, як Л. Є. Андрусишина, Л. М. Веккер, Л. С. Виготський, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, З. М. Істоміна, Г. В. Костюк, С. В. Лауткіна, О. Р. Лурія, Г. О. Люблінська, А. Г. Маклаков, О. М. Мастюкова, Н.О. Менчинська, А. В. Петровський, Т. В. Сак,  О. М. Усанова,  Е. Л. Фегередо.[7].

Сучасні дослідники (Г. С. Костюк, Г. О.Люблінська, С.Д.Максименко, І. В. Мартиненко, З.В.Огороднійчук, Т. В. Сак, В. В. Тищенко, М. К. Шеремет).[3]

Мета статті: на основі аналізу проведенного дослідження висвітлити стан розвитку і особливості короткочаснної та довготривалої слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей з загальний недорозвиненням мовлення.

Виклад основного матеріалу. Спостереження за динамікою наукових розробок та досліджень дали можливість констатувати, що слухо-мовленнєва пам’ять, безумовно, є вагомим чинником, що впливає на поповнення лексичного запасу дитини, засвоєння граматичних категорій, розвиток зв’язного мовлення, що має свої особливості у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.[5].

У старшому дошкільному віці істотне значення для підготовки дитини до навчання в школі має слухо-мовленнєва пам'ять, яка розвивається під впливом освоєння мови і оволодіння мовленням. Слухо-мовленнєва пам'ять прямо пов'язана з розвитком лексичного запасу дошкільника, так як слабо розвинена слухо-мовленнева пам'ять не дає можливості накопичення необхідного словникового запасу для граматично правильного оформлення думок і, відповідно, повноцінного мислення. Недостатній словниковий запас не дає можливості дитині, крім усього іншого, мати повноцінне соціальне спілкування і діяльність. У зв'язку з цим діагностика слухо-мовленнєвої пам'яті й мовлення є популярними прийомами у визначенні причин соціальної дезадаптації і інтелектуальних проблем дітей дошкільного віку.[6].

Як вже вище згадувалося, слухо-мовленнєва пам'ять розвивається паралельно з формуванням механізмів довільної уваги, в зв'язку з чим будь-яке тестування цієї форми пам'яті за допомогою вербальних тестів одночасно оцінює і ступінь розвитку уваги.

Дослідження довготривалої та короткочасної пам’яті у дітей з загальним недорозвиненням мовлення проводилося на базі сумського ДНЗ №14 «Золотий півник». Вибірка досліджених  складала 13 дітей з групи «Барвінок» старшого дошкільного віку з діагнозом загальний недорозвиток мовлення III рівня. В дослідженні було використано 2 методики на діагностування короткотривалої слухо-мовленнєвої пам’яті і 1 методика для діагностування довготривалої слухо-мовленнєвої пам’яті.

Спочатку була проведена методика Лурія «10 слів».

Одна з найбільш часто використовуваних методик по дослідженню слухо-мовленнєвої пам’яті запропонована А.Р.Лурія. Використовується для оцінки стану слухової пам'яті випробовуваних, стомлюваності та активності уваги. Методика дозволяє досліджувати процеси пам'яті, запам'ятовування, збереження і відтворення.

Ніякого спеціального обладнання не потрібно. Однак в більшій мірі, ніж при інших методиках, необхідна тиша: за наявності будь-яких розмов у кімнаті дослід проводити недоцільно. Перед початком досліду експериментатор повинен записати в один рядок ряд коротких (односкладових і двоскладових) слів. Слова потрібно підібрати прості, різноманітні і без жодного зв'язку між собою.[6].

У проведенні діагностики використовувалося два ряди односкладових та двоскладових слів. За цією методикою рівень короткочасної слухо-мовленнєвої памяті досліджувався індивідуально в кожної дитини, протягом 15 хвилин.

Обробка результатів відбувалась за 10-ти бальною шкалою.

Результати дослідження стану короткотривалої слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей з загальним недорозвивенням мовлення за методикою «10 слів» є такими.

3 дитини мають високий рівень розвитку короткочасної слухо-мовленнєвої пам’яті. Дітьми було назввано 8 слів із 10.

5 дітей мають середній рівень розвитку короткочасної слухо-мовленнєвої пам’яті. Дітьми було названо 6-7 слів із 10.

5 дітей мають низький рівень розвитку короткочасної слухо-мовленнєвої пам’яті. Дітьми було названо 2-3 слова із 10.

Під час проведення діагностування у дітей з загальним недорозвиненням мовлення було відміченно розсіяність уваги. Не всі діти з першого разу змогли запам’ятати слова, слова називали не послідовно. Діти не могли зосередитися на поставленому завданні.

Рис 1. Крива запамятовуваня.

На основі підрахунку загальної кількості відтворених слів після кожного пред`явлення можемо побудувати графік: по горизонталі відкладається число повторень, по вертикалі - число правильно відтворених слів. За формою кривої можна робити висновки щодо особливостей запам`ятовування.

"Крива запам'ятовування" може вказувати і на ослаблення активної уваги і на виражену стомлюваність випробовуваних. Так, наприклад, іноді дитина до другого разу відтворює 8 або 9 слів, а потім після кожної спроби відтворення - все менше і менше. Виснаженість уваги випробовуваних не обов'язково проявляється в кривій з різким спуском вниз, іноді крива приймає зигзагоподібний характер, що свідчить про нестійкість памяті, про його коливаннях.

Аналізовані показники:

- обсяг слухо-моленнєвого запам'ятовування;

- швидкість запам'ятовування даного обсягу слів;

- обсяг відстроченого відтворення;

- особливості мнестичної діяльності (наявність замін букв або слів і т.п.);

- особливості слухового, в тому числі фонематичного сприйняття.

Наступна методика за якою було проведенно дослідження- це методика опосередкованого запам’ятовування за О.М.Леонтьєвим.

Застосування методики опосередкованого запам’ятовування О. Леонтьєва з метою дослідження особливостей запам’ятовування особистості.

Мета: діагностування опосередкованого запам’ятовування, за допомогою проведення асоціацій. Методика полягає в дослідження процесу пам'яті з використанням спеціальних карток, на яких зображені різні малюнки. Розкладають картки в кількості тридцяти штук в хаотичному порядку - дані зображення будуть допомагати випробуваному запам'ятовувати слова, шляхом створення образів, тобто фантазій, стосовно тих слів, що зображені. Потім, керівник експерименту називає слова, які представлені в методиці опосередкованого запам'ятовування. Ті слова, які названі в ході тесту, відрізняються від того, що зображено на картинках, тому прямий логічний ланцюжок по асоціаціям не може виникнути. Єдиний можливий варіант - логічний взаємозв'язок. При цьому особисті якості випробовуваних не є вирішальними. Важливо: дитина повинна пояснювати кожний зв'язок. По завершенню дослідження, картинки прибираються і дитині дають інше завдання, яке буде відволікати його увагу. Через півгодини слід показати малюкові ті картинки, що були відібрані. Також необхідно, щоб дитина постаралася згадати ті слова, які називалися. [8].

В цій методиці використовувалося для запамятовування 15 слів не пов’язаних між собою, а також 30 картинок для проведення асоціацій між словами та для кращого запам’ятовування.  Ця методика використовується для діагностування короткочасної пам’яті. Діагностування проводиться індивідуально з кожною дитиною,час проведення 20 хвилин.

Аналізовані показники.

-доступність опосередкування як логічної операції;

-адекватність підбору опосередкованої ланки;

-адекватність пояснення дитиною логічного зв'язку;

-характер відтворення (відтворюється слово-стимул,  логічний зв'язок або будь-яке інше слово);

-кількість правильно відтворених слів;

-характеристика критичності і навченості.

Підрахунок результатів проводиться в якості розподілу балів: 4 - високий рівень (При наявності 11-ти правильно зазначених слів); 3 - середня ступінь (від 7 до 10 вірно названих варіантів); 2 - низька ступінь (від 6 до 3 точних слів); 1 - низька ступінь (менше 2-х слів).[9].

Оцінка результатів для дітей .

4 бали - Високий рівень - запам'ятав 11 - 14 слів при відстроченому відтворенні; Асоціативна здатність 11-12 слів.

3 бали - Середній рівень - запам'ятав 7 - 10 слів при відстроченому відтворенні. Асоціативна спроможність 9 - 10 слів.

2 бали - Нижче середнього - запам'ятав 3 - 6 слів при відстроченому відтворенні. Асоціативна здатність 6 - 8 слів.

1 бал - низький рівень - запам'ятав 0 - 2 слова при відстроченому відтворенні. Асоціативна спроможність 0 - 5 слів.

Рис.2. Дані обстеження.

ПІП дитини	Слово	Вибір картинки(асоціативна здатність)	Адекватість поснення.+.-
1.Бабенко Єгор	Молоко	Корова	+
2.Безпалько Максим	Одяг	Сорочка	+
3.Бондаренко Артем	Обід	Годиник	_
4.Борисов Денис	Дорога	Будинок	_
5.Лего Міша	Пташка	Літак	+
6.Мельник Ярослава.	Миша	Стілець	_

За цією медикою були зроблені такі висновки про розвиток короткотривалої слухо-мовленнєвої пам’яті у таких дітей.

У 1 дитини відмічається високий рівень запам’ятовування. Висока асоціативна затність,також адекватні та змістовні пояснення зробленого вибору.

У 3-х дітей відмічається середній рівень. Діти запам’ятовують не всі слова,не до всіх слів підбирають асоціації. Не завжди адекватні та логічні пояснення зробленого вибору.

У 2-х дітей відмічається низький рівень запам’ятовування.

Більшість дітей при показі картинки зазнають великих труднощів у розумінні інструкції, навіть в самому полегшеному варіанті (п'ять картинок - п'ять слів) і при показі виконання завдання не можуть встановити зв'язки між словами і зображеннями на картинках. Їм легше відтворити слова (механічно запам'ятати), ніж скористатися картинкою. Зазвичай, при показі картинок ці діти навіть не намагаються згадати слово, а просто називають те, що зображено на картинці. Такі помилки свідчать про відсутність здатності утримувати в пам'яті опосередковані зв'язки і неможливості пригадування по асоціаціям.

Це означає, що процес встановлення опосередкованих зв'язків утруднений, а самі зв'язку не міцні. Методика підтверджує, що процеси смислової пам'яті (збереження, а отже, і відтворення) у дітей порушено.

Остання методика за якою було проведено діагностування довготривалої слухо-мовленнєвої пам’яті «Методика довгострокової пам'яті» (Лурія).

Метою проведення даної методики була діагностика обсягу довготривалої слухо-мовленнєвої пам'яті.

Доліджувалися всі 13 дітей. Для дослідження використовувалось два ряди двоскладових та трьохскладових слів. Кожне слово зачитувалось з інтервалом в 15 секунд. Ряд слів зачитується кілька разів, щоб діти запам'ятали. Перевірка відбувається через 7-10 днів.

Результати інтерпретуються наступним чином:

75-100% - високий рівень;

50-75% - середній рівень;

30-50% - низький рівень;

нижче 30% - дуже низький рівень.[7].

З усіх досліджуваних дітей ніхо не виявив високого рівня.

В 6 дітей відмічався середній рівень (65%) запамятовування. Це свідчить про те що довготривала пам'ять є не розвиненою і відмічаються деякі трудощі у запамятовуванні.

В 5 дітей відмічався низький рівень (44%)  запамятовування. Також відмічаються труднощі у відтворенні слів,діти довго пригадують,і не звертають увагу на інструкцію.

В 2 дітей відмічається дуже низький рівень (20%) запамятовування.Це свідчить про те що у дітей з загальним недорозвиненням мовлення довготривала пам'ять гірше розвинута за короткочасну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Отже, провівши долідження можно зробити такі висновки. Важливими чинниками, що впливають на пам'ять дітей з порушенням мовлення, є особливості мислення, недостатня саморегуляція, порушення різних видів сприймання. Всі ці особливості потрібно враховувати у процесі корекційної роботи.

Більшість обстежених дітей проявили середній рівень запам’ятовування. Це свідчить про те, що у дітей з загальним недорозвиненням мовлення відбуваються порушення в формуванні та розвитку слухо-мовленнєвої пам’яті.

Після проведення дослідження я з’ясувала, що діти з порушенням мовлення краще запам'ятовують наочний матеріал, який легше вербалізується, ніж вербальний. З віком продуктивність запам'ятовування словесного матеріалу зростає швидшими темпами, ніж продуктивність запам'ятовування наочного матеріалу.  Було встановлено, що розвиток слухо-мовленнєвої пам’яті залежить від розвитку мовлення; короткочасна пам’ять розвинена краще за довготривалу; логічне запам’ятовування простіше для дітей, ніж механічне. Перевага наочної пам'яті над вербальною є менш вираженою. Слід зазначити, що у дітей цієї категорії спостерігаються відносно збережені можливості смислового, логічного запам'ятовування.

Слухо-мовленнєва пам’ять – процес, який можна розвивати з самого дитинства.

Це відбувається в процесі елементарного спілкування з дитиною. В більш старшому віці дитина переходить до складніших етапів, таких як запам’ятовування та відтворення інформації. Причинами порушень у розвитку слухо-мовленнєвої пам'яті старших дошкільників з загальним недорозвиненням III рівня є недостатність формування фонематичного слуху.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1.     Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
2.     Аксенова Е.А. Нейропсихологическая диагностика дошкольников с недоразвитием речи. //Дипломная работа. М., 2002. Академия, 2006 – 320 с.
3.     Гаркуша Ю.Ф. Коррекционно-педагогическая работа в дошкольных учреждениях для детей с нарушениями речи.— М.: Владос, 2000. — 317 с
4.     Калягин В. А. Логопсихология /В. А. Калягин, Т. С. Овчинникова – М. :
5.     Леонтьев А. Н. Вопросы дефектологии.1928, № 4. Леонтьев А. Н. Развитие высших форм запоминания. — В кн.: Проблемы развития психики. М., 1965.
6.     https://sites.google.com/site/logopedonlain/psihologogiceskaa-diagnostika-testy/psihologiceskaa-diagnostika-i-testy-dla-detej
7.     https://megaobuchalka.ru
8.     http://tonusmozga.ru/pamyat-i-zapominanie/sredstva-uluchsheniya-pamyati/metodika-leonteva.html
9.     http://iemcko.ru