Стаття. Особливості складання та реквізити.

СТАТТЯІнформаційні документи

Стаття - це науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті. Вона є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та висловлення думок. - Отже, стаття — це візуальне вираження результатів мисленнєвої діяльності.

Якщо ви вирішили написати статтю, спершу зосередьтесьна з'ясуванні таких питань:1. Головна тема статті2. На кого розрахована стаття (хто буде користувачем вашого повідомлення).3. Допоміжні засоби, якими ви можете скористатися підчас написання статті.

Як свідчать дослідження, є три категорії читачів.

Поверховий читач. Ці користувачі зазвичай:♦ читають заголовки та підзаголовки;♦ перечитують початкові та кінцеві положення статті;♦ переглядають використані джерела;♦ зосереджують увагу на цифрах і таблицях;♦ швидко переглядають зноски й виділені у тексті речення.

«Середній» читач. На відміну від перших, вони більш уважні до власне змісту статті: зосереджуються на її голов-них положеннях.

Уважний читач. Це найменша група, котра ретельновивчає матеріал, перечитуючи його двічі й більше, та робитьпри цьому письмові зауваження.

Процес написання статті складається з таких етапів:1. Попередній збір інформації— нотатки, опрацюваннялітератури, контакти з компетентними в цій сфері особами, підбір ілюстрацій.2. Формування тексту статті — поділ зібраного мате-ріалу на групи відповідно до визначеної тематики.3. Визначення структури статті — заголовків, підза-головків, кількості частин, глав тощо. З'ясування питання, в яких структурних частинах тексту буде розкриватися головний зміст.4. Написання статті.

Під час написання статті можетескористатися такими порадами:♦ чітко з'ясуйте, яка остаточна мета вашої статті;♦ стаття має ґрунтуватися на переконливих фактах, уникайте сумнівних прикладів;♦ найважливіше й найголовніше повідомляйте на початку статті (підзаголовок під основним заголовком);♦ поділіть текст на абзаци, оскільки суцільний текст погано сприймається читачем;♦ будуючи речення, уникайте однієї й тієї ж структури. Одноманітність ніколи не була привабливою;

♦ намагайтесь уникати іншомовних слів;♦ дотримуйтесь норм літературної мови;♦ намагайтесь уникати надто довгих речень;♦ всередині тексту подайте заголовки та підзаголовки;♦ зробіть широкими поля та відстань між рядками — це дозволить надалі робити помітки, виправлення;♦ якщо це стаття в газету, звертайтесь у тексті до читачів, використовуючи слова ви, ми, добродії, друзі;♦ написавши статтю, дайте «сирому» тексту відлежатися хоча б один день, потім критично перечитайте його й відредагуйте.

Ви можете припуститися помилок у тексті, але це зовсім не свідчить про те, що ви не вмієте писати! Справа це нелегка!

Зразок статті: Незалежна держава й державна мова. Історично склалося так, що український народ упродовж століть був розкиданий по різних державах, не маючи власної, яку втратив після занепаду Київської Русі. Та попри всі злигоднідолі українці на своїх етнографічних теренах виробили спільний спосіб думання, спільні ідеали, спільні уявлення про добро і зло. А мбва, як відомо, не лише засіб спілкування, а й спосіб відтворення в свідомості народу явищ навколишньої дійсності. ! в Євангелії від Івана читаємо: «Спочатку було Слово... Воно в Бога було споконвіку. Усе через нього постало». Народ може з об'єктивних причин чи суб'єктивних змінити місце мешкання, свою назву, втратитидержавність, але залишатися народом, поки живе його оберіг — рідна мова. Цю істину добре усвідомлювали й усвідомлюють завойовники народів. Недаремно метою правителів усіх імперій була насамперед мовна асиміляція підкорених земель.І от коли будь-який народ визволяється з-під колоніального ярма і творить чи відтворює власну державу, однією з найважливіших його проблем стає відродження занедбаної мови. Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показники цивілізованості суспільства. Бо хіба можна сподіватися на створення привабливого образу України в світі, коли мовна ситуація в ній змінилася тільки на папері? Отже, місію відродження української мови мусить узяти на себе українська інтелігенція, ми з вами. Ми мусимо знати й любити українську мову, говорити нею так, аби всім, хто її слухає, захотілося навчатися нашої мови й користуватися її скарбами. Шлях цей складний і тернистий, оскільки від 1240 року, коли Київська Русь упала, не витримавши натиску монголів, тобто 7 з половиною століть, ми не мали своєї держави, А після поразки Івана Мазепи під Полтавою 1709 року ім'я України надовго зникло з мапи світу...