Стаття: "ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ІКТ"

  Цьомка Ірина Сергіївна,

вихователь спеціаліст

Шосткинського закладу

дошкільної освіти №2 «Іскорка»

Сумської області

ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ІКТ

 Анотація. Застосування ІКТ відповідає найважливішим тенденціям розвитку світового освітнього процесу. У статті розкрито питання, пов’язані з потенціалом використання сучасних комп’ютерних засобів у закладах дошкільної освіти, відображено засоби і форми їхнього застосування. Подано відображення процесу інформатизації суспільства й освіти у вітчизняній та зарубіжній педагогічній літературі.

 Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, чинники ІКТ, засоби і форми навчання, дистанційний освітній процес, електронні освітні ресурси, інформатизація освіти, карантин, пандемія, медіаграмотність.

Постановка проблеми. ХХІ століття називають добою інформації. Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дедалі більше впроваджуються у різні сфери життя, стають невід’ємною частиною сучасної культури. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь дошкільної освіти. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та дистанційного спілкування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Одним із важливих напрямків розвитку інформатизації освіти є нові комп’ютерні технології. Інтерактивність, інтенсифікація процесу навчання, зворотний зв'язок – помітні переваги цих технологій, котрі зумовили необхідність їх застосування у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою.

Модернізація системи дошкільної освіти, сучасний стан суспільства у умовах  світової  пандемії вимагають від педагога-дошкільника використання новітніх технологій в організації освітньої діяльності.

Необхідність модернізації змісту дошкільної освіти визначається Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті, Законом України «Про дошкільну освіту». У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки наголошується на важливості оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та чинних програм розвитку дитини, зокрема, програми «Впевнений старт».

Актуальність даної теми розглядається як вирішення протиріччя між сучасними вимогами часу, суспільства і можливостями нового покоління дітей та  існуючими, застарілими формами й методами роботи  в дошкільній освіті.

Діти, народжені в 2000-х і молодші, належать до покоління Центеніалів, яке з’явилося в часи великої глобалізації та постмодернізму. Їхня характерна риса - з усіма сучасними технологіями вони на «ти» ще з раннього дитинства. Це покоління представлено в ЗДО педагогами-початківцями, батьками та дітьми.

Забезпечити пізнавальний, інтелектуальний, особистісний розвиток кожного вихованця можливо у разі правильного вибору технології навчання і врахування особливостей розвитку сучасної дитини-дошкільника.

Особливого значення набуває усвідомлення вихователем принципово нових вимог до педагогічної діяльності, його готовність широко використовувати освітні можливості ІКТ як допоміжний, а в умовах карантинних обмежень-основний, розвивальний, навчальний та виховний ресурс.

Широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті визначається багатьма чинниками:

по-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої;

по-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві;

по-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає вимогам інформаційного суспільства (ІС) і процесу модернізації традиційної системи освіти;

по-четверте, впровадження ІКТ вирішує роботу закладів освіти під час пандемій. Карантин - не криза, а виклик для закладу освіти. Такі періоди дають змогу відкрити нові можливості для організації навчання, розвитку медіаграмотності усіх учасників освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень та публікації. Процес інформатизації суспільства й освіти знайшов своє відображення у вітчизняній та зарубіжній педагогічній літературі. Зокрема, використання засобів ІКТ у навчально-виховному процесі розглядають В.Беспалько, В.Биков, Р.Гуревич, О.Кареліна, В.Краснопольський, Є.Полат, О.Романишина, Д.Соєр, Р.Шенк та інші. Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як Я.В.Булахова, О.М.Бондаренко, В.Ф.Заболотний, Г.О.Козлакова, О.А.Міщенко, О.П. Пінчук, О.В.Шестопал та інші.

Як свідчать дослідження учених, основними напрямами формування перспективної системи освіти, що мають принципово важливе значення для України є такі:

- підвищення якості освіти шляхом її фундаменталізації, інформування вихованців, учнів і студентів про сучасні досягнення науки у більшому обсязі та швидшими темпами;

- забезпечення орієнтації навчання і виховання  на нові технології ІС і насамперед на ІКТ;

- забезпечення більшої доступності освіти для різних верств населення;

- підвищення творчого потенціалу освіти.

Метою статті є висвітлення та аналіз на основі наявних досліджень процесу використання ІКТ в закладах освіти.

 Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку суспільства й освіти головною метою інформатизації освіти є підготовка тих, хто навчаються, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, забезпечення підвищення якості, доступності та ефективності освіти, створення освітніх умов для широких верств населення щодо здійснення ними навчання протягом усього життя за рахунок широкого впровадження в освітню практику методів і засобів ІКТ і комп’ютерно-орієнтованих технологій підтримки діяльності людей [2].

 Створення за рахунок і на основі впровадження ІКТ нових і додаткових умов підвищення якості освіти досягається шляхом [2]:

•                 розробки і широкого впровадження в практику освіти нових особистісно орієнтованих технологій навчання й учіння;
•                 диференціації і демократизації навчально-виховного процесу для найповнішого розвитку нахилів і здібностей людини, задоволення її запитів і потреб, розкриття її творчого потенціалу;
•                 організації ефективної колективної навчальної діяльності, у тому числі екстериторіальної і спільної міжнародної (освіта без кордонів);
•                 розширення простору і підвищення ефективності вільного доступу до інформаційних (у тому числі міжнародних) освітніх ресурсів, баз даних і знань, розвиток засобів формування, зберігання, пошуку і представлення інформаційних освітніх матеріалів, створення автоматизованих бібліотечних систем;
•                 створення нового покоління комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, у тому числі, комп’ютерних програмних засобів навчального призначення;
•                 розвитку засобів оцінювання результатів навчальних досягнень учнів, впливу педагогічних інновацій на результати навчальної діяльності, засобів управління навчанням.

 Ефективність процесу інформатизації освіти і його результативність залежить від багатьох чинників, але передусім, від людини, від тих, хто створює комп’ютерно орієнтовані системи навчання й освіти, забезпечують їх упровадження і розвиток в освітній практиці і, безумовно, від якості управління й обсягів ресурсного забезпечення цього процесу. Для забезпечення успіху має здійснюватися відповідна високоякісна підготовка і перепідготовка педагогічного складу, кадрів управління навчальними закладами і освітою -основної рушійної сили модернізації національної системи освіти на сучасному етапі її розвитку, зокрема її інформатизацією [2].

Інформаційно-комунікаційні технології активно інтегруються в систему дошкільної освіти. Вже сьогодні вони використовуються в управлінні дошкільною установою, методичній роботі, у роботі з дітьми та їх батьками.

Інформатизація дошкільної освіти - процес цілком об’єктивний і неминучий. У дошкільних навчальних закладах формується нове освітнє середовище, з’являються високотехнологічні інформаційні засоби навчання та розвитку дошкільнят (відеокамери, мультимедійні комп’ютери, проектори, екрани, сенсорні інтерактивні дошки, SMART Table та ін.). Відбувається розширення виробництва розвивальних і освітніх мультимедіа-продуктів для дітей дошкільного віку (комп’ютерних ігор, електронних енциклопедій, мультфільмів, навчальних відеофільмів та програм, сайтів тощо). Зростає інтерес педагогів і фахівців дошкільної освіти до ІКТ і можливостей використання їх у своїй професійній діяльності.

До критеріїв відбору ІКТ, що гарантують відповідність їх віковим особливостям дітей дошкільного віку, а отже придатні для застосування в дошкільних закладах, відносять:

 1) інформаційно – комунікаційні технології є розвивальними: усі засоби, які використовуються при навчанні дітей дошкільного віку, є розвивальними і навчальними за своєю природою, інші - виключаються;

 2) сприяють співпраці та інтеграції: формують уміння дитини діяти як самостійно, так і в команді, потребують спільної діяльності з дорослим, іншими дітьми;

 3) створюють і підгримують ситуацію гри: гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, і, як імітація соціального життя, вона відіграє центральну роль у процесі засвоєння нових знань, умінь і навичок; ігрові ІКТ поряд з реальними іграшками та предметами можуть стати альтернативними моделями життєвих ситуацій;

 4) «прозорість» і наочність: функції ІКТ мають бути чітко визначеними та наочними;

 5) соціальна прийнятність: в інформаційно – комунікаційних технологіях не повинно бути сцен насильства, в іншому разі дітям нав’язуються стереотипи соціально неприйнятної, агресивної поведінки, і якщо засоби ІКТ не відповідають даному критерію, їх використання в будь-якому навчальному контексті не може бути виправданим;

 6) дозованість в часі і змісті: інтеграція ІКТ повинна підтримувати усвідомлення питань здоров’я і безпеки та залучення батьків у процес дошкільної освіти, оскільки впровадження будь-яких інновацій у процес навчання та виховання дітей має здійснюватися у тісній взаємодії з батьками.

Серед категорій ІКТ, які можуть бути використаними у практиці дошкільної освіти, можна виділити:

  1) технології планування й управління;

  2) інтернет-технології й електронна пошта;

  3) технології забезпечення навчального процесу та відповідні засоби: комп’ютери, проектори, сенсорні екрани, інтерактивні електронні класні дошки;

  4) навчальні програмні продукти;

  5) цифрові та програмовані іграшки тощо.

ІКТ у дошкільних закладах створюють можливості для вирішення цілої низки завдань і, зокрема, забезпечують:

 1) розвиток психофізіологічних функцій, що забезпечують готовність до навчання (дрібна моторика, просторова орієнтація, зорово-моторна координація, збагачення кругозору);

 2) опанування різними соціальними ролями; формування навчальної мотивації, розвиток особистісних компонентів пізнавальної діяльності (пізнавальна активність, самостійність, довільність);

 3) формування відповідних віку загально-інтелектуальних умінь (серіація, класифікація тощо);

 4) організація сприятливого для розвитку дитини предметного та соціального середовища.

Робота з дітьми з використання ІКТ в пізнавальному розвитку дітей дошкільного віку, має базуватися на наступних принципах:

Принцип наочності. З представленими в комп'ютерній формі об'єктами можна здійснити різні дії, вичленувати головні закономірності досліджуваного предмета, явища або розглянути їх у деталях. Процеси, що моделюються комп'ютером, можуть бути різноманітними за формою і змістом, демонструвати екологічні та інші явища дійсності.

Принцип привабливості. Завдяки презентаціям діти, які зазвичай не відрізнялися високою активністю в безпосередньо освітньої та спільної діяльності, стали активно висловлювати свою думку, міркувати.

Принцип систематичності і послідовності. Передбачає, як з організацією пізнавального матеріалу, так і з системою дій дитини по його засвоєнню: сприйняттям з екрану, роз'ясненням вихователя, самостійною роботою.

Принцип психологічного комфорту. Передбачає зняття всіх стресоутворюючих факторів в освітньо-виховному процесі, створення в групі атмосфери, орієнтованої на реалізацію ідей педагогіки співробітництва, розвиток діалогових форм спілкування.

Принцип цілісності. Передбачає формування у дітей узагальненого системного уявлення про світ (природу, суспільство, самого себе ).

Вимоги до інструментів ІКТ:

•                   інструменти, що використовуються в перші роки навчання дітей дошкільного віку, повинні бути за природою своєю освітніми, інші-виключаються;
•                   інструменти ІКТ повинні сприяти інтеграції. Інструменти ІКТ слід якомога тісніше інтегрувати з іншими традиційними видами діяльності ДНЗ (іграми, роботою над проектами тощо), що забезпечують розвиваючий характер навчального процесу для дітей.

В цілому дитина повинна керувати інструментами; інструменти не повинні керувати діями дитини через програмоване навчання або через будь-який інший поведінковий алгоритм. Хоча є дані, які свідчать про те, що тренажери можуть бути ефективними у розвитку ряду навичок, включаючи запам'ятовування алфавіту і правопису, вміння рахувати й обчислювати.

Складовими освітньо-інформаційного середовища дошкільного навчального закладу є:

- на рівні матеріального ресурсного забезпечення – сучасні технічні засоби для широкого використання комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологій (комп’ютерні класи, комп’ютерні осередки тощо), електронні бази програмно-педагогічних засобів (комп’ютерні навчальні, розвивальні програми та середовища, тренажери, електронна бібліотека, відеотека тощо), комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання і навчальні середовища для дітей дошкільного віку;

- на рівні кадрового ресурсного забезпечення – вихователь, що володіє навичками роботи на персональному комп’ютері та вміє застосовувати ІКТ.

- на рівні інтеґрації в існуючий освітній простір, адміністрація дошкільного закладу освіти, що володіє сучасними комп’ютерними та інформаційними технологіями;

- на рівні інформаційного ресурсного забезпечення – підключення до мережі Internet, сайт дошкільного навчального закладу, блоки адміністрації, вихователів та вузьких спеціалістів, електронна пошта закладу тощо.

Висновки. Отже, застосування комп'ютерів в освіті привело до появи нового покоління інформаційних освітніх технологій, що дали змогу підвищити якість навчання, створити нові засоби впливу, ефективніше взаємодіяти педагогам з вихованцями. Нові інформаційні освітні технології на основі комп'ютерних засобів дають можливість значно підвищити ефективність навчання і виховання дітей. Переваги, які отримують учасники процесу навчання з використанням ІКТ, є досить вагомими і тому питанню використання ІКТ у закладах освіти мають присвячуватися семінари, методичні засідання, конференції Online, тощо з метою просування цієї політики навчання, що набула широкого розмаху в усьому світі. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Продовження наукового пошуку за даною проблематикою можливо у таких напрямах: удосконалення змісту, форм і методів підготовки студентів ВЗО до застосування ІКТ у їх професійній діяльності; розробка й упровадження інноваційних технологій, спрямованих на розвиток ІКТ-компетентності педагогів; проектування ІКТ-зорієнтованих методичних систем навчання освітян.             

Список використаних джерел:

  1. Бибик С.П. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. Харків : Фоліо, 2006. – 623 с.

 2. Биков В. Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти [Електронний ресурс] / Биков Валерій Юхимович. Інформаційні технології і засоби навчання.

 2010. №1(15).–18с. URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/25/13.

 3. Борак Н.А., Маркова О.С. Підвищення якості освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі засобами ІКТ: навч.-метод. посіб. Вінниця, 2015. 114 с.

 4. Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Київ, 2012.

 5. Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене і виправлене – Рівне: Волинські обереги, 2011. - 522с.

 6. Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: навч. посіб. Вінниця: ТОВ «Планер», 2011. – 220 с.

 7. Леус І. Створення мультимедійної презентації. Вихователь – методист дошкільного закладу. 2012. №8. С. 50 – 55.

 8. Леус І., Балаюш О. Технологія створення інтерактивних дидактичних ігор у прогамі Power Point засобами перемикачів. Вихователь – методист дошкільного закладу. 2013. №1. С.33 – 38.

 9. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина». Київ, 2013.

 10. Свириденко О. Навчання XXІ століття: ІКТ – компетентність педагогів. Вихователь – методист дошкільного закладу. 2012. №1. С. 7 – 10.

 11. Стойко О., Ліпанова Є. Інформаційно – комунікаційні технології в роботі дитсадка. Палітра Педагога. 2012.  №6. С.6 – 9.

Слухач___________       Цьомка І.С.                       

Керівник__________      Антонченко М.О.                    кандидат педагогічних наук,                                                                                              

                                                                                         доцент

Дата  07.12.2020